Ухвала

від 05.11.2024 по справі 320/23037/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

05 листопада 2024 року Справа № 320/23037/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Зараз-5", про визнання протиправним та нечинним рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом до Виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та нечинним прийнятого відповідачем рішення від 20.09.2022 №361 "Про встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, які надаються ТОВ Управляюча компанія ЗАРАЗ-5 на опалювальний період 2022/2023 років" з моменту його прийняття.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Зараз-5".

Визначено, що дана справа стосується оскарження нормативно-правового акта, внаслідок чого при розгляді справи застосовуються особливості, визначені статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим зобов`язано Виконавчий комітет Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області на виконання вимог статті 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений.

У підготовче засідання, призначене на 05.11.2024, з`явися представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Зараз-5".

Сторони у судове засідання, призначене на 05.11.2024, не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Присутній у судовому засіданні 03.10.2024 представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із зверненням позивачем до суду після втрати чинності спірного нормативно-правового акта.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлено статтею 264 КАС України.

Відповідно до частини першої цієї статті такий порядок поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 264 КАС України визначено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом усього строку їх чинності (частина третя статті 264 КАС України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 13 березня 2019 року у справі №712/8985/17, дія нормативно-правового акта має вплив на права та обов`язки осіб, на яких поширюється його дія, як на дату набрання чинності актом, так і упродовж перспективної дії цього документа. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Дія нормативно-правового акта є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.

Факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта необхідно брати до уваги таке:

- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акту;

- дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;

- дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);

- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;

- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 826/5493/16 проаналізовано статтю 264 КАС України та зроблено висновки, що оскаржувати можна чинні, активні нормативно-правові акти, а звідси - не підлягають оскарженню нормативно-правові акти, які втратили чинність. Суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, якщо нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Предметом позову у даній справі є вимога про визнання протиправним та нечинним прийнятого відповідачем рішення від 20.09.2022 №361 "Про встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, які надаються ТОВ "Управляюча компанія "ЗАРАЗ-5" на опалювальний період 2022/2023 років" з моменту його прийняття.

Пунктом першим спірного рішення визначено встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "ЗАРАЗ-5" одноставкові тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії споживачам на території села Чайки Бучанського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія та іншим споживачам, а саме:

- для споживачів/населення житлових будинків, розташованих по вулиці Лобановського Валерія в селі Чайки Бучанського району Київської області - 2187,48 грн/1 Гкал з ПДВ;

- для бюджетних установ/організацій та релігійних установ/організацій - 3581,06 грн/1 Гкал з ПДВ;

- для інших споживачів на території села Чайки Бучанського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія - 6989,00 грн/1 Гкал з ПДВ.

Згідно з пунктом 3 рішення у відповідності до роз`яснення Міністерства розвитку громад та території України №7/10.2/8416-22 від 25.08.2022, відповідно до вимог пункту 1 постанови КМУ від 29.04.2022 №502 та статті 1 Закону №2479 встановлено в опалювальному періоді 2022/2023 років тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, що застосовуватимуться до відповідної категорії споживачів на рівні тарифів, що застосовувалися до споживачів станом на 24.02.2022, а саме:

- для споживачів/населення житлових будинків, розташованих по вулиці Лобановського Валерія в селі Чайки Бучанського району Київської області - 2070,70 грн/1 Гкал з ПДВ;

- для бюджетних установ/організацій та релігійних установ/організацій на території села Чайки Бучанського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія - 3407,40 грн/1 Гкал з ПДВ;

- для інших споживачів на території села Чайки Бучанського району Київської області по вулиці Лобановського Валерія - 6403,89 грн/1 Гкал з ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води визначено Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 (далі - Порядок №869).

Згідно з пунктом 5 цього Порядку визначені у ньому терміни вживаються у такому значенні:

- базовий період - календарний рік, який передує планованому періоду;

- одноставковий тариф на теплову енергію - вартість одиниці теплової енергії (1 Гкал) відповідної якості, що реалізується споживачам, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування, постачання, витрат на відшкодування втрат, планованого прибутку і не розподілена на умовно-змінну та умовно-постійну частини тарифу;

- планований період - період тривалістю 12 місяців, на який формуються та встановлюються тарифи (з 1 жовтня до 30 вересня, а для суб`єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи, - інший період, узгоджений з уповноваженими органами, тривалістю 12 місяців);

- строк дії тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води - період часу, на який уповноваженим органом встановлено тарифи та протягом якого такі тарифи застосовуються до споживачів.

Пунктом 11 Порядку №869 визначено, що з метою забезпечення відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, та відповідно наданням послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, перегляд тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та їх структури здійснюється уповноваженим органом кожного року (до початку опалювального періоду) за заявою ліцензіата (суб`єкта господарювання).

З наведеного вбачається, що тариф на теплову енергію формується та встановлюється на планований період (з 1 жовтня до 30 вересня, а для суб`єктів господарювання, що вперше встановлюють тарифи, - інший період, узгоджений з уповноваженими органами, тривалістю 12 місяців) та переглядається кожного року.

Зі змісту спірного рішення від 20.09.2022 №361 вбачається, що ним був встановлений тариф на теплову енергію на опалювальний період 2022/2023 років, тобто чітко визначений строк дії цього рішення.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 2 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення.

Пунктом 8 вказаних Правил визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.

Згідно з пунктом 3 розпорядження Борщагівського сільського голови Бучанського району Київської області від 17.10.2022 №229 "Про початок опалювального сезону 2022/2023 рр." (https://brada.gov.ua/society/rozporiadzhennia-vykonavchoho-komitetu/) вирішено розпочати з 23 жовтня 2022 року опалювальний сезон для населення та підприємств усіх форм власності.

Пунктом 1 розпорядження Борщагівського сільського голови Бучанського району Київської області від 29.03.2023 №47 "Про закінчення опалювального періоду на 2022/2023 на території Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області" (https://brada.gov.ua/rozporiadzhennia-silskoho-holovy/rozporiadzhennia-47-pro-zakinchennia-opaliuvalnoho-periodu-2022-2023-na-terytorii-borshchahivskoi-terytorialnoi-hromady-buchanskoho-rayonu-kyivskoi-oblasti/) вирішено закінчити опалювальний період 2022/2023 на території Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області з 31 березня 2023 року.

При цьому, суд зазначає, що 20.10.2023 виконавчим комітетом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області було прийнято рішення №601 "Про встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, які надаються ТОВ "Управляюча компанія "ЗАРАЗ-5" на опалювальний період 2020/2024 років", що свідчить про втрату чинності спірного рішення від 20.09.2022 №361, як нормативно-правового акта, яким був встановлений тариф на теплову енергію на попередній період.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою через засоби поштового зв`язку 21.02.2024, тобто вже після втрати чинності рішення виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 20.09.2022 №361 "Про встановлення одноставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії, які надаються ТОВ Управляюча компанія ЗАРАЗ-5 на опалювальний період 2022/2023 років".

Як було вказано вище, суб`єкт правовідносин, до якого буде застосований чи застосується цей акт, якщо вважатиме, що цей нормативний документ порушує або порушуватиме його права чи інтереси, за наявності відповідного обґрунтування, може оскаржити нормативно-правовий акт як відразу після часу набрання ним чинності, так і будь-коли й тоді, коли нормативно-правовий акт чинний і продовжує регулювати певні відносини, внаслідок яких, з погляду суб`єкта правовідносин, відбувається порушення його прав та/чи законних інтересів.

Суд зазначає, що за сталою позицією Верховного Суду втрата чинності нормативно-правового акта після звернення позивача до суду є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили, а суд не наділений повноваженням визнання нормативно-правового акта нечинним з моменту його прийняття, зокрема, й з огляду на те, що останнє може порушувати принцип правової визначеності.

Такий правовий висновок викладено, серед іншого, у постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №640/2305/19, від 20.06.2023 у справі №640/2412/20, від 23.03.2023 у справі №640/6699/20, від 01.02.2023 у справі №640/18067/18, від 09.11.2022 у справі №640/10978/19.

Натомість, звернення позивача до суду з позовом про оскарження вже нечинного (на момент подачі позову) нормативно-правового акта є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості оскарження нормативно-правового акта після втрати ним чинності.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 640/10315/20, в якій зауважено, що подання позовної заяви щодо оскарження нечинного нормативно-правового акта забороняється імперативними приписами частини третьої статті 264 КАС України і не ставиться в залежність від того, з поважних чи неповажних причин особа не звернулася до суду з відповідним позовом у період його чинності.

Згодом такий правовий висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 640/9673/19.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

У свою чергу, частинами третьою та четвертою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про оскарження спірного рішення, який в силу вимог статті 264 КАС України дорівнює строку чинності нормативно-правового акта, позовну заяву слід залишити без розгляду.

У судовому засіданні 05.11.2024 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 06.11.2024.

Керуючись статтями 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1.Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Позов залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати учасникам процесу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Дудін С.О.