КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
06 листопада 2024 року м. Київ № 320/49245/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Державного підприємства "703 металообробний завод котельного обладнання" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне підприємство "703 металообробний завод котельного обладнання" з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невиконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 640/4617/19, а саме щодо не зняття з картки особового рахунку Державного підприємства Міністерства оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" залишків, що пов`язані з діяльністю Державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" (в тому числі по пенсіонерах, які працювали саме в Державному підприємстві міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод"), у розмірі 126 495,72 грн, та передачі (повернення) цих залишків у розмірі 126 495,72 грн до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для внесення до картки особового рахунку Державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод";
- вчинити дії щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із змісту позовної заяви ДП "703 металообробний завод котельного обладнання" слідує, що Шостий апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 11.02.2020 по справі №640/4617/19 постановив наступне: визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо неналежного розгляду документів і матеріалів, що надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області разом із супровідним листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.01.2019 за №488/05; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо зняття з картки особового рахунку Державного підприємства Міністерства оборони України 703 металообробний завод котельного обладнання залишків, що пов`язані з діяльністю Державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" (в тому числі по пенсіонерах, які працювали саме в Державному підприємстві міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод), у розмірі 3 808 568,83 грн, та передачі (повернення) цих залишків у розмірі З 808 568,83 грн до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області для внесення до картки особового рахунку Державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод"; зобов`язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області вчинити дії щодо прийняття від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишків з картки особового рахунку Державного підприємства Міністерства оборони України " 703 металообробний завод котельного обладнання", що пов`язані з діяльністю Державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод" (в тому числі по пенсіонерах, які працювали в Державному підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод") у розмірі 3 808 568,83 грн, та внесення цих залишків у розмірі 3 808 568,83 грн до картки особового рахунку Державного підприємства Міністерства оборони України "Чернівецький металообробний завод».
Як стало відомо позивачу з листа від 13.02.2024 №2600-0902-8/29986 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вчинено дії щодо передачі заборгованості до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області лише на суму 3 682 073,11 грн.
Таким чином, на думку позивача, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 640/4617/19 виконана частково, не переданою залишається заборгованість у розмірі 126 495,72 грн.
Зважаючи на вказані обставини позивач звернувся з цим позовом до суду.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Такі висновки відповідають висновкам Верховного Суду, що містяться у постановах від 26.05.2020 у справі №522/5265/17, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19.
Звертаючись до суду із адміністративним позовом у цій справі позивач наголошує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі №640/4617/19 виконана частково, не переданою залишається заборгованість в розмірі 126 495,72 грн.
Відомості щодо звернення рішення суду до примусового виконання позивачем не зазначено.
Таким чином, оскаржувані дії (бездіяльність) щодо виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №640/4617/19 можуть бути оскаржені відповідно до статті 383 КАС України.
Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, допущених на виконання рішень суду.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судових рішень.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Беручи до уваги те, що є такими, що набрали законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №640/4617/19 та зважаючи, що позивач вважає, що вказане рішення не виконане належним чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті провадження за позовом Державного підприємства "703 металообробний завод котельного обладнання" до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з матеріалами заяви надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лисенко В.І.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122877804 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лисенко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні