Рішення

від 06.11.2024 по справі 400/4327/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 р. № 400/4327/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівБратського районного суду Миколаївської області, вул. Миру, 135в,с-ще Братське,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55401, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Братського районного суду Миколаївської області (далі відповідач 1), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі відповідач 2), в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправними дії Братського районного суду Миколаївської області щодо винесення наказу від 07.03.2024 № 16/ос про встановлення надбавки за вислугу років на державній головному спеціалісту Братського районного суду ОСОБА_1 на 2024 рік (з 02 лютого 2024 року) в розмірі 28% посадового окладу та скасувати наказ від 07 березня 2024 року №16/ос;

- зобов`язати територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Братського районного суду «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі» від 02 листопада 2023 року № 88/ос з 02 лютого 2024 року, а саме з розрахунку 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання частини 1 статті 52 Закону України Про державну службу наказом Братського районного суду Миколаївської області від 02.11.2023 № 88/ос Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 йому було встановлено з 06.11.2023 надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 42 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якої становить 14 років. Однак, на виконання пункту 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджету України на 2024 рік було прийнято наказ Братського районного суду Миколаївської області від 07.03.2024 № 16/ос Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду на 2024 рік, відповідно до якого з 02.02.2024 на 2024 рік позивачу було здійснено перерахунок надбавки за вислугу років і встановлено йому в розмірі 28 відсотків посадового окладу. На переконання позивача, відповідачі протиправно застосували щодо визначення розміру її надбавки за вислугу років на державній службі Закон України Про Державний бюджету України на 2024 рік, оскільки: відповідно до статті 58 Конституції України закон не має зворотної дії в часі; скасування чи зміна Законом України про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій, які передбачені спеціальними законами, суперечить статті 6, 19 і 130 Конституції України.

Ухвалою від 13.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та запропонував відповідачам надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 24.06.2024 суд прийняв заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Від відповідача 1 відзив до суду не надходив, ухвали отримані через підсистему «Електронний суд».

Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що при розрахунку позивачу надбавки за вислугу років на державній службі у суді застосовані приписи абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX, а саме: надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу. Тобто, позивачу відповідно до вимог діючого Закону встановлена надбавка за вислугу років на державній службі в максимально допустимому розмірі. Враховуючи, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року № 3460-IX щодо встановлення на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу, є чинними, не конституційним не визнавались, підстави для їх незастосування відповідачем наразі відсутні.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст.262 КАС України без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив наступне.

Позивач працює на посаді головного спеціаліста Братського районного суду Миколаївської області з 06.11.2009, що підтверджується записом трудової книжки позивачки, а також наказом територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області від 06.11.2009 № 85 Про призначення ОСОБА_1 .

Згідно з наказом Братського районного суду Миколаївської області від 02.11.2023 № 88/ос Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 йому було встановлено з 06.11.2023 надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 42 відсотків посадового окладу, як такому, стаж державної служби якої становить 14 років.

01.01.2024 набрав чинності Закон України Про Державний бюджет України на 2024 рік, відповідно до абзацу другого пункту 12 розділу Прикінцеві положення якого надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

У листі Державної судової адміністрації України від 09.01.2024 № 11-1253/24 і роз`ясненнях Національного агентства України з питань державної служби від 10.01.2024 № 176-р/з Щодо умов оплати праці державних службовців органів, які провели класифікацію посад державної служби зазначено, що державним службовцям державних органів, які провели класифікацію посад державної служби, надбавки за вислугу років у 2024 році встановлюються на рівні 2 відсотків від посадового окладу за кожний рік стажу державної служби та не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу.

Відповідно до наказу Братського районного суду Миколаївської області від 07.03.2024 № 16/ос Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду на 2024 рік, відповідно до якого з 02.02.2024 на 2024 рік позивачу було здійснено перерахунок надбавки за вислугу років і встановлено йому в розмірі 28 відсотків посадового окладу.

Вважаючи, що йому протиправно зменшено розмір надбавки за вислугу років державного службовця з 42 до 28 відсотків посадового окладу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виключно законами України визначаються організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики (пункт 12 частини першої статті 92 Основного Закону України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 5 Закону України Про державну службу відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 Закону України Про державну службу державний службовець має право на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Частиною першою статті 50 Закону України Про державну службу визначено, що держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України Про державну службу заробітна плата державного службовця складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг державного службовця;

6) премії.

Стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки (частина перша статті 46 Закону України Про державну службу).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України Про державну службу надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Пунктом 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено, що у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України Про державну службу щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 13 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік умови оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються для державних службовців у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби. Оплата праці таких державних службовців здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, при цьому стимулюючі виплати можуть бути нараховані в граничному розмірі до 50 відсотків посадового окладу на місяць.

Таким чином, законодавством передбачено наявність у 2024 році двох систем оплати праці державних службовців, кожна з яких передбачає різний розмір надбавки за вислугу років.

Відтак спір у цій справі зводиться до того, що необхідно встановити в якому розмірі у 2024 році повинні отримувати надбавку за вислугу років державні службовці державного органу, що провів класифікацію посад державної служби, а саме: який встановлений частиною першою статті 52 Закону України Про державну службу чи абзацом другим 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В абзацах четвертому і п`ятому пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(І)/2019 Конституційний Суд України прийшов до висновку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Закон не має зворотної дії в часі, оскільки не поширюється на безстрокові трудові договори, укладені до його прийняття, а передбачає припинення цих договорів з моменту набрання ним чинності та можливість продовження трудових правовідносин на умовах контракту між професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) і державними та комунальними закладами культури. Таким чином, Закон спрямований на регулювання тих правовідносин, які виникнуть після набрання ним чинності, а трудові правовідносини, що виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 43 Закону України Про державну службу зміною істотних умов державної служби вважається зміна умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 43 Закону України Про державну службу про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

З вищевикладеного слідує, що новими актами законодавства можуть змінюватися умови оплати державних службовців (система та розміри), зокрема зменшуватися розміри надбавки за вислугу років на державній службі, а відповідні відносини публічної служби (трудові правовідносини), які виникли раніше, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.

Водночас нове нормативне регулювання розмірів надбавок за вислугу років на державній службі застосовується з дня набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Нові умови оплати праці державних службовців у 2024 році були встановлені Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік, який набрав чинності 01.01.2024.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Таким чином, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають правові норми спеціального Закону України, а саме: частини першої статті 52 Закону України Про державну службу, а не абзацу другого 12 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік.

Відтак, оскаржуваний наказ в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі позивачці на підставі Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік є протиправним і підлягає скасуванню.

Оскільки такий спосіб захисту порушеного права як скасування акту індивідуальної дії в повній мірі відновлює обсяг порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернулася до суду, тому відсутня правова доцільність визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень щодо видання оскаржуваного наказу. Тобто, права позивача були порушені не діями, а спірним наказом.

Звернення за захистом порушеного права у сфері публічно-правових відносин з зазначенням способу, який, на думку суду, не призводить до захисту права, не може бути підставою для відмови в позові, тобто, захисті права, що порушується. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України (частина четверта статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів).

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023 № 229, територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні.

Таким чином, повноваження щодо здійснення перерахунку та виплати заробітної плати державним службовцям місцевих загальних судів Миколаївської області належать територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, як розпорядник коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності Братського районного суду Миколаївської області.

Суд встановив, що до прийняття оскаржуваного наказу позивач отримував надбавку за вислугу років у розмірі, встановленому наказом Братського районного суду Миколаївської області від 02.11.2023 № 88/ос Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 , а саме у розмірі 42 відсотків.

Відповідно до наказу Братського районного суду Миколаївської області від 07.03.2024 № 16/ос Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду на 2024 рік позивачу встановлено з 02.02.2024 на 2024 рік надбавку за вислугу років на державній службі в розмірі 28 відсотків посадового окладу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов`язання територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу та наказу Братського районного суду Миколаївської області «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі» від 02 листопада 2023 року № 88/ос з 02 лютого 2024 року підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.

Позов задовольнити частково.

Правові підстави допустити рішення до негайного виконання відсутні, оскільки ст. 371 КАС України містить вичерпний перелік рішень, до яких рішення зобов`язального характеру (якими є позовні вимоги по даній справі) не відноситься.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Братського районного суд Миколаївської області (вул. Миру, 135в,с-ще Братське,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,55401 02892474) Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14,м. Миколаїв,54005 ЄДРПОУ 26299835) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Братського районного суду Миколаївської області від 07.03.2024 № 16/ос Про встановлення надбавок за вислугу років на державній службі державним службовцям Братського районного суду на 2024 рік в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту Братського районного суду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на 2024 рік (з 02 лютого 2024 року) в розмірі 28% посадового окладу.

3. Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001, ЄДРПОУ 26299835) здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі головному спеціалісту ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02.02.2024 відповідно до статті 52 Закону України Про державну службу та наказу Братського районного суду Миколаївської області «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі» від 02 листопада 2023 року № 88/ос з 02 лютого 2024 року, а саме з розрахунку 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов