МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2024 р. № 400/3902/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "САНТАРЕКС", вул. Потьомкінська, 131Б, м. Миколаїв, 54009, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, провизнання протиправним та скасування рішення від 23.10.2023 №9766676/30126040, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантарекс» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом (арк. 43-45), що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач 1) про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 9766676/30126040 від 23.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 386 від 28.08.2023;
зобов`язати Державну податкову службу України (далі ДПС або відповідач 2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством податкову накладну № 386 від 28.08.2023 датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.
На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що воно подало до контролюючого органу належні та достатні документи, що підтверджують відображену у податковій накладній господарську операцію. Тому, на думку позивача, у відповідача 1 не було законних підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Також позивач зазначив, що Управління протиправно зупинило реєстрацію податкової накладної, а доводи контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника є безпідставними.
У відзиві (арк. 89-94) відповідачі вимоги адміністративного позову заперечили.
Позивач подав відповідь на відзив (арк. 103-110).
Правом участі у судовому засіданні представники сторін не скористалися.
Як встановлено судом, 28.08.2023 представники Товариства і Філії «ДЕЛЬТА-ЛОЦМАН» ДП «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (далі Філія) підписали акт здачі-прийняття наданих послуг, яким підтвердили факт надання позивачем послуг з технічного обслуговування та ремонту принтерів лазерних, багатофункціональних пристроїв, сканерів, копірів, з технічного обслуговування ноутбуків, системних блоків та іншого електронно-обчислювального устаткування. Загальна вартість послуг 12 814,80 грн, з яких ПДВ 2 135,80 грн. За фактом постачання послуг позивач 28.08.2023 склав податкову накладну № 386, яку надіслав для реєстрації 11.09.2023.
Контролюючий орган реєстрацію податкової накладної зупинив з причини: «… Обсяг постачання товару/послуги 95.11.10-00.00 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій … Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної …».
Реагуючи на зупинення реєстрації податкової накладної, Товариство 19.10.2023 подало до контролюючого органу «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» № 10 (далі Повідомлення, арк. 77, 198).
До Повідомлення Товариство додало 25 документів та окремо письмові пояснення (арк. 9-10).
Так, позивач надав документи на підтвердження придбання товарів, що були використані ним при наданні послуг Філії, доказ сплати Філією суми 12 814,80 грн, заявки на надання послуг, протоколи погодження додаткових послуг та запасних частин, технічні звіти на послуги, акти приймання-передачі матеріальних цінностей (системні блоки, картриджі), документи про виплату заробітної плати найманим працівникам.
23.10.2023 Комісія прийняла рішення № 9766676/3-126040 про відмову в реєстрації податкової накладної (далі Рішення). Підстава надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація «… по платнику 23.10.2023р. прийнято рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника, Постанова КМУ від 11.12.2019р. №1165 …».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
У пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165 у відповідній редакції), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У підпункті 2 пункту 11 Порядку № 1165 вказано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зазначив критерій ризиковості здійснення операції пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165), вказав значення показника «D» та значення показника «P» (пункт 3 Порядку № 1165).
У пункті 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказано: «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».
Суд визнав слушними доводи позивача про те, що надання ним послуг Філії не вимагало попереднього отримання подібних послуг (з відповідним кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг) від третіх осіб, проте отримання контролюючим органом за результатами автоматизованого моніторингу інформації про те, що обсяг постачання перевищує величину відповідного залишку, згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, має своїм наслідком зупинення реєстрації податкової накладної.
Щодо доводів позивача про те, що він відповідає показнику, за яким визначається позитивна податкова історія (пункту 2 Переліку показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість, додаток 2 до Порядку № 1165, - платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких чотирьох звітних місяців з останніх шести місяців реєстрацію в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг), що, згідно з пунктом 7 Порядку № 1165, є тим винятком, коли (незважаючи на відповідність відображеної у податковій накладній операції критеріям ризиковості здійснення операції) реєстрація такої податкової накладної не зупиняється, суд зазначив таке. Будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин Товариство не подало, що виключає встановлення судом факту наявності позитивної податкової історії платника податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата інкасації готівки у банківській установі, шо обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В абзаці першому пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У поясненнях позивач вказав, що його обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну виник у зв`язку з подією «постачання послуг».
Відповідно до пункту 10 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 520 у відповідній редакції), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копії документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У Рішенні висновок про те, що позивач надав копії документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, контролюючий орган мотивував тим, що 23.10.2023 було прийнято рішення щодо відповідності Товариства критеріям ризиковості платника, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165), - «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість до відзиву відповідач не додав.
Суд зауважив, що в межах цієї справи правомірність рішення про відповідність Товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не розглядається, тому відповідні доводи позивача суд не оцінював.
На думку суду, у відповідача 1 не було законних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної. Управління, в порушення вимог Порядку № 520, фактично усунулося від розгляду поданих Товариством документів, при цьому безпідставно визначило, що всі документи складені/оформлені з порушенням законодавства.
Навіть якби документи було складено/оформлено платником податку після того, як його було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника (а в даному випадку документи було складено/оформлено до визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості), ця обставина не дала би контролюючому органу права визнати ці документи такими, що складені/оформлені із порушенням законодавства. Ризиковість (на думку контролюючого органу) платника податку не забороняє такому платнику ані здійснювати господарські операцій, ані складати/оформлювати документи, що стосуються цих операцій, та, звісно, не звільняє платника податку від обов`язків, встановлених нормами Податкового кодексу України.
изиковість (на думку клонтролюючого органу_ платника податку не заборроняє такому платнику ані здійснювати госродарські операції, ані складати/оформлювати документи, що стосуються цих операці, та, звісно, не звільняє платника пролдатку від обов`язків,в
За такого, суд визнав обґрунтованими вимоги Товариства про визнання протиправним та скасування Рішення.
Розглядаючи позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як свідчить зміст Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Тобто дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість у цьому випадку суд не вважає повноваження відповідача 2 дискреційними, оскільки відповідач 2 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Отже, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ДПС зареєструвати податкову накладну.
На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАРЕКС" (вул. Потьомкінська, 131Б, м. Миколаїв, 54009, ідентифікаційний код: 30126040) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 43005393) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2023 № 9766676/30126040, прийняте комісією Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код: 43005393) зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантарекс» (вул. Потьомкінська, 131-б, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код: 30126040) податкову накладну від 28.08.2023 № 386 датою її подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАРЕКС" (вул. Потьомкінська, 131Б, м. Миколаїв, 54009, ідентифікаційний код: 30126040) судові витрати в розмірі 6 056 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122878286 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Птичкіна В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні