Рішення

від 07.11.2024 по справі 400/4697/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 р. № 400/4697/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Авто», просп. Героїв України, 113/1, м. Миколаїв, 54025, до відповідачаДержавної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150; вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, провизнання протиправною та скасування постанови №ПШ057904 від 28.03.2024,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Авто» (далі позивач) звернулось з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ057904 від 28.03.2024 року.

Ухвалою від 24.05.2024 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику стрін у судове засідання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідно до ст. 48 Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа, заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Тобто, відповідно до зазначених правових приписів, обов`язком водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, є наявність під час перевірки картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа. Наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією документів, або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа. З матеріалів справи встановлено, що належний позивачу транспортний засіб був обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, що не заперечується відповідачем. Водій мав цифрову картку водія до цифрового тахографа. Тобто, водій мав один з альтернативних документів, а тому відсутній склад правопорушення. Відповідно до положень абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону, передбачена відповідальність саме за їх відсутність на момент перевірки, а не їх невикористання. Таким чином документами, згідно п.3.3 Інструкції в цьому випадку мали бути або картка водія або роздруківка даних тахографа.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії автомобільних перевізників зобов`язані мати при собі та надавати під час перевірки «інші документи», зокрема заповнені тахокарти, роздруківки даних роботи тахографа у кількості, що передбачена ЄУТР. Картка водія призначена для використання в цифровому тахографі. Це пластикова картка з вбудованим мікрочипом та є ключом, що забезпечує ідентифікацію та автентифікацію водія. Зафіксувати свій особистий режим роботи та відпочинку на цифровому тахографі та в подальшому відтворити його на паперовому носії (роздруківка) можливо тільки за використання в тахографі особистої картки водія. Невикористання в тахографі карти водія автоматичне тягне за собою неможливість зробити свою власну роздруківку даних роботи тахографа. Тому, оскаржувана постанова є правомірною і не підлягає скасуванню.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, цінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

12.02.2024 року відносно позивача посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті на автодорозі М30, 252 км. складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 052311 (надалі за текстом Акт), в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення у водія ОСОБА_1 відсутні тахокарти режиму праці та відпочинку за 02.02.2024 року, 03.02.2024 року, 04.02.2024 року, 05.02.2024 року, 06.02.2024 року, 07.02.2024 року або бланк підтвердження дільності водія, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

28.03.2024 року посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штраіу № ПШ 057904, в якій зазначено, що за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, тахокарти або бланку підтвердження діяльності водія ОСОБА_1 , транспортного засобу МАЗ, держномер НОМЕР_1 , до Позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Позивач вважає таку постанову протиправною, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344).

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 340 від 07.06.2010 року автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до п.3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі Інструкція № 385), водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5. Інструкції перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до п.6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 340 від 07.06.2010 року автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Питання обліку робочого часу водіїв під час внутрішніх перевезень врегульоване саме ч. 3 ст. 18 Закону № 2344, яка є відсильною до інших нормативно-правових актів.

На виконання вимог ст. 18 Закону № 2344, Міністерством транспорту та зв`язку України і видано наказ про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який прямо висуває вимоги про обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон для внутрішніх перевезень діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, дія Інструкції № 385 поширюється на усіх автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами. І відповідно особиста картка водія до цифрового тахографа (тахокарта) та роздруківка даних про роботу і відпочинок входить до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Суд не погоджується з аргументом відповідача, що п. 3.3 Інструкції передбачає альтернативні варіанти підтвердження режиму роботи картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа. У п. 3.3 Інструкції, картка водія та роздруківка даних роботи тахографа, передбачаються не як альтернатив один одному, а як альтернатива тахокартами заповненими в ручному режимі, у випадку відсутність у транспортному засобі цифрового тахографа, тоді як транспортний засіб позивача обладнаний тахографом.

Відтак, відповідач правильно кваліфікував дії перевізника саме за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону, оскільки під час перевірки встановлено, що водій не вставив у цифровий тахограф картку водія, внаслідок чого, не відбувалася фіксації режиму праці та відпочинку. У такому випадку, невідомо чи порушувався чи ні режимі праці та відпочинку, але відомо, що відсутні роздруківки даних роботи тахографа, оскільки водієм його роботу не активовано карткою водія. При цьому, факт того, що водій не вставив у цифровий тахограф картку водія додатково підтверджується поясненнями водія, зафіксованими в акті перевірки.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови відповідача № ПШ057 904 від 28.03.2024 року.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 134, 139, 241 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Авто» (просп. Героїв України, 113/1, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 34707499) до Державної служби України з безпеки на транспорті (, вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) про: визнання протиправною та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ057904 від 28.03.2024 року відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.11.2024 року.

Суддя О.В. Малих