Рішення

від 07.11.2024 по справі 460/7359/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2024 року м. Рівне№460/7359/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю доТовариства з обмеженою відповідальністю "У Чистоті" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені, -

В С Т А Н О В И В :

Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач/Фонд) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «У Чистоті» (далі відповідач/ТОВ «У Чистоті»), в якому просить стягнути з відповідача на користь держави адміністративно-господарську санкцію в сумі 33582,78 грн та пеню в сумі 940,10 грн, а всього 34522,88 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Фонд зазначив, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, чим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». У зв`язку з цим, контролюючим органом сформований та надісланий відповідачу розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті ним у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, на загальну суму 33582,78 грн. Разом з тим, у встановлений законодавством строк відповідачем самостійно не сплачено нараховану суму адміністративно-господарських санкцій, як і не надано на адресу територіального відділення Фонду будь-якого листа-заперечення чи повідомлення щодо згаданого вище розрахунку. Наведене, у свою чергу, слугувало підставою для нарахування позивачем пені за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. З огляду на викладене, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/7359/24 та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

07.11.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень вказав, що з метою визначення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, ТОВ «У Чистоті» проведено розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу товариства за 2023 рік, який фактично склав 4,95, тобто 5 осіб. Проте, при формуванні та подачі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 квартали 2023 року помилково включено до облікового складу штату працівників чотирьох осіб, прийнятих на роботу за сумісництвом. У зв`язку з цим, представник відповідача стверджує про відсутність у ТОВ «У Чистоті» обов`язку з працевлаштування осіб з інвалідністю протягом 2023 року та, відповідно, про необґрунтованість тверджень позивача щодо порушення товариством вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Разом з тим, представник відповідача зауважив, що з 02.10.2023 ТОВ «У Чистоті» працевлаштовано одну особу з інвалідністю, що підтверджується відомостями Централізованого банку даних з проблем інвалідності. З урахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

В силу приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у справі матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду й вирішення спору по суті, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «У Чистоті» (код ЄДРПОУ: 45098122) є юридичною особою, основним видом економічної діяльності (КВЕД) якої є «96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів».

При цьому, як стверджується матеріалами справи та не заперечується її сторонами, при здійсненні господарської діяльності у 2023 році відповідач використовував працю найманих працівників.

У зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, Фондом здійснено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті ТОВ «У Чистоті», відповідно до якого:

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік (умовне позначення 01) 9 осіб;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (умовне позначення 02) 0 осіб;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (…) (умовне позначення 03) 1 одиниця;

- фонд оплати праці штатних працівників (умовне позначення 04) 604490,09 грн;

- середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01) (умовне позначення 05) 67165,57 грн;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (0302) (умовне позначення 06) 0,00 одиниць;

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю(для роботодавців, у яких працює (…) від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2)) (умовне позначення 07) 33582,78 грн (а.с.8).

Вказаний розрахунок розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 07.03.2024, що підтверджується електронною квитанцією від 07.03.2024 (а.с.25).

У свою чергу, відповідно до виконаного Фондом розрахунку пені станом на 24.06.2024, що підлягає сплаті ТОВ «У Чистоті»:

- облікова ставка Національного банку Українистановить 13% річних;

- кількість днів у поточному році 366;

- відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені, 120%;

- сума заборгованості становить 33582,78 грн;

- розрахунковий розмір пені становить 0,04% = (13 х 120 : 100 : 366);

- таким чином, сума пені за один день прострочення 13,43 грн = (33582,78 х 0,04%);

- кількість днів прострочення 70;

- загальна сума пені, що необхідно сплатити, становить 940,10 грн = (13,43 грн х 70 днів) (а.с.15).

Оскільки нараховані адміністративно-господарські санкції відповідач у встановлений законодавством строк добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII(далі Закон №875-XII).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №875-XII, діяльність держави щодо осіб з інвалідністю виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає, зокрема, у виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу (…) з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту.

За приписами частини третьої статті 18 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведене кореспондується з положеннями частини третьої статті 18-1 Закону №875-ХІІ, за змістом якої державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №875-XII,для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимогстатті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

За правилами частини четвертоїстатті 19 цього ж Закону, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

При цьому, частиною шостоюстатті 19 Закону №875-XII визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані (частина восьмастатті 19 вказаного Закону).

Відповідно до частин одинадцятої, дванадцятої та тринадцятоїстатті 19 Закону №875-XII, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленомузакономпорядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно достатті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

В силу приписів частини першої статті 20 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Поряд з цим, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина другацієї ж статті).

А згідно з частиною четвертою статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250 Господарського кодексу України.

З системного аналізу наведених вище правових норм слід дійти висновку, що законодавством передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, що не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу. При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку із вчиненням ним правопорушення, передбаченого статтею 20 Закону №875-XII.

З даного приводу слід врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.08.2023 у справі №120/4975/22, а саме: передбачена частиною першою статті 20 Закону №875-XII міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або: 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875-XII, а саме: невиділення та нестворення робочих місць, ненадання державній службі зайнятості інформації, незвітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

У свою чергу, у постанові від 10.01.2024 по справі №340/4174/23 Верховний Суд виснував, що «надісланий у травні 2023 року позивачу розрахунок, створений відповідачем на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку чи дій відповідача щодо його створення/надіслання, а також обчислення у ньому сум адміністративно-господарських санкцій не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства. Питання про виконання чи невиконання позивачем як фізичною особою-підприємцем, який використовує найману працю, у 2022 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю або про його вину/відсутність вини у невиконанні такого нормативу, може бути предметом правової оцінки у разі розгляду судом спору за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з нього нарахованих адміністративно-господарських санкцій».

В силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи судом установлено, що 05.03.2024 ТОВ «У Чистоті» зверталося до Фонду із листом №15/44, за змістом якого повідомило кількість працевлаштованих протягом 2023 року працівників, періоди їх роботи та посади. Крім того, у вказаному листі відповідачем наведено розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників товариства за 2023 рік в обсязі п`яти осіб (а.с.34-40, 41-42).

Разом з тим, суд відзначає, що відповідач не подавав письмових заперечень щодо сформованого позивачем розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій у частині визначення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за 2023 рік та інших показників, які містяться в ньому.

У свою чергу, на виконання приписів частини третьої статті 18 Закону №875-XII, 02.06.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №553 (набрала чинності 09.06.2023), якою затверджено Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (далі Порядок №553), яким визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю, філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості до дати припинення їх діяльності) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 2 Порядку №553, роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Інформація, необхідна для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, може надаватися роботодавцем центру зайнятості в електронній (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи) (пункт 3 цього Порядку).

Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи) (пункт 5 означеного вище Порядку).

Згідно з пунктом 6 Порядку №553, роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності №3-ПН, визначеною Мінекономіки.

Наказом Міністерства економіки України від 02.04.2022 №827-22, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за №565/37901, затверджено форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі форма №3-ПН) та Порядок її подання (далі Порядок №827-22).

Так, пунктами 1.4, 1.5 розділу І Порядку №824-22 визначено, що форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального / регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

За пунктом 1.6 розділу І Порядку №824-22, роботодавець визначає вид форми №3-ПН первинна або уточнювальна. Первинна форма №3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма №3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема, умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Актуальність зазначеної(их) у поданій формі №3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця (пункт 1.7 розділу І означеного вище Порядку).

Таким чином, наведені вище положення Порядку №553 та Порядку №824-22 покладають на роботодавців обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН у разі виникнення в них потреби у підборі працівників з інвалідністю та/або відкриття вакансії, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається роботодавцем не пізніше ніж через три робочі дні з дати виникнення у нього відповідної потреби та/або відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну з таких вакансій.

З огляду на викладене, суд вважає, що обов`язок суб`єкта господарювання полягає у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, створенні для цього відповідних умов праці та надання інформації державній службі зайнятості, необхідної для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН у строк не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття відповідної вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №806/1368/17.

Крім того, суд зазначає, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що визначені у частині першійстатті 18 Закону №875-XII.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 11.08.2021 у справі №260/557/19 та від 22.06.2022 у справі №826/11977/18.

З матеріалів справи судом установлено, що у відповідь на запит позивача від 06.03.2024 №370/01-16, Рівненська філія Рівненського обласного центру зайнятості листом від 19.04.2024 №02-12/514 проінформувала Фонд, зокрема, про те, що ТОВ «У Чистоті» протягом 2023 року не подавало звітність форми №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню осіб з інвалідністю (а.с.13-14).

У зв`язку з цим, позивач, покликаючись на відомості Централізованого банку даних з проблем інвалідності щодо середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу ТОВ «У Чистоті» за 2023 рік, стверджує про порушення останнім вимог законодавства у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, а саме невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік та невчинення усіх передбачених законодавством дій і заходів щодо працевлаштування таких осіб.

Суд не погоджується з такими твердженнями сторони позивача та звертає увагу на наступне.

Основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці визначає Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі Інструкція №286).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №286, її дія поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю.

За змістом пункту 2.1 цієї Інструкції, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця (пункт 3.2.1 Інструкції №286).

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12 (пункт 3.2.5 Інструкції №286).

За таких обставин, обчислення середньооблікової кількості штатних працівників на підприємстві за календарний рік здійснюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи такого підприємства та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто на 12.

Також, суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №121 (у редакції постанови Уряду від 27.12.2018 №1205) затверджено Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності (далі також банк даних), яке визначає порядок створення, функціонування та ведення централізованого банку даних з проблем інвалідності як автоматизованої системи для визначення потреб осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, реабілітаційними послугами, санаторно-курортним лікуванням тощо в засобах реабілітації та послугах у сфері реабілітації, і для накопичення, зберігання і використання інформації про центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності та господарювання, виду діяльності та галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі Положення).

Відповідно до пункту 2 цього Положення, основними завданнями банку даних є:

1) створення єдиної комплексної інформаційно-аналітичної системи обліку осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб;

2) проведення аналізу та ведення обліку даних, зокрема, про: виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також нарахування сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням роботодавцями такого нормативу за попередній рік; створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб; ведення обліку надходжень сум адміністративно-господарських санкцій та пені, а також заборгованості роботодавців з їх сплати.

Згідно з пунктом 3 Положення, користувачами банку даних є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальні відділення, державна служба зайнятості (…).

Пунктом 4 Положення передбачено, що до банку даних вноситься, зокрема, така інформація:

6) відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб (…);

7) відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII;

8) дата і час надсилання через електронні кабінети роботодавців, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII;

9) дані про суми нарахованих і сплачених адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII, що надійшли до державного бюджету через органи Казначейства від роботодавців;

10) дані про облікову ставку Національного банку.

У свою чергу, до повноважень користувачів банку даних місцевого рівня, а саме територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, належить, зокрема, проведення моніторингу щодо:

- виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII;

- надходження від роботодавців сум сплачених адміністративно-господарських санкцій та пені до спеціального фонду Казначейства;

- заборгованості роботодавців із сплати сум адміністративно-господарських санкцій та пені (підпункт 3 пункту 7 Положення).

За змістом абзацу першого пункту 10 Положення, обмін інформацією між банком даних, користувачами банку даних та іншими системами (реєстрами) відбувається через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів та/або систему інформаційного обміну даними з дотриманням законодавства у сфері захисту інформації.

Системний аналіз наведених вище норм Положення свідчить, що автоматизована система Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання): опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності; визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII; створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до правил статті 20 Закону №875-XII.

Так, згідно з долученими до матеріалів справи скрін-копіями Централізованого банку даних з проблем інвалідності з детальною помісячною інформацією за 2023 рік щодо ТОВ «У Чистоті», у період з квітня по липень цього року щомісячна середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 4 особи, у серпні-вересні 8 осіб, у жовтні-грудні 16 осіб (а.с.9).

Таким чином, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за квітень-грудень 2023 року (період ведення господарської діяльності) склала 8,89, тобто 9 осіб, що узгоджується з інформацією, наведеною позивачем у розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті ТОВ «У Чистоті» (а.с.8).

За наведених обставин та з огляду на правила частини першої статті 19 Закону №875-XII, визначення Фондом у згаданому вище Розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування відповідачем осіб з інвалідністю у 2023 році в кількості 1 одиниці є також обґрунтованим.

У той же час, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо невиконання відповідачем вказаного вище нормативу, оскільки, як встановлено вище судом, відомостями Централізованого банку даних з проблем інвалідності достеменно підтверджується, що щомісячна середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «У Чистоті» у період квітень-липень 2023 року становила незмінно 4 особи, тобто менше визначеної частиною першою статті 19 Закону №875-XII мінімально-необхідної кількості штатних працівників.

За таких обставин, слід дійти обґрунтованого висновку, що у період з лютого (місяць державної реєстрації юридичної особи) до липня 2023 року на відповідача не поширювалася дія приписів частин першої, другої статті 19 Закону №875-XII.

Відповідно, у вказаний період відповідач як підприємство та роботодавець у розумінні Закону №875-XII, Порядку №553 та Порядку №824-22 не мав обов`язку з подання до територіальних органів державної служби зайнятості звітності форми №3-ПН з метою працевлаштування осіб з інвалідністю.

Натомість, такий обов`язок виник у відповідача починаючи з серпня 2023 року, позаяк саме з цього періоду середньооблікова чисельність його штатних працівників збільшилась до 8 осіб, а у жовтні-грудні 2023 року до 16 осіб відповідно.

Разом з тим, долученими до матеріалів справи скрін-копіями Централізованого банку даних з проблем інвалідності щодо ТОВ «У Чистоті» підтверджується, що у жовтні 2023 року відповідачем було працевлаштовано 1 особу з інвалідністю, що, на переконання суду, свідчить про належне виконання цим роботодавцем нормативу робочих місць, установленого частиною першою статті 19 Закону №875-XII, за 2023 рік.

Викладене, у свою чергу, свідчить про відсутність у позивача правових підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності шляхом накладення адміністративно-господарських санкцій за невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Суд зазначає, що адміністративно-господарська відповідальність, передбачена статтею 20 Закону №875-ХІІ, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності до учасника господарських відносин є вчинене ним як роботодавцем правопорушення в сфері господарювання (частина третя статті 217, частина перша статті 218 ГК України).

Згідно з частиною другою статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, установлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не вживались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, у 2023 році відповідач, після виникнення у нього обов`язків, передбачених статтями 18, 19 Закону №875-ХІІ, вжив усіх необхідних заходів для недопущення порушення вимог цього Закону при здійсненні ним господарської діяльності, оскільки: створив робоче місце для особи з інвалідністю та своєчасно, достовірно, у повному обсязі проінформував про це уповноважені державні органи; самостійно заповнив вакантну посаду для особи з інвалідністю шляхом прийняття на роботу відповідного працівника.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що відповідачем виконано обов`язки, передбачені частиною третьою статті 18 та частинами першою-другою статті 19 Закону №875-ХІІ, а саме: 1) виділено та створено робоче місце для особи з інвалідністю; 2) створено для такої особи умови праці з урахуванням індивідуальної програми реабілітації; 3) забезпечено інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством; 4) працевлаштовано особу з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць.

Доказів протилежного позивачем не надано та судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у діях відповідача немає складу правопорушення у сфері господарювання, а отже, відсутні підстави для сплати ним нарахованих позивачем адміністративно-господарських санкцій та пені.

Інші доводи та аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи по суті.

За правилами частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин та наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що суб`єктом владних повноважень не доведено факт вчинення відповідачем правопорушення у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, а отже, відсутні правові підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача як учасника господарських відносин. А тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «У Чистоті» про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 07 листопада 2024 року.

Учасники справи:

Позивач - Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Замкова, 10А/1, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 13979356)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "У Чистоті" (вул. Київська, 78-г, м. Рівне, Рівненська обл., 33007, ЄДРПОУ/РНОКПП 45098122)

Суддя С.А. Борискін