Ухвала

від 07.11.2024 по справі 520/25583/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

07 листопада 2024 року Справа № 520/25583/24

Харківський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому порядку в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача у якому, з урахуванням уточнених вимог, просить: - визнати протиправними дії головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві оформленні рішення від 12.09.2024 № 204650021146 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що призвело до негативних наслідків у вигляді порушення гарантованих прав ОСОБА_1 та завданню матеріальної шкоди; - визнати протиправні дії головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві з приводу не зарахування відповідно до вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до мого страхового стажу згідно записів у трудовій книжки період навчання з 01.09.1999 по 30.06.2004 в Національній юридичній академії України іменні Ярослава Мудрого, що підтверджується дипломом НОМЕР_1 та відповідним записом у трудовій книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , що призвело до негативних наслідків у вигляді порушення моїх гарантованих прав; - зобов`язати головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві зарахувати, відповідно до вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу 4 роки та 10 місяців, а саме період навчання з 01.09.1999 по 30.06.2004 в Національній юридичній академії України іменні Ярослава Мудрого, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , дипломом НОМЕР_1 , а також протоколом № 5 від 25.05.2018 прокуратури Херсонської області.

Харківський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 18 вересня 2024 року прийняв адміністративний позов до розгляду та відкрив провадження е справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Судом вирішується питання щодо дотримання правил підсудності при прийнятті адміністративної позову до розгляду та відкриття провадження у справі.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною 1 статті 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Відтак, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Тобто, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Отже, стаття 25 КАС України пов`язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Із матеріалів справи установлено, що зареєстроване місце проживання позивача АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання/перебування - АДРЕСА_2 . Дані обставини підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.07.2022 № 6332-5001834405 /а.с. 22/.

Відповідно до відповідей з Єдиного державного демографічного реєстру від 07.11.2024 № 892469 ОСОБА_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .

Місцезнаходження відповідача АДРЕСА_3 .

Разом з тим суд зауважує, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.

Іншими словами, фактичне місце проживання позивача без реєстрації не може вважатися місцем проживання позивача "зареєстрованим у встановленому законом порядку" для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.

Так, відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року N 1382-ІV (надалі за текстом - "Закон N 1382-ІV").

У статті ст. 3 Закону № 1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;

З 22.11.2014 набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2014 року "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

За змістом положень ч. 1 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Форма довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" (далі Постанова № 509).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Враховуючи форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначеної у додатку 2 Постанови № 509, то в ній зазначаються прізвище, ім`я, по батькові особи; дата і місце народження; стать; серія, номер (у разі наявності), дата видачі паспорта громадянина України, ким і коли виданий/дані про документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини; відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена; зареєстроване місце проживання; фактичне місце проживання/перебування.

Таким чином, в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання.

Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

З огляду на викладене вище суд прийшов висновку про те, що надана позивачем довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік, натомість, зареєстроване місце проживання позивача підтверджено відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру.

Підсумовуючи, суд зазначає, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає підсудність справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 червня 2024 року у справі № 587/2230/21.

З огляду на викладене та згідно зі ст. 25 КАС України дана справа не підсудна Харківському окружному адміністративному суду, оскільки факт реєстрації у визначеному законом порядку місця проживання/перебування позивача у місті Харкові чи Харківській області не підтверджено, належних доказів щодо цього суду не надано, а відтак розгляд даної справи має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Чернігівську область (за місцем реєстрації позивача).

Враховуючи зазначене, за правилами територіальної підсудності, адміністративна справа №120/6557/23 підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду.

Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Таким чином суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Чернігівського окружного адміністративного суду (за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача).

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином порушення окружним адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Керуючись ст. ст. 28, 29, 30, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

адміністративну справу №520/25583/24 за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду (місцезнаходження 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Київська, будинок № 23).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 07.11.2024.

Суддя М. І. Садова