Ухвала

від 07.11.2024 по справі 520/19505/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

07 листопада 2024 року справа №520/19505/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовною заявоюКомунального підприємства "Харківводоканал"

доКиївського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог

на предмет спору - ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

Товариства з обмеженою відповідальністю "КПВода",

провизнання дій протиправними та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі по тексту позивач, КП "Харківводоканал", вулиця Конторська, 90, місто Харків, 61052) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту відповідач, вулиця Студенська, 5/4, місто Харків, 61024), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа - 1, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа - 2, ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Вода" (далі по тексту - третя особа-3, ТОВ "КП Вода", проспект Героїв Харкова, 218, квартира 52, місто Харків, код ЄДРПОУ: 36985169), в якій просить:

- визнати неправомірними дії Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. у виконавчому провадженні №74598667 щодо прийнятої постанови від 01.07.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 10 200 грн за невиконання рішення суду №644/4820/20 та бездіяльність Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. стосовно перевірки виконання рішення суду №644/4820/20 у виконавчому провадженні №74598667 такими, що не відповідають вимогам, визначених у Законі України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову Київський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову від 01.07.2024 про накладення штрафу на КП «Харківводоканал» у розмірі 10 200,00 грн;

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на їх відповідність зазначеним процесуальним вимогам, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам вказаних норм з наступних підстав.

Положеннями частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно положень частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00 гривень.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 3028,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору становить 2422,40 грн (3028,00 грн * 0,8).

Разом з позовною заявою представником позивача надано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване відсутністю коштів та фінансування витрат на оплату судового збору та введенням воєнного стану в Україні.

Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 Надточій проти України принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Положеннями частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено обов`язок особи, яка подає позовну заяву, додати до позовної заяви документ про сплату судового збору.

При цьому, зміни до законодавства у частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України відсилання до норм Закону України Про судовий збір передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

У клопотанні про відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору за подання позовної заяви у даній справі позивач просить суд врахувати, що КП "Харківводоканал" не є підприємством "бізнесу", а є підприємством - "піклувальником" та захисником гарантованих прав та інтересів населення, особливо в умовах воєнного стану. Також вказує на те, що юридичний статус підприємства не є автономним та підпадає під державне регулювання господарської діяльності, вказане свідчить, що кошти, які надходять на рахунки підприємства за надані послуги з водопостачання і водовідведення, не забезпечують передбачені тарифом потреби підприємства, необхідні для продовження надання послуг населенню, для задоволення їх соціальних та побутових потреб. Крім того, фінансовий стан підприємства погіршується через невиконання Державою обов`язку з компенсації різниці у тарифах. На переконання позивача, вказане є підставою для відстрочення судового збору.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звертав увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….

При цьому, суд зауважує, що позивач, діючи як суб`єкт господарювання, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Посилання позивача на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки останній у період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.

Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору.

Окрім того, КП "Харківводоканал" не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.

З огляду на викладене,суд доходить до висновку, що доводи позивача не дають підстав для відстрочення (або розстрочення/зменшення/звільнення) сплати судового збору у даній справі, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування суб`єкта господарювання, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення, звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, у порушення вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

Згідно з частиною третьою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" без руху.

Встановити Комунальному підприємству "Харківводоканал" десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити Комунальне підприємство "Харківводоканал" про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА