Рішення

від 07.11.2024 по справі 580/9039/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року справа № 580/9039/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаською обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Чорнобаївської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаською обласної державної адміністрації (далі позивач 1), Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі позивач 2) до Чорнобаївської селищної ради (далі відповідач), в якому прокурор просить:

визнати протиправною бездіяльність Чорнобаївської селищної ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Довжанський, що розташований в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради, за межами населеного пункту, площею 29,0 га закріплення їх в натурі (на місцевості):

зобов`язати Чорнобаївську селищну раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Довжанський, що розташований в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради, за межами населеного пункту, площею 29,0 га закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Черкаської обласної ради від 11.09.2020 №38-20/VII ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» площею 29,0 га, оголошено об`єктом природно-заповідного фонду.

Однак, по даному об`єкту природно-заповідного фонду межі в натурі (на місцевості) земельних ділянок, на яких розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» не встановлювалися, кадастрові/облікові номери не визначались. Державний акт на право постійного користування на земельну ділянку вказаного об`єкта природно-заповідного фонду не виготовлявся.

Прокурор вважає, що відсутність меж в натурі вказаного об`єкту природно-заповідного фонду, фактично унеможливить збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для надання відзиву. Також суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації (далі третя особа).

01.10.2024 третя особа подала суду письмові пояснення на позов, у яких зазначено, що за період діяльності Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації проект землеустрою щодо організації і встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський»» на розгляд не надходив, висновок про погодження не видавався.

14.10.2024 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що Чорнобаївській селищній раді не передавалися матеріали щодо визначення меж заказника місцевого значення «Довжанський». До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проекту створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, законодавець чітко встановив норму, якою передбачив, що за виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду використовуються кошти Державного бюджету. Чорнобаївська селищна рада може замовити виготовлення проекту землеустрою, але оплатити вона може як передбачено законом за рахунок коштів Державного бюджету.

Крім того позивачем не надано доказів подачі Черкаською ОДА до Кабінету Міністрів України клопотання щодо передбачення в Державному бюджеті коштів на виготовлення проекту землеустрою проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський».

Що стосується коштів спеціального фонду охорони природного навколишнього середовища Чорнобаївської селищної ради, відповідач зазначає, що кошти екологічного податку, які плануються надійти до бюджету Чорнобаївської селищної територіальної громади у 2024 році рішенням сесії селищної ради від 14.12.2023 «Про бюджет Чорнобаївської селищної територіальної громади на 2024 рік» передбачені на видатки по забезпеченню екологічно безпечного збирання і захоронення твердих побутових відходів.

24.10.2024 прокурор подав суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідно до охоронного зобов`язання Чорнобаївська селищна рада зобов`язується забезпечити режим охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський», а також, цим же охоронним зобов`язаням Чорнобаївській селищній раді передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський».

Порядок фінансування заходів, пов`язаних з функціонуванням територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначений статтею 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», відповідно до якої витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони і збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевпорядників та землекористувачів, у віданні яких вони перебувають.

Згідно з ч. 4 ст. 46 вказаного Закону, у разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти: державного бюджету - для територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; місцевих бюджетів - для територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Також, у відзиві відповідач вказує на неодноразові повідомлення управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, а також Черкаської обласної державної адміністрації про необхідність виділення коштів з держбюджету, проте не надає в підтвердження жодних документів.

Саме відсутність будь-яких заходів, спрямованих на реальну підготовку чи фактичну організацію проведення робіт з землеустрою щодо об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, розташованого в межах адміністративної території відповідача, зумовила позовні вимоги прокуратури.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Рішенням Черкаської обласної ради від 11.09.2020 №38-20/VII «Про території та об`єкти природно-заповідного фонду області» ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» площею 29,0 га, оголошено об`єктом природно-заповідного фонду.

Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації 20.03.2023 передано під охорону Чорнобаївській селищній раді ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» площею 29,0 га з метою збереження та охорони, про що складено охоронне зобов`язання №421.

Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання Чорнобаївська селищна рада зобов`язується забезпечити режим охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський».

Також цим охоронним зобов`язанням Чорнобаївській селищній раді передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський».

Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» затверджене Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації та погоджене Чорнобаївською селищною радою 16.03.2023 №99 (далі Положення).

Згідно з п.п.1.1 та 1.2 Положення ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Пунктами 1.3, 1.5 та 1.6 Положення визначено, що Чорнобаївська селищна рада несе відповідальність за належний стан і додержання встановленого заповідного режиму території, межі заказника виносяться в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали територіального органу Держгеокадастру та Землекористувачів, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількістю й обліку земель (форми 6-зем) та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Відповідно до п. 3.5 Положення Чорнобаївська селищна рада забезпечує режим охорони та збереження території земельних ділянок у межах Заказника.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №10-23-0.2-1541/2-24 від 29.02.2024 межі в натурі (на місцевості) земельних ділянок, на яких розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Довжанський» не встановлювалися, кадастрові/облікові номери не визначались. Державний акт на право постійного користування на земельну ділянку вкзаного об`єкта природно-заповідного фонду не виготовлявся.

Виявлені порушення зумовили звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні питання регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі ЗК України), Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі Закон №2456), Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі Закон №858).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що відповідно до ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст.45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Зокрема, приписами статті 7 Закону №2456 визначено, що землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 53 Закону №2456 встановлено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону №2456, охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон №858.

Відповідно до ст.1 Закону №858 документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель тощо.

Приписами частини 2 статті 25 Закону №858 визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст.47 Закону №858 проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності); е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості); і) перелік обмежень у використанні земельних ділянок.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Статтею 19 Закону №858 визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно зі ст.26 Закону №858 замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад.

Відповідно до п.34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і обєктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача покладається обов`язок забезпечення та організації проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський», закріплення їх внатурі (на місцевості).

Як установлено судом, відповідачем межі земель ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський» не встановлено і не закріплено на місцевості, як і не прийнято відповідних рішень з цього приводу.

Суд врахував, що охоронним зобов`язанням від 20.03.2023 №421 покладено на відповідача обов`язок, зокрема, збереження та охорони ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський».

Тому суд вважає, що відсутність вчинення заходів з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський» та закріплення їх внатурі (на місцевості) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.

Доводи відповідача, що вчинення таких заходів можливо лише за рахунок коштів Державного бюджету України спростовуються ст.46 Закону №2456, якою встановлено, що фінансування заходів щодо регіональних ландшафтних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків місцевого значення здійснюється за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Для цієї мети можуть також залучатися кошти позабюджетних і благодійних фондів, кошти підприємств, установ, організацій та громадян.

Витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

У разі необхідності проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду зазначених категорій, можуть виділятися кошти: державного бюджету - для територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; місцевих бюджетів - для територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Отже, заходи спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Щодо доводів відповідача про порушення прокурором строку звернення, суд зазначає, що предметом справи, що розглядається, є визнання протиправної бездіяльності Чорнобаївської селищної ради щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення «Довжанський» та закріплення їх внатурі (на місцевості), що є триваючим порушенням.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 04.05.2020 у справі №1540/3613/18 триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись з протиправної дії або бездіяльності, здійснюються безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Враховуючи, що на дату звернення прокурора до суду не припинили існувати підстави для такого звернення, Верховний Суд у справі №464/2638/17 вказав на безпідставність твердження про порушення позивачем, встановлених КАС України, строків звернення до суду.

Тому доводи відповідача про порушення прокурором строку звернення, суд вважає необґрунтованими.

З приводу повноважень прокурора, суд зазначає, що захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п.1 ч.6 ст.23 вказаного Закону).

Зважаючи, що саме відповідач допустив спірну бездіяльність, суд дійшов висновку, що у цьому випадку порушені саме державні інтереси, і прокурор на підставі наведеної норми звернувся в суд обґрунтовано.

Врахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Золотоніської окружної прокуратури задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чорнобаївської селищної ради щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Довжанський, що розташований в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради, за межами населеного пункту, площею 29,0 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов`язати Чорнобаївську селищну раду (19901, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с-ще Чорнобай, вул. Центральна, буд.154, код ЄДРПОУ 26424714) відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт з винесення меж ландшафтного заказника місцевого значення Довжанський, що розташований в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради, за межами населеного пункту, площею 29,0 га, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ