Рішення

від 06.11.2024 по справі 620/11381/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/11381/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС.ЛАЙН" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС.ЛАЙН" (далі також ТОВ "ІКС.ЛАЙН", позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач 2), про визнання протиправними та скасування рішень від 08.07.2024 № 11373213/44664090, № 11373212/44664090, від 09.07.2024 № 11383801/44664090, № 11383800/44664090 про відмову в реєстрації податкових накладних від 14.03.2024 №20, №22, від 15.03.2024 №23, від 25.03.2024 № 37 та зобов`язання ДПС зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою фактичного подання.

Мотивуючи позов представник позивача зазначив, що Товариством у поясненнях наведено повне обґрунтування законності підстав для реєстрації податкових накладних, за якими прийняті спірні рішення, проте такі безпідставно не враховані відповідачем 1. Позивач вказує, що спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості, а відтак відповідачем 1 не дотримано принципу юридичної визначеності. Також зазначив, що контролюючий орган приймаючи рішення у спірних правовідносинах не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій на предмет їх реальності. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню, а порушено право позивача має бути відновлено у спосіб, встановлений у прохальній частині позову.

04.09.2024 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідачів подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що за результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС в Чернігівській області встановлено факт надання платником податків документів складених/оформлених з порушенням законодавства, як додаткова інформація вказано: (дефектний акт не скріплений печатками та підписами), що слугувало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

25.09.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в якому наполягає на позиції, викладеної у відзиві, а щодо суми відшкодування витрат на правничу допомогу, то вважає, що її розмір є завищеним та не є співмірним зі складністю справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "ІКС.ЛАЙН" зареєстровано як юридичну особу 30.06.2022, основний видом діяльності якого за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується витягом з ЄДР.

За результатом господарської операцій, позивачем складено і подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 14.03.2024 №20, №22, від 15.03.2024 №23, від 25.03.2024 № 37 (далі - спірні ПН).

Разом з тим, позивач отримав квитанції від 21.03.2024 № 9066137562, від 02.04.2024 № 9078531216, від 04.04.2024 № 9081247239, від 18.04.2024 №9098800274, в яких вказано, що документ прийнято, реєстрація ПН від 14.03.2024 №20, №22, від 15.03.2024 №23, від 25.03.2024 № 37 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=16.8361%, "Рпоточ"=2135.6, "D"=46.6610%, "Рпоточ"=0, "D"=46.6610%, "Рпоточ"=0, "D"=46.6610%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу позивачем надіслано письмові пояснення та первинні документи на підтвердження інформації, вказаної у спірних ПН, що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи. Спору щодо наданих позивачем письмових пояснень та первинних документів немає.

Водночас 28.06.2024 відповідачем позивачу надіслані повідомлення про необхідність надання додаткових документів, у яких запропоновано позивачу надати дефектний акт, інформацію щодо обсягів наданих будівельно монтажних робіт. Також зазначено, що встановлено невідповідність адреси розвантаження згідно ТТН по перевезенню матеріалів відповідно до адреси об`єкту.

На виконання вимог відповідача, позивачем надіслано письмові пояснення та дефектний акт, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДПС у Чернігівській області прийнято рішення від 08.07.2024 № 11373213/44664090, № 11373212/44664090, від 09.07.2024 № 11383801/44664090, № 11383800/44664090. Підставою для відмови в реєстрації ПН зазначено: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено- дефектний акт не скріплений печатками та підписами.

Позивачем до відповідача 2 подані скарги на рішення відповідача 1 від 08.07.2024 № 11373213/44664090, № 11373212/44664090, від 09.07.2024 № 11383801/44664090, № 11383800/44664090, за результатами розгляду яких прийняті рішення, якими у задоволенні скарг відмовлено, а рішення відповідача 1 від 08.07.2024 № 11373213/44664090, № 11373212/44664090, від 09.07.2024 № 11383801/44664090, № 11383800/44664090 залишені без змін.

Не погодившись зі спірними рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннямистатті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірні ПН для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом пунктів 11, 25 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/ невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого з-поміж критеріїв визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Як вже встановив суд, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених у пункті 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН.

Разом з тим, квитанції не містять податкової інформації, що визначають ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у спірних ПН. Доказів здійснення ризикових операцій у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.

У свою чергу у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

У квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості здійснення операцій не наведений.

Натомість в якості додаткового показника зазначений такі показники, як "D"=16.8361%, "Рпоточ"=2135.6, "D"=46.6610%, "Рпоточ"=0, "D"=46.6610%, "Рпоточ"=0, "D"=46.6610%, "Рпоточ"=0. Однак такі покажчики не є прийнятними, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216; надалі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

На підтвердження вказаних обставин представник відповідачів у відзиві зазначив, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в протоколі проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено причини відмови.

Так, зі змісту витягів з протоколів видно:

- від 28.06.2024 №80 причиною відмови зазначено: «не надано дефектний акт, інформацію щодо обсягів наданих будівельно монтажних робіт».

- від 08.07.2024 № 86 та від 09.07.2024 № 87 причиною відмови зазначено «дефектний акт не скріплений печатками та підписами».

Водночас суд не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки по-перше, позивач на вимогу податкового органу надав дефектний акт, а по-друге, відсутність у даному акті підпису та печатки, не є підставою для відмови у реєстрації податкових накладних на стадії реєстрації ПН, оскільки податковий орган на цій стадії уповноважений лише здійснювати первинний моніторинг ПН та відповідної операції,а не проводити документальну перевірку, у тому числі щодо дотримання вимог законодавства до первинних документів.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах, зокрема, але не виключно, від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022 року у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів, наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вже встановив суд, позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

А приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Можливість же надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Перевіряючи спірні індивідуальні акті критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач 1 застосував норми права формально, безвідносно до обставин цієї справи, при цьому, не вказали у чому полягає недостатність і неналежність наданих позивачем документів для цілей складення податкової накладної та реєстрації такої у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, суд приходить до висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством України, необхідні для реєстрації податкової накладної. Натомість, всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі акта індивідуальної дії.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що при вирішенні цього спорусудом не встановлюється товарність відповідних операцій за спірною накладною, а лише перевіряється наявність підстав для їх реєстрації в ЄРПН.

Отже, оспорювані в цій справі рішення про відмову в реєстрації поданих позивачем податкових накладних прийняті за умови формального та неповного дослідження Комісією пояснень і документів, що подавалися позивачем, не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, виваженості та об`єктивності рішення суб`єкта владних повноважень.

Суд також ще раз наголошує, що на стадії реєстрації ПН податковий орган уповноважений лише здійснювати первинний моніторинг ПН та відповідної операції,а не проводити документальну перевірку.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваних у цій справі рішень Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні ПН в ЄРПН, датою подання.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн на підтвердження яких позивачем надані відповідні документи (а.с.117-120 т.2), суд зазначає таке, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першоїстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За пунктом 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами частин першої та другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно частиною дев`ятою статті 139 КАС Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування вказаного виду судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує, що доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалась; також думку відповідача, що розмір витрат не є розумним, справа № 620/11381/24 віднесена судом до справ незначної складності. Крім того, по зазначеній категорії справ, сформована правова позиція Верховного Суду.

Враховуючи викладене, вказані обставини свідчать, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не єспівмірниміз складністю справи, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позову сплачений судовий збір в розмірі 12112,00 грн.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6056,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн з кожного.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.07.2024 № 11373213/44664090, № 11373212/44664090, від 09.07.2024 № 11383801/44664090, № 11383800/44664090.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.03.2024 №20, №22, від 15.03.2024 №23, від 25.03.2024 № 37, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІКС.ЛАЙН", датою подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області, відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС.ЛАЙН" судовий збір в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.08.2024, витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.08.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС.ЛАЙН" судовий збір в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.08.2024, витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 05.08.2024.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІКС.ЛАЙН" шосе Михайло-Коцюбинське, 4, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14001 код ЄДРПОУ 44664090.

Відповідач: Державна податкова служба України пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича,11, м. Чернігів, 14000 код ЄДРПОУ ВП44094124.

Повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2024 року.

Суддя І.І. Соломко