Постанова

від 06.11.2024 по справі 160/13345/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/13345/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Букіна Л.Є.) в адміністративній справі №160/13345/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у відмові нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.08.2019 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4463,15 грн. щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) в розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 28.08.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не нараховував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення у спірних періодах. Указував, що така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки суперечить вимогам Закону України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 28.08.2019 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 28.08.2019, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Розподіл судових витрат у справі не здійснювався.

Позивачем на вказане рішення суду в частині відмови у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату індексації-різниці з 01.03.2018 по 28.08.2019 у визначеній ним розмірі 4463,15 грн. подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції змінити рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо встановлення конкретного розміру суми індексації-різниці (фіксованої індексації) у спірний період.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що повноваження відповідача щодо визначення суми виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 28.08.2019 є дискреційними. З посиланням на правові позиції Верховного Суду, вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав в даному випадку буде саме зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) в розмірі 4463,15 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 28.08.2019 включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.11.2006 по 28.08.2019.

04.07.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період.

Листом №11/38/3/429 від 01.08.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 надано довідку про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 та довідку про суму індексації згідно постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, яка виплачена ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.08.2019 (а.с. 24-25).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 №11/38/3/426 про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018, позивачу у період з 01 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась (а.с. 24).

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 №11/38/3/425 про суму індексації згідно постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, яка виплачена ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.08.2019, позивачу у період з березня 2018 по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, у період з грудня 2018 по лютий 2019 року нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 71,08 грн. щомісячно (базовий місяць 03.2018, коефіцієнт індексації 3,7), у період з березня 2019 року по червень 2019 року у розмірі 134,47 грн. щомісячно (базовий місяць 03.2018, коефіцієнт індексації 7,0), в липні 2019 року у розмірі 206,72 грн. (базовий місяць 03.2018, коефіцієнт індексації 10,3) та в серпні 2019 року у сумі 186,71 грн. (базовий місяць 03.2018, коефіцієнт індексації 10,3).

Загальна сума нарахованої та фактично виплаченої індексації за період з березня 2018 року по серпень 2019 року становить 1144,55 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін січень 2008 року, а також не виплати індексації за період служби з 01.03.2018 по 28.08.2019 включно із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 4463,15 грн. щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованим, окрім вимоги позивача про здійснення виплати індексацію-різниці в визначеній ним розмірі 4 463,15 грн., адже її визначення є виключно компетенцією відповідача та суд не вправі втручатися у це.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду апеляційної скарги є визначення наявності правових підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 28.08.2019 включно у розмірі 4463,15 грн. щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078. З цього приводу, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, за подібних у цій справі обставин надавав оцінку нормам абзаців 3, 4 , 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду цієї справи.

Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Застосовуючи вказаний у справі №400/3826/21 підхід та ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22 та інших підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі необхідно встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що визначення березня 2018 року як базового місяця та виплата поточної індексації з 01.03.2018 у межах цієї справи не є спірним.

Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.). Такий розмір можливої індексації грошового забезпечення - 4463,15 грн., який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018) неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується зокрема, постановою Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №420/3121/22, від 07.11.2022 у справі №420/19954/21 та інших.

Водночас, розрахувати розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року та різницю між сумою індексації за березень 2018 року (4463,15грн.) і розміром підвищення доходу для визначення суми індексації-різниці не є можливим, оскільки в матеріалах справи наявні лише довідки Військової частини НОМЕР_1 №11/38/3/426 від 31.07.2023 про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 та №11/38/3/425 від 31.07.2023 про суму індексації згідно постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, яка виплачена ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.08.2019, які не містять жодних відомостей про суми грошового забезпечення позивача у спірні періоди.

На виконання приписів частини четвертої статті 9 КАС України, судом апеляційної інстанції вжито заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, а саме ухвалою суду від 23.10.2024 зобов`язано відповідача надати до Третього апеляційного адміністративного суду детальний розрахунок про щомісячне нарахування та виплати, які здійснювались позивачу у період з 01.03.2018 по 28.08.2019 (помісячно, в розрізі основних та усіх додаткових видів грошового забезпечення).

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач вищевказаних доказів не надав. Крім того, повідомлень щодо неможливості подати докази у встановлений в ухвалі строк на адресу суду теж не надходило.

В свою чергу і позивачем не було подано суду зазначених доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не заперечується, що за період з 01.03.2018 по 28.02.2018 ним починаючи з грудня 2018 року виплачувалась позивачеві лише поточна індексація грошового забезпечення без виплати щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення, а розрахувати розмір підвищення доходу для визначення суми індексації-різниці не є можливим, через те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про суми грошового забезпечення позивача в лютому та березні 2018 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 28.08.2019 та зобов`язання здійснити нарахування та виплату такої індексації грошового забезпечення без зазначення конкретні суми.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року в адміністративній справі №160/13345/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник