Постанова

від 07.11.2024 по справі 400/4267/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/4267/24Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого:Градовського Ю.М.

суддів:Турецької І.О.,

Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2024р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо неврахування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року при обчисленні в період з 11.03.2022р. по 6.04.2024р. включно розмірів основного та додаткового видів грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби а також компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 виконати перерахунок та виплатити з урахуванням вже виплачених сум основного та додаткового видів грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби а також компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року за період з 11.03.2022р. по 6.04.2024р. шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти; зобов`язання видати оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на день звільнення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на 1.01.2023р. та на 1.01.2024р. із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 , а саме у період з 11.03.2022р. по 6.04.2024р., нарахування та виплата основних видів грошового забезпечення проводилася без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

4.04.2024р. позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою про перерахунок його грошового забезпечення за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням визначення розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званнями, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (премій, надбавок, індексацій), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на 1.01.2023р. та на 1.01.2024р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р..

Однак, листом від 5.04.2024р. відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви.

Не погодившись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними та незаконними, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024р. адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 за період з 11.03.2022р. по 31.12.2022р. провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 2.12.2021р. №1928-ІХ на 1.01.2022р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 за період з 1.01.2023р. по 19.05.2023р. провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (з урахуванням усіх належних додаткових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3.11.2022р. №2710-IX на 1.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язано ВЧ НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на день звільнення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р., на 1.01.2023р. та на 1.01.2024р. із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати в частині відмову та прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ВЧ НОМЕР_1 посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення, часткового задоволення скарги ВЧ НОМЕР_1 та часткового скасування рішення суду першої інстанції із прийняттям в цій частині нової постанови, про відмову у задоволенні адміністративного позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що посадовий оклад позивача, оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 11.03.2022р. по 19.05.2023р. мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»). З тих самих мотивів обґрунтовані вимоги і про неправильне обчислення інших складових грошового забезпечення (розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення).

Крім того, суд зазначив, що відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з урахуванням Постанови від 12.05.2023р. №481), з 20.05.2023р. грошове забезпечення військовослужбовців розраховується виходячи з розміру 1 762грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, то відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням з військової служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного.

Щодо виготовлення оновленої довідки для обчислення пенсії суд вказав, що оскільки довідка про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії містить відомості про грошове забезпечення, яке позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, відповідач повинен виготовити довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»

Проте, з таким висновком суду першої не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, у зв`язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує в частині зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 видати довідку станом на 1.01.2024р. та приймає в цій частині нову постанову про відмову у задоволення позовних вимог.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що у період з 11.03.2022р. по 6.04.2024р. ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .

У спірний період позивач отримував грошове забезпечення, яке обраховане шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

4.04.2024р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його грошового забезпечення за 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням визначення розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званнями, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (премій, надбавок, індексацій), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2022р. та станом на 1.01.2023р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №704 від 30.08.2017р..

Однак, листом від 5.04.2024р. ВЧ НОМЕР_1 відмовила позивачу у задоволенні вказаної заяви.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та незаконними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ВЧ НОМЕР_1 у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991р. №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII).

Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30.08.2017р. КМУ прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1.03.2018р..

Відповідно до п.4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.

Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови № 704).

Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21.02.2018р. КМУ прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови №704, зокрема, п.4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2018р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п.6 Постанови №103).

Постанова №103 набула чинності 24.02.2018р..

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови КМУ №704.

З огляду на це, колегія суддів вважає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020р. (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18) положень п.4 Постанови №704 в редакції до 24.02.2018р., тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.

Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у відповідний рік).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016р. №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів розрахованих, згідно з постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом саме на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022р. у справі №400/6214/21.

Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2018р. встановлено на рівні 1 762грн..

При цьому, відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у 2022 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1.01.2022р. 2 481грн..

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023р. 2 684грн..

Вказане свідчить, що розмір прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців та прирівняних до них осіб за Законом №2262 у 2022 та 2023 роках є більшим ніж в 2018 році.

Разом з тим, 12.05.2023р. Постановою КМУ №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов КМУ, затверджених Постановою КМУ від 21.02.2018р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704» скасовано дію підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанови №103 та внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції:

«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Зазначені зміни набули чинності 20.05.2023р..

Отже, з дати набуття чинності зазначених змін, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є стала величина у розмірі 1 762грн..

Тобто, з 20.05.2023р. Постанова №704 не містить приписів щодо використання розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, у зв`язку із чим з 20.05.2023р. та станом на час звернення позивача до суду із позовною заявою, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів є стала величина у розмірі 1 762грн..

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії ВЧ НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення з 11.03.2022р. по 19.05.2023р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, є протиправними.

Відтак, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 провести нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 11.03.2022р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1.01.2022р. та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1.01.2023р., на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше проведених виплат.

Натомість позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 20.05.2023р. по 6.04.2024р. задоволенню не підлягають.

Що стосується матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022р. та 2023р. та компенсації за невикористану відпустку за 2022 рік, яка була виплачена позивачу, то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що неправильне визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання позивача у спірний період, відповідно вплинуло й на обчислення розміру одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022 рік та 2023 рік, а тому наявні підставі для здійснення їх перерахунку виходячи із грошового забезпечення, розрахованого виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1.01.2022р. та 1.01.2023р. відповідно.

Що стосується висновку суду про зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 видати позивачу оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на день звільнення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2024р. із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), для проведення перерахунку основного розміру пенсі, то судова колегія із ним не погоджується з огляду на таке.

Станом на 1.01.2024р. Постанова №704 не містить приписів щодо використання розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року як розрахункової величини для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб.

З 20.05.2023р. та станом на час звернення позивачем до суду з позовною заявою, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів є стала величина у розмірі 1 762грн..

Відтак, ОСОБА_1 розумінні ч.4 ст.63 Закону №2262 та пункту 5 Порядку №45 не набув права на перерахунок (обчислення нового розміру) раніше вже призначеної пенсії у порядку Закону №2262 у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що підстави для зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на день звільнення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1.01.2024р. із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), для проведення перерахунку основного розміру пенсії відсутні, у зв`язку із чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Що стосується одноразової грошової допомоги у разі звільнення, то судова колегія виходить з наступного.

Порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби регламентовано розділом ХХХII Порядку №260.

Відповідно до п.5 розділу ХХХII Порядку №260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються, зокрема, звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.

Пунктами 1, 4 Порядку №460 встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Враховуючи те, що на момент звільнення позивача зі служби в 2024р. базою для обрахунку грошового забезпечення була стала величина у розмірі 1 762грн., то і розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні повинен проводитись, виходячи із цього грошового забезпечення.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У контексті оцінки доводів апеляційних скарг, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зобов`язання ВЧ НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 1.01.2024р., а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні цих позовних вимог, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024р. скасувати в частині:

«Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) оновлену довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на день звільнення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), для проведення перерахунку основного розміру пенсії».

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий:Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

Л.П. Шеметенко