П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/33455/23Перша інстанція: суддя Левчук О.А.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2023р. ТОВ «ЕСВАЙР» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №2097615320705 від 22.08.2023р., винесене ГУ ДПС в Одеській області.В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕСВАЙР» за період діяльності з 6.07.2018р. по 30.09.2021р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки від 2.08.2023р. за №20834/15-32-07-05/42287356, у висновках якого встановлено порушення вимог пп.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, п.7, п.11, п.15 П (С)БО 16 «Витрати», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: 1 квартал 2020р. на суму 813 346грн..
На підставі встановлених порушень, 22.08.2023р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №2097615320705, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 813 346грн..
Позивач зазначає, що під час перевірки товариством були надані оригінали всіх первинних документів, що підтверджують понесення витрат на придбання у січні березні 2020р. продукції у ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.» заготовка мідна для волочіння (катанка), а відтак висновок щодо ненадання документального підтвердження не відповідає дійсності. При цьому, зазначив, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення п.44.6 ст.44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Оскільки позивачем було повно та своєчасно оформлено необхідну первинну документацію за наслідками реально здійснених господарських операцій з ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.», а також виконані всі приписи податкового законодавства, підприємство у будь-якому разі не може бути позбавлене права на зменшення фінансового результату до оподаткування.
Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області № 2097615320705 від 22.08.2023р..
Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ЕСВАЙР» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 760,16грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкові повідомлення-рішення діяв протиправно та з порушенням податкового законодавства, оскільки виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами. При цьому, податковим органом не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. ГУ ДПС, як суб`єктом владних повноважень, не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 6.07.2018р. проведено державну реєстрацію ТОВ «ЕСВАЙР» (код ЄДРПОУ 42287356).
25 листопада 2021р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято Наказ за №8572-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЕСВАЙР» з 15 грудня 2021р. тривалістю 10 робочих днів, за період діяльності з 6.07.2018р. по 30.09.2021р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (т.1 а.с.193).
15 грудня 2021р. посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено запит про надання документів №1, який вручено головному бухгалтеру ТОВ «ЕСВАЙР» 15.12.2021р. (т.2 а.с.5-6).
Також, 15 грудня 2021р. посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено запит про надання документів №2, який вручено головному бухгалтеру ТОВ «ЕСВАЙР» 15.12.2021р. (т.2 а.с.7-8).
На виконання вказаних запитів, 17.12.2021р. ТОВ «ЕСВАЙР» надано відповідь на запит, який вручено посадовій особі ГУ ДПС в Одеській області 22.12.2021р. (т.2 а.с.21).
22 грудня 2021р. ГУ ДПС в Одеській області видано наказ за №9255-п про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЕСВАЙР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 6.07.2018р. по 30.09.2021р., на 5 робочих днів, з 30 грудня 2021р. (т.1 а.с.195).
31 грудня 2021р. ГУ ДПС в Одеській області видано наказ за №9277-п про зупинення проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЕСВАЙР» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 31.12.2021р. на 30 робочих днів (т.1 а.с.194).
В подальшому, 2.08.2023р. ГУ ДПС в Одеській області складено акт перевірки за №20834/15-32-07-05/42287356, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕСВАЙР», зокрема, пп.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, п.7, п.11, п.15 П (С)БО 16 «Витрати», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: 1 квартал 2020р. на суму 813 346грн. (т.1 а.с.19-35).
21 серпня 2023р. ТОВ «ЕСВАЙР» засобами кур`єрського зв`язку до ГУ ДПС в Одеській області подано заперечення на акт перевірки за №20834/15-32-07-05/42287356 від 2.08.2023р. (т.1 а.с.15-16).
На підставі встановлених порушень, 22 серпня 2023р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №2097615320705, яким ТОВ «ЕСВАЙР» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 813 346грн. (т.1 а.с.12-14).
Також, встановлено, що 28.08.2023р. у зв`язку із не дотримання терміну ГУ ДПС в Одеській області залишено заперечення товариства на акт перевірки - без розгляду, а висновок акту №20834/15-32-07-05/42287356 від 2.08.2023р. без змін (т.1 а.с.17-18).
В даній справі, позивач звернувся в суд та просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за №2097615320705 від 22.08.2023р.
Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
У відповідності до ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно ст.77 ПК України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
За правилами п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. Строк складення акту (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акту (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акту (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акту (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акту перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акту перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту. Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме зі змісту акту перевірки, складеного ГУ ДПС в Одеській області за №20834/15-32-07-05/42287356 від 2.08.2023р., що перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЕСВАЙР», зокрема, пп.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України, п.7, п.11, п.15 П (С)БО 16 «Витрати», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: 1 квартал 2020р. на суму 813 346грн. (т.1 а.с.19-35).
В акті зазначено, що перевіркою показників, відображених у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати за період з 6.07.2018р. по 30.09.2021р. у загальній сумі 280 394,9тис.грн. встановлено, що на формування цих показників мала вплив собівартість реалізованих ТМЦ (Заготовка мідна для волочіння (катанка) 8 мм холоднопрокатана, Дріт, ВВГнгд, Накінечник мідний, Ізострічка ПВХ, Стренга мідна струмопровідна та ін.). Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі документів, перелік яких наведено у додатку №4 до акту перевірки, встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 2050 Форми 2 Фінансового звіту «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на суму 4 518 590грн.. В порушення пп.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137 ПК України від 2.12.2010р. №2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.7, п.11, п.15 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999р. №318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000р. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999р. (зі змінами та доповненнями), ТОВ «ЕСВАЙР» занижено «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 6.07.2018р. по 30.09.2021р. у сумі 4 518 590грн., в тому числі в наступних податкових періодах: - 1 квартал 2020р. на суму 4 518 590грн.. Перевіркою встановлено заниження ТОВ «ЕСВАЙР» показника по рядку по рядку (код 02)», Декларації з податку на прибуток підприємства Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) у зв`язку безпідставним списанням товару та формуванням показників витрат Собівартості продукції, що впливають на формування доходів, та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 4 518 590грн., в тому числі в наступних податкових періодах: - 1 квартал 2020р. на суму 4 518 590грн. ТОВ ЕСВАЙР завищено собівартість на загальну суму 4 518 590грн. за 1 квартал 2020р., внаслідок: безпідставного включення до собівартості продукції та включення до р. 2050 Звіту про фінансові результати Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), обсягів товару у зв`язку з неналежним складанням та заповненням підтверджуючих первинних документів щодо списання та включення до витрат, неможливістю співставлення обсягів витрат з доходом, для отримання якого вони придбані в одному й тому ж звітному періоді, а саме, перевіркою встановлено здійснення бухгалтерської проводки Дт 90 Кт 631 зокрема по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.», код ЄДРПОУ 37882298 на суму 4 518 590грн. за 1 квартал 2020 року без наявності документального підтвердження (відсутні акти списання, тощо) що надало би право на внесення відповідної інформації до бухгалтерських регістрів ТОВ ЕСВАЙР. Таким чином, ТОВ ЕСВАЙР здійснено безпідставне формування рахунку 90 Собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 4 518 590,00 грн. Перевіркою встановлено заниження ТОВ ЕСВАЙР показника по рядку (код 02), Декларації з податку на прибуток підприємства Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) у зв`язку із безпідставним списанням до витрат товарів без підтвердження первинними документами, що впливають на формування доходів, та враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на 4 518 590грн., в тому числі в наступних податкових періодах: - 1 квартал 2020р. на суму 4 518 590грн.. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 6.07.2018р. по 30.09.2021р. встановлено заниження ТОВ «ЕСВАЙР» податку на прибуток всього у сумі 813 346грн., у тому числі: - 1 квартал 2020р. на суму 813 346грн..
Приписами пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Положеннями ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За правилами ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 (надалі Положення).
У відповідності до пп.2.1., 2.2 п.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Згідно пп.2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п.2 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Згідно ст.134 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно ст.137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Відповідно до ст.138 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта. на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. за №318.
Відповідно до пунктів 5, 6, 7. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно п.11 П(С)БУ собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)
складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Відповідно до п.12 цього Положення до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі
виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).
Згідно п.15 Положення до складу загальновиробничих витрат включаються: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами,
дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо); амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо); витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг); витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища; інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).
Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186, із змінами і доповненнями рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу. Рахунок 70 "Доходи від реалізації" має такі субрахунки: 701 "Дохід від реалізації готової продукції", 702 "Дохід від реалізації товарів", 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг", 704 "Вирахування з доходу", 705 "Перестрахування". За кредитом субрахунків 701 - 703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 "Перестрахування"); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".
Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".
При цьому, відповідно до п.11 ПсБО 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції робіт, послуг включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Отже, виробнича собівартість реалізованої продукції є складовою загальної собівартості.
У постановах від 24.02.2020р. по справі №440/4443/18, від 27.04.2022р. по справі №420/13197/20 Верховний Суд зазначив, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом із тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 1.02.2019р. між ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК» (постачальник) та ТОВ «ЕСВАЙР» (покупець) укладено договір поставки за №01/02-19, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору заготовку мідну для волочіння (катанка), найменування, асортимент, кількість (тонаж), ціна та загальна вартість якої визначаються в додатках до договору (специфікація) (т.1 а.с.36).
На підтвердження виконання договору поставки №01/02-19 від 1.02.2019р. позивачем надано копії договору (т.1 а.с.36), специфікацій (т.1 а.с.37-39), видаткових накладних (т.1 а.с.43-45), виписок з рахунків (т.1 а.с.46-59), податкових накладних (т.1 а.с.74-82).
З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2019р. між ТОВ «ЕСВАЙР» (постачальник) та ТОВ «ІНТЕРКАБЕЛЬ КИЇВ» (покупець) укладено договір поставки за №12/03-19, згідно якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору заготовку мідну для волочіння (катанка), найменування, асортимент, кількість (тонаж), ціна та загальна вартість якої визначаються в додатках до договору (специфікація) (т.1 а.с.127-128).
На підтвердження виконання договору поставки №12/03-19 від 12.03.2019р. позивачем надано копії договору, а також специфікації, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, картки складського обліку, податкових накладних, виписок по рахунках (т.1 а.с.125-136).
25 вересня 2019р. між ТОВ «ЕСВАЙР» (постачальник) та ТОВ «ЄВРОПАН» (покупець) укладено договір поставки №25/09-19, згідно якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору заготовку мідну для волочіння (катанка), найменування, асортимент, кількість (тонаж), ціна та загальна вартість якої визначаються в додатках до договору (специфікація) (т.1 а.с.139-140).
На підтвердження виконання договору поставки №25/09-19 від 25.09.2019р. позивачем надано копії договору, а також специфікації, видаткових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості, картки складського обліку, податкових накладних (які є зареєстрованими в ЄРПН), виписок по рахунках, картки рахунку (т.1 а.с.137-157).
Дослідивши матеріали справи, судова колегія зазначає, що на виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується відповідними та належними документами. При цьому, податковим органом не надано жодних доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем із його контрагентами. Окрім того, податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені документами, а також не надано доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
Що стосується єдиного посилання податкового органу в апеляційній скарзі щодо того, що ТОВ «ЕСВАЙР» здійснено бухгалтерські проводки по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.» без наявності документального підтвердження, а саме відсутні акти списання, що надало би право на внесення відповідної інформації до бухгалтерських регістрів ТОВ «ЕСВАЙР», то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки, по-перше, списанню як правило підлягають матеріальні цінності такі, що: непридатні для подальшого використання; виявлені в результаті інвентаризації як недостача; морально застарілі; фізично зношені; пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані), тоді як позивачем були надані Картки складського обліку матеріалів, що застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом і розміром, заповнюються на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою, записи в якій виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.
Зазначені Картки складського обліку підтверджують облік реалізованого в адресу ТОВ «Інтеркабель Київ» та ТОВ «Європан» придбаного у ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.» товару.
По-друге, з матеріалів справи вбачається, що на виконання запиту ГУ ДПС в Одеській області ТОВ «ЕСВАЙР» своїм листом від 17.12.2021р. надано оригінали первинних документів по постачальникам та покупця, згідно таблиці, наведеній у запиті, та належним чином завірені копії запитуваних документів. Згідно відмітки на листі документи отримані державним інспектором Куліковим Є.Г. 22.12.2021р. (т.2 а.с.21). Крім того, з додатку 4 до акту перевірки №20834/15-32-07-05/42287356 від 2 серпня 2023р. вбачається, що серед документів, які були використані при проведенні перевірки ТОВ «ЕСВАЙР» перелічені декларації, угоди, контракти, виписку банку, ОСВ по рахунках, видаткові накладні, ТТН, акти виконаних робіт, довіреності, сертифікати (т.1 а.с.113-114).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 15.02.2022р. посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведено зустріч з посадовими особами ТОВ «ЕСВАЙР» та обговорено встановлені під час перевірки проблемні питання, за результати чого складено протокол (т.1 а.с.115-116). Так, в протоколі від 15.02.2022р., який засвідчений в тому числі підписами посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області головними державними інспекторами Вихристюк Н.В., ОСОБА_1 , вказано, серед іншого, що в ході перевірки надано запит від 15.12.2021р. за №2 щодо надання пояснення та оригіналів первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах, зокрема, ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.» та станом на 15.02.2022р. копії витребуваних документів надано.
Також, в протоколі від 15.02.2022р. зазначено, що під час проведення перевірки співробітникам податкового органу були надані для вивчення оригінали первинних документів, що підтверджують господарські операції ТОВ «ЕСВАЙР» з контрагентами, зокрема ТОВ «ІМПЕКС ЛОГІСТИК.». На вимогу перевіряючих були також надані засвідчені належним чином копії первинних документів.
Окрім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області, в порядку, визначеному п. 85.6 ст.85 ПК України, складався акт про відмову ТОВ «ЕСВАЙР» або його законних представників надати копії документів, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суду не надано.
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що доводи податкового органу щодо того, що ТОВ «ЕСВАЙР» під час проведення перевірки не надало первинної документації, є хибними та необґрунтованими.
Окрім того, судова колегія зазначає, що податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.
При цьому, надані ТОВ «ЕСВАЙР» документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів (робіт, послуг).
Отже, з урахуванням вищевказаного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «ЕСВАЙР» та скасування спірного податкового повідомлення-рішення №2097615320705 від 22.08.2023р..
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122880998 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні