Постанова

від 06.11.2024 по справі 320/5008/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5008/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Кобаля М.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, виходячи з базового місяця січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав на те, що має право на виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період, оскільки індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року, виходячи з базового місяця січень 2008 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2023 прийнято до провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 по справі № 320/5008/21.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 06.11.2024.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, де отримував грошове забезпечення.

Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 731 від 09.11.2020, звільнений за станом здоров`я. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 276 від 11.12.2020, виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проходження служби з 01.01.2016 по 01.03.2018, позивачу не було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.

01.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив здійснити нарахування та виплату йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Листом від 31.03.2021 № 1/1/60/134, позивачу було відмовлено у виплаті індексації через відсутність роз`яснень Міністерства соціальної політики України щодо виплати індексації.

Вважаючи бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що виплата індексації не ставиться у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації, водночас, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні. Оскільки індексація грошових доходів позивача передбачена нормами законодавства, відповідачем така індексація не нарахована та не виплачена, що не заперечується відповідачем, а отже бездіяльність суб`єкта владних повноважень у проведенні таких виплат з підстав відсутності фінансових ресурсів бюджетів є протиправною. За висновками суду першої інстанції, базовим місяцем при проведенні індексації за спірний період, є, січень 2008 року.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, виплата сум індексації грошового забезпечення здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Також, апелянт наголошує на тому, що при проведенні індексації грошового забезпечення встановлюється базовий місяць січень 2016 року, а не як встановив суд першої інстанції січень 2008 року.

З урахуванням наведеного, ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із приписами ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон України № 1282-ХІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до норм ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 5 Закону України № 1282-ХІІ, встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку № 1078, встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Пунктом 1-1 Порядку № 1078, визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Пунктом 4 Порядку № 1078, встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Тож, з наведеного слідує, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язки проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, та є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що за час проходження служби з січня 2016 року по березень 2018 року, позивачу не було проведено нарахування та виплату індексації його грошового забезпечення.

З приводу підстав для невиплати індексації грошового забезпечення позивачу, суд першої інстанції обґрунтовано наголосив, що підставою для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, не може бути не належне фінансування військової частини.

Водночас, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, колегія суддів звертає увагу на тому, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Водночас, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018), якою встановлювались підвищені посадові оклади військовослужбовців.

Втім, підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям після 01.01.2008 і до 01.03.2018, не відбувалося.

При цьому, збільшення у січні 2016 року щомісячної грошової винагороди не є підвищенням тарифних ставок (окладів), що є підставою для визначення базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, щомісячна додаткова винагорода військовослужбовцям не є постійною величиною, а з 01.03.2018 скасована взагалі, відповідно, така складова грошового забезпечення не впливає на розмір індексації грошового забезпечення.

Таким чином, нарахування індексації має здійснюватися до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке, як встановлено судом, відбулось у березні 2018 року, на підставі наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 "Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України".

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є, січень 2008 року, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по березень 2018 року та зобов`язання військову частину нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по березень 2018 року з урахуванням січня 2008 року, як базового місяця.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2022 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

М.І. Кобаль