Постанова

від 06.11.2024 по справі 320/24084/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30, тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції:Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Справа № 320/24084/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)»

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» (далі - Відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2015 по 28.02.2018;

- зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 04.08.2015 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправними дії Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022;

- зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації з врахуванням абзацу 4, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2015 по день і фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2020 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначив, що індексація грошового забезпечення відповідачем обчислена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинен бути січень 2008 року та березень 2018 року, з урахуванням пункту 5 абзацу 4, 5, 6 Порядку №1078.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2015 по 31.12.2022.

- зобов`язано Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 04.08.2015 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

- зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з врахуванням абзацу 4, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума індексації грошового забезпечення підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. При цьому, суд зазначив, що за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Разом з тим, суд першої інстанцідійшов до висновку, що саме січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення.

У цьому контексті суд також зауважив, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, однак Відповідач не вирішував питання щодо наявності у Позивача права на цей вид індексації у спірний період.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд зазначив про їх передчасніть.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач та Відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач у своїй скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким такі позовні вимоги задовольнити, зазначаючи, що право на компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Також Апелянт посилається на правові висновки Верхового Суду, викладені зокрема у постановах №№21-2003а16, 810/1092/17, 240/11882/19, 803/203/17, 620/7687/21, 240/11439/19, 803/1423/17, 240/6583/20.

З цих та інших підстав Позивач вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог про виплату компенсації.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить рішеня суду першої інстанції скасувати та прийнти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю, зазначаючи, що суд не дослідив наявні у справі докази та не нада правової оцінки доводам Відповідача.

Так, Відповідач стверджує, що згідно з порядком №1078, який застосовувався до 01.12.2015 за працівником при його переведенні на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведенні на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або іншу місцевість зберігалася сума індексації, але тільки за умови, якщо збільшення заробітної плати є меншим від суми індексації за відповідний місяць; в іншому випадку - місяць збільшення заробітної плати стає новим базовим.

У зв`язку з вищевикладним, Білоцерківська виправна колонія (№35) наполягає, що з 01.01.2015 по 31.12.2016 базовим місяцем Позивача є серпень 2015 року.

Крім того, Відповідач стверджує, що на підставі наказу МЮ України від 14.02.2017 №372/5 та згідно потанови КМУ від 07.11.2007 №1294 у січні 2017 року Позивачу було підвищено посадовий оклад, а тому за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 базовим місяцем є січень 2017 року.

Таким чином, Білоцерківська виправна колонія (№35) наполягає на відсутності правових підстав для застосування січня 2008 року як базового місяця за період з 04.08.2015 по 28.02.2018. Крім того, Відповідач зазначає, що індексація грошового забезпеченняза період з 04.08.2015 по 31.12.2022 нарахована та виплачена Позивачу в повному обсязі.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, 23.07.2024 та від 03.09.2024 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Позивача у якому він просить відмовити у її задоволенні, зазначаючи, що ОСОБА_1 не звертався до нього із заявою про нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів, тож звернення до суду є передчасним.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 .

У період з 04.08.2015 по 23.05.2023 ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)»/т.1 а.с. 9/.

Наказом в.о. начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» від 23.05.2023 № 57/ОС-23 ОСОБА_1 звільнено зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) /т.1 а.с. 11/.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно з особовими картками на зарплату ОСОБА_1 , посадовий оклад Позивача у серпні 2015 року складав 653,23 грн, з вересня 2015 року по січень 2017 року - 750,00 грн, з лютого 2017 року по лютий 2018 року - 1390,00 грн та з березня 2018 по квітень 2023 року - 4790,00 грн/ т.1 а.с.12-18/.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, 2017-III), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закону № 1282-ХІІ), Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015 (до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Також, з 01.12.2015 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 року Порядок доповнено пунктом 10-2, відповідно до якого для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Стаття 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (надалі - Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладено обов`язок проводити індексацію заробітної плати.

При цьому, звільнення особи з військової служби жодним чином не скасовує її права на отримання відповідних виплат, що не були нею одержані під час проходження служби за незалежних обставин.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції з урахуванням доводів Апелянта за період з серпня 2015 року по грудень 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд поршої інстанції дійов до висновку про протиправність дій Відповідача щодо застосування базового місяця серпня 2015 року під час проведення індексації грошового забезпечення за спірний період.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як вже зазначалося апеляційним судом вище, відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

Відповідно до вимог абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 19.05.2022 у справі №200/3859/21.

Отже, відповідно до вимог абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 01.12.2015) серпень 2015 року (місяць призначення Позивача на посаду) став базовим місяцем.

Таким чином, Відповідач в період до грудня 2015 року нарахував і виплатив Позивачу індексацію грошового забезпечення у відповідності до чинних нормативно-правових актів, що не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття помилкових висновків суду в цій частині.

Щодо періоду та базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по січень 2017 року, суд зазназначає наступне.

Відповідно до приписів пунктів 2, 5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови КМ № 1013 від 09.12.2015) для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Аналіз наведених вище норм законодавства України дозволяє колегі суддів стверджувати, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року.

Отже, відповідно до приписів Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Разом з тим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1036 від 28.12.2016 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294" змінено посадові оклади осіб начальницького складу установ виконання покарань, осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Тобто з 01.01.2017, збільшено посадові оклади, зокрема Позивачу, що підтверджується його особовими картками на зарплату /т.1а.с.13-14/, відтак базовим місяцем в період з 01.01.2017 по 28.02.2018 є січень 2017 року, що відповідає пункту 5 Порядку №1078, виходячи з місяця збільшення посадового окладу.

При цьому Позивач не навів жодних доводів та не надав доказів того, що сума нарахованої індексації в період з січня 2017 року по 28.02.2018 не відповідає вимогам Порядку №1078.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у вказаний вище період при нарахуванні поточної індексації грошового забезпечення Відповідач протиправно не врахував як базовий місяць січень 2008 року.

Разом з тим, із обсягу встановлених у цій справі вбачається, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Щодо «фіксованої» суми індексації, слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін застосовувався у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду № 1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 фактично йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Водночас системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

При цьому, з огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, а також з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того, що 01.03.2018 набрала чинності постанова КМУ № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу Позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації його грошового забезпечення.

Тому в березні 2018 року як місяці підвищення доходу Відповідачу належало вирішити питання, чи має Позивач право на отримання суми індексації-різниці.

Втім, як убачається з матеріалів справи, Відповідач не нараховував і не виплачував Позивачу вказаний вид індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила, що в березні 2018 року розмір грошового забезпечення Позивача в сукупності було підвищено на 2436,74 грн . Тобто ця сума є розміром підвищення доходу Позивача в березні 2018 року.

Водночас сума можливої індексації грошового забезпечення Позивача (індексації-різниці) в березні 2018 року становила 3913,72 грн.

Отже розмір підвищення доходу Позивача не перевищував суму можливої індексації, а був меншим за таку суму на 4258,75грн.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що Відповідачем порушено право Позивача на отримання індексації-різниці його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно.

Отже, наведені позовні вимоги та похідні від них вимоги щодо зобов`язання Відповідача нарахувати і виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення включно підлягають задоволенню.

Переглядаючи рішення суду першої інстанії з урахуванням доводів Позивача в частині компенсації втрати доходів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі вимоги є передчасними, оскільки Відповідач не відмовляв Позивачу у виплаті відповідної компенсації.

Аналізуючи доводи Позивача у цій частині позовних вимог, колегія суддів врахувує, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - «Закон №2050-ІІІ»), зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Так, Верховний Суд у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Аналогічна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом також у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, від 13 березня 2020 у справі №803/1565/17, від 21 січня 2020 року у справі №826/15879/18, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20, від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 та ін.

Отже, колегія суддів констатує, що доводи Позивача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а тому позовні вимоги в цій частині, з огляду на викладене вище, підлягають задоволенню частково.

Решта тверджень та посилань сторін колегією суддів апеляційного суду до уваги не приймаються через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» підлягають задоволенню частково, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - скасуванню в частині позовних вимог.

25. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» про визнання протиправними дій Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2017 по 28.02.2018 та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію за вказаний період , а також в частині позовних вимог про зобов`язання Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення - скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою:

- у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» про визнання протиправними дій Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2017 по 28.02.2018 та зобов`язання Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію за період з 04.08.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 - відмовити;

- позовні вимоги про зобов`язання Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 04.08.2015 по день фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2020 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 - задовильнити частково.

Зобов`язати Державну установу «Білоцерківська виправна колонія (№35)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2020 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 06 листопада 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев