Постанова

від 06.11.2024 по справі 560/6443/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6443/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Сушка О.О. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолідер" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолідер" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 26.02.2024 №UA400000/2024/000039/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 26.02.2024 №UA400040/2024/000124.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "Автолідер" (код ЄДРПОУ 23835836) одним із основних видів діяльності є 45.32 - Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

01.01.2020 між компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) (далі - продавець) та ТОВ "Автолідер" (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №04 за умовами якого компанія зобов`язується передати товар у власність, а товариство прийняти і оплатити за узгодженою ціною та в терміни визначені контрактом. Найменування, ціни і кількість товару, що поставляється, вказуються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту і мають юридичну силу специфікацій.

Додатковою угодою №5 від 01.12.2023 сторони продовжили дію контракту до 31.12.2024 та внесли зміни до пунктів IV. Поставка товару та VII. Оплата контракту.

Пунктом IV. Поставка товару визначено, що товар поставляється продавцем покупцеві на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP- Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження. Товар супроводжується наступними документами: 1) рахунок (Invoice) в 3-х примірниках; 2) вантажна накладна (CMR ) в 3-х примірниках. Приймання товару за кількістю і якістю проводиться на складі покупця на протязі десяти днів після отримання покупцем товару. У разі невідповідності поставленої кількості або якості товару покупець протягом п`яти робочих днів з моменту виявлення недопоставки доводить про це наявну в нього інформацію до відома постачальника. Постачальник зобов`язується в узгоджені терміни за свій рахунок усунути недопоставку товару або компенсувати всі витрати, які можуть виникнути при вирішенні даного питання.

Пунктом VII. Оплата контракту визначено, що оплата за даним контрактом проводиться на умовах відстрочення платежу шістдесят календарних днів на підставі рахунка (інвойсу) продавця, банківським переказом, в USD або EUR, на рахунок продавця.

26.02.2024 на митний пост "Хмельницький" Хмельницької митниці ТОВ "Автолідер" подало для митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 24UA400040005622U9 для розмитнення товару поставленого компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. по контракту №04 від 01.01.2020 фактурною вартістю 56 314,93 доларів США.

У поданій митній декларації митну вартість задекларованої партії товарів було визначено позивачем за першим (основним) методом визначення митної вартості відповідно до статті 58 МКУ.

До вищевказаної митної декларації позивачем було надано такі документи: контракт; рахунок-фактура (iнвойс), прайс виробника товару, автотранспортна накладна, сертифiкат про походження товару, доповнення до зовнішньоекономічного контракту.

Однак, відповідач 26.02.2024 надіслав позивачу електронне повідомлення, в якому зазначив, що для підтвердження правильності визначення митної вартості №1, 45, 46, 84, 86, 88, 89, 90, 91, 92, 98 необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На вимогу відповідача було надано копії: видаткових накладних, документи про розрахунки з постачальником, копію експортної МД та прайс-лист від виробника.

Листом від 26.02.2024 представник позивача повідомив, що всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів №1, 45, 46, 84, 86, 88, 89, 90, 91, 92, 98 надано. Надати інші документи не має змоги.

За результатами перевірки поданої митної декларації відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 26.02.2024 №UA400000/2024/000039/2 та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.02.2024 №UA400040/2024/000124 з посиланням на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п. 3, 4 статті 53 МКУ.

Мотивуючи спірне рішення відповідач зазначив: "Документи подані згідно частин 2 та 3 статті 53 МКУ містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зокрема:

- контрактом передбачено, що вартість транспортних послуг оплачує продавець. Пунктом IV контракту визначено, що ціна товару включає пакування, маркування, розгрузку та погрузку, при цьому не зазначено, що в ціну товару включено вартість транспортування;

- задекларовані умови поставки DAP не відповідають зазначеним у пункті ХІ контракту умовам де визначено, що всі витрати, за рахунок покупця;

- наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів;

- до митного оформлення не надано передбачену контрактом товарну накладну;

- надані додатково банківські платіжні документи не містять печаток та підписів, передбачених формою документів ;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, зокрема витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження та доставки до місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування; комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

- заявлений декларантом рівень митної вартості товарів (1, 45, 46, 84, 86, 88, 89, 90, 91, 92, 98) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів (у тому числі того ж виробника товарів), митне оформлення яких здійснено раніше на інших митницях Держмитслужби.

Для розмитнення товару, з врахуванням рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, оформлено 27.02.2024 електронну МД №24UA400040005756U6 за якою позивач має сплатити додатково для розмитнення товару 3915.78 грн мита та 46094.69 грн податку на додану вартість, всього 50 010,47 грн.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд встановлено, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Щодо твердження митного органу про те, що подані до митного оформлення документи не містять числових значень складових митної вартості, які визначні частиною 10 статті 58 МКУ, в тому числі: вартість транспортування, витрат на страхування цих товарів; комісійної та брокерської винагороди посередника, суд першої інстанції вірно вказав, що митний орган, ухвалюючи рішення про коригування митної вартості товарів, не врахував, що відповідно до пункту IV. "Поставка товару" контракту, постачання товару проводиться компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. на умовах DAP-Khmelnitskiy або DAP-Lviv або DAP-Kyiv згідно INCOTERMS 2020. Умови поставки на кожну партію товару будуть вказуватися у відповідному інвойсі. Вартість транспортних послуг оплачує продавець. Ціна товару також включає в себе вартість пакування, маркування, навантаження та розвантаження.

Умовами Інкотермс DAP не встановлено обов`язковість страхування товару. Укладеним контрактом сторони не передбачили страхування товару при його транспортуванні. Послуги брокера та посередників товариство не використовувало. При цьому, твердження відповідача про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист не містить інформації про умови поставки товарів, що не може підтверджувати числові значення митної вартості товарів, є безпідставним.

Відповідно до приписів Митного кодексу України прайс-лист не є документом, що підтверджує числові значення митної вартості товарі

В поданому митному органу прайс-листі компанія S.C. СONEX DISTRIBUTION S.A. зазначила умови поставки DAP-Lviv, що відповідає умовам контракту.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.

Щодо посилання відповідача на те, що декларантом неподані усі необхідні документи, то суд вірно зазначив, що відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи. Не надання додаткових документів не є підставою для здійснення коригування митної вартості.

При розмитненні товару митному органу було надано CMR від 21.02.2024 на перевезення товару. CMR це міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Крім того, митну вартість товару товариство визначало у відповідності до інвойсу як і передбачено пунктом VII укладеного контракту.

Розрахунково-касове обслуговування ТОВ "Автолідер" здійснює "Укрексімбанк" - публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України через систему "Клієнт-Банк" - програмно-апаратний комплекс, призначений для дистанційного управління клієнтом своїми розрахунковими рахунками у банку. Система дистанційного обслуговування застосовує технології при наданні банківських послуг клієнту на основі його розпоряджень, переданих до банку віддаленим способом, тобто без відвідування банку і складання платіжного доручення в паперовому вигляді.

Позивачем надано інформацію про проведені розрахунки з компанією S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. саме з даної системи. Однак митний орган безпідставно поставив під сумнів достовірність наданих копій платіжних доручень. По даному контракту товариство систематично з 2015 року надає інформацію про оплату товару митному органу саме в такій формі, оскільки паперову форму не використовує.

Рішення митного органу суперечить правовій позиції Верховного Суду, який зауважує, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.

При коригуванні митної вартості товару відповідач обрав резервний метод визначення вартості товару, зазначивши, що джерелом числового значення митної вартості є митні декларації від 25.12.2023 №23UA100390719945U7, від 21.12.2023 №23UA205140106576U1, від 30.11.2023 № 23UA100390718263U3 згідно яких за рівнем митної вартості, зазначеним у графі 30 даного рішення коригування митної вартості товарів здійснено митне оформлення таких же товарів. Коригувань на обсяг партії ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови тощо не здійснювалось у зв`язку з відсутністю інформації про вплив їх на рівень митної вартості.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Сушко О.О. Матохнюк Д.Б.