Ухвала

від 07.11.2024 по справі 160/1044/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 листопада 2024 року

Київ

справа № 160/1044/23

адміністративне провадження № К/990/40643/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 160/1044/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про визнання відмови протиправною,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2024 до суду втретє надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - скаржник, Східне МУ ДПС), направлена через підсистему «Електронний суд» 23.10.2024.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 27.09.2024, 17.10.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Суд звернув увагу, що саме тим висновком, на який посилається скаржник у касаційній скарзі, і керувалися суди попередніх інстанцій під час нового розгляду справи.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження постанови апеляційного суду в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими. Скаржник лише змінив реквізити постанови Верховного Суду та переставив місцями деякі абзаци. Безпосереднє обґрунтування доводів касаційної скарги залишилось без змін.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Так, аналогічно попереднім редакціям касаційних скарг у втретє поданій міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас скаржник у втретє поданій касаційній скарзі змінив реквізити постанови Верховного Суду: з постанови від 06.02.2024 у справі №160/3343/21 на постанову від 06.02.2024 у справі №160/6926/21.

Однак, у справі №160/6926/21, аналогічно справі №160/3343/21, Верховний Суд скасував свою постанову від 06.02.2024 постановою від 25.06.2024 за наслідками провадження за нововиявленими обставинами. Водночас процитований Східним МУ ДПС висновок Верховного Суду (який був врахований як у справі №160/3343/21, так і у справі № 160/6926/21) також викладений у постанові від 22.11.2023 у справі № 160/1044/23 (у якій подано цю касаційну скаргу), якою судові рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

Суд вже звертав увагу скаржника, що за змістом судових рішень саме таким висновком Верховного Суду і керувалися суди.

У втретє поданій касаційній скарзі, аналогічно її попереднім редакціям, міститься формальне посилання на те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновки Східного МУ ДПС, що, однак, суперечить змісту постанови апеляційного суду, у якій кожному з висновків контролюючого органу надано правову оцінку із урахуванням при цьому висновків Верховного Суду, зокрема й щодо принципу індивідуальної відповідальності платників податків.

Отже, втретє подана касаційна скарга так і не містить правового обґрунтування незгоди з висновками апеляційного суду, як і не містить обґрунтування, чому, на переконання скаржника, висновки Верховного Суду, які врахував суд апеляційної інстанції, не підлягали застосуванню або застосовані неправильно. В чому саме полягає невідповідність висновків апеляційного суду процитованому у касаційній скарзі висновку Верховного Суду, втретє подана касаційна скарга так і не містить.

Зазначене у сукупності свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі № 160/1044/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬГІР» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» про визнання відмови протиправною - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон