Ухвала

від 07.11.2024 по справі 520/7642/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа №520/7642/24

адміністративне провадження № К/990/41023/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №520/7642/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 році Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", у якому просив стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2023 по лютий 2024 року в сумі 239166,59 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник в рамках стягнення заборгованості з Комунального підприємства «Харківводоканал» по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2023 по лютий 2024 року в сумі 239166,59 грн.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Своєю чергою, скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Скаржник у касаційній скарзі не визначає, які норми матеріального права застосовані судом не правильно або які норми процесуального права було порушено судом, а лише зазначає про незгоду із прийнятим судовим рішенням апеляційної інстанції у цій справі.

Також, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та про те, що судами попередніх інстанції не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 16 жовтня 2023 року у справі № 804/75/18, оскільки правовідносини викладені у наведених постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, ці рішення ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.

У цій справі спір стосується питання про стягнення заборгованості з юридичної особи Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком № 2, яка є правонаступником Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а судове рішення, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосуються іншого предмету і підстав позову, що не є релевантними до правовідносин у цій справі.

У свою чергу, судом враховано висновки, сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 817/1290/17 та від 24 січня 2019 року у справі №810/2940/15 від 01 грудня 2020 року у справі № 817/823/17, в яких суд касаційної інстанції сформулював висновки щодо правонаступництва юридичної особи, яка має своїм обов`язком відшкодовувати витрати на доставку та виплату пільгових пенсій визначеним працівникам (пенсіонерам). В даній справі відомості щодо переходу прав та обов`язків від КП "ВТП "Вода" до КП КГ "Харківкомуночиствод" за наслідками приєднання або внесення змін до Статуту КП "Харківводоканал" щодо правонаступництва відсутні. Зокрема КП "ВТП "Вода" не виключено з Єдиного державного реєстру та зміни до Статуту відповідача по справі не вносились, не були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Так, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №340/2355/24, як у справі незначної складності, не оскаржуються у касаційному порядку.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які за законом не оскаржуються у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі №520/7642/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб