печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41540/24-к
пр. 1-кс-36000/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна
В С Т А Н О В И В :
16.09.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100060001737 від 23.07.2024.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з`явились, прокурор направила заяву про розгляд клопотання без її участі та задоволення клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали додані до нього, дійшов наступного висновку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Слідчим відділом Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100060001737 від 23.07.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Як зазначає прокурор, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді проректора з господарсько-комерційної діяльності-керівника департаменту закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ 30373644) та згідно наказу від 30.06.2021 №184-К Першого проректора, в силу покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», нормативно-інструктивних документів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а також будучи забезпечений законодавством правами і обов`язками, необхідними для належного здійснення своїх повноважень, є працівником юридичної особи змішаної форми власності (35 % належить державі Україна в особі Київської міської державної адміністрації).
Згідно примітки до ст. 369-2 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави, є особи, визначені в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в п. 1 ч. 1 цієї статті.
Так, у середині липня 2024 року до ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_5 з приводу вступу до вищенаведеного навчального закладу для здобуття вищої освіти його знайомого ОСОБА_6 .
Надалі, ОСОБА_4 , при розмові з ОСОБА_5 порадив останньому подати документи до приймальної комісії на вступ до вказаного начального закладу, та в подальшому, діючи умисно, із корисливих мотивів, апелюючи наявними у нього зв`язками і хорошими стосунками з посадовими особами даного навчального закладу, повідомив останньому, що за умови передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 доларів США він, шляхом впливу на посадових осіб закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ 30373644), забезпечить позитивне вирішення питання про зарахування ОСОБА_6 на навчання, в іншому випадку ОСОБА_6 не буде зарахований на навчання.
ОСОБА_5 , сприймаючи ОСОБА_4 , як представника навчального закладу, усвідомлюючи, що останній, в силу своїх повноважень, стосунків із посадовими особами закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), а саме особами з числа керівництва та членів приймальної комісії, до повноважень яких входить прийняття рішення про зарахування на навчання до навчального закладу, зможе вплинути на них, з метою прийняття позитивного рішення, погодився надати ОСОБА_4 визначену неправомірну вигоду.
Так, 03 вересня 2024 року, близько 11 год. 50 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні свого робочого кабінету № 210, що знаходиться у корпусі № 3, закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисних спонукань, зустрівся з ОСОБА_5 для одержання від останнього грошових коштів. Під час зустрічі, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що не входить до складу приймальної комісії вказаного вище навчального закладу, запевнив при цьому ОСОБА_7 про позитивне вирішення питання щодо зарахування ОСОБА_6 на навчання, після чого, перебуваючи на робочому місці, отримав від ОСОБА_7 попередньо визначену неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США, чим довів до кінця свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, для себе чи третьої особи, а саме за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - невстановлених службових осіб «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», відповідальних за прийняття рішення про вступ абітурієнтів на навчання.
Після вказаних подій, 03.09.2024 ОСОБА_4 затримано співробітниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.
03.09.2024 у відповідності до положень ч. 3 ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей та документів, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у приміщенні службового кабінету № 210, який знаходиться на 2 поверсі 3 корпусу закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», де свою робочу діяльність здійснює проректор з господарсько-комерційної діяльності закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речі.
Постановою слідчого 03.09.2024 року вилучені речі визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Підставами для накладення арешту, відповідно до вимог КПК, слідчий суддя вважає: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, що арешт може бути накладено у встановленому Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, зокрема, кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Окрім цього, суд накладає арешт на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчий суддя на підставі наданих доказів вважає, що перелічене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема, що у даному випадку майно, визнане речовими доказами, є матеріальними об`єктами, які зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій,
Таким чином, за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів та відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, оскільки у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов.
У цьому випадку, застосування арешту майна полягає у забороні для осіб, у володінні яких воно знаходиться, відчужувати, користуватись та видозмінювати зазначене майно.
Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у вказаному конкретному випадку є законним і обґрунтованим та виправданим, так як воно здійснено відповідно до вимог КПК України та з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Таким чином, судом встановлені підстави для накладення арешту на майно, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, у зв`язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И В :
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт арешт на перелік наступного вилученого майна:
- мобільні телефони, якими користується ОСОБА_4 «Iphone 11» ІМЕІ - НОМЕР_2 із сім картою - НОМЕР_3 , та мобільний телефон «HONOR» - ІМЕІ1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ2 - НОМЕР_5 , із сім картою - НОМЕР_6 ;
- купюри номіналом 100 доларів США із серійними номерами КІ03769287АІ9 та КІ03769288АІ9, у кількості 2-х шт.;
- предмети схожі на купюри номіналом 100 доларів США, із серійними номерами КВ14859854МВ2, у кількості 18-ти шт.;
- копію наказу від 30.06.2021 №184-К на 1-му арк.
- витяг з наказу від 26.06.2016 року на 1-му арк.
- договір №09852 від 28.09.2024 на 3-х арк.;
- правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 28.08.2024 на 1-му арк.;
- договір № 09852-пп від 28.08.2024 на 3-х арк.;
- правила прийому на навчаня для здобуття освітньо-кваліфікаціного ступеня фіхового молодшого бакалавра до закладу вищої освіти «Відкритий міжнародний університет ровитку людини Україна» в 2024 році з додатками на 35 арк.;
- правила прийому до закладу вищої освіти разом із додатками на 95-ти арк.;
- наказ від 30.08.2024 №1814-с на 1-му арк.;
- додаток до наказу про зарахуваня на навчаня (форма №Н-1.03.2) на 53-х арк.;
- наказ №67 від 01.07.2024 на 1-му арк.;
- правила прийому до аспірантури у 2024 році на 7-ми арк.;
- правила прийому від 01.07.2024, на 51 арк.;
- наказ від 26.04.2025 №40 на 1-му арк.;
- положення про Приймальну комісію на 5-ти арк.;
- склад приймальної комісії Університету Україна на 2024 рік на 3-х арк.;
- склад відбіркових комісій навчально-виховних підрозділів університету на 5-ти арк.;
- наказ від 26.04.2024 №39 на 1-му арк.;
- копія посвідчення ОСОБА_4 на 1-му арк.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122883750 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Білоцерківець О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні