Рішення

від 30.10.2024 по справі 180/884/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/884/24

2/180/441/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули О.С.

секретар - Котова Н.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Мунтяна Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганець в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 180/884/24 за позовом Органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом, в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження дітей.

Згідно Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про батька дітей зазначено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

Згідно інформації з Центру надання соціальних послуг Марганецької міської ради сім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка потрапила в складні життєві обставини, перебуває під соціальним супроводом в ЦНСП Марганецької МР з 12.12.2023 р. Родина ОСОБА_4 внутрішньо переміщена з м. Лисичанська Луганської області. Мати виховує двох неповнолітніх доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на даний час проживає в орендованій квартирі разом з молодшою донькою ОСОБА_3 , старша донька ОСОБА_4 проживає у знайомої тітки.

Основні проблеми сім`ї: схильність матері до вживання алкогольних напоїв, конфлікти зі старшою донькою, як наслідок нестабільний психоемоційний стан всіх членів родини.

Упродовж роботи з сім`єю ОСОБА_4 неодноразово надавались рекомендації для підтримки психоемоційного стану всіх членів сім`ї, залучались до роботи класний керівник ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , та психолог ліцею ОСОБА_10 .

Фахівцем, відповідальним за соціальне супроводження родини, неодноразово проводилась профілактична робота рекомендаційного характеру з питань: відповідального виконання матір`ю батьківських обов`язків; спонукання до ведення здорового способу життя; психологічна підтримка; регулярне відвідування дітьми онлайн занять та відповідального виконання домашніх завдань; дотримання комендантської години та виконання всіх правил воєнного стану; недопущення конфліктних ситуацій між матір`ю та дітьми; зниження рівня тривожності всіх членів сім`ї; толерантні взаємовідносини між членами родини; профілактичні бесіди з ОСОБА_2 з питань статевого виховання, ризиків від раннього сексуального досвіду, профілактика ранньої вагітності, методів контрацепції, соціально небезпечних хвороб, які передаються статевим шляхом.

Протягом першого місяця роботи з сім`єю ОСОБА_4 всі члени родини виконували план соціального супроводу, але згодом почали ухилятись від виконання плану роботи. Між матір`ю та старшою донькою почались конфлікти, спричинені невиконанням батьківських обов`язків ОСОБА_11 та вживання нею алкогольних напоїв.

Протягом останнього місяця фахівцем, який супроводжує сім`ю ОСОБА_4 , неодноразово здійснювались виходи в сім`ю за місцем проживання, проте ніхто не відчиняв дверей. На телефонні дзвінки ОСОБА_4 переважно не відповідає, а якщо і відповідає - то по голосу зрозуміло, що вона в нетверезому стані. На зауваження та рекомендації фахівця не реагує або реагує зухвало та агресивно.

Згідно інформації з відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.11.2023 р. о 17:41 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник повідомляє, що зникли діти з картками та паспортами, а саме ОСОБА_2 разом зі своєю молодшою сестрою ОСОБА_3 . Виїздом наряду ГРПП на місце виклику за вказаною адресою було встановлено, що заявниця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. перебуває в нетверезому стані, разом з інспектором ювенальної превенції знайдено вказаних дітей у родичів, які пояснили, що не знають чому нетвереза матір викликала поліцію та додали, що не бажають мешкати в квартирі разом з матір`ю, оскільки напередодні був факт домашнього насильства стосовно них від матері ОСОБА_4 . По даному факту відносно заявниці складено адміністративний протокол за ст. 183 КУпАП. З гр. ОСОБА_4 було проведено профілактичну бесіду щодо дотримання вимог ст. 150 СКУ. Також спільно із спеціалістами служби у справах дітей було перевірено умови проживання гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та в помешканні було брудно та не прибрано, відсутні продукти харчування та були розкидані по кімнаті пляшки з-під горілки. У зв`язку з чим на гр. ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол за ч.2 ст. 184 КУпАП та направлено на розгляд до Марганецького міського суду.

Неповнолітня ОСОБА_2 написала письмову заяву, в якій прохає позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неї та її молодшої сестри ОСОБА_3 та через систематичне вживання алкоголю гр. ОСОБА_4 діти в заяві повідомили, що будуть тимчасово мешкати в іншій сім`ї.

Відносно ОСОБА_4 неодноразово складалися адміністративні протоколи, а саме: за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 08.02.2023 р., ст. 183 КУпАП від 12.04.2023 р, ст. 183 КУпАП від 19.11.2023 р., ст. 183 КУпАП від 21.11.2023 р., ст. 183 від КУпАП від 22.11.2023 р., ч.2 ст. 184 КУпАП від 22.11.2023 р.

На комісії з питань захисту прав дитини неодноразово розглядалося питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до своїх дітей, але позитивних змін це не принесло, нічого не змінилося. Мати ніде не працює, за дітьми не доглядає, продовжує зловживати алкогольними напоями.

Просить суд позбавити ОСОБА_4 по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_4 аліменти у вигляді частини їх заробітку (доходу), яка визначається судом, але не меншої ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь опікуна, який буде призначений для утримання дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26 вересня 2024 року представник відповідача - адвокат Мунтян Т.І. подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позбавлення батьківських прав виключним заходом, вважає що позивачем не надано належних доказів, які б достовірно та беззаперечно підтверджували свідоме нехтування ОСОБА_4 своїми батьківськими обов`язками, щодо участі в утриманні та вихованні дітей і умисне ухилення від їх виконання, акцентує увагу на тому, що відповідач не перебуває на обліку у лікарів нарколога або психіатра, що підтверджується довідками наданих на адвокатський запит.

Відповідач неодноразово у судові засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні підтвердила, що вона є працівником центру соціальної служби. ОСОБА_4 перебувала в них обліку, з нею систематично проводилися бесіди але вона на їхні зауваження не реагувала. В перші місяці роботи з нею, матір ще намагалася виправитись, однак вподальшому дітьми не цікавилась, діти скаржились на неї, розповідали, що вона приводить додому різних чоловіків, вживають алкогольні напої, їх додому не впускає. У ОСОБА_4 зі старшою донькою взагалі втрачений контакт, молодша донька деякий час спілкувалася з нею, але не довго. На співпрацю, щодо оформлення соціальних виплат у зв`язку зі смертю батька дитини, не йшла.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні підтвердив, що є працівником сектору ювенальної превенції. ОСОБА_2 він знає з початку війни, оскільки вона переселенка. На території м. Марганець вона проживає з 2022 року. Він систематично виїзджав до місця їх проживання за викликом дітей з приводу домашнього насильства, ним складалися протоколи відносно ОСОБА_4 , яка вчиняла насильство відносно своїх дітей. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, водить додому різних чоловіків, дітей виганяє з квартири, додому їх не пускає, діти вимушені були проживати в інших осіб. Вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дітей.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що вона зі старшою сестрою проживали у своїх бабусі з дідусем у м. Лисичанськ. Їх мати проживала окремо. Коли почалася війна мати забрала їх та вони приїхали до м. Дніпра, а потім виїхали до м. Марганець. Проживали у зйомному житлі. Мати оформила соціальну допомогу переселенцям та отримувала 8 000 гривень. Жодної копійки їм з сестрою не давала, витрачала все на алкогольні напої, які розпивала з незнайомими чоловіками в них у квартирі. На зауваження мати реагувала агресивно, била її головою об раковину, ображала, з сестрою також вчиняла бійки. Неодноразово вона бачила оголених чоловіків, які в стані сп`яніння залишалися у них на ночівлю. За результатами такої поведінки матері, вони з сестрою були вимушені проживати у сторонніх осіб, які надали їм прихисток. На даний час проживають у тітки ОСОБА_15 , яка повністю їх забезпечує, їм у неї дуже подобається, до матері повертатися не хочуть, просить позбавити матір батьківських прав.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що вона та сестра не хоче проживати з матір`ю. У них часто відбуваються скандали, через вживання матір`ю алкогольних напоїв. Мати не працює, за гроші які вони отримували як соціальні виплати мати купує алкоголь та розпиває його з незнайомими чоловіками, які залишаються у них у квартирі. Вона побоювалась, що вказані чоловіки будуть приставати до неї та її сестри. Коли вона вигнала з квартири одного з чоловіків матері, мати прокинулася п`яна та напала на неї, кричала, що вб`є, била її головою об підлогу. Коли вона потрапила до лікарні мати жодного разу до неї не приїхала. Її навідувала тітка ОСОБА_15 з сестрою. Для того, щоб хоч якось забезпечити себе та сестру матеріально, вона пішла працювати. Тітка ОСОБА_15 дала їй кошти та вона поїхала вступати до навчального закладу у м. Дніпро. Вона здала іспити та вступила до педагогічного технікуму, зараз навчається на першому курсі. Просить позбавити її матір батьківських прав, до матері повертатися ні вона ні її сестра не хочуть, їм дуже подобається жити у тітки ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні підтвердила, що її син привів ОСОБА_4 з дітьми на день народження до її матері, так вона з ними познайомилася. Після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 вчинила скандал. Її син проживав разом з ОСОБА_2 . Коли в них не було чого їсти, вона часто допомагала їм харчами. Коли б вона не прийшла, ОСОБА_2 завжди була в стані алкогольного сп`яніння. На даний час її син помер. ОСОБА_4 взагалі дітьми не займається, вона забрала дітей до себе та доглядає за ними. За весь час, що діти проживають у неї, ОСОБА_2 жодного разу не надавала ніякої допомоги.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №567502 від 30.04.2024 року за параметрами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , особу не знайдено.

Копією паспорту громадянки України, виданого 12 серпня 2005 року Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який наявний в матеріалах даної справ, підтверджується, що останнє відоме місце реєстрації відповідача є АДРЕСА_2 .

Згідно Довідки №1213-5001974222 від 08.08.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою.

Згідно зі ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини від 20 листопад 1959 року, дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та сприятливі умови, що дозволяли б їй розвиватися фізично, інтелектуально, духовно та у соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом та в умовах свободи та гідності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідоме нехтування ними своїх обов`язків.

Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини визначено порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866.

Відповідно до п. 3 вказаного порядку, органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та ; під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою BP №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Рекомендацією Rec(2006)19 Комітету Ради Європи «Про політику на підтримку позитивного виховання дітей батьками», прийнятою 13 грудня 2006 року, у програмах і заходах з підтримки виховання дітей батьками має враховуватися важливість забезпечення певних стандартів матеріально-побутових умов, достатніх для реалізації завдань позитивного виховання дітей. Урядам належить подбати і про те, щоб діти та батьки мали доступ до належного обсягу різноманітних ресурсів (матеріальних, психологічних, соціальних і культурних). Виходячи з інтересів дитини, необхідно також приділяти першорядну увагу забезпеченню таких прав батьків, як право на відповідну підтримку з боку державних органів у виконанні своїх батьківських обов`язків. Особливу увагу слід приділяти сім`ям, які опинилися в складних соціально-економічних умовах і потребують більш конкретної підтримки. Необхідно також, щоб загальні програми доповнювалися адресними цільовими заходами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв`язання їхніх життєвих проблем; складні життєві обставини - обставини, спричинені інвалідністю, віком, станом здоров`я, соціальним становищем, життєвими звичками і способом життя, внаслідок яких особа частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті; тимчасовий притулок для неповнолітніх - організація тимчасового проживання, виховання, утримання безпритульних дітей, дітей, позбавлених батьківського піклування, які зазнали жорстокості, насильства та постраждали від торгівлі дітьми або з інших причин потребують соціального захисту.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно 17 січня 2024 року Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 891 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно 17 січня 2024 року Томаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 220.

Згідно Витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про батька дітей зазначено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

Відповідачка систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, вживає алкогольні напої, конфлікти з дітьми, нестабільний психоемоційний стан всіх членів родини.

З інформації з Центру надання соціальних послуг Марганецької міської ради від 18.12.2023 року №443; 15.01.2024 року №34; 05.02.2024 року №86; 19.02.2024 року №109; 27.03.2024 року №254; 11.04.2024 року № 297 вбачається, що родина ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною з м. Лисичанськ, Луганської області. Мати виховує двох неповнолітніх доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потрапила в складні життєві обставини, з 12.12.2023 р. перебуває під соціальним супроводом в ЦНСП Марганецької Міської ради. Протягом останнього часу ОСОБА_4 проживає в орендованій квартирі разом з молодшою донькою ОСОБА_3 , старша донька ОСОБА_4 проживає у знайомої тітки. Основними проблемами сім`ї є схильність матері до вживання алкогольних напоїв, конфлікти зі старшою донькою, як наслідок нестабільний психоемоційний стан всіх членів родини. Упродовж роботи з сім`єю ОСОБА_4 фахівцем ЦНСП, який супроводжував сім`ю, неодноразово надавались рекомендації для підтримки психоемоційного стану всіх членів сім`ї, залучались до роботи класний керівник ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , та психолог ліцею ОСОБА_10 . З ОСОБА_4 неодноразово проводилась профілактична робота рекомендаційного характеру з питань: відповідального виконання матір`ю батьківських обов`язків; спонукання до ведення здорового способу життя; психологічна підтримка; регулярне відвідування дітьми онлайн занять та відповідального виконання домашніх завдань; дотримання комендантської години та виконання всіх правил воєнного стану; недопущення конфліктних ситуацій між матір`ю та дітьми; зниження рівня тривожності всіх членів сім`ї; толерантні взаємовідносини між членами родини; профілактичні бесіди з ОСОБА_2 з питань статевого виховання, ризиків від раннього сексуального досвіду, профілактика ранньої вагітності, методів контрацепції, соціально небезпечних хвороб, які передаються статевим шляхом. Протягом першого місяця роботи з сім`єю ОСОБА_4 всі члени родини виконували план соціального супроводу, але згодом почали ухилятись від виконання плану роботи. Між матір`ю та старшою донькою почались конфлікти, спричинені невиконанням батьківських обов`язків ОСОБА_11 та вживання нею алкогольних напоїв.

Протягом останнього місяця фахівцем ЦНСП неодноразово здійснювались виходи в сім`ю ОСОБА_4 за місцем проживання, проте ніхто не відчиняв дверей. На телефонні дзвінки ОСОБА_4 переважно не відповідала, а якщо і відповідала - то по голосу зрозуміло, що вона в нетверезому стані. На зауваження та рекомендації фахівця не реагувала чи реагувала зухвало та агресивно.

В матеріалах справи наявний Акт від 12.12.2023 року, складений фахівцями ЦНСП Марганецької міської ради з якого вбачається, що родина ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною з м. Лисичанськ, Луганської області. Мати сама виховує двох неповнолітніх доньок, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сім`я тимчасово проживає в орендованій квартирі, в дітей є окрема кімната, окремі ліжка. Санітарно-гігієнічні норми в квартині не дотримані. Є газопостачання, водопостачання та електропостачання. ОСОБА_4 тимчасово не працює, проте намагається працевлаштуватись. Вона намагається контролювати свої емоції та поведінку, проте емоційний стан її нестабільний. Вживає алкогольні напої, коли стискається з проблемами. За спостереженням фахівця ОСОБА_4 потребує підтримки спеціалістів у вирішенні своїх проблем та проблем дітей. Мати влаштувала дітей на навчання до ліцею №12, заключила декларацію з сімейним лікарем. Дівчинка ОСОБА_2 здорова, виглядає охайно, проте до навчання відноситься невідповідально, прогулює онлайн уроки. Вона не має бажання жити з матір`ю. Зі слів матері у неї з донькою напружені стосунки. Інша дівчинка ОСОБА_3 здорова, виглядає охайно, її емоційний стан нестабільний, вона схильна до негативного впливу з боку старшої сестри. Коли розповідає про маті, то плаче та ображається на неї. До навчання відноситься невідповідально, прогулює онлайн уроки. За час проведення оцінки потреб сім`ї, обидві дівчинки тимчасово проживали в сім`ї ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Згідно інформації з відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 21.11.2023 р. о 17:41 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник повідомляє, що зникли діти з картками та паспортами, а саме ОСОБА_2 разом зі своєю молодшою сестрою ОСОБА_3 . Виїздом наряду ГРПП на місце виклику за вказаною адресою було встановлено, що заявниця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3. перебуває в нетверезому стані, разом з інспектором ювенальної превенції знайдено вказаних дітей у родичів, які пояснили, що не знають чому нетвереза матір викликала поліцію та додали, що не бажають мешкати в квартирі разом з матір`ю, оскільки напередодні був факт домашнього насильства стосовно них від матері ОСОБА_4 . По даному факту відносно заявниці складено адміністративний протокол за ст. 183 КУпАП. З гр. ОСОБА_4 було проведено профілактичну бесіду щодо дотримання вимог ст. 150 СКУ. Також спільно із спеціалістами служби у справах дітей було перевірено умови проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та в помешканні було брудно та не прибрано, відсутні продукти харчування та були розкидані по кімнаті пляшки з-під горілки. У зв`язку з чим на ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол за ч.2 ст. 184 КУпАП та направлено на розгляд до Марганецького міського суду. Неповнолітня ОСОБА_2 написала письмову заяву начальнику ССД, в якій прохає позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неї та її молодшої сестри ОСОБА_3 та через систематичне вживання алкоголю ОСОБА_4 діти в заяві повідомили, що будуть тимчасово мешкати в іншій сім`ї. Відносно ОСОБА_4 неодноразово складалися адміністративні протоколи, а саме: за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 08.02.2023 р., ст. 183 КУпАП від 12.04.2023 р, ст. 183 КУпАП від 19.11.2023 р., ст. 183 КУпАП від 21.11.2023 р., ст. 183 від КУпАП від 22.11.2023 р., ч.2 ст. 184 КУпАП від 22.11.2023 р.

Дані обставини підтверджуються копіями постанов Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 04 січня 2023 року за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; __27 березня 2023 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП, _03 січня 2024 року за ч. 2 ст. 184 КУпАП, відповідно до яких ОСОБА_4 було визнано винною в вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень на піддано адміністративному стягненню.

На комісії з питань захисту прав дитини неодноразово розглядалося питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до її дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але позитивних змін це не принесло, нічого не змінилося. Мати ніде не працює, за дітьми не доглядає, продовжує зловживати алкогольними напоями, що підтверджується рішеннями комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Марганецької міської ради від 28 листопада 2023 року та 13 грудня 2023 року.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені і наступні письмові докази: фотознімки, підтверджуючі неналежне виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_4 по відношенню до своїх неповнолітніх доньок та зловживання нею алкогольними напоями.

Згідно висновку виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 25.04.2024 року №15/20-629, Орган опіки та піклування Марганецької міської ради, враховуючи встановлені комісією з питань захисту прав дитини обставини, щодо підтвердження факту неналежного виконання батьківських обов`язків з боку ОСОБА_4 по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з метою забезпечення подальших заходів щодо соціального захисту дітей та реалізації їх прав на зростання у сімейному оточенні, вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_4 , по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України батьки можуть бути судом позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача, щодо позбавлення відповідача - ОСОБА_4 батьківських прав повністю знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і з урахуванням соціального захисту дітей та реалізації їх прав на зростання у сімейному оточенні, якнайкращих інтересів дитини, є такими, що підлягають задоволенню, оскільки беззаперечно встановлено факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і це не буде суперечити статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1, 9 Конвенції про права дитини.

За змістом ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві.

Згідно вимог ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина

Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Мати дітей - ОСОБА_4 зобов`язана надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей, відповідно до ст.ст.180-184 СК України, згідно яких батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Таким чином, враховуючи матеріальне становище дітей та платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, суд приходить до висновку про можливість відповідача ОСОБА_4 сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.04.2024 року і до повноліття дітей.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

За таких обставин суд вважає необхідним позовні вимоги органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовільнити.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з позовом, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211.20х2=2422 гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,81,141,258,259,263-265, 430 ЦПК України, ст.ст.164,165,166,180,181,182,183,191 СК України, - суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради в інтересах дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовільнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 позбавити батьківських прав по відношенню до дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження №891) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження №220).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, на користь опікуна, якого буде призначено, починаючи стягнення з 25 квітня 2024 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП- НОМЕР_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_3 , судовий збір на користь держави в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 08 листопада 2024 року.

Суддя: О. С. Янжула