Ухвала

від 06.11.2024 по справі 461/8064/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/8064/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1486/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024140000000132, внесеному 04 червня 2024 року в ЄРДР, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_6 ,

представника адвоката ОСОБА_7 ,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_9 та накладено арешт на вилучені 09.10.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, а саме: 1 088 500, 00 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч п`ятсот) гривень; 111 850,00 (сто одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) доларів США; 8800,00 (вісім тисяч вісімсот) доларів США.

Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя врахував, що грошові кошти в розмірі є тимчасово вилученим майном, а тому з метою досягнення дієвості цього провадження вважав за необхідне накласти арешт на вказані грошові кошти, оскільки є підстави вважати, що такі грошові кошти могли бути здобуті в результаті привласнення бюджетних коштів службовими особами ТОВ «Декада-2000» під час реалізації лікарських засобів в рамках урядової програми реімбурсації «Доступні ліки».

На вказану ухвалу слідчого судді представник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати; постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024140000000132 від 04 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та зобов`язати слідчих СВ ГУ НП у Львівській області повернути тимчасово вилучені грошові кошти у ОСОБА_6 .

Вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, незаконною через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

На думку апелянта, слідчий у цьому кримінальному провадженні під час проведення обшуку вийшов за межі наданих йому повноважень, що визначені ухвалою слідчого судді від 03.10.2024.

Звертає у вагу, що зазначеною ухвалою надано дозвіл на вилучення серед іншого готівкових коштів, здобутих незаконним шляхом, тоді як слідчим у клопотанні про арешт вилученого майна не надано суду доказів здобуття вищевказаних коштів незаконним шляхом. Стверджує, що законність походження цих коштів доводиться довідками про доходи та виписками з особового рахунку ФОП ОСОБА_6 , які слідчий суду не надав.

Стверджує, що вилучені кошти є особистими грошовими коштами сім`ї ОСОБА_6 та такі відповідають його офіційним доходам, про що свідчать долучені до апеляційної скарги документи.

Зауважує, що в ухвалі слідчий суддя зазначив як підставу арешту те, що грошові кошти є речовими доказами і підлягають арешту на підставі п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт майна допускається з метою збереження речових доказів та конфіскації майна, тоді як санкцією ч. 4 ст. 191 КК України конфіскація не передбачена, а тому у слідчого судді не було жодних фактичних та правових підстав для арешту вилучених коштів.

Вказує, що слідчим суддею вказані грошові кошти не оглядалися, зокрема, не вказано, які саме сліди зафіксовані на вилучених грошових коштах, щоб їх можна було віднести до речових доказів.

Зазначає, що на сьогодні підозра у кримінальному провадженні нікому не оголошена, а накладений арешт на кошти позбавляє ОСОБА_10 , який є інвалідом ІІІ групи засобів для існування.

У судовому засіданні ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали, просять її задоволити. ОСОБА_6 додатково повідомив, що вказані кошти здобуті ним та його дружиною законним шляхом, про що свідчать довідки про доходи, долучені до апеляційної скарги за останні три роки. Окрім цього наголосив, що вказані кошти необхідні йому для виконання зобов`язань за договором, а вилучення таких коштів ставить його сім`ю у скрутне матеріальне становище.

Прокурор ОСОБА_8 апеляційну скаргу заперечив, просить ухвалу слідчого судді залишити без змін. Стверджує, що вилучені кошти за місцем проживання ОСОБА_6 здобуті незаконним шляхом. Водночас підтвердив, що постанова про визнання цих коштів речовим доказом відсутня.

Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_7 , пояснення ОСОБА_6 , думку прокурора ОСОБА_8 , вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При постановленні ухвали про арешт майна слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, а викладені в ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам провадження, що відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000132 від 04.06.2024за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України.

Підставою для реєстрації кримінального провадження слугували матеріали, відповідно до яких встановлено, що в ході оперативно-службової діяльності, працівниками УСБУ у Львівській області отримано інформацію, яка свідчить про можливі факти привласнення бюджетних коштів службовими особами ТОВ «Декада-2000» (код ЄДРПОУ 30478073, юридична адреса: АДРЕСА_2 , аптечна мережа під брендом «Пульс») під час реалізації лікарських засобів в рамках урядової програми «Доступні ліки».

В ході проведення досудового розслідування з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,09 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого виявлено та вилучено грошові кошти: 1 088 500, 00 грн; 111 850,00 доларів США; 8 800,00 доларів США.

10 жовтня 2024 року старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення вищенаведеного обшуку, а саме: грошові кошти, оскільки існують підстави вважати, що такі здобуті злочинним шляхом, яке слідчим суддею було задоволено.

В обґрунтування такого рішення слідчий суддя покликається на те, що арешт на грошові кошти слід накласти з метою забезпечення кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, недопущення їх втрати чи зміни та використання їх у доказуванні, наявністю підстав вважати, що такі можуть бути набуті злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину.

З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується.

Згідно зст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст.214,223 КПК Українипісля внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Частиною першою статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З урахуванням положень ст.2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядкуст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Слідчим суддею вимоги вищевказаних нормКПК Українита Конвенції про захист прав та основоположних свобод дотримані не в повній мірі.

Разом з тим, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на грошові кошти, а саме: 1 088 500, 00 гривень; 111 850,00 доларів США; 8 800,00 доларів США слідчий не навів доказів того, що вказані грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, а також не вказано, яке саме доказове значення ці грошові кошти мають для даного провадження, лише зазначив формально, що існують підстави вважати, що такі грошові кошти могли бути здобуті в результаті привласнення бюджетних коштів службовими особами ТОВ «Декада-2000».

Окрім цього,апеляційний суд звертає увагу, що всупереч твердженням слідчого судді в ухвалі, вищевказані грошові кошти не були визнані речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, що не заперечував прокурор.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Згідно з поясненнями ОСОБА_6 він зареєстрований як ФОП ще з 2015 року, та здійснює діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (основний вид діяльності).

У підтвердження законності походження вилучених у нього грошових коштів, їх офіційного декларування і сплати податків, сторона захисту надала апеляційному суду роздруківки інформації з ЄДР про ФОП ОСОБА_6 ; довідки про доходи ОСОБА_6 ; довідки про доходи дружини ОСОБА_6 ОСОБА_11 ; податкові декларації; договір купівлі-продажу приміщення від 05.03.2024; виписки з особового рахунку.

Згідно з наданими документами офіційний дохід сім`ї ОСОБА_6 за період з 2017 року по 2024 рік становив 22715601,30 грн., що більше ніж у три рази перевищує суму коштів, вилучених під час обшуку у помешканні ОСОБА_6 . 09.10.2024.

Окрім цього, ОСОБА_6 повідомив, що вилучення у нього значної суми коштів перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, позаяк у нього наявні зобов`язання за договорами, які він не в змозі виконати.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що відповідно дост. 132 КПК України, слідчим не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які орган досудового розслідування вказує у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, відповідно до положеньст. 94 КПК України, належним чином не оцінив їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що санкція статтіКК України, в рамках зазначеного кримінального провадження № 42024140000000132, внесеному 04 червня 2024 року, не передбачає застосування конфіскації майна.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в розумінні вимогст. 132 КПК Українипрокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі вимог п. 3 ч. 1ст. 409 КПК Українита ч. 1ст. 412 КПК України.

У зв`язку з наведеним, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 слід задоволити, ухвалу слідчого судді про арешт майна скасувати, а грошові кошти, вилучені 09.10.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , повернути власнику.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7 задоволити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024140000000132 від 04 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_9 від 10.10.2024 про накладення арешту на вилучені 09.10.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, а саме: 1 088 500, 00 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч п`ятсот) гривень; 111 850,00 (сто одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) доларів США; 8 800,00 (вісім тисяч вісімсот) доларів США.

Грошові кошти, вилучені 09.10.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , повернути ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: