ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/5840/23
Провадження № 11-кп/4820/596/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
засудженого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від відбування покарання в зв`язку з хворобою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глибочок Новоушицького району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від21грудня 2023року за ч.1 та ч.2 ст. 190 КК України, та
В С Т А Н О В И Л А:
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
09 серпня 2024 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 , в якому він просив звільнити його від відбування покарання, призначеного вироком Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від21грудня 2023року, у зв`язку з хворобою.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Хмельницького міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті від21грудня 2023року, у зв`язку з хворобою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити клопотання ОСОБА_6 про звільнення його від покарання, призначеного вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2023 року, за хворобою.
Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що ОСОБА_6 є інвалідом третьої групи, систематично вживає медичні препарати, перебуває під наглядом лікарів, проходить лікування стаціонарно та амбулаторно, йому протипоказані фізичні навантаження у зв`язку із хворобою, яка наразі унеможливлює виконання покарання у виді обмеження волі.
Звертає увагу, що під час перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в КП «Хмельницька міська лікарня» з відповідним діагнозом, виявлені у нього захворювання з урахуванням їх характеру, перебігу та проявів ускладнень, станом на 2024 рік підпадають під перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання (наказ Держдепартаменту України з питань виконання покарань та МОЗ України № 3/6 від 18.01.2000 та наказ Міністерства юстиції України та МОЗ України «Про затвердження порядку організації медичної допомоги засудженим до позбавлення волі» № 1348/5/572 від 15.08.2014).
Зазначає, що на даний час є висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що стан здоров`я перешкоджає ОСОБА_6 відбувати покарання у виді обмеження волі.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, просили їх задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та вмотивованим.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви суду
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
Згідно ст. 152 КВК України підставами звільнення від відбування покарання є: відбуття строку покарання, призначеного вироком суду; закон України про амністію; акт про помилування; скасування вироку суду і закриття кримінального провадження; закінчення строків давності виконання обвинувального вироку; умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; хвороба; інші підстави, передбачені законом.
Інститут звільнення від покарання та його відбування є одним з проявів принципу гуманізму у кримінальному праві. Його застосування спрямоване на звуження меж кримінально-правової репресії, для стимулювання виправлення засудженого, адаптації його до норм соціальної поведінки та вимог дотримання правопорядку. Суть цього інституту полягає у тому, що: 1) за підстав, передбачених Кримінальним кодексом засуджений може (або повинен) бути звільнений судом від: а) реального відбування покарання, призначеного вироком суду; б) подальшого відбування покарання, частину якого він вже відбув; 2) засудженому може бути: а) замінено покарання більш м`яким; б) пом`якшено призначене покарання. Звільнення від покарання та його відбування, заміна покарання більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання становлять виключну прерогативу суду, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування.
Матеріальною підставою звільнення від покарання та його відбування є недоцільність або ж неможливість призначення чи виконання покарання в силу втрати чи значного зменшення суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин, погіршення стану її здоров`я або ж в силу зміни закону. Ці загальні підстави конкретизуються стосовно окремих видів звільнення від покарання та його відбування.
Відповідно до положень ч. 2ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення злочину захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання, суд повинен врахувати тяжкість вчинення злочину, характер захворювання та інші обставини справи.
Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, визначений Додатком № 13 до Наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 «Про затвердження Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі».
Захворювання на тяжку хворобу є підставою для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування лише у випадках, якщо ця хвороба не лише за тяжкістю, а й за характером перешкоджає відбуванню покарання, тобто коли подальше відбування покарання загрожує життю особи або може призвести до серйозного погіршення стану здоров`я чи інших тяжких наслідків.
Відповідно до усталеної судової практики факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов`язкового звільнення від відбуття покарання. Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров`я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного у визначеному переліку захворювань.
Згідно із п.1 розділу VІ «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15 серпня 2014 року медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в УВП, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно з додатком 13 до цього Порядку.
Вирішуючи питання про звільнення від дальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, крім осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
На підставі викладеного, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання у зв`язку з хворобою не підлягає задоволенню, оскільки підставою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за хворобою є відповідний висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань.
Доводи апеляційної скарги захисника висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки судом було враховано всі обставини щодо захворювань та особи засудженого ОСОБА_6 при вирішенні питання про можливість його звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого висновку, що захворювання засудженого ОСОБА_6 на час звернення з клопотанням не є підставою для його звільнення від відбування покарання за хворобою, оскільки відсутній відповідний висновок лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, який фактично є підставою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за хворобою.
Будь-якого ж іншого відповідного висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого, який свідчив би про те, що стан здоров`я засудженого ОСОБА_6 погіршився, та який би слугував обґрунтованою підставою для вирішення питання для звільнення останнього від відбування покарання за хворобою, матеріали провадження не містять, не наданий такий висновок і апеляційному суду, тоді як надані стороною захисту висновки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №01766, №3584, №02830, а також направлення на МСЕК від 17.10.2024 (а/с 2-4) не є належними та допустимими доказами на підтвердженого того факту, що наявні у засудженого ОСОБА_6 хвороби є тяжкими та перешкоджають відбуванню покарання.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що у разі погіршення стану здоров`я засудженого, якому суд відмовив у звільненні від подальшого відбування покарання за хворобою, на підставі висновку комісії, подання про звільнення від відбування покарання за хворобою повторно подається до суду.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та вмотивованим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали не встановлено, апеляційні вимоги захисника ОСОБА_7 є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання в зв`язку з хворобою підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, 84 КК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 вересня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про звільненняйого від відбуванняпокаранняу зв`язку з хворобою, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122888049 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про звільнення від покарання або від подальшого його відбування за хворобою |
Кримінальне
Хмельницький апеляційний суд
Преснякова А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні