Ухвала

від 07.11.2024 по справі 947/32903/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/32903/24

Провадження № 2-н/947/6397/24

УХВАЛА

07.11.2024 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченко В.О., розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Добро-Буд» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Добро-Буд» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 3463,53 гривень, а також просить відстрочити їм сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та стягнути з боржника на користь держави витрати по сплаті судового збору 302,80 гривень.

Вивчивши заяву, суддя приходить до наступного.

Згідно з ч.1ст. 164 ЦПК України,за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно зіст.4 Закону України «Про судовий збір», за подану заяву про видачу судового наказу, повинно бути сплачено судовий збір в розмірі 0,1% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: розмір судового збору в даному випадку становить 302,80 гривень.

Одночасно представник заявника просить відстрочити їм сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що у зв`язку з нерегулярними платежами населення за житлово-комунальні послуги виникла дебіторська заборгованість станом на 30.09.2024 перед ТОВ «Керуюча компанія «Добро-Буд» у розмірі 3010500,54 гривень, а тому майновий стан заявника не дозволяє своєчасно сплатити судовий збір.

Так, згідно ч.1 ст.136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

У відповідності до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за №10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції 2004 р.) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що за своїм повним майновим станом заявник позбавлений можливості сплатити судовий збір, крім довідки ТОВ «Керуюча компанія «Добро-Буд» про наявність дебіторської заборгованості, представником заявника надано не було, а тому у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з п. 1 ч. 1ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимогст.163 цього Кодексу.

При таких обставинах, з огляду на те, що заява не відповідає вимогамст.163 ЦПК України, суддя приходить про висновку про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись ст.163,164,165,166,260,353,354,355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Добро-Буд» у відстроченні сплати судового збору.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Добро-Буд» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. О. Луняченко