Рішення

від 08.11.2024 по справі 162/53/24

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/53/24

Провадження № 2/162/57/2024

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Цибень О.В.,

за участю секретаря судових засідань Будько І.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Від представника позивача - адвоката Приймаченка А.О. 22.01.2024 року до суду надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2018 року позивач перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті. Від цих відносин вони мають спільну дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України. За час життя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не встигли подати заяву про визнання останнього батьком дитини. З народження сина по день смерті батька, ОСОБА_5 , вони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство, разом виховували дитину, утримували їх, ОСОБА_5 виконував обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством. За життя ОСОБА_5 визнавав себе батьком дитини - ОСОБА_6 . На підставі вказаного просить встановити факт батьківства померлого ОСОБА_5 щодо сина ОСОБА_6 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 №163 від 30.06.2021 року, складеного Любешівським відділом ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області ЗМУ МЮ (м. Львів), змінивши відомості про батька з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 , громадянин України».

Ухвалою суду від 23.01.2024 року дану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрити загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року призначено у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА». Зупинено провадження у справі на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, яке відновлено ухвалою суду від 10.10.2024 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Представник відповідача підтримав позицію його довірительки.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п.24 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

У судовому засіданні встановлено, що з 2018 року позивач ОСОБА_4 перебувала у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 від 30.06.2021 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України №00036637674 від 26.08.2022 року останній народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Любешівським відділом ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 30.06.2021 року складено актовий запис №163. У графі «мати» зазначено « ОСОБА_4 », у графі «батько» - « ОСОБА_7 » відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Позивачем також надано суду фотографії, на яких зображені вони з ОСОБА_5 біля Волинського обласного перинатального центру із новонародженою дитиною.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (про що Любешівським відділом ДРАЦС у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис про смерть №295).

З метою встановлення батьківства судом 19.08.2024 року було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: - чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дитиною ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ? - чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , біологічною бабусею дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ?

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи медико-генетичного центру «МАМА ПАПА» №44393 від 04.10.2024 року ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічною бабусею, тобто матір`ю батька дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в рамках проведеного дослідження складає 94,3%.

Статтею 51 Конституції України, ч. 2, 3 ст.5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Частиною 1 ст. 126 СК України встановлено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу . Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 135 ЦПК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18)

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ч. 2 ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 17 травня 2007 року у справі «Jevremovic v. Serbia» зазначив, що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини.

За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до вимог ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Наказом Мінюсту України від 12 січня 2011 року №96/5, який зареєстровано в Мінюсті України 14 січня 2011 року за №55/18793, затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, згідно з п. 1.7 яких зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи викладене, зокрема те, що відповідач позов визнала, оскільки, як встановлено судом, позивач звернулася до суду із цим позовом, бо в інший спосіб внести зміни до актового запису неможливо і такий спосіб є законним, на підставі наведених вище норм і наявних у справі документальних доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому ч. 1 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, тому зі сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1211,20 гривень необхідно повернути безпосередньо позивачу з державного бюджету 605,60 гривень, а 605,60 гривень - стягнути з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст. 4, 10, 19, 81, 109, 274-279, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст. 125, 128, 135, 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Любешівський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 30.06.2021 року Любешівським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за №163, вказавши у графі «батько» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок копійок судового збору.

Повернути ОСОБА_4 з державного бюджету 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору, сплаченого при поданні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Представник позивача: адвокат Приймаченко Антон Олегович (вул. 100-річчя Маневич, 40/4, селище Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Любешівським РВ УМВС України у Волинській області 02.12.1996 року).

Представник відповідача: адвокат Іващик Тарас Леонідович (вул. Незалежності, 19, селище Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_5 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Незалежності, 36, селище Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 26038974).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ