Вирок

від 08.11.2024 по справі 172/1608/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1608/23

Провадження № 1-кп/172/127/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4 , розглянувши у порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022130000000436 від 01.09.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Трьохізбенка Луганської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_5 з липня 2022 року по 31 серпня 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причини не виявилося можливим), перебуваючи на тимчаосво окупованій території Луганської області, а саме в м. Попасна Сєвєродонецького району, достовірно знаючи про незаконність дій учасників збройних формувань так званої «лнр» та окупаційної адміністрації рф на тимчасово окупованій території Лугнаської області, діючи з єдиним злочинним умислом з мотивів заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, з метою зміни меж території України та поширення на неї впливу рф, перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, маючи умисел на зайняття посади, пов`язаної з виконанням організайно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчаосво окупованій території в АДРЕСА_2 надав свою добровільну згоду на призначення його на посаду заступника голови так званої «адміністрації Попаснянського району лнр».

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_5 з липня 2022 року по 31 серпня 2022 року (більш точного часу встановити з об`єктивних причини не виявилося можливим), перебувачюи на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в м. Попасна Сєвєродонецького району Луганської області виконував обов`язки заступника голови так званої «адміністрації Попаснянського району «лнр» незаконно створеної окупаційною адміністрацією рф та в умовах воєнного стану, під час російсько-української війни, співпрацював з представниками органів окупаційної влади рф, сприяв їм в незаконному захопленні державної влади та території України з метою подальшого становлення та легалізації на тимчасово окупованій території Луганської області так званої «луганської народної республіки».

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Приймаючи рішення щодо проведення спеціального досудового розслідування та проведення розгляду за процедурою in absentia, слідчий суддя виходив із того, що інкриміновані обвинуваченому злочини та його поведінка підпадали під вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 297-1 КПК України. Положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними у Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченого. Так, відповідно до рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи важливою умовою застосування спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду є те, щоб під час спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження було забезпечено процесуальні права та гарантії осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, зокрема, право обвинуваченого бути поінформованим належним чином про дату слухання справи та про своє право на законне чи інше представництво в суді.

З огляду на положення КПК України та Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи, суд зазначає про таке.

З 24.02.2022 року АТ «Укрпошта» припинено приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а також поштових відправлень до тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 4 ст. 548 КПК України оригінал запиту про міжнародно-правову допомогу надсилається за кордон поштою, то в умовах припинення АТ «Укрпошта» приймання всіх видів поштових відправлень призначенням до російської федерації та поштових відправлень до тимчасово окупованої території, виконати вимоги КПК України та міжнародних договорів щодо вжиття необхідних заходів з метою отримання правової допомоги у кримінальному провадженні на території російської федерації та тимчасово окупованої території немає можливості.

Повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення йому про підозру, повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування надсилалися та публікувалися відповідно до вимог КПК України шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та на стадії судового розгляду - на офіційному веб-сайті Васильківського районного суду Дніпропетровської області, а також у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялися захиснику. Будь-які клопотання від обвинуваченого на адресу суду не надходили.

Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області адвоката ОСОБА_4 уповноважено у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст.ст. 46, 47 КПК України, забезпечити безоплатну вторинну правову допомогу відносно ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинуваченого.

З огляду на зазначене, орган досудового розслідування вживав всіх можливих передбачених КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 , щоб забезпечити останньому можливість безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Після постановлення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2023 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваного (обвинуваченого) здійснював його захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, знайомився з матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, згідно з ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 року відносно ОСОБА_5 здійснювалося спеціальне судове провадження. У судовому засіданні приймала участь захисник ОСОБА_4 , яка була захисником на стадії досудового розслідування і обізнана з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування.

Важливо звернути увагу, що судом також вживалися заходи про виклик обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті Васильківського районного суду Дніпропетровської області.

Захисник обвинуваченого здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у дослідженні доказів, виступав у дебатах. Просив врахувати, що обвинувачений не був присутній під час судового розгляду. Вважав, що стороною обвинувачення не здобуто достатніх, надежних доказів щодо вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину, відсутні всі ознаки складу злочину, а тому вважав за необхідне виправдати обвинуваченого.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачений був поінформований належним чином про дати слухання справи, а також дотримані його права на належне представництво у суді.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, суд вважає що є всі правові підстави проводити розгляд цього кримінального провадження за правилами спеціального судового провадження.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Також прокурором долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджена показаннями свідків.

Допитана у суді свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює керівником апарату Сєвєродонецької РДА. Знайома особисто з ОСОБА_5 , коли він був депутатом Попаснянської районної ради, працювали разом, відносини службові. Після початку війни вони працювали до 02.03.2024 року, а після цього почалися масовані обстріли. Виїхала 15.03.2022 року, бо обстріли стали сильнішими. Працювала дистанційно. Спостерігала через ЗМІ за обстановкою та життям у місті і районі. Після захоплення району виявилося, що частина працівників пішли на співпрацю з окупантами, у тому числі і ОСОБА_5 . Знає, що він був заступником голови Попаснянської адміністрації.Але так як Попасна зруйнована повністю, то за рішенням лнр Попаснянський район приєднано до Первомайського району і ОСОБА_5 перейшов працювати туди. Відомо їй про все із ЗМІ, мережі Інтернет, від людей, які залишилисяв окупації. ОСОБА_5 залишився на окупованій території, був депутатом від Партії регіонів і мав проросійські погляди, які не приховував. Виїхати на підконтрольну територію мав можливість, так як була організована евакуація та він має власний автомобіль. Хворих родичів у нього немає. Чи добровільно ОСОБА_5 обійняв посаду в окупаційних органах влади їй не відомо, як не відомо і на якій він зараз посаді.

У суді свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює начальником служби у справах дітей Попаснянської міської військової адміністрації. Знайома з ОСОБА_5 з 2004 року, коли працювала головним спеціалістом, а він вчителем математики. Зустрічалися по роботі. У 2022 році в мережі Інтернет бачила повідомлення, що ОСОБА_5 почав співпрацювати з окупаційною владою, перебував на якійсь посаді, роздавав гуманітарку у Первомайському районі. Після 2004 року ОСОБА_5 працював на різних посадах у Попаснянській РДА та міській раді. Він завжди підтримував Партію регіонів. Вона виїхала з Попасної 07.03.2022 року. У травні-червні 2022 року дізналася про його співпрацю. Попасну окупували 08.05.2022 року. Співпраця ОСОБА_5 це його добровільне рішення, так як будь-яких факторів, які змусили б його залишитися на окупованій території не було. Евакуація організована була і всі бажаючі могли виїхати. Яку саме посаду і який час ОСОБА_5 обімав посаду не відомо.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працює головним спеціалістом Попаснянської міської військової адміністрації . З ОСОБА_5 знайомий з 2006 року по роботі, відносини ділові. Влітку 2022 року вже будучи у м. Новопсковську він дізнався, що ОСОБА_5 працює в окупаційній адміністрації Попаснянського району, а потім у Первомайській адміністрації лнр. Дізнався про це з мережі інтернет і від переселенців з м. Попасна. Виїхав з міста 19.03.2022 року у м. Бахмут. Останній раз спілкувався з ним у 2021 році. До цього ОСОБА_5 працював головним редактором районної газети, в районній адміністрації, депутатом, був заступником голови Попаснянської районної рад, депутатом від Партії регіонів. Обставини, які б змусили ОСОБА_5 залишитися йому не відомі. Але ще з 2014 рокувін знайомий з головою Первомайської РДА. Міг керуватися кар`єрськими бажаннями, владою. У телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » побачив сюжет про переїзд адміністрації до Первомайського району. Яку посаду ОСОБА_5 обіймав не знає. Зі слів людей, які виїхали пізніше, після окупації, відомо, що ОСОБА_5 відповідав за збір документів на компенсацію за зруйноване житло. ОСОБА_5 обіймав посаду приблизно у липні-серпні 2022 року. особисто вважає, що ОСОБА_5 добровліьно пішов на співпрацю. Це видно з фотозображень у мережі. Евакуація була з 26.02.2022 року, можливість виїхати була до кінця березня 2022 року. Після цього ще можна було виїхати, до 26.04.2022 року з волонтерами. Після окупації також відомі факти коли жителі виїжджали. Був, наприклад, співробітник, який виїхав через ОСОБА_10 .

У суді свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює головним спеціалістом ССД Попаснянської міської військової адміністрації. Знайома з ОСОБА_5 по роботі в районній адміністрації, відносини робочі. Відомо, що ОСОБА_5 працює в лнр. ОСОБА_5 працював в РДА поки не реформували, з 2012 по 2021 роки. Щодо його особистого життя нічого не знає, лише, що він був одружений. Був депутатом від Партії регіонів. Виїхала 19.03.2022 року, а ОСОБА_5 як виявилося, залишився у місті. Це стало відомо з телеграм-каналів і публікацій у фейсбуці. Була публікація, де ОСОБА_5 з окупантами привозив у м. Попасна гуманітарну допомогу. У публікації було зазначено, що він заступник голови адміністрації Попаснянського району лнр. Це було влітку 2022 року. Обставини, які могли примусити його залишитися і співпрацювати не відомі. Вважаю, що його спонукало особисте бажання на співпрацю. Можливість виїхати з міста була. Органи влади здійснювали евакуацію безкоштовно. Знаючи ОСОБА_5 тривалий час, вважає, що він добровільно почав співпрацювати з окупантами.

Крім показань свідків, вина обвинуваченого повністю доведена дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого до ЄРДР 01.09.2022 року внесені відповідні відомості за фактом вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (т. 2 а.с. 2);

- повідомленням начальника ГВ ЗНД 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 30.08.2022 року про виявлене кримінальне правопорушення щодо неправомірних дій з боку громадянина України ОСОБА_5 , який перейшов на бік ворога у період воєнного стану та проведення заходів із відбиття збройної агресії підрозділів зс рф. Зокрема, ОСОБА_5 до 24.02 працював на різних посадах Попаснянської райдержадміністрації та Попаснянської районної ради, а у липні 2022 року за власною згодою був призначений на посаду та фактично виконує обов`язки заступника голови т.зв. «адміністрації Попаснянського району лнр» (т. 2 а.с. 4);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 06.09.2022 року за участю свідка ОСОБА_6 , яка перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показала, що може впізнати ОСОБА_5 , оскільки особисто його знає та систематично бачила, також може впізнати його за загальними рисами обличчя та іншими особливостями зовнішності. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 3 впізнає зображену особу як ОСОБА_5 за загальними рисами обличчя, формою обличчя, розрізом губ, зачіскою (т. 2 а.с. 40-41);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 13.09.2022 року за участю свідка ОСОБА_9 , який перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показав, що може впізнати ОСОБА_5 , оскільки знає його з 2006 року, коли він працював головним редактором міської газети « Город и мы », а також бачив його в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » під час супроводу делегації з м. Луганська до м. Попасна. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 3 впізнає зображену особу як ОСОБА_5 за зовнішніми характерними ознаками, овальним обличчям, коротким волоссям (т. 2 а.с. 46-47);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 13.09.2022 року за участю свідка ОСОБА_8 , яка перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показала, що може впізнати ОСОБА_5 , оскільки знає його з 2004 року, коли він працював вчителем математики у вечірній школі в м. Попасна, а також бачив його в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_5 » під час супроводу делегації з м. Луганська до м. Попасна. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 3 впізнає зображену особу як ОСОБА_5 за зовнішніми характерними ознаками, овальним обличчям, коротким волоссям, зачіска «їжак» (т. 2 а.с. 52-53);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 13.09.2022 року за участю свідка ОСОБА_11 , яка перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показала, що може впізнати ОСОБА_5 , оскільки знає його з 2012 року, коли він працював завідувачем сектору цивільного захисту Попаснянської РДА. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 3 впізнає зображену особу як ОСОБА_5 за зовнішніми характерними ознаками, овальним обличчям, коротким волоссям (т. 2 а.с. 58-59);

- протоколом огляду від 16.09.2022 року, відповідно до якого була оглянута інформація, розміщена у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , за яким виявлено веб-сторінку з назвою (мовою оригіналу) «официальный сайт администрации Попаснянского района луганской народной республики». На цій сторінці розміщена текстова публікація з фотозображенням, на якому встановлено особу громадянина України ОСОБА_5 , а у публікації зазначається, що ОСОБА_5 є заступником голови адміністрації Попаснянського району луганської народної республіки, також вказані засоби телефонного та електронного зв`язку та поштова адреса (т. 2 а.с. 60-65);

- протоколом огляду від 16.09.2022 року, відповідно до якого оглянуто у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , розміщену 09.08.2022 о 11:04 текстову публікацію, в якій мова йде про робочий візит до

м. Попасна депутата народної ради луганської народної республіки ОСОБА_12 , яка спільно з представниками адміністрації Попаснянського району зустрілася з мешканцями Попасної. Також оглянуте фотозображення над публікацією, де серед інших осіб, встановлено громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (виділений прямокутниками) (т. 2 а.с. 66-71);

- протоколом огляду від 01.03.2023 року, відповідно до якого за участю спеціаліста ОСОБА_13 була оглянута інформація, розміщена у відкритому доступі у мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 , за яким виявлено веб-сторінку з назвою (мовою оригіналу) «официальный сайт администрации Попаснянского района луганской народной республики». На цій сторінці розміщена текстова публікація з фотозображенням, на якому встановлено особу громадянина України ОСОБА_5 , який сидить за столом, на задньому плані та на столі розташована символіка псевдоутворення т.зв. «лнр», а у публікації зазначається, що ОСОБА_5 є заступником голови адміністрації Попаснянського району луганської народної республіки, також вказані засоби телефонного та електронного зв`язку та поштова адреса (т. 2 а.с. 89-93);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 04.03.2023 року за участю свідка ОСОБА_14 , яка перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показала, що може впізнати ОСОБА_5 , оскільки їй добре запам`яталася його зовнішність, риси обличчя, прикмети зовнішності, за якими зможе відразу впізнати цю особу. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 2 впізнає зображену особу як ОСОБА_5 за сукупнісю ознак: овальною формою обличчя середньої повноти, короткою зачіскою із сивиною, густими бровами, прямим носом, середньої повноти губами, очами коричневого кольору, наявне друге підборіддя (т. 2 а.с. 98-101);

- протоколом пред`явлення для впізнання від 11.03.2023 року за участю свідка ОСОБА_15 , який перед пред`явленням особи для впізнання за фотознімками показав, що може впізнати ОСОБА_5 , оскільки йому добре запам`яталася його зовнішність, риси обличчя, прикмети зовнішності, за якими зможе відразу впізнати цю особу. У подальшому свідку пред`явлена для впізнання фототаблиця, на якій чотири фотознімки осіб однієї статі, що не мають різких відмінностей у зовнішності, після чого свідок на фотознімку під № 4 впізнає зображену особу як ОСОБА_5 за сукупнісю ознак: овальною формою обличчя середньої повноти, короткою зачіскою із сивиною, густими бровами, прямим носом, середньої повноти губами, очами коричневого кольору, наявне друге підборіддя (т. 2 а.с. 106-109);

- висновком експерта № 326 від 21.08.2023 року, відповідно до якого зображення чоловіка на фотозображеннях, що містяться в електроних файлах під назвами «1.PNG» та «5.PNG», наданих на дослідження на оптичному диску марки «MyMEDIA» (додаток № 1 до протоколу огляду від 01.03.2023) та на фотозображеннях в електрофотографічній та електронній копіях особової картки Державної міграційної служби України на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що міститься в електронному файлі під назвою «особова картка ОСОБА_5 », наданих на дослідження у якості порівняльного матеріалу на оптичному диску білого кольору, зображена одна й та сама особа (т. 2 а.с.227-237).

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилося питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 111-1 КПК України як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі, в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створенних на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора за обставин, установлених судом.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює, одружений.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

На переконання суду, призначення обвинуваченому саме такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

При цьому, підстав для застосування положень статті 69 КК України (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та вимог статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням) до обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає.

На досудовому розслідуванні судові експертизи не проводилися, речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органах, посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна на користь держави.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1