Рішення

від 08.11.2024 по справі 175/9829/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/9829/23

Провадження № 2/175/2453/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" листопада 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засіданняВербицької К.В.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання винити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання винити певні дії.

В обґрунтуванняпозовних вимогвказано,що з18.02.2001року позивачкабула зареєстрованав будинкусвоєї матері- ОСОБА_3 заадресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 матірпозивачки померла.Лише навесні2023року,під часоформлення спадщини, ОСОБА_1 стало відомо про те, що право власності на вищевказаний будинок було оформлено її сестрою - ОСОБА_4 , а після її смерті на її доньку - ОСОБА_2 . 16.03.2023 року на підставі заяви ОСОБА_2 рішенням Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області позивачку було знято з реєстрації місця проживання. Позивач вважає, що рішення Центру надання адміністративних послуг є незаконним, оскільки ОСОБА_2 при зверненні з заявою не надала правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на будинок, зокрема не надала органу реєстрації свідоцтво про право на спадщину.

Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до судового розгляду по суті.

ОСОБА_2 через канцелярію суду подала відзив, в якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що остання скористалася своїм правом як власника житлового будинку, щодо зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання. Крім того, позивачка не доводить жодними доказами, яким чином зняття з реєстрації порушує її право на користування житловим приміщенням. Також відповідач зазначила, що вимоги про визнання протиправним та скасування рішення органу реєстрації не пов`язані з вирішенням спору про житлове право.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи без їх участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Дніпропетровським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 21.11.2013 року, ОСОБА_1 з 18.02.2001 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №357175737 від 02.12.2023 року, власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , реєстраційний номер нерухомого майна 2706283212020; підстава: свідоцтво про право на спадщину №334, видане приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. від 16.03.2023 року.

16.03.2023 року ОСОБА_2 звернулася з заявою до Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

16.03.2023 року ОСОБА_1 було знято з реєстрації її місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та п.п. 5 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Виходячи з положень ст.150Житлового кодексуУкраїни та ст.383ЦК України власник житла має право використовувати його для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно п.2ч.1ст.18Закону України«Про наданняпублічних (електроннихпублічних)послуг щододекларування тареєстрації місцяпроживання вУкраїні»,зняттяособи іззадекларованого абозареєстрованого місцяпроживання (перебування)у разізвернення дооргану реєстраціїабо черезцентр наданняадміністративних послугза місцемзадекларованого абозареєстрованого місцяпроживання (перебування)здійснюється: за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Відповідно до ч. 4 ст. ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.

Аналогічні норми містить також Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений Постановою КМ України № 265 від 07.02.2022 року.

Відповідно до п. 50 Порядку, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється, серед іншого, на підставі:заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно здодатком 6.

Згідно п. 61 Порядку, у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

Відповідно до п. 69 Порядку,посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи:приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», передбачено скасування рішення про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), яке здійснюється відповідно до вимог, встановлених для скасування відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особистаттею 17цього Закону та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з ч.1 ст. 17 Закону, відомості про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом.

Відповідно до п. 91-92 Порядку, відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування)/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом. У разі виявлення реєстраційних дій проведених з порушенням вимог, встановлених законом, керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав для декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи.

Згідно абз. 2 п. 93 Порядку, у разі скасування відомостей про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи місце проживання (перебування) такої особи вважається таким, що задеклароване/зареєстроване за попередньою адресою житла.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим суд не вбачає порушень вимог законодавства щодо реєстраційних дій з боку Центру наданняадміністративних послугСлобожанської селищноїради Дніпровськогорайону Дніпропетровськоїобластіщодо зняття позивача з реєстрації її місця проживання, оскільки зазначена заява була подана саме власником будинку.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку доказам у справі, суд доходить висновку, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання винити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. С. Журавель