Рішення

від 07.11.2024 по справі 203/4730/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4730/24

Провадження № 2/0203/1798/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив:

12 вересня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Україна» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 18 грудня 2003 року по 29 лютого 2024 року позивач працював у відповідача на посаді водія автомобіля. При звільненні з позивачем не було проведено остаточного розрахунку. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованості по заробітній платі в розмірі 19104,70 грн. та судові витрати по справі. (а.с.1-2)

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.2 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. (а.с.11)

Позивач в судові засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності. (а.с.23)

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ст.ст.128, 129 ЦПК України (а.с.14), а також шляхом направлення на його адресу судових повісток. (а.с.а.с.12, 19) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив.

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач з 18 грудня 2003 року по 29 лютого 2024 року працював у відповідача на посаді водія автомобіля. (а.с.6)

29 лютого 2024 року позивача було звільнено за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП у зв`язку з виходом на пенсію за віком з виплатою одноразової допомоги за стаж роботи в галузі у розмірі 3-х середньомісячних зарплат. (а.с.а.с.4-5)

В день звільнення 29 лютого 2024 року та станом до дня звернення до суду із даним позовом заборгованість не сплачена.

При визначені розміру заборгованості по заробітній платі, суд бере до уваги довідку ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» № 83 від 25.06.2024 р. про розмір заборгованості по заробітній платі, згідно якої заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає 19104,70 грн. (а.с.6)

Частиною 1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Основним Законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно ст.22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ст.47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст.ст.115, 116 КЗпП України заробітна плата повинна сплачуватись двічі на місяць. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Оскільки судом встановлено, що при звільненні з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, то суд вбачає підстави для задоволення заявленого позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахування того, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 7, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Україна» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства«Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) в особі відокремленого підрозділу«Шахта «Україна» (кодЄДРПОУ ВП-33621573,адреса:85485,Донецька область,м.Українськ,вул.БогданаХмельницького,буд.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ;адреса: АДРЕСА_1 ;адресадлялистування: АДРЕСА_2 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 19 104 (дев`ятнадцять тисяч сто чотири) гривні 70 копійок.

Стягнути з Державного підприємства«Селидіввугілля» (код ЄДРПОУ 33426253) в особі відокремленого підрозділу«Шахта «Україна» (кодЄДРПОУ ВП-33621573,адреса:85485,Донецька область,м.Українськ,вул.БогданаХмельницького,буд.1) на користь держави судовий збір у розмірі 1211(однатисяча двістіодинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Єдаменко