Ухвала

від 08.11.2024 по справі 949/2136/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/2136/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

08 листопада 2024 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Бевз Тетяну Сергіївну (ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1140644 від 24 липня 2024 року) звернувся в суд із заявою та просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною та встановити над нею опіку.

Разом з тим, просить призначити опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, представник заявника у заяві ставить вимогу призначити судово-психіатричну експертизу.

Згідно зі ст.293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частина 3 ст. 294 ЦПК України передбачає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Отже, вирішуючи питання про прийняття заяв, суддя повинен враховувати, що ці заяви повинні відповідати також і загальним правилам щодо змісту і форми заяви, встановленим статтям 175, 177 ЦПК України.

Таким чином, ознайомившись з поданою заявою, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.

Так, згідно вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в собі, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (пункт 9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10).

Так, представник заявника вказуючи у заяві обставини того, з кола найближчих родичів лише заявник має можливість ефективно дбати про свою тітку та має таку можливість, не надає доказів, що підтверджують вказані обставини.

Законодавець у ч.ч. 3, 5 ст.177 ЦПК України зобов`язує додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Отже, вимога про призначення експертизи не може міститися у змісті заяви, а за правилами ч. 3 ст. 177 ЦПК України до заяви має бути додані заява чи клопотання про призначення експертизи, які за своїм змістом і формою мають відповідати загальним вимогам, викладеним у ст.ст.182, 183 ЦПК України.

Також ч. 4 ст. 177 ЦПК України зобов`язано до позовної заяви додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Втім, заявник (представник заявника) не додав до заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, як і не зазначив у заяві на наявні підстави для звільнення від сплати судового збору, визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а також те, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становив 3028 грн., за заявлену у заяві вимогу необхідно сплатити 605,60 грн.

Також, як визначено ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При цьому, питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я. Також, для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання та про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Всупереч наведеному, заінтересованою особою в заяві не зазначено особу, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, необхідно зазначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як заінтересовану особу.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Згідно п. 2.4 Р. 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Наказ Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88, рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.

Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п. 3.1 Р. 3 Правил опіки та піклування).

Пунктом 3.3 Р. 3 Правил опіки та піклування, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.

Зі змісту заяви про визнання особи недієздатною та встановлення опіки слідує, що заявник просить визнати його тітку ОСОБА_3 недієздатною та призначити його опікуном над нею. Проте зміст заяви не містить даних, що органом опіки та піклування таке подання виносилось, хоча вимога з даного питання пред`явлена, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов`язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що заявник звертався до відповідного органу опіки і піклування з даного питання. Доказів стосовно того, що заявник може бути опікуном, суду ним не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене, необхідно надати суду подання (висновок) органу опіки та піклування про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном над недієздатною фізичною особою.

Відтак заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Тому, зважаючи на вищевикладене та наявні недоліки, в силу ст. 185 ЦПК України, рахую, що заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику/представнику заявника строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом приведення останньої відповідно до вимог діючого Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки та надати заявнику/представнику заявника для усунення вищевказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.