Рішення

від 06.11.2024 по справі 306/1941/24

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1941/24

Провадження № 2-о/306/303/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Жиганської Н.М.

за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду № 1 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Неліпинська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області (адреса вул.Головна, буд.157, с.Неліпино, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351529, електронна адреса: sr.04351529@nelipynska-gromada.gov.ua) про встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник-адвокат Новікова Інна Станіславівна звернулася до суду із заявою, заінтересована особа: Неліпинська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області про встановлення факту постійного спільного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 разом із спадкодавицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент її смерті. В обгрунтування доводів зазначає, що ОСОБА_2 (мама зачвника) є власником земельних ділянок загальною площею 0,16 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Неліпинської сільської ради (урочище «ІНФОРМАЦІЯ_8» та урочище «ІНФОРМАЦІЯ_10») та земельної ділянки площею 0,0958 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (урочище «ІНФОРМАЦІЯ_9»). Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй, вищезазначене майно. Вказує, що під час життя ОСОБА_2 склала заповіт від 28.07.2003 року, згідно якого ОСОБА_2 своє майно на випадок її смерті заповіла своїй доньці ОСОБА_1 (заявнику). Вимоги мотивує тим, що мама ОСОБА_2 переїхала проживати до своєї доньки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з продажею ОСОБА_2 29.10.2004 року житлового будинку з належним до нього надвірними спорудами у якому проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Факт спільного проживання спадкоємиці та спадкодавиці на момент смерті матері підтверджують свідки: ?? ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_3 та ?? ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_4 . Заявник зазначає, що поскільки ОСОБА_1 , на час смерті матері ОСОБА_2 постійно проживала разом з нею за однією адресою у зв`язку з продажем її будинку, тому вважала себе такою, що спадщину прийняла. Вимоги мотивує тим, що на даний час позивач не має можливості оформити свої спадкові права, оскільки вони з матір?ю були зареєстровані за різними адресами, тому позивач просить встановити факт постійного проживання спадкоємиці ОСОБА_1 із спадкодавицею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент її смерті.

Суд своєю ухвалою від 18.09.2024 року прийняв заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та заінтересованій особі копія заяви з доданими документами з використанням послуг поштового зв`язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.

18.09.2024 року направлено судовий запит державному нотаріусу Свалявської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо надання інформації про наявність або відсутність заяв про прийняття спадщини за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовий розгляд справи призначений відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2024 року.

Розгляд справи призначений на 10:30 годину 05.11.2024 року.

Представник позивача-адвокат Новікова І.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АО №1141938 від 11.09.2024 року, свідоцто про право на заняття адвокатською діяльністю №21/865 від 08.02.2013 року) подала до суду заяву (вх.84970) про розгляд справи у відсутності заявника та її представника. Заявлені вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити з підстав зазначених у заяві.

Представник відповідача Брудняк В., який діє в інтересах Неліпинської сільської ради Мукачівського району подав до суду заяву (вх.№1978 від 18.10.2024 року) про розгляд справи у відсутності представника Неліпинської сіьської ради Мукачівського району за наявними в матеріалах справи документами. Заявлені вимоги визнає, заперечень, що спростовують заявлені вимоги не подано.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними доказами і матеріалами та доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - заявник, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1216-1218 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; ст. 1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Щодо спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до пп. 4.10 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 - видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. Зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Суд зазначає таке:

Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , запис №75 від 25.11.2002 року - ОСОБА_6 (батько позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , запис №8 від 26 січня 2005 року - ОСОБА_2 (мама позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом досліджено заповіт, складений 28 липня 2003 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідчений секретарем Неліпинської сільської ради Русин М.С., зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій за № 87, згідно якого все майно (де б воно не знаходилося, з чого б воно не складалося, що належатиме на день смерті та на що спадкадавець буде мати право) на випадок смерті ОСОБА_2 заповіла доньці ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини; ст.1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (позивач) є донькою померлих (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , відповідний запис №24 від 05.04.1967року, копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , запис №23 від 20.09.1986 року зміна прізвища з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ", а.с.6-7).

Судом досліджено: договір купівлі-продажу від 29.10.2006 житлового будинку з належним до нього надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; довідка від 12.08.2024 року за №201, згідно якої на момент смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_5 ) зареєстровані покупець ОСОБА_9 , разом зі своєю сім?єю: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які не є родичами померлій ОСОБА_2 ; довідка видана виконкомом Неліпинської сільської ради, згідно якої ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_1 (позивачем) з 2003 року за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до повідомлення, наданого на судовий запит державним нотаріусом Свалявської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вих. №586/01-16 від 26.09.2024 року (вх. №17564) згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78515448 спадкова справа за померлою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 не заведена.

Таким чином, факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останньої знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів. Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Відповідно до ст.264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичн ідані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження;ч.1 ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору; ч.2 ст.315 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України - якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам ст. 206 ЦПК України (у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову).

Оцінивши достатність наданих доказів, обставини справи, на які заявник послалася як на підставу своїх вимог, з`ясувавши відомості про встановлений факт, які підтверджено належними та допустимими доказами та мету встановлення факту, поскільки встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, враховуючи, що позивач має право на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_2 (матері), що відповідачем Неліпинською сільською радою заперечень на позовну заяву, що спростовують заявлені вимоги не подано, що визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Суд не вирішує питання про судові витрати (у відповідності ч.7 ст. 297 ЦПК України).

Статтею 129 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Керуючись ст.13, 81, 89, 95, 258, 263-265, 268, 273, 315, 318, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (мешк. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Неліпинська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області (адреса вул.Головна, буд.157, с.Неліпино, Мукачівського району, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351529, електронна адреса: sr.04351529@nelipynska-gromada.gov.ua) про встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкодавцем- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 06.11.2024 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ: Н. М. Жиганська