Ухвала

від 05.11.2024 по справі 671/2671/23

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/2671/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6 ,

законного представника потерпілого - ОСОБА_7 ,

законного представника неповнолітнього ОСОБА_8 - ОСОБА_9

особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру - ОСОБА_8 ,

представника служби у справах дітей Волочиської міської ради - ОСОБА_10 ,

представника ювенальної превенції ХРУП ГУНП в Хмельницькій області -

ОСОБА_11 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12023243260000193 від 25.10.2023 відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Волочиськ Волочиського району Хмельницької області, учня Волочиського ліцею АДРЕСА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

за вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

встановив:

Неповнолітній ОСОБА_12 22.10.2023, близько 20 години, перебуваючи навпроти магазину «Орбіта плюс», що по АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який раптово виник на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5 , будучи агресивно налаштованим стосовно потерпілого, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на спричинення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та бажаючи їх настання, кулаками обох рук наніс не менше п`яти ударів в область голови потерпілого ОСОБА_5 .

Внаслідок вищевказаних протиправних дій, пов`язаних із застосуванням фізичного насильства, ОСОБА_12 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді припухлості з крововиливом на обох повіках лівого ока, припухлості м`яких тканин лівої щічної ділянки та кута нижньої щелепи зліва, крововиливу в ділянці правої вушної раковини, струсу головного мозку, контузії лівого ока легкого ступеня та гострого правобічного посттравматичного середнього отиту, які за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, неповнолітній ОСОБА_12 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_12 , щодо якого розглядається клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, в присутності законного представника, захисника та представника служби у справах дітей Волочиської міської ради свою вину у вчиненні діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив суду фактичні обставини, викладені у клопотанні. Зокрема, пояснив, що 22 жовтня 2023 року між ним та ОСОБА_5 , який був його однокласником, виник конфлікт через розміщення фото в мережі Інтернет.Близько 20 години, перебуваючи біля магазину «Орбіта» в м. Волочиську, він, будучи агресивно налаштованим стосовно потерпілого, кулаками обох рук наніс ОСОБА_5 п`ять ударів в область голови. У вчиненому розкаюється, розуміє протиправність дій, що були ним вчинені, жалкує про вчинене та вибачився перед потерпілим. Цивільний позов визнав частково, вважає вимоги завищеними.

Крім показань ОСОБА_12 , факт вчинення ним суспільно небезпечного діяння за ознаками ч.2 ст. 125 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні пояснив, що 22.10.2023, близько 20 години, біля магазину «Орбіта», ОСОБА_12 , будучи агресивно налаштованим стосовно потерпілого, почав його дусити за шию, а потім наніс кулаками шість ударів по голові. Через отримані тілесні ушкодження вимушеній був звернутися за медичною допомогою. Крім того, побиття його ОСОБА_12 негативно вплинуло на його (потерпілого) психологічний стан та призвело до погіршення взаємовідносин у шкільному колективі, через що він звертався до психолога, а в подальшому вимушений був переїхати до іншого міста. Цивільний позов, заявлений його представником, підтримує та просить задовольнити;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.10.2023, відповідно до якого ОСОБА_7 повідомила про те, що 22.10.2023 близько 20 :15 ОСОБА_13 спричинив її сину ОСОБА_5 тілесні ушкодження в області голови, лівого ока:

- протоколом огляду місця події від 27.10.2023 з таблицею ілюстрації до нього, в якому зафіксовано обстановку біля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та частину АДРЕСА_2 ;

- висновком експерта №177 від 20.11.2023, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді припухлості з крововиливом на обох повіках лівого ока, припухлості м`яких тканин лівої щічної ділянки та кута нижньої щелепи зліва, крововиливу в ділянці правої вушної раковини, струсу головного мозку, контузії лівого ока легкого ступеня та гострого правобічного посттравматичного середнього отиту, які могли виникнути від дії якогось тупого твердого предмета (ів), якими могли бути в тому числі і руки сторонньої людини, не вилючено в строки та за обставин, що викладені в постанові про призначення судово-медичної експертизи та на які вказує обстежуваний. Всі виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження за своїм характером відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- висновком експерта №178 від 20.11.2023, у якому вказано, що, враховуючи кількість, характер та розташування наявних у ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, можна припустити, що по відношенню до нього могло мати місце не менше двох прикладень травмуючої дії (в ділянку обличчя зліва та в ділянку правої вушної раковини). Характер і локалізація тілесних ушкоджень не є специфічними чи характерними для утворення при падінні людини з висоти власного зросту на рівну поверхню;

- протоколом огляду предмету від 20.11.2023 з таблицею ілюстрацій до нього та додатком - DVD-R диском із відеозаписом з камери завнішнього спостереження, що встановлена на фасаді магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 за 22.10.2023 у період часу з 19:40 до 20:20 год., в якому відображено, яким чином ОСОБА_12 наносив удари ОСОБА_5 ;

-оглянутими у судовому засіданні відеофайлами відеозапису з камери завнішнього спостереження, що встановлена на фасаді магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_12 кулаками рук наніс п`ять ударів в область голови потерпілому ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_12 примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_9 на строк до досягнення ним повноліття підтримав та просив задовольнити.

Особа, відносно якої розглядається клопотання ОСОБА_12 , його захисник ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_9 клопотання підтримали та просили задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_5 , його законний представник ОСОБА_7 та представник ОСОБА_6 вважають, що зазначений прокурором примусовий захід виховного характеру є м`яким, у зв`язку з чим ОСОБА_12 не буде покараним.

Інші учасники судового провадження клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_12 примусових заходів виховного характеру також підтримали.

Заслухавши думку прокурора, інших учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 КК України кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років.

На момент вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, ОСОБА_12 виповнилося 14 років, тобто він не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення, що підтверджується копіями свідоцтва про НОМЕР_1 від 20.08.2009 та паспорта громадянина України № НОМЕР_2 .

Згідно ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 97 КК України передбачено, що примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною 2 статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусовий захід виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

Відповідно до частини 1 статті 501 КПК України під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння; чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.

Оскільки ОСОБА_12 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, то до нього необхідно застосувати примусовий захід виховного характеру.

Вирішуючи клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд приймає до уваги роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру", згідно з якими передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою. Строк нагляду, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього, і такий нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).

Обираючи вид примусових заходів виховного характеру, суд враховує характер вчиненого суспільно небезпечного діяння, його наслідки, особу неповнолітнього, який за місцем навчання характеризується позитивно, його соціальні зв`язки та умови проживання, а також той факт, що мати ОСОБА_12 - ОСОБА_9 характеризується як така, що приділяє належну увагу вихованню сина та підтримує контакт з вчителями Волочиського ліцею №2, де навчається ОСОБА_12 , до кримінальної відповідальності не притягувалась, під наглядом у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Суд вважає, що до ОСОБА_12 можливо застосувати примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_9 на строк до досягнення ним повноліття, оскільки саме такий примусовий захід виховного характеру, на думку суду, є достатнім для попередження вчинення ОСОБА_12 нових правопорушень.

У даному кримінальному провадженні представником потерпілого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 подано цивільніий позов до ОСОБА_12 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_9 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Просить стягнути з ОСОБА_9 (яка діє в інтересах довірителя ОСОБА_12 ) на користь ОСОБА_7 50000,00 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням неповнолітньому ОСОБА_5 , 9483,59 грн. матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням неповнолітньому ОСОБА_5 , а також 20000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 , його законний представник ОСОБА_7 та представник ОСОБА_6 позов підтримали та просили задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Законний представник потерпілого ОСОБА_7 також пояснила, що вона теж зазнала значних моральних страждань, хвилюючись за сина, крім того, зазначила, що внаслідок застосування примусових заходів виховного характеру у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_12 не буде покараним, тому вважає за необхідне покарати його матеріально.

Законний представник ОСОБА_12 - ОСОБА_9 подала до суду відзив, в якому у задоволенні позову просила відмовити, однак у судовому засіданні вона та ОСОБА_12 вимогу про відшкодування моральної шкоди визнали частково на суму 10000,00 грн., посилаючись на скрутне матеріальне становище та низький рівень доходу їхньої сім`ї, оскільки ОСОБА_9 виховує сина самостійно, його батько участі у вихованні сина не бере, крім того, з ними проживає непрацездатна мати ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , яка хворіє та потребує лікування.

Захисник ОСОБА_4 підтримав доводи ОСОБА_12 та його законного представника.

Вирішуючи даний цивільний позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами статей 128, 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ч. 1 ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Отже, з урахуванням вищенаведених вимог закону особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, має право на відшкодування витрат на обстеження, лікування та придбання ліків.

У п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», роз`яснено, що при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Як зазначено в позові, загальна вартість матеріальної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_5 , становить 9483,59 грн., з яких: 1100,00 грн - консультація лікаря - офтальмолога у ТОВ «Подільський центр зору та естетичної медицини»; 1713,59 грн. - витрати на придбання ліків; 6670,00 грн - оплата послуг психолога ОСОБА_16 .

Дослідивши надані суду представниками потерпілого копії та оригінали чеків, квитанцій, платіжних інструкцій, висновок офтальмолога та протокол індивідуальної психологічної діагностики від 05.11.2023, суд вважає, що належним чином підтверджено лише розмір витрат на консультації лікаря - офтальмолога у ТОВ «Подільський центр зору та естетичної медицини» та психолога ОСОБА_16 05.11.2023, оскільки з висновків лікаря - офтальмолога та психолога можливо встановити системний зв`язок між подією, що сталася 22.10.2023 та зверненням потерпілого до відповідних спеціалістів.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати на консультація лікаря - офтальмолога у ТОВ «Подільський центр зору та естетичної медицини» у розмірі 1100,00 грн. та витрати на оплату послуг психолога ОСОБА_16 , які були надані 05.11.2023 у розмірі 3335,00 грн., а всього 4435, 00 грн.

Витрати на придбання ліків та дослідження, яке мало місце 11.11.2023, стягненню не підлягають, так як в матеріалах справи відсутні медичні документи, зокрема, виписки з медичної картки, довідки, рецепти, призначення, які б підтверджували, що лікарі дійсно призначали саме ті ліки та обстеження, які зазначені в чеках, для лікування ОСОБА_5 , їх дозування та тривалість курсу лікування. При цьому, з наданих представниками потерпілого копій чеків вбачається придбання ліків різного призначення, проте будь-яких належних доказів на підтвердження необхідності та доцільності застосування придбаних ліків відповідними рекомендаціями та призначеннями лікарів не надано.

Витрати на послуги психолога за 01.12.2023 у розмірі 3335,00 також не підлягають відшкодуванню, оскілько доказів надання таких послуг саме потерпілому суду не надано.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відшкодування моральної шкоди проводиться відповідно до правил ст. 1167 ЦК України, а саме моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації судом факту порушення.

Достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є визнаний судом факт порушення права (справедлива сатисфакція потерпілій стороні, справи «Савула проти України», №12868/05, рішення від 10.12.2009; «Войтенко проти України», № 18966/02, рішення від 29.06.2004). Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує положення частини 3 ст. 23 ЦК України та роз`яснення, які містяться у пункті 9 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», характер неправомірних дій ОСОБА_12 , характер та ступень тяжкості спричинених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а також бере до уваги, що потерпілий, крім фізичного болю та страждань від нанесених побоїв, зазнав і психологічного стресу, він змушений був лікуватися, змінювати звичайний спосіб життя, докладати додаткових зусиль для відновлення стану здоров`я, взаємовідносин у шкільному колективі та захисту своїх прав, звертатися за консультативною допомогою до лікаря - офтальмолога та психолога.

Разом з тим, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, не повинен призводити до її збагачення та не може бути засобом покарання винної особи, у зв`язку з чим визначений у позові розмір моральної шкоди в сумі 50000 грн. суд вважає завищеним.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, в тому числі і матеріальне становище неповнолітнього та його матері, суд приходить до висновку, що моральна шкода, заподіяна потерпілому, підлягає відшкодуванню у сумі 15000,00 грн. Саме така сума, на думку суду, є співмірною з понесеними ОСОБА_5 моральними стражданнями та відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зі ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд враховує, що цивільний позов потерпілого задоволено частково, тому вважає, що з ОСОБА_12 необхідно стягнути 15000,00 грн. витрат на оплату правової допомоги, яку надавала адвокат ОСОБА_6 .

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, ккеруючись ст.ст. 97, 105 КК України, керуючись ст.ст. 498, 500-501 КПК України, суд

постановив:

Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12023243260000193 від 25.10.2023 відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_12 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 , на строк до досягнення ним повноліття - 02 грудня 2026 року.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_5 15000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_12 на користь ОСОБА_7 4435 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 15000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

В разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_12 коштів чи майна, достатнього для відшкодування шкоди, в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, таке стягнення проводити з його матері ОСОБА_9 .

При досягненні ОСОБА_12 повноліття стягнення проводити з нього особисто.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Речовий доказ по справі: DWD-R диск з відеозаписами, здійсненими 22.10.2023 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1