Рішення

від 22.10.2024 по справі 758/12513/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12513/23

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк», третя особа - ОСОБА_3 , про припинення договору поруки,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі за текстом - позивач, поручитель) звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» (надалі за текстом - відповідач, банк, позикодавець), третя особа - ОСОБА_3 (надалі за текстом - третя особа, позичальник, боржник), про припинення договору поруки.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що зобов`язання боржника за основним договором перестало існувати у зв`язку з визнанням позичальника банкрутом, а відтак, відповідно припинились аксесорні зобов`язання зо договором поруки між поручителем та банком.

Відповідач заперечує проти позову виходячи з того, що рішення про стягнення з позичальника, кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, оскільки цей позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

Ухвалою Суду від 14.03.2024, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 08.05.2024, у якому оголошувалась перерва до 02.07.2024.

14.06.2024 та 11.06.2024 до суду від відповідача надійшли пояснення.

04.07.2024 до суду від відповідача надійшов відзив.

08.08.2024 до суду від позивача надійшли пояснення.

19.08.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

26.08.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення.

За наслідками підготовчого засідання 02.07.2024 судом закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2024, у якому оголошувалась перерва до 22.10.2024.

08.10.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

У судове засідання 22.10.2024 прибув представник позивача, представники інших учасників судової справи у судове засідання не прибули.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

18.09.2008 між ЗАТ «Кредит Європа Банк», правонаступником якого є позивач, та позичальником укладено договір про надання споживчого кредиту № 00014-ML-000000000364 (на далі за текстом - Договір кредиту), згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 104000,00 доларів США терміном на 240 місяців зі сплатою 14,95% річних з метою придбання нерухомості.

Згідно з умовами договору позичальник зобов`язався використати у відповідності до цільового призначення, визначеного цим договором, та в повному обсязі повернути банку кредит і сплатити відсотки за користування ним, а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги відповідно до умов надання кредиту й цього договору, згідно з графіком погашення кредиту, що погоджений сторонами в додатку № 1 до цього договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором кредиту між банком та відповідачами укладено Договір поруки № 00014-ML-000000000364/П/08 від 18.09.2008 (на далі за текстом - Договір поруки), згідно з умовами якого позивач, як поручитель зобов`язалася відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне і повне виконання позичальником своїх грошових зобов`язань за кредитним договором, у тому числі, за сплату наданих сум кредиту, відсотків, штрафних санкцій (штраф, пеня), а також відшкодування збитків та витрат, які банк може зазнати в результаті надання кредиту позичальнику.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки у разі невиконання позичальником зобов`язань у строки та на умовах, передбачених кредитним договором, позичальник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов Договору кредиту банк, звернувся з позовом до суду про солідарне стягнення боргу з позичальника та поручителя.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №756/591/16-ц стягнуто солідарно з позичальника та пручителя на користь ПАТ «Кредит Європа Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1881804,07 грн. та по 14113,54 грн. судових витрат з кожного та відмовлено у задоволенні зустрічного позову позичальника до Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки.

24.05.2018 на виконання рішення суду, Оболонським районним судом міста Києва було видано виконавчого листа.

У подальшому, позичальник звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2020 відкрито провадження у справі № 910/10281/20 за заявою останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 визнано кредитором у справі № 910/10281/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_3 - акціонерне товариство "Кредит Європа Банк" на суму 2011781,25 грн., з яких: 4.204, 00 грн. - як такі, що відшкодовуються позачергово, 1377077, 25 грн. - вимоги другої черги, а 630500, 00 грн., як такі що забезпечені заставою майна боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 визнано боржника банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2022, зокрема:

- завершено процедуру погашення боргів та закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_3 ;

- звільнено від боргів фізичну особу ОСОБА_3 ;

- визнано погашеними грошові вимоги кредиторів включених до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_3 , а також грошові вимоги, які не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи або були відхилені господарським судом, в тому числі визнати погашеними не задоволені через недостатність майна боржника грошові вимоги AT «Кредит Європа Банк» за якими на підставі виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва від 24.05.2018 р. по справі № 756/591/16-ц відкрито виконавче провадження № 56551670. Виконавчі документи за відповідними вимогами, в тому числі за вимогами вимоги AT «Кредит Європа Банк» визнати такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже обставини порушення позичальником умов Договору кредиту, звернення банку до суду про солідарне стягнення боргу з позичальника та поручителя, погашення боргів позичальника та звільнення позичальника від боргів перед банком встановлені у відповідних рішеннях суду та не підлягають повторному доказуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується наступним.

У відповідності до положень ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції чинної на час укладення оспорюваного договору, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, встановленим договором поруки.

Як встановлено судом, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов Договору кредиту у частині повернення позики банк звернувся з позовом про солідарне стягнення заборгованості з поручителя та позичальника.

Рішенням Оболонського районного суду позовні вимоги банку до позичальника та поручителя задоволені повністю.

У подальшому, ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, провадження у якій була закрито у зв`язку з недостатністю майна боржника для погашення вимог кредиторів, зокрема відповідача у цій справі.

Відповідно ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Згідно з ч.1 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Таким чином, Ухвалою Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 було звільнено від боргів та погашено борги боржника перед банком у зв`язку з прийняттям Господарським судом міста Києва ухвали про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно з ст. 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Отже, зобов`язання боржника перед банком за Договором кредиту є таким, що припинено, внаслідок звільнення від боргу.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Банк заперечує проти позову та зазначає, що якщо судовим рішенням було стягнуто заборгованість з поручителя за зобов`язаннями за яке він поручився, то в іншому судовому процесі не можна визнати припиненою поруку, яка була предметом стягнення.

Суд зазначає, що за загальним правилом набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

Однак, у цій справі зобов`язання щодо повернення коштів позичальником банку є припиненим з підстав погашення вимог кредитора за основним зобов`язанням та звільнення боржника від боргів за результатами процедури неплатоспроможності фізичної особи.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №295/48/17.

Відтак, відхиляє доводи відповідача у цій частині.

Отже, оскільки зобов`язання позичальника перед банком за Договором кредиту припинилось внаслідок звільнення (прощення боргу) через закриття провадження у справі про неплатоспроможність, порука є такою, що припинилась у зв`язку з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а відповідне зобов`язання припинило існувати.

Відповідач заперечує проти позову та вказує, що позивачем було обрано неефективний спосіб захисту, оскільки рішення про стягнення з нього кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, оскільки цей позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

Щодо цих доводів відповідача суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті четвертої ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд вказує, що право на судовий захист свого порушеного права не може ставитися в залежність від наявності/відсутності рішення у справі про солідарне стягнення з позичальника та поручителя заборгованості, при цьому наявність такого судового рішення про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя не означає апріорі неможливість задоволення вимог поручителя у іншій справі про визнання договору поруки припиненим.

Суд зазначає, що спірні правовідносини не є тотожними у цій справі та справі №756/591/16-ц.

Так у справі №756/591/16-ц були відсутні обставиниа визнання позичальника неплатоспроможним, погашення його боргів та звільнення від боргів, в той час, як позовні вимоги у цій справі обгрунтовані саме таким чином.

Відтак, оскільки цей позов стосується інших правовідносин, аніж у справі про солідарне стягнення боргу, суд відхиляє доводи відповідача про неефективність обраного позивачем способу захисту.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк», третя особа - ОСОБА_3 , про припинення договору поруки - задовольнити;

Припинити поруку, яка виникла на підставі договору поруки №00014-ML-000000000364/П/08 від 18.09.2008 року;

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073 (Одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок;

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП НОМЕР_1 );

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк» (м. Київ, вул. Володимирська, 101; ЄДРПОУ 34576883);

Третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКП НОМЕР_2 );

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк