Рішення

від 08.11.2024 по справі 904/3876/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3876/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255", м. Дніпро

про стягнення 84 443,40 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 72 638,38 грн., що складають суму заборгованості за кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017, 4 098,61 грн. - річних та 7 706,41 - інфляції грошових коштів.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що загальний розмір кредитного зобов`язання становив 254 950,96 грн., з яких його підприємством сплачено грошову суму у розмірі 204 745,52 грн., на підтвердження чого останнім надано відповідні платіжні документи.

Таким чином, за твердженням ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255", залишок заборгованості за спірним договором складає 50 205,44 грн.

Вказує відповідач і про те, що річні та інфляція грошових коштів нараховані позивачем в період дії мораторію на вчинення таких дій, що свідчить про помилковість та необґрунтованість здійснених ТОВ "Кредитна установа "Капітал-Кредит" розрахунків.

Крім того, містить відзив на позовну заяву посилання на частину першу статті 130 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано підстави повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

07.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім викладено детальний розрахунок за спірним кредитним договором, відповдно до якого загальна сума планових платежів складає 272 150,60 грн.

Зазначає ТОВ "Кредитна установа "Капітал-Кредит" у відповіді на відзив і про те, що протягом 2017-2024 діяло 17 кредитних договорів, укладених між сторонами, кошти на погашення заборгованості яких надходили на розрахунковий рахунок кредитора загальною сумою, про що свідчать залучені до відзиву на позовну заяву банківські виписки.

Вказує позивач і про те, що до відзиву на позовну заяву долучено внутрішній документ відповідача - бухгалтерську довідку про розподіл перерахованих грошових коштів, проте, листи на адресу кредитної установи щодо аналогічного розподілу таких коштів не надавались. До того ж, у надані бухгалтерські довідки включено погашені кредитні договори.

Містить відповідь на відзив і посилання на те, що аналітична відомість по контрагенту ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" за спірним кредитним договором відповідає вимогам первинного документу та підтверджує кредитну заборгованість позичальника в сумі 72 638,38 грн.

14.10.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшли заперечення, в яких останній вказує про те, що у наданих позивачем відомостях не враховано всіх здійснених платежів ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255", а також деякі нарахування відсотків проведено з порушенням умов кредитного договору.

Ухвалою від 09.09.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3876/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів; наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача річних та інфляції грошових коштів (за вказаний позивачем період) за прострочення виконання грошового зобов`язання.

31.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" (далі - кредитор, позивач у даній справі) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" (далі - позичальник, відповідач у даній справі) укладено кредитний договір № 07/17/ЮЛ (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору кредитор зобов`язався надати грошові кошти у кредит позичальникові у сумі 146 410,00 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Подальша оплата відсотків і повернення кредиту здійснюється згідно графіка розрахунків цього договору.

Кредитор надає позичальнику кредит з цільовим призначенням: поповнення оборотних коштів (далі - цільове призначення кредиту) (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору кредитор зобов`язаний видати кредит позичальнику протягом 5 робочих днів з дня підписання договору, але не раніше дня оформлення необхідного забезпечення виконання зобов`язання.

У пункті 1.4. договору сторонами узгоджено строк його дії, а саме, з 31.03.2017 по 30.09.2018, а також встановлено, що кредит надається строком на 18 місяців з 31.03.2017 по 30.09.2018.

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заяві (пункт 1.5. договору).

Відповідно до пункту 1.6. договору датою надання кредиту вважається дата списання відповідної суми з рахунку кредитора. Датою повернення (погашення) кредиту, так само як і датою сплати процентів, вважається дата зарахування коштів на рахунок кредитора.

У пункті 3.1. договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору.

Позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту (пункт 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору встановлено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за строк користування кредитом - тридцять три місяці. При цьому проценти за користування кредитом розраховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку кредитора або видачі готівкою).

Згідно з пунктом 3.5. договору у разі виникнення заборгованості сторони погоджують таку послідовність її погашення:

у першу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

у другу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості за кредитом;

у третю чергу здійснюються поточні платежі згідно графіка розрахунків.

Внесення змін та доповнень до цього договору оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів у письмовій формі. Зміни до договору вступають в дію з дня підписання додаткового договору. Всі зміни, доповнення та додатки до цього договору, підписані обома сторонами, є його складовою і невід`ємною частиною (пункти 7.1., 7.2.).

У матеріалах справи міститься підписаний та скріплений печатками сторін графік розрахунків до кредитного договору № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017, яким встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а саме:

- 31.03.2017 підлягають до сплати нараховані проценти в сумі 23 095,38 грн.;

- до 30.04.2017 підлягає до сплати кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.05.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.06.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.07.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.08.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.09.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.10.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.11.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.12.2017 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.01.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.02.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.03.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.04.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.05.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.06.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.07.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- до 30.08.2018 - кредит в сумі 8 134,00 грн.;

- 30.09.2018 - кредит в сумі 8 132,00 грн.

03.07.2017 сторонами укладено додаткову угоду № 1, в якій останні вирішили змінити пункти 1.4., 3.1., 3.3. кредитного договору, а саме:

"1.4. Строк дії цього договору шістдесят дев`ять місяців з 31.03.2017 до 30.12.2022. Кредит надається строком на шістдесят дев`ять місяців з 31.03.2017 до 30.12.2022.

3.1. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється за наступним графіком: щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2017 по червень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 2 410,39 грн. З липня 2018 по листопад 2022 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 3 877,39 грн.

3.3. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за строк користування кредитом - шістдесят дев`ять місяців. При цьому проценти за користування кредитом розраховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику (списання відповідної суми з рахунку кредитора або видачі готівкою).".

26.11.2018 сторонами укладено додатковий договір № 2 до кредитного договору № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017, в якому вирішено викласти пункт 3.1. в наступній редакції:

"3.1. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється за наступним графіком:

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2017 по червень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 2 410,39 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 по жовтень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 3 877,39 грн.;

- до 15.12.2018 здійснюється платіж в розмірі 3 877,39 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з грудня 2018 по листопад 2022 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 3 877,39 грн.".

24.03.2020 сторонами укладено додатковий договір № 3 до кредитного договору № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017, в якому вирішено викласти пункт 3.1. в наступній редакції:

"3.1. Сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється за наступним графіком:

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2017 по червень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 2 410,39 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з липня 2018 по жовтень 2018 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 3 877,39 грн.;

- до 15.12.2018 здійснюється платіж в розмірі 3 877,39 грн.;

- щомісячно, до 30 числа кожного місяця, починаючи з грудня 2018 по березень 2020 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 3 877,39 грн., за квітень 2020 здійснюється платіж в розмірі 2 238,86 грн., починаючи з травня 2020 по листопад 2022 однаковою сумою здійснюються платежі в розмірі 3 877,39 грн.".

З огляду на узгоджені сторонами умови кредитування загальна сума платежів, які підлягали до сплати відповідачем у строк до 30.12.2022, склала 272 151,20 грн.

Виконуючи умови спірного договору позивач 31.03.2017 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 146 410,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 161 (#16635992405).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів, здійснивши у період з березня 2017 по травень 2024 розрахунки частково в сумі 199 512,22 грн., що підтверджується аналітичною відомістю ТОВ "КУ "Капітал-Кредит" з 31.03.2017 по 23.08.2024 по контрагенту - ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" за кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач вказує про те, що за його розрахунком залишок заборгованості відповідача за кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017 (з урахуванням додаткової угоди № 1 та додаткових договорів № 2, 3 до нього) становить 72 638,38 грн., яка підлягала поверненню в строк до 30.12.2022.

Вказана заборгованість відповідачем у встановлений спірним договором строк повернута не була, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання позики.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 1049 Цивільного кодексу України встановлює, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже було зазначено вище, на виконання умов кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" перерахувало 31.03.2017 на рахунок відповідача - Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" кредитні кошти у розмірі 146 410,00 грн., що підтверджується залученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 161 (#16635992405).

Додатковою угодою № 1 від 03.07.2017 до спірного договору сторонами узгоджено, що кредит надається строком на шістдесят дев`ять місяців з 31.03.2017 до 30.12.2022.

До того ж, кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017 (з урахуванням додаткової угоди № 1 та додаткових договорів № 2, 3 до нього) сторонами узгоджені умови кредитування, а саме, графік та суми платежів, які підлягали до сплати відповідачем у строк до 30.12.2022. Так, загальна сума платежів склала 272 151,20 грн.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із аналітичної відомості ТОВ "КУ "Капітал-Кредит" з 31.03.2017 по 23.08.2024 по контрагенту - ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" за кредитним договором № 07/17/ЮЛ від 31.03.2017, відповідач неналежним чином виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів, здійснивши у період з березня 2017 по травень 2024 розрахунки частково в сумі 199 512,22 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів виконання зобов`язання з повернення заборгованості за кредитом в сумі 72 638,98 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом, яка за розрахунком позивача склала 72 638,38 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо сплати його підприємством на виконання умов спірного договору грошової суми у розмірі 204 745,52 грн., до уваги господарським судом не приймаються з огляду на таке.

Підпунктом 2.2.2. пункту 2.2. спірного договору визначено обов`язки позичальника, зокрема, обов`язок письмово повідомляти кредитора про обставини, які здатні вплинути на виконання зобов`язань позичальника за договором, з наданням відповідних документів, в десятиденний строк з моменту їх виникнення.

Як вбачається із залучених відповідачем до відзиву на позовну заяву платіжних документів, ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" у період з березня 2018 по травень 2024 здійснювало погашення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з позивачем, загальною сумою, тобто платіжні документи у призначенні платежу містять посилання на погашення заборгованості за різними договорами, у тому числі за спірним кредитним договором.

Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено внутрішні документи його підприємства - бухгалтерські довідки про розподіл перерахованих грошових коштів за вказаними вище платіжними документами.

Доказів, які б свідчили про узгодження з позивачем (відповідно до підпункту 2.2.2. пункту 2.2. спірного договору) такого розподілу перерахованих коштів по здійсненим платежам, відповідачем надано не було.

При викладених обставинах, посилання останнього на невірно розраховану позивачем загальну суму здійсненого платежу (та відповідно наявну заборгованість) не заслуговують на увагу, з огляду на відсутність належних доказів, які б спростовували заявлену до стягнення суму основного боргу.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача річних за загальний період прострочення з 31.12.2022 по 23.08.2024 у сумі 4 098,61 грн. та інфляції грошових коштів за загальний період прострочення з січня 2023 по липень 2024 у сумі 7 706,41 грн. господарський суд зазначає таке.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, господарський суд наголошує, що тлумачення неведеної норми також свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення саме позичальником виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов`язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику. Тобто, законодавець чітко не визначив, що зобов`язання мають виникати саме із договорів позики, а вказав про виникнення зобов`язань за договорами, відповідно до яких позичальнику було надано позику.

Вищенаведене, в свою чергу, свідчить про те, що Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" є позичальником у правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит", відповідно до правовідносин сторін у даній справі підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо звільнення відповідача як позичальника від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язань за договором позики (договором, за яким позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем)).

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача річних та інфляції грошових коштів, за вказаний позивачем у розрахунку період (період дії в Україні воєнного стану).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Щодо витрат зі сплати судового збору слід зазначити таке.

Як вже було зазначено вище, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав заборгованість за тілом кредиту в сумі 50 205,44 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відзив на позовну заяву підписано представником ПрАТ "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" - адвокатом Волошиною К.Ю. на підставі ордеру на надання правничої допомоги, яким повноваження адвоката не обмежуються.

З огляду на викладене, господарським судом приймається часткове визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, яка узгоджується з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що відповідачем зазначено про часткове визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про повернення позивачеві з Державного бюджету України 50% судового збору за визнану відповідачем частину позовних вимог у розмірі 900,14 грн.

Розподіл іншої частини сплаченої суми судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" (49026, м. Дніпро, вул. Куликовська, буд. 23, код ЄДРПОУ 03116105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" (49000, м. Дніпро, вул. Ю.Словацького, 14, код ЄДРПОУ 40248649) 72 638,38 грн. - заборгованості по тілу кредиту та 1 704,55 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 74 342,93 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "Капітал-Кредит" (49000, м. Дніпро, вул. Ю.Словацького, 14, код ЄДРПОУ 40248649) із Державного бюджету України судовий збір в розмірі 900,14 грн. (дев`ятсот гривень 14 копійок), перерахований відповідно до платіжної інструкції № 403 від 27.08.2024 на суму 3 028,00 грн., яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 08.11.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко