Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/2293/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/2293/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджи Юкрейн" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 582 565 296,84 грн., за участю представників: позивача - Кваші І.В., відповідача - Твердохліб М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 376 194 988,15 грн., з яких: 363 367 216, 49 грн. основної заборгованості, 6 362 450,64 грн. інфляційних втрат, 6 465 321,02 грн. 3% річних за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1565-01024 від 20.03.2020 року на підставі статей 15, 16, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2024 року.

14.03.2024 року до суду відповідачем подано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

22.03.2024 року до суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

28.03.2024 року до суду позивачем подано відповідь на відзив відповідача.

01.04.2024 року до суду позивачем подано заяву про зміну предмета позову, в якій просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 302 010 924,74 грн., з яких: 287 171 579,27 грн. основної заборгованості, 7 471 639,62 інфляційних втрат та 7 367 705,85 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 01.04.2024 року судом оголошено перерву у справі на 29.04.2024 року.

03.04.2024 року до суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив позивача.

08.04.2024 року до суду позивачем подано клопотання про долучення доказів.

26.04.2024 року до суду позивачем подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 року викликано представників сторін на 24.07.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 29.04.2024 року не відбулось.

23.07.2024 року позивачем до суду подано заяву про приєднання додатків до поданої позивачем заяви про зміну предмета позову від 01.04.2024 року та заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 582 565 296,84 грн., з яких: 546 620 318,65 грн. основної заборгованості, 24 453 132,68 грн. інфляційних втрат та 11 491 845,51 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2024 року викликано представників сторін на 02.08.2024 року у зв`язку з тим, що судове засідання 24.07.2024 року не відбулось.

02.08.2024 року до суду позивачем подано клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 02.08.2024 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову від 01.04.2024 року, проте прийнято її як заяву про збільшення розміру позовних вимог про стягнення 302 010 924,74 грн., також прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 23.07.2024 року про стягнення 582 565 296,84 грн. та оголошено перерву у справі на 04.09.2024 року.

28.08.2024 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в межах ціни позову у розмірі 582 565 296,84 грн., яку передано судді Чибикіній С.О. 02.09.2024 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

28.08.2024 року відповідачем до суду подано заперечення на заяву про забезпечення позову позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджи Юкрейн" про забезпечення позову відмовлено.

04.09.2024 року до суду відповідачем подано клопотання про відкладення підготовчого засідання призначеного на 04.09.2024 року.

04.09.2024 року до суду позивачем подано заперечення на клопотання відповідача щодо відкладення підготовчого засідання призначеного на 04.09.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 року відкладено підготовче засідання на 16.09.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2024 року.

25.09.2024 року до суду позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині суми основної заборгованості, яке прийнято судом до розгляду.

25.09.2024 року до суду відповідачем подано додаткові пояснення у справі.

У судовому засіданні 25.09.2024 року судом оголошено перерву у справі на 16.10.2024 року.

11.10.2024 року до суду позивачем подано заяву про закриття провадження у справі в частині суми основної заборгованості, яке прийнято судом до розгляду.

14.10.2024 року до суду відповідачем подано додаткові пояснення у справі.

16.10.2024 року до суду відповідачем подано додаткові пояснення у справі та заяву про відстрочення виконання судового рішення у даній справі на 1 рік.

16.10.2024 року до суду позивачем подано заперечення щодо відстрочення виконання судового рішення відповідачем та клопотання про здійснення нарахування 3% річних на суму боргу до моменту виконання рішення в частині основного боргу, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

У судовому засіданні 16.10.2024 року судом оголошено перерву у справі на 28.10.2024 року.

25.10.2024 року до суду відповідачем подано заперечення щодо клопотання позивача про зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування процентів органом (особою), який здійснюватиме примусове викання судового рішення у справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджи Юкрейн" (користувач, СВБ) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП) було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії на підставі письмової заяви від 20.03.2020 року № 1565-01024 про приєднання до договору.

Відповідно до повідомлення про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, даний договір є публічним, який розміщено на офіційному сайті Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у мережі Інтернет за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku/dogovory/#1594303518945-6f4b41ba-c92d.

У подальшому, наказами Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" затверджувалися умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії, зокрема, наказами від 09.06.2022 року № 236, від 27.01.2023 року № 58.

Так, відповідно до пункту 1.3 Договору, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 Договору).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (пункт 2.1 Договору).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (пункт 2.2 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 Договору).

Відповідно до пункту 5.9 Договору передбачено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

Пунктом 5.9 Договору визначено, що ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.

Відповідно до пункту 5.10 Договору, СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП).

Згідно з пунктом 9.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заявки-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включено року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру.

У відповідно до пункту 9.2 Договору, якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовжений на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов договору, у ОСП було сформовано та надіслано рахунки-фактури на оплату електроенергії для врегулювання небалансів, придбаної відповідачем, а також відповідні акти купівлі-продажу за спірний період 2023 року, на загальну суму 546 620 318,65 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором, у зв`язку із чим у останнього утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.07.2024 року, яку було прийнято судом 02.08.2024 року).

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, між сторонами були підписані акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, а також акти звірок взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 року по 27.06.2024 року. Відповідні акти підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Проте, відповідач свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконував, здійснював оплату частково та з порушенням строків, встановлених договором, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 22.07.2024, за доводами позивача, становила 546 620 318,65 грн.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що за період з 01.03.2024 року по 19.04.2024 року відповідачем сплачено на користь позивача грошові кошти у загальному розмірі 118 894 419,58 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою про стан заборгованості рахунку відповідача за спірний період.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що предмет спору (стягнення суми основного боргу у розмірі 118 894 419,58 грн.) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суми основного боргу у розмірі 118 894 419,58 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Згідно з положеннями пункту 7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Правилами ринку (пункт 1.11.1) передбачено, що управління процесами, зокрема проведення необхідних розрахунків, реєстрація ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами здійснюється за допомогою системи управління ринком (далі - СУР). СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (пункт 1.11.8 Правил ринку).

Судом встановлено, що позивач надсилав на електронну пошту відповідача (nec-kanc@ua.energy) листи із рахунками-фактурами за спірний період, які скріплені цифровим підписом представника позивача.

На підтвердження направлення рахунків на оплату позивачем надані до матеріалів справи роздруківки знімків екрану щодо направлення рахунків на електронну пошту відповідача.

Щодо наданих позивачем доказів направлення відповідачу рахунків суд зазначає, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 Цивільного кодексу України, про що вказував Верховний Суд у постановах від 27.11.2018 року у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 року у справі № 923/1379/20, а також у постанові від 14.12.2023 року у справі № 910/3263/23.

Роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (пункт 82 постанови Верховного Суду від 15.07.2022 року у справі № 914/1003/21). При цьому, осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках).

Лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

Аналогічні висновки містилися у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі № 923/1379/20.

Отже, представлені позивачем роздруківки знімків екрану підтверджують факт направлення відповідачу рахунків на оплату за спірний період, в той час як відповідачем не доведено неотримання ним цих рахунків.

З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що строк оплати відповідачем коштів за електричну енергію для врегулювання небалансів за спірний період 2023 року, є таким, що настав.

Водночас суд враховує, що висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9216/22 не спростовують обов`язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем саме відповідно до приписів пункту 7.7.4. Правил ринку, в той час як умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії не містять іншого порядку розрахунків.

Доводи відповідача про неможливість здійснення розрахунків з позивачем через відсутність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку суд вважає необґрунтованими, оскільки з правового аналізу змісту статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" можна дійти висновку, що її приписи не містять імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з позивачем тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Навпаки, означеними положеннями передбачено можливість відповідача, з метою належного виконання грошових зобов`язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що, у свою чергу, свідчить про те, що відповідач не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов`язань.

У той же час, ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

Водночас, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та, відповідно, умови про розрахунок за небаланси електричної енергії лише з такого рахунку та/або за умови наявності коштів на такому рахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 року у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 року у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 року у справі № 910/6578/21 та від 03.02.2023 року у справі № 910/9374/21.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за спірним договором, яка на момент розгляду справи складає 427 725 899,07 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідачем належними та допустимими доказами факту невиконання свого зобов`язання за договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у сумі 427 725 899,07 грн.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем обов`язку з своєчасної та повної оплати обсягів врегулювання небалансів електричної енергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 24 453 132,68 грн. інфляційних втрат та 11 491 845,51 грн. 3% річних (у відповідності до наданого позивачем розрахунку).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та правильність, а відтак вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у межах заявленого позивачем розміру.

При цьому, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 року у справі № 910/1265/17, де зазначено, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Контррозрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат відповідачем суду не надано.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Що стосується поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення суду на один рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Тобто, суд звертає увагу заявника на те, що відстрочення виконання судового рішення на рік фактично призводить до порушення балансу інтересів сторін та повагу до власності.

Окрім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України та частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин, факт відсутності фінансування та ненадходження коштів від контрагентів Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.

Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України".

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення по справі.

Разом із тим, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України позивачем заявлено клопотання в якому останній просить суд зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування процентів органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення за такою формулою: (СНЗ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СНЗ - сума непогашеної заборгованості, КДП кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти, за наказом, виданим на виконання цього рішення за період з 20.07.2024 року і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, та стягнути отриману суму процентів з Приватного акціонерного товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн".

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3% річних на залишок основного боргу за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1565-01024 від 20.03.2020 року, починаючи з 20.07.2024 року до моменту повної оплати основного боргу за цим правочином, з урахуванням приписів законодавства України.

Перерахунок основного боргу, вказаного у рішенні суду та у виконавчому документі, для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: (СНЗ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СНЗ - сума непогашеної заборгованості, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236 - 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ЄДРПОУ: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (01001, місто Київ, вулиця Євгена Чикаленка, будинок 34; ЄДРПОУ: 43231355) 427 725 899 (чотириста двадцять сім мільйонів сімсот двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 07 коп. заборгованості, 24 453 132 (двадцять чотири мільйона чотириста п`ятдесят три тисячі сто тридцять дві) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 11 491 845 (одинадцять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча вісімсот сорок п`ять) грн. 51 коп. 3% річних та 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 118 894 419,58 грн. основного боргу закрити.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 року у справі № 910/2293/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3% річних на суму основного боргу в розмірі 427 725 899,07 грн., починаючи з 20.07.2024 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СНЗ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СНЗ - сума непогашеної заборгованості, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Приватного акціонерного товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ЄДРПОУ: 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Енерджі Юкрейн" (01001, місто Київ, вулиця Євгена Чикаленка, будинок 34; ЄДРПОУ: 43231355).

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.11.2024.

Суддя С.О. Чебикіна