Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/9953/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2024Справа № 910/9953/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Укрзалізниця» в особі регіональної філії

«Придніпровська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»

про стягнення 481.330,56 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

12.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» про стягнення 481.330,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір № ПР/М-19 730/НЮдч від 14.11.2019 про подачу та забирання вагонів ТОВ «Лемтранс» при станції Кам`янське регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця». У лютому 2024 року за перевізними накладними були прийняті залізницею до перевезення вагони на адресу одержувача ТОВ «Лемтранс» призначенням станція Кам`янське Придніпровської залізниці, як вантаж на своїх вісях. По прибуттю вагонів на станцію призначення, вагони вчасно не були забрані відповідачем на під`їздну колію та простоювали на станційних коліях в очікуванні подання з вини вантажоодержувача ТОВ «Лемтранс» через зайнятість колій, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23. Про прибуття власних вагонів на станцію Кам`янське в адресу ТОВ «Лемтранс» було своєчасно повідомлений залізницею відповідними повідомленнями. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення, станційних коліях була нарахована плата за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№ 2029001, 2229002, 23029003, 23029004, 24029005, 24029006, 27029007, 26029008, 26029009 у розмірі 470.415,36 грн з урахуванням ПДВ та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 № 21029005 у розмірі 10.915,20 грн з урахуванням ПДВ, які відповідачем не сплачені. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 481.330,56 грн, з яких 470.415,36 грн плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у розмірі 10.915,20 грн.

14.08.2024 від представника позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заяви про внесення його даних РНОКПП та даних юридичної особи ЄДРПОУ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9953/24 від 19.08.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

26.08.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі № 910/9747/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.09.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 06.09.2024 о 00:00 год. що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 23.09.2024 включно.

23.09.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що у позивача не було жодних причин для оформлення затримки вагонів; позивачем неправомірно складено декілька актів загальної форми підряд на один і той самий вагон, що призвело до неправомірного нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Крім того, начальник станції призначення звертається з листом до вантажовласника про наявність на коліях станції та на підходах вагонів, які надійшли або прямують на його адресу, з вимогою надання письмової вказівки щодо вчинення дій з цими вимогами. Однак, начальник станції Кам`янське своєчасно не звернувся з листом до ТОВ «Лемтранс» в якому б зазначалось про наявність вагонів на коліях станції Верхівцеве із вимогою надати письмової вказівки щодо вчинення дій з цими вагонами, чим позбавив відповідача змоги підтвердити приймання вагонів на свою під`їзну колію у найкоротші терміни. Відповідач вважає, що позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив про зайнятість колій у період накопичення несправних вагонів на станції Верхівцеве і неможливість їх прийняття відповідачем, а також жодним чином не обґрунтовано, чому вагони накопичувались, а не відправлялись на адресу на під`їзну колію вагонного депо Дніпродзержинськ ТОВ «Лемтранс» по мірі їх прибуття. Отже, оформлення затримки вагонів відбувалося позивачем при наявності вільних колій на станції призначення Кам`янськета при наявності мінімального робочого залишку несправних вагонів. При цьому, оформлення затримки вагонів по станції Верхівцеве було безпідставним, а нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу неправомірним.

26.09.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на хибність доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, та підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2019 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (користувач) було укладено договір № ПР/М-19730/НЮдч про подачу та забирання вагонів Товариству з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» при станції Кам`янське Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - договір про подачу та забирання вагонів).

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження та ремонту і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить користувачу на підставі договорів оренди № 12/02-6937-ОД та № 12/02-6938-ОД від 17.10.2019, зареєстрованих в реєстрі за №№ 1314, 1313 та примикає стрілкою № 59 до непарної горловини Вантажного парку та стрілкою № 61 до колії № 10 Вантажного парку станції Кам`янське Регіональної філії «Придніпровська залізниця» і обслуговується локомотивом залізниці (п. 1 договору про подачу та забирання вагонів).

Відповідно до п. 12 договору про подачу та забирання вагонів користувач сплачує залізниці плату, зокрема,

за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) - згідно з Правилами зберігання вантажів за ставками Тарифного керівництва № 1 розділ ІІІ п. 2.1.

Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

30.06.2020 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (Замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/2020-0001 (далі - договір про надання послуг) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується повідомленням про укладення договору.

Згідно з п. 1.1 предметом договору про надання послуг є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (п. 1.4 договору про надання послуг).

У п. 2.1 договору про надання послуг визначені обов`язки Замовника, до яких, зокрема, належать обов`язки сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором із сум внесеної передоплати за кодом платника (пп. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України (пп. 2.1.5); підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (пп. 2.1.7).

За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору про надання послуг розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Українська залізниця». Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 15 договору.

У лютому 2024 року за накладними №№ 42658492, 38855193, 42695072, 42679779, 42680454, 42680462, 42679944, 42679894, 42679761, 42680488, 42677633, 42679886, 42679902, 42679795, 42679787, 42679126, 42679753, 42679951, 42679050, 42679068, 42679936, 42679928, 42679860, 42679082, 42677831, 42679043, 42679076, 42679084, 42679910, 42680892, 42680835, 42680710, 42681650, 42680751, 42680868, 42680744, 42681593, 42680827, 42681627, 42680926, 42680918, 42680843, 42680884, 42680728, 42680934, 42681601, 42680777, 42680876, 42680819, 42680793, 42680769 Залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача ТОВ «Лемтранс» порожні власні вагони №№ 53571204, 53563649, 56237050, 53549465, 53533659, 53547238, 53535605, 56275845, 56614217, 53561155, 60456738, 53571220, 51805844, 55340285, 56003015, 55339816, 53568713, 50058999, 60454451, 56198252, 53536488, 55022347, 55022107, 54750609, 60034774, 50050491, 53563524, 53528543, 56614258, 56743834, 56873755, 52591666, 50058395, 53526919, 56743644, 56744873, 56954969, 56951221, 54751060, 55329106, 50047596, 60457702, 52510997, 55328124, 50066794, 56124571, 55329338, 59953711, 54751730, 54751664, 54752787, 53547428, 50051291, 54752027, 59726752, 53529855, 53546776, 56619745, 60454352, 53525952, які направлялись в ремонт. Згідно зазначених залізничних накладних, порожні власні вагони направлялись на станцію Кам`янське регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з подачею на під`їзну колію.

За наказом № 45 від 14.02.2024 наведені вище вагони були затримані по станції Верхівцеве Придніпровської залізниці через неможливість приймання вагонів ТОВ «Лемтранс» та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення Кам`янське.

На станції Верхівцеве Придніпровська залізниця працівниками залізниці були складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 14.02.2024, також складено акт загальної форми ГУ-23 № 6026 від 14.02.2024. Відповідно до повідомлення № 1 про затримку вагонів, станція призначення повідомила відповідача про затримку вагонів 14.02.2024 о 17:20.

Згідно з актом про затримку вагонів ГУ-23а № 1 від 20.02.2024 затримані вагони, відправлені поїздом № 9002 20.02.2024 о 16:10, згідно наказу про відновлення руху від 20.02.2024 № 52, що підтверджує акт про затримку вагонів ГУ-23а № 1 від 20.02.2024, акт загальної форми ГУ-23 № 6032 від 20.02.2024.

По прибуттю вагонів на станцію призначення Кам`янське Придніпровської залізниці, вагони вчасно не були забрані відповідачем на під`їзну колію та простоювали на станційних коліях в очікуванні подання з вини вантажоодержувача ТОВ «Лемтранс» через зайнятість колій, що підтверджується складеними актами загальної форми (на початок/кінець затримки) ГУ-23 №№ 1220, 1203, 1143, 1190, 1171, 1117, 1121, 1132, 1156, 1157, 1147, 1168, 1150, 1188, 1130, 1092, 1154, 1139.

Про прибуття власних вагонів на станцію Кам`янське ТОВ «Лемтранс» було своєчасно повідомлено залізницею, відповідні повідомлення залізниці зареєстровані у Книзі повідомлень ф. ГУ-2.

За викладених обставин залізницею нараховано позивачу плату за користування вагонами в сумі 470.415,36 грн по відомостях форми ГУ-46 №№ 22029001, 22029002, 23029003, 23029004, 24029005, 24029006, 27029007, 26029008, 26029009 та збір за зберігання вантажу в сумі 10.915,20 грн, згідно з накопичувальною карткою № 21029005 (форми ФДУ-92), які підписані представником відповідача із зауваженням: «З даною сумою не згодні. Затримка по ст. Верхівцеве здійснена неправомірно при наявності вільних колій по ст. Кам`янське, мінімальній зайнятості вагонів ТОВ «Лемтранс» та при станційній роботі вагонного депо Дніпродзержинськ ТОВ «Лемтранс»».

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами (частина перша); суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (частина друга); загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина п`ята).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 статей 908, 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під`їзних залізничних колій.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць України. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 5 Статуту залізниць України).

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

На одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (ст. 46 Статуту залізниць України).

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту залізниць України, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Відповідно до пункту 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо); при цьому термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

Отже, зазначені норми передбачають обов`язок вантажовідправників/ вантажовласників вносити плату за зберігання вантажу.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Порядок і умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми (форми ГУ-23 - Додаток № 6 до Правил користування), який підписується представниками станції і вантажовласника (до яких у тому числі належать вантажовідправники та вантажоодержувачі). В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Акти загальної форми ГУ-23 складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).

Відповідно до п. 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, складений згідно з Додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 904/5743/16.

Щодо плати за користування вагонами, то відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085).

З наявного у справі акту загальної форми ГУ-23 № 6026 від 14.02.2024, складеного станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці, вбачається, що затримання вагонів (поїзд № 3001) відбулося через неприйняття їх відповідачем, як вантажовласником, через неможливість приймання станцією призначення Кам`янське Придніпровської залізниці з оформленням електронного повідомлення № 204 код 50, електронного акту ГУ-23а та наказу № 45 від 14.02.2024 о 16:40 год.

В акті про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1436 від 14.02.2024 зазначено, що він складений з причини: неможливість приймання вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення (Кам`янське Придніпровської залізниці); початок затримки поїзда № 3001 о 16:40 год. 14.02.2024.

З матеріалів справи вбачається, що станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці 14.02.2024 складено повідомлення №1 про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 3001 та передано його вантажовласнику - ТОВ «Лемтранс», а саме представнику Біленко В.Л. 14.02.2024 о 17:20 год., що підтверджується відповідною розпискою останнього на даному повідомленні.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що начальник станції Кам`янське своєчасно не звернувся до відповідача з листом про наявність вагонів на коліях станції Верхівцеве, які прямують на адресу відповідача і з вимогою надання відповідачем письмової вказівки щодо вчинення дій з цими вагонами, чим на думку відповідача лишив останнього змоги підтвердити готовність приймання вагонів на свою під`їзну колію не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не наведено якими саме нормативно-правими актами передбачено таке повідомлення, а отже не доведено обов`язковість вчинення відповідного повідомлення.

З акту загальної форми ГУ-23 № 6032 від 20.02.2024, складеного станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці, вбачається, що дія наказу № 45 від 14.02.2024 на поїзд 3001 (спірні вагони) припиняється згідно наказу № 52 від 20.02.2024 о 12:35 год.

В акті про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1437 від 20.02.2024 зазначено, що на підставі наказу № 52 про відновлення руху поїзда від 20.02.2024 закінчення затримки поїзда № 3001 відбулося 20.02.2024 о 12:35 год.

По прибуттю вагонів на станцію призначення Кам`янське придніпровської залізниці, вагони вчасно не були забрані відповідачем на під`їзну колію та простоювали на станційних коліях в очікуванні подання з вини вантажоодержувача ТОВ «Лемтранс» через зайнятість колій, що підтверджується складеними актами загальної форми (на початок/кінець затримки) ГУ-23 №№ 1220, 1203, 1143, 1190, 1171, 1117, 1121, 1132, 1156, 1157, 1147, 1168, 1150, 1188, 1130, 1092, 1154, 1139.

В силу ст. 121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Отже, Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами і контейнерами визначено вичерпний перелік випадків, за яких вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами, й відповідачем не доведено наявність цих обставин.

Також відповідачем не підтверджено ту обставину, що колії на станції призначення Кам`янське були вільними, а отже не доведено неправомірність затримання вагонів.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають плата за користування вагонами в розмірі 470.415,36 грн та збір за зберігання вантажу в розмірі 10.915,20 грн за весь час затримки вагонів.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А; код ЄДРПОУ 30600592) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) 470.415 (чотириста сімдесят тисяч чотириста п`ятнадцять) грн 36 коп. плати за користування вагонами, 10.915 (десять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 20 коп. збору за зберігання вантажу та 7.219 (сім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 96 коп. судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова