Рішення

від 08.11.2024 по справі 910/7171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2024Справа № 910/7171/24За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова мережа 2011»

про стягнення 576 219,16 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова мережа 2011» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 576 219,16 грн, з яких: 511 360,16 грн заборгованість за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовим, 41 213,33 грн інфляційні втрати та 23 645,67 грн 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.526, 527, 625 Цивільного кодексу України, мотивовані тим, що відповідачем у порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням від 12.10.2011 Київською міською радою (Київської міської державної адміністрації), здійснено скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

24.06.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/7171/24. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено, справу визнано малозначною та її розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.07.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що відбір проб здійснювався без участі представника абонента (відповідача), чим порушено порядок відбору, а тому нарахування додаткової оплати є неправомірним. Крім того вказує, що позивачем відбір проб здійснено порушенням вимог правил, що призводить до спотворення результатів вимірювань, а також позивачем невірно проведено розрахунки.

Також від представника відповідача надійшло клопотання про витребування в позивача оригіналу акту відбору проб стічних (зворотних) вод від 09.09.2022, що складався працівниками позивача та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що правові позиції сторін відрізняються та сторони мають протилежні докази.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та залишено без задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з підстав викладених в ухвалах.

22.07.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві посилаючись на їх необґрунтованість.

30.07.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

31.07.2024 від представника позивача надійшли заперечення на заперечення представника відповідача.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.2022 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено договір на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 26652/5-04 (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду (умов на скид) стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виконавцем послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (надалі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п.1.3. договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається споживачем у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який затверджується Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів та узгоджується з виконавцем і є невід`ємною частиною договору або Технічних умов на водопостачання, виданих та погоджених виконавцем. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод - є договірним обсягом та використовується в розрахунках.

Згідно з пунктом 1.5. договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Відповідно до п.2.1.1. договору кількість поставленої споживачу води визначається за показаннями засобу обліку, зареєстрованого у виконавця, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем. Обсяг наданої води для поливу та на інші власні потреби споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показаннями засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб споживача, може визначатися за узгодженим з виконавцем розрахунком на підставі наданих споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби.

Згідно пунктів 7.1., 7.2. договору він укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Якщо за 20 днів до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про припинення дії договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором. Умови цього договору застосовуються до відносин між виконавцем та споживачем, які виникли до його укладення, згідно ст. 631 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879, ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. 2.1 Правил № 1879 ПрАТ «АК «Київводоканал» має право здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання.

З метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонента у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду позивача (надалі - ДЕН), в присутності представника відповідача головного енергетика Ткачука Ігоря Сергійовича, 09.09.2022 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Шухевича, 2-Т, з контрольного колодязя 1/11 для вимірювання показників їх складу та властивостей.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 09.09.2022 працівниками ДЕН був складений протокол вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 09.09.2022, в якому зафіксовано невідповідність стічних вод, які відповідач (абонент) скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим у Правилах № 1879.

14.09.2022 позивач направив відповідачу лист-повідомлення за вих. №15/8644-Т від 14.09.2022 про порушення під час скиду стічних вод з результатами хімічного аналізу вод, що скидаються відповідачем у систему міської каналізації і за своїм складом не відповідають вимогам Правил №1879. Перевищення концентрації забруднюючих речовин було виявлено в колодязі к.к. 1/11. При розрахунку величини плати за скидання стічних вод у систему міської каналізації з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин буде застосований коефіцієнт кратності - 3.35 (к.к. 1/11). Додаток до листа - протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 09.09.2022.

Зазначений лист-повідомлення відповідач отримав 19.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0223212207755.

25.10.2022 позивач листом-попередженням за вих.№б/н від 25.10.2022 повідомив відповідача про те, що відповідач (абонент) зобов`язаний оплатити рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речових в 10-тиденний термін в розмірі 511 360,16 грн згідно з розрахунком 15/ДК-2022-09-08/137-Ф від 09.09.2022 (п. п. 6.2.18, 7.2, 8.4 Правил). Додатки до листа: розрахунок 15/ДК-2022-09-08/137-Ф від 09.09.2022, рахунок на оплату №0609567 від 18.10.2022.

Зазначений лист-попередження відповідач отримав 01.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0223212205590.

Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення 511 360,16 грн заборгованості за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовим, 41 213,33 грн інфляційних втрат та 23 645,67 грн 3% річних.

Заперечуючи проти заявлених до нього вимог, відповідач зазначив, що відбір проб був здійснений без присутності його представника, оскільки Ткачук І.С. знаходився у відпустці, а тому проби, відібрані з порушенням порядку їх відібрання і не можуть бути підставою для донарахування плати за нібито перевищення забруднюючих речовин. Також вказує, що відбір проб здійснено порушенням вимог правил, що призводить до спотворення результатів вимірювань, а також позивачем невірно проведено розрахунки.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою визначає Закон України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» (в редакції станом на час спірних правовідносин) (надалі - Закон).

За визначенням ст. 1 Закону централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у ч. 1 цієї статті.

Відповідно до п. 1.2 Правил №1879, ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п.1.5 Правил №1879).

Відповідно до п. 2.2 Правил №1879 водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.

Абоненти зобов`язані, зокрема, здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до міської каналізації згідно з графіком відбору проб, погодженим з водоканалом, та не перевищувати встановлені обсяги водовідведення та допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічних водах при їх скиданні до міської каналізації. При цьому, визначення виду, кількості інгредієнтів та періодичності проведення хіманалізу стічних вод абонента є виключною компетенцією водоканалу (п. 2.4 Правил №1879).

Згідно з п. 6.2.1 Правил №1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів УЕН здійснюється відбір разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати.

За призначенням проби поділяються на робочі, проби для абонента та контрольні, які відбираються одночасно (п. 6.2.2 Правил №1879).

Зокрема, робоча проба - це проба, за результатами аналізу якої визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф), робиться висновок щодо відсутності чи наявності у стічних водах, які відводяться до міської каналізації, перевищень ДК забруднюючих речовин (п. 6.2.3 Правил №1879).

Проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби (п. 6.2.5 Правил №1879).

Згідно з п. 6.2.6 Правил №1879 у випадку розходження результатів аналізу між лабораторіями УЕН і абонента за ініціативою абонента контрольна проба передається для проведення аналізу незалежній лабораторії, акредитованій у цій галузі, або в лабораторії УЕН. Відкриття проби та її аналіз проводиться в присутності представників ДЕІ в м. Києві, абонента та УЕН. Відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу оформлюються відповідним актом (додаток 3).

Відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод абонента здійснюється контролюючими службами незалежно (п. 6.2.15 Правил №1879).

Відповідно до п. 6.2.16 Правил №1879 відібрані проби реєструються у журналі-акті відбору проб стічних вод абонентів УЕН (додаток 2).

У разі виявлення перевищення ДК, встановлених Правилами: у 7-денний термін з моменту відбору робочої проби УЕН направляє абоненту лист-повідомлення про порушення ДК у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період УЕН направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК та відповідний рахунок; абоненти зобов`язані в 10-денний термін після отримання рахунка задовольнити обґрунтовані вимоги УЕН (п. 6.2.18 Правил №1879).

Суд встановив, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонента у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду позивача, 09.09.2022 був здійснений відбір проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Шухевича, 2-Т, з контрольного колодязя 1/11 для вимірювання показників їх складу та властивостей.

Журнал-акт відбору проб стічних вод споживачів 15-08-18 Департаменту екологічного нагляду ПрАТ «АК «Київводоканал» в графі «проба відібрана в присутності» зазначено, що проба була відібрана в присутності представника відповідача головного енергетика Ткачука Ігоря Сергійовича, а також міститься підпис особи.

Відповідач вважає, що відбір проб був здійснений без присутності його представника, оскільки Ткачук І.С. знаходився у відпустці в період з 01.09.2022 по 30.11.2022 без збереження заробітної плати, що підтверджується його заявою, наказом відповідача від 31.08.2022 і податковою звітністю, а тому не міг бути присутнім при відборі стічних вод, в зв`язку з чим, як зазначає відповідач, проби, відібрані з порушенням порядку їх відібрання та не можуть бути підставою для донарахування плати за перевищення забруднюючих речовин.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Так, згідно з п. 2.4 Правил №1879 абоненти зобов`язані, зокрема, забезпечувати можливість проведення Контролюючими службами у будь-який час доби обстеження абонента з питання роботи локальних очисних споруд (далі - ЛОС) та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізацію, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу та необхідних документів, визначених цими Правилами та Правилами користування.

У пункті 3.3.9. договору сторони узгодили, що відповідач (споживач) зобов`язується забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ представникам виконавця (при наявності посвідчень) для зняття показань засобів обліку водоспоживання, для взяття з каналізаційних колодязів контрольних проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що приймаються до міської системи водовідведення, для обстеження водопровідних каналізаційних мереж, приладів та пристроїв на них, у тому числі забезпечувати безперешкодний доступ до обладнання, пунктів контролю тиску (контрольних точок), що облаштовані на водопровідних вводах споживача.

Верховний Суду у постанові від 25.10. 2023 у справі №925/761/21 виснував, що присутність представника відповідача, який не був визначений умовами договору як відповідальна особа для вчинення таких дій, як і відсутність такої особи з будь-яких причин не є порушенням Правил №316 та підставою для визнання таких дій виробника (позивача) неправомірними, а відібрані проби стічних вод не є такими, що не можуть бути використані для дослідження якості стічних вод. Факт знаходження представників виробника на об`єкті споживача, повідомлення ними споживача про прибуття для відбору контрольної проби стічних вод з метою виконання своїх обов`язків дає об`єктивні підстави очікувати прибуття повноважної особи за договором поза розумними сумнівами у її компетенції, і навіть неявка споживача не може перешкоджати діяльності позивача здійснювати контрольні функції за рівнем шкідливих речовин у стічних водах. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №904/3392/19.

За таких обставин, суд зазначає, що саме на відповідача покладається обов`язок забезпечити участь уповноваженого представника (відповідальної особи) відповідача у відборі проб стічних вод, а здійснення відбору проб за присутності неуповноваженої особи не є підставою для визнання таких дій виробника (позивача) неправомірними, а відібрані проби стічних вод не є такими, що не можуть бути використані для дослідження якості стічних вод.

Разом з тим, суд наголошує, що перебування працівника відповідача головного енергетика Ткачука І.С. у відпустці, не спростовує факту перебування його на роботі та допуск ним працівників позивача для відбору проб, як і факту підписання ним без будь-яких зауважень чи заперечень акту відбору.

Відповідно до п. 6.2.1-6.2.6 Правил №1879, з метою контролю якості стічних вод абонентів водоканал здійснює відбір разових проб.

Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.

За призначенням проби поділяються на робочі, проби для абонента та контрольні, які відбираються одночасно.

За результатами аналізу робочої проби визначаються концентрації забруднюючих речовин (Сф) та робиться висновок щодо відсутності чи наявності у стічних водах, які скидаються до міської каналізації, перевищень ДК забруднюючих речовин.

Після відбору робоча проба передається в хімічну лабораторію водоканалу для аналізу. Інформацію про хімічний склад стічних вод, відібраних на випуску абонента, абонент може одержати за телефоном в хімічній лабораторії водоканалу на другий день після відбору проби. Ці запити фіксуються у водоканалі в спеціальному журналі.

Проба для абонента відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.

У випадку розходження результатів аналізу між лабораторіями водоканалу і абонента за ініціативою абонента аналіз контрольної (арбітражної) проби може проводитись в лабораторії водоканалу або проба може бути передана для проведення аналізу незалежній лабораторії, акредитованій у цій галузі.

Відкриття проби та її аналіз проводиться в присутності представників ДВІ в м. Києві, абонента та водоканалу. Відкриття контрольної проби та результати хімічного аналізу оформлюються відповідним актом згідно з додатком 3 до цих Правил, який є достатньою правовою підставою для нарахування абоненту додаткової плати.

Відбір проб для забезпечення контролю за скиданням стічних вод абонента позивач здійснив 09.09.2022. Доказів одночасного відібрання проби для абонента (відповідача) матеріали справи не містять, тобто сам відповідач не скористався своїм правом на проведення ним власного аналізу, оскільки як установлено судом вище його працівник був присутній при відборі проб та здійснив допуск працівників позивача.

Суд зазначає, що в даному випаду протокол вимірювання показників складу та властивостей проб стічних вод від 09.09.2022 є належним та допустимим доказом перевищення концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються відповідачем у систему міської каналізації та невідповідності їх за своїм складом Правилам №1879.

Доказів порушення позивачем Правил №1879 при відборі проб чи проведенні їх дослідження відповідачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду не надано.

Щодо доводів відповідача в частині розрахунку плати за скид стічних вод, суд зазначає таке.

Так, згідно з розрахунком №15/ДК-2022-09-08/137-Ф від 09.09.2022 обсяг стічних вод складає 18198 куб. м за 90 днів, всього до сплати - 511 360,16 грн.

Згідно із зазначеним розрахунком 14.01.2022 - дата попереднього відбору, а 09.09.2022 дата останнього відбору.

Тобто зазначені дати не є датами початку та закінчення періоду розрахунку плати за скид стічних вод.

Водночас у цьому розрахунку зазначено, що він здійснений за 90 днів.

Згідно з п. 7.2 Правил №1879 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими ДК забруднюючих речовин, абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 м3 стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (НП), обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод (VПЗ) та коефіцієнтом кратності (КК), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Норматив плати за скидання 1 м куб. стічних вод у міську каналізацію з понаднормативними забрудненнями встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 м куб. стічних вод з вмістом забруднень у межах установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

За відхилення показника pH від установлених меж на одну одиницю pH застосовується КК = 2; на 2 та більше одиниць - КК = 10. Відхилення на величину 0,5 pH та більше рахується за одиницю pH. Відхилення менші ніж 0,5 pH не враховуються (п.7.2.1 Правил №1879).

У випадку перевищення допустимої концентрації (допустима концентрація - встановлений рівень концентрації забруднюючої речовини у стічних водах, які відводяться до міської каналізації) (далі - ДК) при визначенні величини сплати за скидання стічних вод використовується коефіцієнт кратності (далі - Кк), передбачений Правилами № 1879.

У випадку, якщо встановлений факт одночасного скиду до міської каналізації кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності слід визначати за наступною формулою (п. 7.4 Правил № 1879):

Кк=Е (Сфі-ДКі):ДКі

Сфі - фактична концентрація в стічних водах абонента і-тої речовини;

ДКі - допустима концентрація і-тої речовини, яку встановлено Правилами або Умовами на скид для Абонента.

Так, за результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, які скидаються з об`єкта, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Шухевича, 2-Т, відібраних 09.09.2022 з контрольного колодязя 1/11, виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин по трьох компонентах:

- вміст фосфатів становить 15,62 мг/дм, допустима концентрація - 8,00;

- вміст амонію (азот амонійний) становить 54,45 мг/дм, допустима концентрація

- 20,00;

- окислюваність (ХСК) становить 840,00 мг/дм3, допустима концентрація - 500,00;

Кк = Кк (фосфати) Е (15,62-8,00):8,00 + Кк амоній (азот амонійний) Е (54,45- 20,00):20,00 + Кк (окислювальність (ХСК)) Е (840,00-500,00):500,00 = 3,35

Відповідно до п.7.5 Правил №1879, плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного Водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об`єкта.

Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався більш ніж за три місяці до відбору проби 09.09.2022, у якій зафіксовано перевищення ДК, обсяг скинутих відповідачем стічних вод вираховувався позивачем за три попередні місяці (90 днів), а саме з 12.06.2022 по 09.09.2022.

Відповідачем за період з 12.06.2022 по 09.09.2022 скинуто стічних вод до міської каналізаційної мережі в обсязі 18 198 м/куб, що підтверджується фото фіксацією приладів обліку та визнано відповідачем шляхом проведення оплат, що підтверджується витягом з розрахункового листа відповідача.

Нарахування здійснювалось по особовим рахункам 04-352-098 (лічильник WPVD-150 № 080111756 (х10), який обліковує по 10 м3) та 04-352-099 (лічильник 420 PC QN-10- Д-40 № 1610884054).

Плата за скид стічних наднормативних забруднень розраховується за наступною формулою - Плата за скид наднормативних забруднень = Нп * Упз * Кк, де

Нп - норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (встановлюється на рівні частки тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, відповідно до абз. 2 п. 7.2 Правил № 1879), який становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення.

Упз - обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод;

Кк - коефіцієнт кратності.

Норматив плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень (Нп).

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 22.12.2021 № 2842, з 01.01.2022 тариф на послуги водовідведення становить 11,85 грн (без податку на додану вартість) за 1 куб.м.

Оскільки частка тарифу на послуги водовідведення, яка відповідає вартості очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах, установлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 59% від затвердженого тарифу на послуги водовідведення Нп складає 6,99 грн (без ПДВ) (11,85 грн * 59%).

Обсяг скинутих наднормативно забруднених стічних вод (Vn3):

Vn3 = 18 198 куб.м (обсяг скинутих відповідачем стічних вод за період з 12.06.2022 по 09.09.2022).

При цьому, згідно інформації щодо об`єкта водовідведення (копія витягу з паспорту водного господарства додається) з КК 1/11 скидається 100% стічних вод.

Кк по колодязю 1/11 = 3,35.

Отже, плата за скид відповідачем наднормативно забруднених стічних вод розраховується за формулою (Нп * Vro * Кк) та складає:

511 360,16 грн = (6,99*(18 198 * 100%)*3,35) + 20% (ПДВ).

Отже, розмір грошових коштів, з урахуванням коефіцієнту кратності, що підлягають стягненню з відповідача за скид ним стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин у стічних водах, виявлених при відборі проби 09.09.2022, становить 511 360,16 грн.

Суд зазначає, що вказаний розрахунок відповідає вимогам Правил №1879, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а тому посилання відповідача на проведення розрахунків з порушенням діючих нормативних актів є необґрунтованими.

Відповідно до п. 6.2.17 Правил №1879 у разі виявлення перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, встановлених Правилами, водоканал у 14-денний строк з моменту відбору робочої проби направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу.

14.09.2022 позивач направив відповідачу лист-повідомлення за вих. №15/8644-Т від 14.09.2022 про порушення під час скиду стічних вод з результатами хімічного аналізу вод, що скидаються відповідачем у систему міської каналізації і за своїм складом не відповідають вимогам Правил №1879. Перевищення концентрації забруднюючих речовин було виявлено в колодязі к.к. 1/11. При розрахунку величини плати за скидання стічних вод у систему міської каналізації з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин буде застосований коефіцієнт кратності - 3.35 (к.к. 1/11). Додаток до листа - протокол вимірювань показників складу та властивостей проб стічних вод від 09.09.2022. Лист-повідомлення відповідач отримав 19.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0223212207755.

Відповідно до п. 6.2.18 Правил №1879 абонент зобов`язаний оплатити наданий Водоканалом рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Суд встановив, що позивач листом-попередженням за вих.№б/н від 25.10.2022 повідомив відповідача про те, що відповідач (абонент) зобов`язаний оплатити рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речових в 10-тиденний термін в розмірі 511 360,16 грн згідно з розрахунком 15/ДК-2022-09-08/137-Ф від 09.09.2022 (п. п. 6.2.18, 7.2, 8.4 Правил). Додатки до листа: розрахунок 15/ДК-2022-09-08/137-Ф від 09.09.2022, рахунок на оплату №0609567 від 18.10.2022.

Зазначений лист-попередження відповідач отримав 01.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0223212205590.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За визначенням ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів сплати відповідачем позивачу 511 360,16 грн за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 511 360,16 грн заборгованості за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Окрім цього, в зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 23 645,67 грн розрахованих за період з 12.11.2022 по 27.05.2024 та 41 213,33 грн інфляційних втрат за період з листопада 2022 року по квітень 2024 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Передбачені викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати заборгованості, є порушенням, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних за загальний період з 12.11.2022 по 27.05.2024 судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та є арифметично вірним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 23 645,67 грн підлягають задоволенню.

Також перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з листопада 2022 року по квітень 2024 року, суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 41 213,33 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 511 360,16 грн заборгованості за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовим, 41 213,33 грн інфляційних втрат та 23 645,67 грн 3% річних.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова мережа 2011» (02222, місто Київ, проспект Романа Шухевича, будинок 2-Т, ідентифікаційний код 37881624) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 511 360 (п`ятсот одинадцять тисяч триста шістдесят) грн 16 коп. заборгованості за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовим, 41 213 (сорок одну тисячу двісті тринадцять) грн 33 коп. інфляційних втрат, 23 645 (двадцять три тисячі шістсот сорок п`ять) грн 67 коп. 3% річних та 6 914 (шість тисяч дев`ятсот чотирнадцять) грн 63 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань