Рішення

від 29.10.2024 по справі 910/4731/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2024Справа № 910/4731/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»

про стягнення 15 327 564,00 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Клян А.Ф., Рудник І.С.;

від відповідача: Фартушна В.Л.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 15 515 942,98 грн, з яких: 12 202 927,09 грн основний борг, 1 061 317,84 грн 3% річних та 2 251 698,05 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 525, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216-218, 230 Господарського кодексу України та ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором № 322/01/20 від 28.02.2020, в частині повної та своєчасної оплати відпущеної йому енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» залишено без руху, встановлено останньому строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

16.04.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/4731/24 та постановлено її розгляд здійснювати правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2024.

20.05.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти позову та, зокрема, зазначає, що позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану. Також зазначає, що розрахунок за придбану ним електричну енергію має здійснюватися відповідно до положень наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 за № 140 та від 15.06.2022 за № 206, - у відсотковому відношенні до середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік. Крім цього, вказав, що відповідачем здійснюються розрахунки з урахуванням регуляторних актів щодо обсягу оплати електричної енергії, поставленої у жовтні 2021 року, січні - серпні 2022 року. Також відповідач зазначає, що акти купівлі-продажу за жовтень 2021 року, січень 2022 року, березень-серпень 2022 року позивачем підписані без зауважень, що підтверджує вірність сум, зазначених в актам, а тому позивач самостійно перерахував «зелений» тариф, тим самим, на думку відповідача, взяв на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (НКРЕКП). Крім цього, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум 3 % річних та інфляційних втрат до 1 гривні.

27.05.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві та, зокрема, зазначає, що посилання відповідача на накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 за № 140 та від 15.06.2022 за № 206 є безпідставним, оскільки останні закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел мінімальною оплатою, встановленою Міністерством енергетики України, вартості переданої відповідачу електричної енергії, однак не звільняють відповідача від обов`язку повного розрахунку. Також вказує, що згідно з умовами договору та положеннями пункту 10.4 Порядку відповідач мав сплатити позивачу суму заборгованості за актами купівлі-продажу за жовтень 2021 року, січень 2022 року, березень-серпень 2022 року протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці. Крім цього, позивач заявив клопотання про долучення документів на виконання ухвали суду.

03.06.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про зупинення провадження в даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

У підготовче засідання 05.06.2024 з`явилися представники сторін, представник відповідача в засіданні просила суд задовольнити подане раніше клопотання про зупинення провадження в даній справі, представник позивача заперечувала щодо задоволення зазначеного клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 клопотання відповідача про зупинення провадження в справі задоволено, зупинено провадження в справі №910/4731/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/4439/23.

08.07.2024 від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження в справі, з посланням на те, що 21.06.2024 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято постанову в справі № 910/4439/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 поновлено провадження в справі та підготовче засіданні призначено на 17.09.2024.

16.09.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 188 378,98 грн.

У підготовче засідання 17.09.2024 з`явились представники сторін, представник відповідача просив у засіданні долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції № 394323 від 28.08.2024 на суму 32 328, 39 грн про часткову сплату боргу, яку суд протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи. Також у засіданні представник відповідача підтримав подане раніше клопотання про закриття провадження в справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 188 378, 98 грн, проти задоволення якого представник позивача не заперечувала.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 задоволено клопотання відповідача про закриття провадження в частині від 16.09.2024 та закрито провадження в справі № 910/4731/24 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 188 378, 98 грн закрити, в зв`язку з відсутністю предмета спору, з підстав зазначених в ухвалі.

Враховуючи, що під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонам надавалось достатньо часу для надання доказів та пояснень по суті спору, окрім того, не було зазначено про неможливості надання доказів чи заявлення клопотань і пояснень по справі, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.10.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.2024 надала пояснення по суті позовних вимог та позов просила задовольнити, представники відповідача заперечували проти задоволення позову в повному обсязі та просили зменшити розмір 3 % річних і інфляційних втрат.

У судовому засіданні 29.10.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) за № 907 від 31.05.2019 позивачу надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу на якого покладається виконання функції постачальника універсальної послуги на території Одеської області.

Постановою НКРЕКП від 25.07.2019 № 1574 установлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01.01.2030.

28.02.2020 між позивачем (надалі - продавець за «зеленим» тарифом) та відповідачем (надалі - гарантований покупець) було укладено договір № 322/01/20 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (надалі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (надалі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 2.1. договору, сторони визнають свої зобов`язання згідно із законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженимим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За умовами п. 2.4. договору, продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до п. 2.5. договору, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно з п. 3.1. договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 4.5. договору, гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0, 1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (п. 4.6. договору).

Згідно з п. 5.1. договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов`язань за договором.

При настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події (п. п. 5.2. - п. 5.4. договору).

Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, сторони вирішують питання щодо подальшого виконання договору (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 7.4. договору, якщо виробник за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030).

Додатковими угодами № 323/01/20 від 28.02.2020, № 1320/01/20 від 30.04.2020 та № 1475-1/01/20 від 29.05.2020 до договору сторони дійшли згоди, що продавець за «зеленим тарифом» зобов`язується у встановлений додатковими угодами термін, у зв`язку із заміною трансформаторів струму, погодити у відповідного оператора системи передачі, оформити належним чином та надати гарантованому покупцю Перелік точок комерційного обліку електричної енергії та Однолінійну схему розташування приладів та систем розрахункового обліку стосовно вказаного об`єкта електроенергетики.

Додатковою угодою № 1574-1/01/20 від 30.06.2020 сторони дійшли згоди, в зв`язку із заміною трансформаторів струму, внести зміни до Переліку місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку, Однолінійної схеми розташування приладів розрахункового обліку щодо Сонячної електростанції та вкласти їх з 01.07.2020 в новій редакції.

У подальшому, 26.02.2021 додатковою угодою № 922/01/21 до договору сторони, зокрема, дійшли згоди викласти п. 3.3., пп. 3 п. 4.5. та п. 4.6. договору в новій редакції:

- «п.3.3. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами»;

- «пп.3 п. 4.5. Розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем за «зеленим» тарифом відповідно до глави 9 Порядку»;

- «п. 4.6. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0, 1 % від не оплаченої згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3. глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з п. 10.4 глави 10 Порядку або п. 6.3. глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом».

03.11.2023 НКРЕКП постановою № 2057 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» установила Товариству з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» «зелений» тариф на електричну енергію на 2 квартал 2022 року в розмірі 420, 25 коп/кВт*год.

Також 03.11.2023 НКРЕКП постановою № 2058 «Про встановлення на 3 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» установила Товариству з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» «зелений» тариф на електричну енергію на 3 квартал 2022 року в розмірі 395, 60 коп/кВт*год.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору протягом жовтня 2021 року, січня 2022 року, березня-серпня 2022 року продав, а відповідач купив електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом на загальну суму 44 632 064, 31 грн (з урахуванням зміни розміру «зелених» тарифів постановами НКРЕКП від 03.11.2023 № 2057 та № 2058), що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії (т. 1, а.с. 49-56) та актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за січень 2022 року (т. 1, а.с. 57).

Разом із тим, 29.04.2024 сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог (т. 1, а.с. 104-105) за період з квітня 2021 року по серпень 2022 року за договором № 322/01/20 від 28.02.2020.

Так, відповідно до п. 1 цього акту, відповідач має перед позивачем непогашене зобов`язання у сумі 24 243 610, 47 грн за куплену електричну енергію.

Згідно з п. 2 цього акту, позивач має перед відповідачем непогашене грошове зобов`язання у сумі 13 256 361, 44 грн за послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця.

У відповідності до п. 5 акту, сторони, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п. 1 та п. 2 цього акту, у сумі 13 256 361, 44 грн (у т.ч. ПДВ), і таким чином з моменту підписання цього акту вважатимуть:

- зобов`язання позивача зі сплати суми грошових коштів у розмірі 13 256 361, 44 грн (п. 2) таким, що припинено у повному обсязі, залишкова заборгованість позивача перед відповідачем, що визначена у п. 2, становить 0,00 грн ( у т.ч ПДВ);

- зобов`язання відповідача зі сплати суми грошових коштів у розмірі 24 243 610, 47 грн (п. 1) таким, що припинено частково, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем, що визначена у п. 1, становить 10 987 249, 03 грн (у т.ч. ПДВ), у т.ч.: за жовтень 2021 року у сумі 394 121, 05 грн; за січень 2022 у сумі 42, 44 грн; за березень 2022 року у сумі 1 416 831, 79 грн; за квітень 2022 у сумі 1 436 209,03 грн; за травень 2022 року у сумі 3 014 932, 77 грн; за червень 2022 року у сумі 705 834, 08 грн; за липень 2022 року у сумі 1 809 726, 23 грн; за серпень 2022 року у сумі 2 209 551, 64 грн.

Однак, у порушення п. 3.3. договору відповідач свої зобов`язання перед позивачем виконував неналежним чином та надані протягом жовтня 2021 року, січня 2022 року, березня-серпня 2022 року послуги оплатив не в повному обсязі та з простроченням, у зв`язку із чим станом на 17.09.2024 його заборгованість становила 12 014 548, 11 грн.

Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення 12 014 548, 11 грн основного боргу, 1 061 317,84 грн 3% річних та 2 251 698,05 грн інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Дослідивши укладений між сторонами договір, суд дійшов висновку, що останній є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Укладений між сторонами договір є підставою для виникнення у них господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами п. 2.4. договору, продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Відповідно до п. 2.5. договору, вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно з п. 3.1. договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 922/01/21 від 26.02.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Отже, 100% оплати відпущеної електричної енергії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII визначено правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно з п. 10.1 Порядку №641 (в редакції чинній до 25.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п.10.4 Порядку №641(в редакції чинній до 25.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Виходячи з наведених положень, оплату ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Відповідно до п. 3.3. договору (в редакції додаткової угоди № 922/01/21 від 26.02.2021), оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановою від 31.05.2022 № 557 розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у січні 2022 року (дата оприлюднення - 01.06.2022).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановою від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року (дата оприлюднення - 12.09.2022).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 20.09.2022 №1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у липні 2022 року (дата оприлюднення - 21.09.2022).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у серпні 2022 року (дата оприлюднення - 15.03.2023).

Щодо посилань відповідача про застосування до спірних правовідносин сторін приписів п. 11.4 Порядку № 641(в редакції чинній з 26.01.2024), то суд зазначає таке.

Так, відповідно до п. 11.4 Порядку № 641(в редакції з 26.01.2024) гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Разом з цим, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.

Як зазначено вище, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП)

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо остаточного розрахунку виникають не з моменту підписання між сторонами акта купівлі-продажу, електроенергії, а саме з події, яка має неминуче настати - затвердження вартості послуги НКРЕКП.

До затвердження рішення регулятора щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці у Гарантованого покупця не виникає зобов`язання з остаточного розрахунку за електроенергію.

З урахуванням викладеного, в даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.

Оскільки постанови НКРЕКП № 557, № 1117, № 1190, № 473 затверджені до 26.01.2024, то розрахунки за електричну енергію, відпущену в жовтні 2021 року, січні 2022 року, березні-серпні 2022 року мали здійснюватись у строки, встановлені п. 10.4 Порядку № 641(в редакції чинній до 25.01.2024).

Отже, з урахуванням затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу, останній зобов`язаний був провести із позивачем остаточний розрахунок за куплену електричну енергію:

- за січень 2022 року - до 03.06.2022 включно;

- за жовтень 2021 року, березень-червень 2022 року - до 14.09.2022 включно;

- за липень 2022 року - до 23.09.2022 включно;

- за серпень 2022 року - до 17.03.2023 включно.

Такий порядок визначення кінцевої дати остаточного розрахунку за поставку електричної енергії узгоджується із позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.06.2024 по справі № 910/4439/23.

Отже, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.

При цьому, щодо посилань відповідача на те, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 та № 206 від 16.06.2022, то суд зазначає таке.

На час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений Товариством період (жовтень 2021 року, лютий 2022 року - листопад 2023 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 року № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно Порядком. Даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків.

У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Відтак, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:

- накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

- накази не звільняють ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені Порядком № 641. Відтак, відповідні заперечення відповідача суд відхиляє як необґрунтовані.

Як установлено судом вище, на виконання умов договору протягом жовтня 2021 року, січня 2022 року, березня-серпня 2022 року позивач продав, а відповідач купив електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії та актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за січень 2022 року на загальну суму 44 632 064, 31 грн (з урахуванням зміни розміру «зелених» тарифів постановами НКРЕКП від 03.11.2023 № 2057 та № 2058).

Проте, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії виконав неналежним чином та заборгованість відповідача перед позивачем за договором на момент розгляду справи по суті становить 12 014 548, 11 грн, а обов`язок по оплаті купленої електричної енергії, виробленої продавцем за «зеленим» тарифом у жовтні 2021 року, січні 2022 року та в період з березня по серпень 2022 року є таким, що настав.

Більше того, суд зазначає, що частковою сплатою купленої електричної енергії та зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідач фактично визнав заявлені позивачем у даному спорі вимоги та погодився, що строк для їх оплати є таким, що настав.

Також суд відхиляє, як необґрунтовані посилання відповідача що позивач самостійно перерахував «зелений» тариф, тим самим, на думку відповідача, взяв на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (НКРЕКП), з огляду на те, що як установлено судом вище, тариф для позивача встановлювався постановами НКРЕКП від 03.11.2023 за № 2057«Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» та за № 2058 «Про встановлення на 3 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання», а тому після прийняття зазначених постанов позивачем, з їх урахуванням здійснено розрахунок боргу.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 12 014 548, 11 грн на підставі договору, доказів погашення якої, відповідачем до матеріалів справи не надано, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення основного боргу.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків за договором протягом жовтня 2021 року, січня 2022 року, березня-серпня 2022 року, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1 061 317,84 грн та 2 251 698,05 грн інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Передбачені викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманої електричної енергії, є порушенням, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних за загальний період з 16.09.2022 по 17.04.2024 у розмірі 1 061 317,84 грн судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і договору та є арифметично вірним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 061 317,84 грн підлягають задоволенню.

Також дослідивши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2022 року по березень 2024 року в розмірі 2 251 698, 05 грн судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і договору та є арифметично вірним, а тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2 251 698, 05 грн підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані навідновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункт 8.38 постанови).

У пункті 8.41 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у їх стягненні з цих підстав».

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду нею у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Про зазначене вказала й об`єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.05.2024 зі справи № 910/2440/23, повертаючи зазначену справу колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

Отже, дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату за куплену електричну енергію у постачальника за «зеленим» тарифом , перевіривши доводи, якими обґрунтовується таке клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 12 014 548, 11 грн основного боргу, 1 061 317,84 грн 3% річних та 2 251 698,05 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Окремо суд зазначає, що порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір».

Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст.4 зазначеного Закону визначений розмір ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв до господарського суду, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем була заявлена вимога про стягнення заборгованості в загальному розмірі 15 515 942, 98 грн, яка має майновий характер.

Отже, за подання даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 232 739, 14 грн (1,5 відсотка ціни позову), який і сплачено позивачем.

Разом з тим, судом закрито провадження в справі в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 188 378, 98 грн, в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, в зв`язку із закриттям провадженням у частині, в зв`язку з відсутністю предмета спору, позивач має право на повернення судового збору в загальному розмірі 2 825, 68 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене вище, позивач має право на повернення судового збору в загальному розмірі 2 825, 68 грн, а тому після отримання відповідного клопотання судом буде розглянута вимога про повернення позивачу частини судового збору у вказаному розмірі.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гільдендорф Енерджи» (67500, Одеська область, Лиманський район, селище міського типу Доброслав, проспект 40-річчя визволення, будинок 2-б, ідентифікаційний код 42164649) 12 014 548 (дванадцять мільйонів чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн 11 коп. основного боргу, 1 061 317 (один мільйон шістдесят одну тисячу триста сімнадцять) грн 84 коп. 3% річних, 2 251 698 (два мільйони двісті п`ятдесят одну тисячу шістсот дев`яносто вісім) грн 05 коп. інфляційних втрат та 229 913 (двісті двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот тринадцять) 46 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4.Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

(Повний текст складено та підписано 08.11.2024).

Суддя Я.А.Карабань