Ухвала

від 06.11.2024 по справі 5011-71/13110-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.11.2024Справа № 5011-71/13110-2012

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк"

на бездіяльність державного виконавця

у справі № 5011-71/13110-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Державного підприємства "Вугілля України"

про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 81/11 від 22.07.2011 в розмірі 401 888 875,13 грн

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 81/11 від 22.07.2011 в розмірі 401 888 875,13 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" було задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства "Вугілля України" на користь Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 390 000 000 грн 00 коп., пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 8 950 819 грн 67 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 2 909 016 грн 39 коп., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 29 039 грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380 грн 00 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 у справі № 5011-71/13110-2012 було залишено без змін.

02.04.2013 на виконання вищезазначеного рішення було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013 постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 у справі № 5011-71/13110-2012 були залишені без змін.

18.10.2024 представником Акціонерного товариства "Сенс Банк" сформовано в системі "Електронний суд" скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка 21.10.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2024 було призначено розгляд скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у справі № 5011-71/13110-2012 на 06.11.2024.

04.11.2024 представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сформовано в системі "Електронний суд" письмові пояснення, які 04.11.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 06.11.2024 з`явились представники стягувача та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, представники інших учасників судового процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином та їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для її розгляду.

Розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у справі № 5011-71/13110-2012, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що 14.08.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Романом Ігоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 у справі № 5011-71/13110-2012.

23.03.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2, якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 у справі № 5011-71/13110-2012 до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Вказана постанова була винесена державним виконавцем на підставі пункту 9 частини 1 статті 34 та статті 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Стягувач у своїй скарзі зазначає, що в рамках зведеного виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчих документів на користь різних стягувачів (до складу якого також входить виконавче провадження НОМЕР_1), що знаходяться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щомісячно стягуються грошові кошти з ДП "Вугілля України".

За доводами стягувача, наказ Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 у справі № 5011-71/13110-2012 підлягає поверненню з органів казначейства, враховуючи ту обставину, що на момент зупинення виконавчого провадження 23.03.2018 у боржника було відсутнє майно, на яке можна було звернути стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, це стало підставою для застосування ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та направлення виконавчого документа до органів Казначейства. А оскільки на даний час у ДП "Вугілля України" з`явилося майно (грошові кошти), на яке можливо звернути стягнення, то можна дійти висновку, що відпала й підстава для застосування зазначеної норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Однак стягувачем не надано суду жодного доказу на підтвердження наявності у боржника будь-якого майна або грошових коштів, а також доказів стягнення з боржника грошових коштів в межах інших виконавчих проваджень.

Обґрунтовуючи бездіяльність державного виконавця, скаржник зазначає, що у зв`язку з наявністю у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, виконавець не вживає своєчасних, повних та законних дій з метою виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що застосування пункту 9 частини першої статті 34 та статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зупинення вчинення державним виконавцем виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надходження такого повідомлення, суд не вбачає в діях (бездіяльності) виконавця порушення норм законодавства.

Крім того, судом встановлено, що стягувач звертався до Державної казначейської служби України з листом від 13.08.2024, в якому просив повідомити які необхідно вчинити дії для повернення виконавчих документів на виконання державному виконавцю.

У своїй відповіді від 24.09.2024 Державна казначейська служба України повідомила, що відповідно до пп. 6 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок №845), орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Стягувачеві було роз`яснено, що для повернення виконавчих документів стягувачу необхідно звернутися з відповідною заявою до органу державної виконавчої служби, на підставі звернення якого Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо повернення виконавчих документів державному виконавцеві.

Однак, суд зауважує, що Порядком №845 передбачено окремі підстави для повернення органами Казначейства виконавчих документів як стягувачеві, так і виконавцю.

Так, відповідно до пп. 6 п. 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ за заявою стягувача саме стягувачеві.

У свою чергу, пунктом 9-2 Порядку №845 передбачено, що орган Казначейства повертає документи та відомості, зазначені у пункті 7 цього Порядку, органу державної виконавчої служби у разі, коли: 1) рішення про стягнення коштів не підлягає виконанню Казначейством; 2) документи та відомості подано особою, що не має відповідних повноважень, або не у повному обсязі.

Таким чином, з метою продовження вчинення виконавчих дій державним виконавцем, стягувачу необхідно повернути виконавчий документ державному виконавцю з органу Казначейства самостійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, скаржником не доведено протиправну бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у справі № 5011-71/13110-2012 щодо не забезпечення примусового виконання рішення суду, відтак суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк".

Керуючись статтями 234, 235, 339 - 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у справі № 5011-71/13110-2012 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.11.2024.

Суддя О.В. Нечай