Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/14479/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/14479/23 (910/5872/24)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект»

(ідентифікаційний код 44367761)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон»

(ідентифікаційний код 39216802)

третя особа арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович

про стягнення коштів

в межах справи 910/14479/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Євразія» (ідентифікаційний код: 40492654)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код: 44367761)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Олійника Б.М.

Особи, які беруть участь у справі:

від позивача - адвокат Коханій Т.В. ( ордер серії АІ № 1280681 від 10.05.2024);

від відповідача - адвокат Святогор Є.А. (ордер серії АІ № 1609806 від 16.08.2024);

від третьої особи - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Євразія» (ідентифікаційний код: 40492654) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код: 44367761).

13.05.2024 ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Ефе Бетон» про стягнення коштів у загальному розмірі 14 925 480,46 грн, з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.11.2021 між ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» та ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» укладено Договір поставки № 0411/21-1. Протягом 2022 року Позивач здійснив поставку продукції на користь Відповідача на загальну суму 22 318 530 грн. Однак, відповідач свій обов`язок зі сплати коштів за поставлений товар не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» у розмірі 14 925 480,46 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2024, серед іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14479/23 (910/5872/24) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) про стягнення коштів у межах справи № 910/14479/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761); постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво № 783 від 08.04.2013).

11.06.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФЕ БЕТОН» Святогора Є. надійшло клопотання про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 09.07.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні задоволено; постановлено здійснити перехід до розгляду справи № 910/14479/23 ( 910/5872/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) про стягнення коштів за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання; підготовче засідання у справі призначено на 26.08.2024 о 15:15 год.; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

23.08.2024 від ТОВ «Гран Комплект» надійшло клопотання про повернення судового збору , клопотання про зменшення розміру позовних вимог та відповідь на відзив на позовну заяву.

26.08.2024 від представника ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» - Святогора Є.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у підготовчому провадженні.

Ухвалою суду від 26.08.2024 було відкладено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 16.09.2024 о 09:50; викликано у судове засідання учасників справи.

23.08.2024 до суду від ТОВ «Гран Комплект» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

23.08.2024 до суду від ТОВ «Гран Комплект» надійшло клопотання про повернення чудового збору.

16.09.2024 до суду від ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» надійшли заперечення на відзив ТОВ «Гран Комплект».

У судове засідання 16.09.2024 з`явилась представник позивача - Коханій Т.В., представник відповідача Святогор Є.А. Інші учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача повідомила про подання заяви про зменшення позовних вимог. Відповідач повідомив, що заяву про зменшення позовних вимог отримав, на даний час вказана заява розглядається безпосередньо керівником відповідача. Крім того, представник позивача заявила клопотання про повернення судового збору у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.09.2024 закрито підготовче провадження у справі; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 28.10.2024 о 14:00; здійснено виклик у судове засідання учасників справи.

09.10.2024 від ТОВ «Ефе Бетон» надійшли додаткові пояснення щодо доказів у справі.

У судове засідання 28.10.2024 з`явились представник позивача Коханій Т.В. та представник відповідача Святогор Є.А. Представник позивача Коханій Т.В. підтримала позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору поставки, просила суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 14 925 480,46 грн, що складаються з 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн, інфляційних втрат у розмірі 4228 228,00 грн, пені в сумі 6 143 093,89 грн та 20 % штрафу за прострочену оплату понад 30 днів в розмірі 4 080 760,75 грн. Представник відповідача Святогор Є.А. проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, звернув увагу суду на п. 3.4. Договору, яким передбачено, що датою поставки товару вважається дата відвантаження Товару, тобто дата відмітки на залізничній накладні (квитанції) про прийом вантажу (Товару) до перевезення станцією відправлення. Поряд з тим, зазначив, що до позовної заяви не долучено жодного доказу, який засвідчує дату поставки товару, відповідно до зазначених умов Договору поставки. Відтак, вважає, що позивачем не долучено до позовної заяви всіх необхідних належних доказів на підтвердження правових підстав для стягнення заявленої заборгованості, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доводи сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, оглянувши подані документи, суд

ВСТАНОВИВ :

04.11.2021 між ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» (Позивач) та ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» (Відповідач) укладено Договір № 0411/21-1.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується поставити Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором щебінь, пісок тощо, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати її на умовах цього Договору.

Розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100 % (сто відсотків) попередньої оплати (п.2.5. Договору).

Крім того, 29.11.2021 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до якої п. 2.5 Договору викладено у наступній редакції: «Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту постачання товару».

Так, судом встановлено, що протягом 2021 року Позивачем було поставлено на адресу відповідача Товар на загальну суму 16 185 273,30, який оплачений відповідно до п. 2.5. Договору не був. Протягом 2022 року Позивач здійснив поставку продукції на користь Відповідача на загальну суму 22 318 530 грн.

З матеріалів справи вбачається, що отриманий за видатковими накладними товар було оплачено відповідачем частково на суму 18 100 000 грн. Відтак, станом на 23.02.2022 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 20 403 803,3 грн, яку відповідач сплачував з порушенням строків, встановлених у Договорі поставки, а саме: 24.03.2022 відповідач сплатив 2 млн. грн; 28.09.2022 сплачено 1 млн. грн; 14.11.2022 сплачено 1 500 000 грн; 26.12.2022 сплачено 3 млн. грн; 28.12.2022 сплачено 10 850 000 грн; 29.12.2022 сплачено суму у розмірі 2 053 803 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем ТОВ «ЕФЕ БЕТОН» було порушено строки оплати за поставлений ТОВ «ГРАН КОМПЛЕКТ» товар, у зв`язку з цим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у виді нарахованих штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат в загальній сумі 14 925 480,46 грн, зазначає, що факт виконання Договору № 0411/21-1 позивачем підтверджується відповідними видатковими накладними, на виконання яких було поставлено товар на користь відповідача.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, п. 6.1. Договору визначає, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання Сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Приписами ст. 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати грошових коштів за цим Договором Покупцю нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. У разі прострочення оплати понад 30 (тридцять) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем надано суду розрахунок заборгованості ТОВ «Ефе бетон» із зазначенням дати поставки товару, кінцевої дати оплати за товар, фактичної оплати товару відповідачем, днів прострочення оплати, а також нарахованих відповідачу 3 % річних, інфляційних втрат та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання, що складає в сумі 14 925 480,46 грн, а саме: 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн, інфляційні втрати у розмірі 4228 228,00 грн, пені в сумі 6 143 093,89 грн та 20 % штраф за прострочену оплату понад 30 днів в розмірі 4 080 760,75 грн.

Відповідач ТОВ «Ефе Бетон» у своєму відзиві та додаткових поясненнях щодо позову заперечував відносно нарахованої суми боргу позивачем, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.4. Договору датою поставки товару вважається дата відвантаження Товару, тобто дата відмітки на залізничній накладні (квитанції) про прийом вантажу (Товару) до перевезення станцією відправлення. Поряд з тим, зазначив, що до позовної заяви не долучено жодного доказу, який засвідчує дату поставки товару, відповідно до зазначених умов Договору поставки. Отже, відповідачем факт поставки товару заперечується, відповідно позовні вимоги про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань не визнаються.

Між тим, судом встановлено, що між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за договором № 0411/21-1 від 04.11.2021 за період з 01.12.2021 по 07.02.2022, в якому відображені періоди реалізації та надходження товару, а також коштів в рахунок його оплати, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки за вказаний період. Крім того, встановлено, що отримана відповідачем за видатковими накладним продукція була ним частково оплачена. Факт отримання продукції за вказаними накладеними не було спростовано відповідачем в судовому засіданні.

Отже, з наявних у матеріалах справи доказів, досліджених судом, вбачається, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором та Законом строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України) і він вважається таким, що прострочив його виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідачу за прострочення виконання зобов`язання та визнано його арифметично вірним. Відповідачем альтернативного розрахунку заборгованості суду не надано.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Суд наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Отже, враховуючи, що позивач, реалізуючи свої права у визначений процесуальним законодавством спосіб подав до суду власні розрахунки, які при їх перевірці вказують на їх арифметичну вірність, а відповідачем контррозрахунку не надано, то суд дійшов висновку, що розмір заявлених до стягнення сум штрафних санкцій та передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України нарахувань належним чином підтверджений.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) про стягнення 14 925 480,46 грн, що складаються з 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн, інфляційних втрат у розмірі 4228 228,00 грн, пені в сумі 6 143 093,89 грн та 20 % штрафу за прострочену оплату понад 30 днів в розмірі 4 080 760,75 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, судовий збір, який оплачений позивачем за подання даного позову до Господарського суду міста Києва, покладається на відповідача.

Втім, з огляду на клопотанням позивача про зменшення розміру позовних вимог , судовий збір у відповідності до нової ціни позову ( 14 925 480,46 грн) складає з урахуванням ставок судового збору, визначених у ЗУ «Про судовий збір» , 223 882,20 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) про стягнення коштів - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) (код ЄДРПОУ 39216802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) грошові кошти у розмірі 14 925 480,46 грн, що складаються з 3 % річних у розмірі 473 397,76 грн, інфляційних втрат у розмірі 4228 228,00 грн, пені в сумі 6 143 093,89 грн та 20 % штрафу за прострочену оплату понад 30 днів в розмірі 4 080 760,75 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефе Бетон» (ідентифікаційний код 39216802) (код ЄДРПОУ 39216802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Комплект» (ідентифікаційний код 44367761) судовий збір в розмірі 223 882,20 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 08.11.2024.

Суддя Л.В. Омельченко