Рішення

від 30.10.2024 по справі 910/8602/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2024Справа № 910/8602/24Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/8602/24

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829)

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Калініна, буд. 33, кв. 2, ЄДРПОУ 23856703)

про припинення податкової застави

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (далі - АТ «ПУМБ», Банк, позивач) з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС, відповідач) про припинення податкової застави на належне позивачу нерухоме майно:

1) нежитлову будівлю, автозаправочної станції загальною площею 52,2 кв.м. місце розташування якої: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), № 184 а (сто вісімдесят чотири а), реєстраційний номер об`єкта: 611987451106;

2) земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер: 5110600000:01:037:0250, місце розташування якої: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), № 184 а (сто вісімдесят чотири а), реєстраційний номер об`єкта: 608966251106.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 07.08.2024. Даною ухвалою до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" (далі - ТОВ "АЛВАС").

23.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" надійшло повідомлення по справі.

31.07.2024 через систему "Електронний суд" від представника Державної податкової служби України надійшла заява про продовження встановленого ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 процесуального строку для подання Відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 продовжено Державній податковій службі України встановлений ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 процесуальний строк для подання Відзиву на позовну заяву до 06.08.2024 включно.

05.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Державної податкової служби України надійшов Відзив на позовну заяву.

06.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" надійшла Відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 11.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 розгляд справи по суті відкладено на 30.10.2024.

23.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" надійшла заява про проведення судового засідання, яке призначене на 30.10.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

30.10.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

30.10.2024 у судове засідання представник відповідача не з`явився. Ухвали суду (від 15.07.2024, 07.08.2024, 11.09.2024 та 02.10.2024) були направлені відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримані останнім, про що свідчать довідки про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

30.10.2024 у судове засідання представник третьої особи не з`явився. Ухвали суду (від 15.07.2024, 07.08.2024, 11.09.2024 та 02.10.2024) направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" рекомендованими листами на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Калініна, буд. 33, кв. 2. Конверти з ухвалами суду від 15.07.2024, 07.08.2024, 11.09.2024 та 02.10.2024 було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з зазначенням про те, що поштове відправлення не було вручено відповідачу, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Враховуючи викладене, третя особа повідомлена належним чином про розгляд даної справи.

В судовому засіданні 30.10.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

04.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Державної податкової служби України надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Суд зазначає, що дане клопотання не приймається судом, оскільки подано поза межами строку розгляду справи, а саме після завершення розгляду справи по суті та проголошення Господарським судом міста Києва вступної та резолютивної частини рішення суду 30.10.2024.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2022 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" укладено Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ODE-ГЛ-КФ-43/1 (Генеральний Договір).

21.07.2022 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" в рамках Генерального договору про надання банківських послуг від 16.02.2024 № МБ-ODE-ГЛ-КФ-43/1 укладено Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ- ODE-ГЛ-КФ-43/1/КЛ-3, за умовами якого Банком надано ТОВ "АЛВАС" відкрито кредитний ліміт у розмірі 2 000 000, 00 грн. Згідно даного Договору дата припинення чинності ліміту Банківської послуги - 27.06.2023 включно.

21.07.2022 між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" укладено Іпотечний Договір № МБ-ODE-ІД-КФ-43.6/1 на забезпечення виконання зобов`язання за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ- ODE-ГЛ-КФ-43/1/КЛ-3, який укладений в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ОDЕ-ГЛ-КФ-43/1 від 16.02.2022.

Відповідно до п. 1.1 Договору Іпотекою за цим Договором забезпечується виконання в повному обсязі наступних зобов`язань Іпотекодавця за Основним зобов`язанням, до складу якого входить Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ОDЕ-ГЛ-КФ-43/1 від « 16» лютого 2022 року, укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, з усіма діючими та такими, що можуть бути внесені у майбутньому змінами та доповненнями до нього.

Згідно п. 1.2 за рахунок Предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати документально підтверджені витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а саме:

1.2.1. вимоги за Основним зобов`язанням, включаючи сплату процентів, комісійних винагород, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбаченого Основним зобов`язанням, інших платежів на користь Іпотекодержателя;

1.2.2 вимоги щодо відшкодування витрат на утримання та збереження Предмета іпотеки; витрат на страхування Предмета іпотеки; зверненням стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацією, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам, на оплату послуг оцінки Предмету іпотеки, на оформлення права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки (якщо Іпотекодержатель вирішить залишити Предмет іпотеки у своїй власності), на організацію продажу Предмету іпотеки, на підготовку до проведения прилюдних торгів тощо; витрат у зв`язку з конвертацією коштів, отриманих в результаті реалізації Предмета іпотеки, у валюту Основного зобов`язання; інших документально підтверджених витрат Іпотекодержателя, якщо вони будуть мати місце.

Відповідно до п. 2.1 Предметом іпотеки за цим Договором є наступне нерухоме майно (далі за текстом - "Предмет іпотеки"):

2.1.1. нежитлова будівля, автозаправочна станція, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Ізмаїл, вулиця Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок №184а (сто вісімдесят чотири а), загальною площею - 52,2 кв. м. Право власності підтверджено: свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №082750, виданим виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 24 грудня 2004 року за №1170, та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно "27" березня 2015 року за №9266742, згідно витягу №35836071 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Жековим Юрієм Миколайовичем "02" квітня 2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 611987451106, до складу якого входять політерний опис (за наявності): назва літери (за наявності), назва складової частини, площа (за наявності); вартість за домовленістю Сторін складає -2968600,00 гривень (два мільйони дев`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот гривень 00 копійок);

Іпотекодавець підтверджує, що зазначений опис Предмета іпотеки є достатнім для ідентифікації і відповідає його фактичному стану.

2.1.2. земельна ділянка, місцем розташування якої є: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Ізмаїл, вулиця Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), земельна ділянка №184а (сто вісімдесят чотири а), площею 0,12 га, кадастровий номер: 5110600000:01:037:0250, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь інші - 0,12 га. Право власності на Предмет іпотеки підтверджено: Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА №360904, виданим Ізмаїльською міською радою Одеської області "29" грудня 2005 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020450700013 та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно "24" березня 2015 року за №9222172, згідно витягу №35644421 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Жековим Юрієм Миколайовичем "30" березня 2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 608966251106, вартість за домовленістю Сторін складає 365700,00 гривень (триста шістдесят п`ять тисяч сімсот гривень 00 копійок).

Отже, передане Банку нерухоме майно нежитлової будівлі, автозаправочної станції, пл. 52,2 кв.м. та земельної ділянки, пл. 0,12, кадастровий №5110600000:01:037:0250, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок № 184 а, що становить предмет іпотеки належало ТОВ «АЛВАС» на праві власності.

Обтяження вказаного нерухомого майна та земельної ділянки іпотекою Банка було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.07.2022 року приватним нотаріусом Ізмаїльським нотаріальним округом Гнесько В.Г.

26.09.2023 податковим керуючим Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС в Одеській області від 29.03.2023 № 274/15-32-13-06-22 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «АЛВАС» складено Акт опису майна № 302/15-32-13-02-35. Згідно Акт опису майна № 302/15-32-13-02-35 від 26.09.2023 податковим керуючим описано наступне майно ТОВ «АЛВАС»:

1) Об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Лісова, будинок 5-6 загальною площею 109,4кв.м. та має такі характеристики об`єкта нерухомого майна: Опис: літера А, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1641577351106;

2) Об`єкт нерухомого майна: Земельна ділянка, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Лісова, земельна ділянка 5 а; кадастровий номер 5110600000:01:030:0080, площа (га) 0.0997, Цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної,машинобудівної та іншої промисловості. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 632589151106;

3) Об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, об`єкт житлової нерухомості, що розташована за адресою: Одеська обл.. м. Ізмаїл, вул. Лісова, будинок 5-а, загальною площею 87,3кв.м. та має такі характеристики об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля (АЗС), А бокси (В), загальна площа (кв.м) 108,8 вбиральня, Б, ємності (2-7), надвірні споруди 1,8. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 612005251106;

4) Об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, нежитлова будівля, автозаправочна станція, об`єкт житлової нерухомості, що розташована за адресою; Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Железнякова, будинок184а, загальною площею (кв.м) 52,2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 611987451106;

5) Об`єкт нерухомого майна: Земельна ділянка, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Железнякова, земельна ділянка 1184а; кадастровий номер 5110600000:01:037:02500, площа (га): 0.12. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації автозаправочної станції. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 608966251106;

6) Об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, автозаправочная станція, що розташована, за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вуя. Железнякова, будинок 184-а, загальною площею (кв.м) 52,2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9799127.

09.10.2023 податковим керуючим Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС в Одеській області від 29.03.2023 № 274/15-32-13-06-22 про опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ «АЛВАС» складено Акт опису майна № 333/15-32-13-02-35 у зв`язку з виявленою опискою щодо об`єкту за номером 5 зазначеного акту. Пункт 5 вказаного акту викладено в наступній редакції: Об`єкт нерухомого майна: Земельна ділянка, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Железнякова, земельна ділянка 1184а; кадастровий номер 5110600000:01:037:0250, площа (га): 0.12. Цільове призначення: для розміщення та експлуатації автозаправочної станції. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 608966251106.

13.02.2024, у зв`язку з невиконанням Позичальником (ТОВ «АЛВАС») зобов`язань за Генеральним Договором в рамках якого укладено Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ- ODE-ГЛ-КФ-43/1/КЛ-3від 21.07.2022 Банком (позивачем) було звернуто стягнення на предмет іпотеки у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку», шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме:

- на нежитлову будівлю, автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок № 184 а (сто вісімдесят чотири а), загальною площею 52,2 кв. м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 611987451106, номер відомостей про речове право (право власності): 53726632;

- на земельну ділянку, місце розташування якої: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), земельна ділянка № 184 а (сто вісімдесят чотири а), площею 0,12 га, кадастровий номер: 5110600000:01:037:0250 номер відомостей про речове право (право власності):53726700.

Реєстрацію права власності на вище вказане рухоме майно за Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Наталією Артемівною, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав (№366052259 від 15.02.2024).

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 366630840 від 20.02.2024 року Банку стало відомо, що стосовно нежитлової будівлі, автозаправочної станції, пл. 52,2 кв.м. зареєстрована податкова застава за борги ТОВ «АЛВАС», код ЄДРПОУ 23856703, номер запису про обтяження: 52012227, дата державної реєстрації 06.10.2023 р., обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ43005393), документ-підстава: акт опису майна № 302/15-32-13-02-35 виданий 26.09.2023 Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області, боржник: ТОВ «АЛВАС», код ЄДРПОУ 23856703. Також, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 366631139 від 20.02.2024 року Банку стало відомо, що стосовно земельної ділянки, пл. 0,12, кадастровий №5110600000:01:037:0250 зареєстрована податкова застава за борги ТОВ «АЛВАС» код ЄДРПОУ 23856703, номер запису про обтяження: 52251312, дата державної реєстрації 25.10.2023 р., обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ43005393), документ-підстава: акт опису майна № 333/15- 32-13-02-35 виданий 09.10.2023.

27.02.2024 АТ «ПУМБ» на адресу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області направлено вимогу (вих. № КНО-61.1.3.5/36) про виключення з податкової застави нерухоме майно, що належить на праві приватної власності АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», а саме: 1) нежитлову будівлю, автозаправочна станція, шо знаходиться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок № 184 а (сто вісімдесят чотири а), загального площею 52,2 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 61 і 987451106; 2) земельну ділянку, місце розташування якої: Одеська обл., Ізмаїльський район, ,м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), земельна ділянка № 184 а (сто вісімдесят чотири а), площею 0,12 га, кадастровий номер : 5110600000:01:037:0250, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь інші - 0.12 га. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 608966251106.

Також, даною вимогою АТ «ПУМБ» просив виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження податковою заставою майна, то належить на праві приватної власності АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», а саме: 1) номер запису про обтяження: 52012227, дата державної реєстрації обтяження 06.10.2023 р.. обтяжував: Державна податкова служба України, документ-підстава: акт опису майна № 302/15-32-13- 02-35 від 26.09.2023 р.; 2) номер запису про обтяження: 52251312, дата державної реєстрації обтяження 25.10.203м обтяжував: Державна податкова служба України, документ-підстава: акт опису майна № 333/15-32-4 02-35 від 09.10.2023 р.

19.03.2024 на адресу АТ «ПУМБ» надійшла відповідь від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 11.03.2024 № 8585/6/15-32-13-06-06, згідно якої останнім повідомлено наступне.

За даними інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України станом на 04.03.2024 загальна сума податкового боргу платника податків ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛВАС", код ЄДРПОУ 23856703 з податків, зборів, платежів контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, складає 299 699,66 гривень.

Відповідно до абз. 2 п. 10 розділу II Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 проведено опис майна ТОВ "Алвас" за інформацією з відповідних установ, організацій, які забезпечують ведення державних реєстрів (кадастрів) та в якій відсутня остаточна балансова вартість нерухомого майна та:

складено акт опису майна № 302/15-32-13-02-35 від 26.09.2023, до якого включено об`єкт нерухомого майна боржника: нежитлова будівлі автозаправочна станція будівля, загальна площа 52,2 кв.м., розташована з адресою Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Железнякова, будинок 184а, номер об`єкта в РПВН 611987451106;

складено акт опису майна № 333/15-32-13-02-35 від 09.10.2023, до якого включено об`єкт нерухомого майна боржника: земельна ділянка, кадастровій номер 5110600000:01:037:0250, загальна площа 0,12 га, розташована з адресою Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Железнякова, будинок 184-а, номер об`єкта в РПВ11 608966251106.

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 06.10.2023 та 25.10.2023 відповідно.

Відповідно до норм п. 93.1. ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) В установленому законодавством порядку;

визнання податкового боргу безнадійним;

набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання проти правіти ми та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ.

Відповідно до п. 92.3. статті 92 ПКУ, у разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

Враховуючи те, що станом на 04.03.2024 не відбулась жодна з подій, передбачена п. 93.1. от. 93 ПКУ, у Головного управління ДПС в Одеській області відсутні правові підстави для звільнення з податкової застави описаного майна боржника ТОВ "Алвас".

У позовній заяві позивач зазначає, що станом на час звернення до суду з даним позовом, він є власником нерухомого майна нежитлової будівлі, автозаправочної станції, пл. 52,2 кв.м. та земельної ділянки, пл. 0,12, кадастровий №5110600000:01:037:0250, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок № 184 а, на яке відповідачем було накладено податкову заставу, у зв`язку із наявним податковим боргом у ТОВ "Алвас" - вважає такі дії протиправними та незаконними, та такими що порушують права позивача на вільне володіння належному йому нерухомим майном, у зв`язку із чим звернувся до суду із відповідними позовом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно з частинами 6, 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації

Позивач звертає увагу, що податкова застава на вказані вище об`єкти нерухомого майна була зареєстрована після державної реєстрації іпотеку Банка на вказане майно. Отже, АТ «ПУМБ», як обтяжувач з найвищим пріоритетом, мало переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказаним правом Банк скористався, звернувши стягнення на предмети іпотеки шляхом їх прийняття у власність іпотекодержателя. 13.02.2024 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Наталією Артемівною було зареєстровано право власності АТ «ПУМБ» на нерухоме майно.

А тому, оскільки поточним власником нерухомого майна на сьогоднішній день є АТ «ПУМБ», здійснення обтяження ДПС вказаного Нерухомого майна податковою заставою (за боргами іншої особи - ТОВ «АЛВАС» - порушує права та інтереси АТ «ПУМБ», зокрема право власності, що є неприпустимим.

Відповідач - ДПС, у поданому до суду 05.08.2024 відзиві на позовну заяву (далі відзив), просив у відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк».

Зокрема, у поданому відзиві, відповідач зазначив наступне.

Відповідно до фактичних обставин справи, по ТОВ "АЛВАС" (код ЄДРПОУ 23856703) станом на дату реєстрації акту опису майна - 26.09.2023, обліковувався податковий борг у сумі 292357,60 гривень. Відповідно до норм Податкового кодексу України податковим керуючим здійснено опис майна згідно з актом від 26.09.2023 № 302/15- 32-13-02-35, копію якого, як додаток надано до відзиву. Податкову заставу зареєстровано у державному реєстрі РПНМ. У зв`язку із виявленою опискою щодо об`єкту за номером 5 зазначеного акту, було проведено опис майна з виправленою помилкою, акт від 09.10.2023 № 333/15-32-13- 02-35, копію якого, як додаток надано до відзиву. Податкову заставу зареєстровано у державному реєстрі РПНМ.

Згідно із ст. 41 Податкового кодексу України, Головне управління ДПС в Одеській області є контролюючим органом, який у відповідності до ст. 19-1.1.22 Податкового кодексу України здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 Закону України від 01.12.2016 №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» та на підставі п. 8 розд. 1 даного закону, яким доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції п. 19-1.1. ст.19-1, що визначає перелік функцій державних податкових інспекцій, зокрема функцію адміністрування податків, зборів, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Подальші дії відносно об`єктів нерухомого майна, які перебувають у податковій заставі, здійснюються Державною податковою службою України.

У зв`язку з вищевикладеним Державною податковою службою України було дотримано вимоги Податкового кодексу України щодо опису майна платника податків у податкову заставу та складання акту опису майна,а тому вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Поряд з цим, відповідачем у відзиві викладено позицію щодо позовної заяви та процитовано повністю ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів).

У той же час, суд зазначає, що представники відповідача (ДПС) у жодне судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату,час та місце розгляду справи № 910/8620/24. ДПС про поважність неявки в судові засідання своїх представників не повідомила, заяв, клопотань про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавала. Так само, представниками відповідача (ДПС) під час розгляду даної справи не було подано клопотань про залучення до справи в якості співвідповідача чи третьої особи - Головного управління ДПС у Одеській області та/або клопотання про закриття провадження у справі.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Також у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Згідно з ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Позивач, подаючи до суду 06.08.2024 відповідь на відзив, не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що відповідач фактично підтверджує, що податковий борг у третьої особи перед відповідачем виник значно пізніше - 26.09.2023 року, податкова застава була зареєстрована в державному реєстрі 06.10.2023 року. Тобто, відповідач будь-якими належними та допустимими доказами не спростував факту наявності у позивача пріоритетного права на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки та не довів факту реєстрації права податкової застави раніше від реєстрації обтяження нерухомого майна позивачем.

Також позивач зазначає, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України на дану справу поширюється юрисдикція господарського суду, з посиланням на приписи ст. ч. 2 ст. 4 ГПК України, ст. 45 ГПК України. В підтвердження своєї позиції робить посилання на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19.10.2019 у справі № 906/1063/18.

Також додатково на свою позицію щодо підсудності даного спору юрисдикції господарського суду позивач посилається на ст. 30 ГПК України, якою визначена виключна підсудність справ.

Так, частиною 3 статті 30ГПК України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Водночас, згідно з ч.5 ст.30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Позивач зазначає, що відповідачем за цим позовом визначено Державну податкову службу України. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №227 від 06.03.2019, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Враховуючи, що відповідачем у справі є Державна податкова служба України, а відповідно до положень ч.5 ст.30 ГПК України, спори за участю центрального органу виконавчої влади розглядаються за правилами виключної підсудності, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду, позивач вважає, що позовна заява повинна розглядатись за виключною підсудністю Господарським судом міста Києва.

Під час розгляду справи, судом у підготовчих та судових засіданнях з`ясовувалося у позивача чи обраний ним спосіб захисту відновить його порушене право та інтерес. А також з`ясовувалося чи має позивач намір у відповідності до приписів ч. 3 ст. 46 ГПК змінювати предмет чи підстави позову.

Позивачем зазначено, що порушені право чи інтерес підлягають захисту обраним ним способом захисту, предмет чи підстави позову змінювати не буде.

Також судом під час розгляду справи у підготовчому провадженні з`ясовувалося у позивача чи рішення у справі може вплинути на права або обов`язки третіх осіб, а також чи та чи є необхідність у залучені до участі у справі співвідповідача чи необхідності заміни неналежного відповідача.

Під час розгляду справи, представником позивача повідомлено про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору та будь-яких співвідповідачів.

Отже, представник позивача стверджував, що обраний ним спосіб захисту порушеного права є належним та таким, що відновить вільне володіння на належне йому нерухоме майно, а позовні вимоги у даній справі звернуті до належного відповідача. Зокрема, позивач зазначає, що оскільки згідно Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяжувачем зазначено Державну податкову службу України, останній є належним відповідачем у справі.

Відповідач, правом на подання заперечення на відповідь на відзив, відповідно до приписів ст. 167 ГПК України, не скористався.

Третя особа, правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву, відповідно до приписів ст. 168 ГПК України не скористалася.

Щодо юрисдикції спору, суд зазначає наступне. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).

Як слідує із матеріалів справи, спірне майно позивач набув право власності на об`єкти нерухомого майна (нежитлова будівля, автозаправочної станції, пл. 52,2 кв.м. та земельна ділянка, пл. 0,12, кадастровий №5110600000:01:037:0250, що знаходяться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок № 184 а), які ТОВ "АЛВАС" передало в іпотеку, згідно з Іпотечним договором № МБ-ODE-ІД-КФ-43.6/1 від 21.07.2022 і саме за захистом відповідного речового права звернулося АТ «ПУМБ». У свою чергу, позивач не є боржником за податковим боргом і не перебуває у безпосередніх відносинах із відповідачем у контексті наявності податкового боргу.

Таким чином, у цьому разі має місце спір про право (приватноправовий спір), оскільки наслідки його вирішення судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме позивача, а характер спірних матеріальних правовідносин, як і предмет оскарження, у даному випадку вказують на юрисдикцію господарських судів.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.06.2023 у справі № 907/568/22 та від 09 серпня 2023 року у справі № 907/850/22.

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копію: Генерального договору про надання банківських послуг № МБ-ODE-ГЛ-КФ-43/1 від 16.02.2022; Договору про надання банківської послуги кредитної лінії № МБ-ODE-ГЛ-КФ-43/1/КЛ-3 від 21.07.2022; іпотечного договору № МБ-ODE-ІД-КФ-43.6/1 від 21.07.2022, витягу з держреєстру речових прав № 366052259 від 15.02.2024 року про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, витягу з держреєстру речових прав № 366052690 від 15.02.2024 про реєстрацію права власності на земельну ділянку, висновок про вартість майна зроблений УкрЕксПроБуд, розрахуноку заборгованості Алвас, виписку по кредиту, виписку по кредиту, виписку по процентам, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 366630840 від 20.02.2024, Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 366631139 від 20.02.2024, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №305552657, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №305554089 від 21.07.2022, вимоги про виключення майна з податкової застави № КНО 61.1.3.5 36 від 27.02.2024, листа ГУ ДПС, витягу із ЄДДР від 27.05.2024 АТ ПУМБ, 1-4 стор Статуту АТ ПУМБ, виписки по процентам 1 Алвас, довідки про суми податкового боргу станом на 09.10.2023 ТОВ «АЛВАС», довідки про суми податкового боргу станом на 26.09.2023 ТОВ «АЛВАС», акту опису майна № 302/15-32-13-02-35 від 26.09.2023, акту опису майна № 333/15-32-13-02-35 від 09.10.2023, рекомендованого поштового відправлення, витягу з Державного реєстру речових прав від 06.10.2023, витягу з Державного реєстру речових прав від 05.10.2023, витягу з Державного реєстру речових прав від 25.10.2023.

Представником позивача при розгляді справи по суті надано письмові пояснення з приводу поданих ним письмових доказів.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Предметом спору у розглядуваній справі є припинення податкової застави щодо нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, як на предмет іпотеки.

Згідно з частинами першою, другою статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 321 ЦК України).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 572 ЦК України встановлено поняття застави, а саме: в силу застави кредитор (заставодержатель має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 575 ЦК України визначає окремі види застав, за якою іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною першою Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент реєстрації права власності за АТ «ПУМБ»), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Частиною 6 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом іпотеки за іпотечним договором № МБ-ODE-ІД-КФ-43.6/1 від 21.07.2022, укладеним між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС", є нежитлова будівля, автозаправочна станція, що знаходиться за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Ізмаїл, вулиця Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), будинок №184а (сто вісімдесят чотири а), загальною площею - 52,2 кв.м. та земельна ділянка, місцем розташування якої є: Одеська область, Ізмаїльський район, місто Ізмаїл, вулиця Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), земельна ділянка №184а (сто вісімдесят чотири а), площею 0,12 га, кадастровий номер: 5110600000:01:037:0250, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, склад угідь інші - 0,12 га, що належала іпотекодавцю (ТОВ "АЛВАС") на праві власності.

У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за Кредитним договором Банком було звернуто стягнення на предмет іпотеки у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, на підставі чого 13.02.2024 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Наталією Артемівною було зареєстровано право власності АТ «ПУМБ» на нерухоме майно.

Реєстрацію права власності на вказане рухоме майно за Акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" зареєстровано приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Наталією Артемівною, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав (№366052259 від 15.02.2024).

AT "Перший Український Міжнародний банк" набуло право власності на об`єкт нерухомого майна, який ТОВ "АЛВАС" передало в іпотеку, згідно з іпотечним договором № МБ-ООЕ-ІД-КФ-43.6/1 від 21.07.2022.

Отже, позивач набув право власності на спірне нерухоме майно в результаті процедури звернення стягнення на іпотечне майно.

Процедура набуття банком права власності на спірне нерухоме майно, як предмет іпотеки, не оспорена, а отже наразі є дійсною. А тому, позивач є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Також відповідно до Інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.02.2024 № 366631139 щодо нерухомого майна - нежитлова будівля, автозаправочна станція, загальна площа 52,2 кв.м., розташована з адресою Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Железнякова, будинок 184а, номер об`єкта в РПВН 611987451106 внесено запис про обтяження: 52012227, дата, час державної реєстрації: 06.10.2023 08:24:38; Державний реєстратор: Соловйова Ірина Анатоліївна, Виконавчий комітет Кілійської міської ради, Одеська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 302/15-32-13-02-35, виданий 26.09.2023, видавник: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69618406 від 06.10.2023 08:35:07, Соловйова Ірина Анатоліївна, Виконавчий комітет Кілійської міської ради, Одеська обл.; Вид обтяження: податкова застава; Можливість відчуження: за погодженням з обтяжувачем; Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ: 43005393, країна реєстрації: Україна Боржник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛВАС", код ЄДРПОУ: 23856703, країна реєстрації: Україна.

Відповідно до Інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.02.2024 № 366630840 щодо нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровій номер 5110600000:01:037:0250, загальна площа 0,12 га, розташована з адресою Одеська обл., м. Ізмаїл, вулиця Железнякова, будинок 184-а, номер об`єкта в РПВН 608966251106 внесено запис про обтяження: 52251312; дата, час державної реєстрації: 25.10.2023 08:38:15; Державний реєстратор: Соловйова Ірина Анатоліївна, Виконавчий комітет Кілійської міської ради, Одеська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, серія та номер: 333/15-32-13-02-35, виданий 09.10.2023, видавник: Головне управління Державної податкової служби в Одеській області; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69893894 від 25.10.2023 08:48:19, Соловйова Ірина Анатоліївна, Виконавчий комітет Кілійської міської ради, Одеська обл.; Вид обтяження: податкова застава; Можливість відчуження: за погодженням з обтяжувачем; Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжувач: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ: 43005393, країна реєстрації: Україна Боржник: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛВАС", код ЄДРПОУ: 23856703, країна реєстрації: Україна.

Отже, оскільки відповідно до Інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20.02.2024 № 366631139 та від 20.02.2024 № 366630840 Обтяжувачем вказано: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ, код ЄДРПОУ: 43005393, Державної податкової служби України є належним відповідачем по справі.

За змістом пунктів 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не оплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення, такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України).

Припинення податкової застави врегульовано статтею 93 Податкового кодексу України, згідно з якою:

- майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (п. 93.1);

- підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (п. 93.2);

- порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 93.3);

- у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу (п. 93.4).

Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені Податковим кодексом України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №803/3853/15 та постанові Верховного Суду від 03.07.2023 № 344/3333/23.

З аналізу зазначених норм ПК України слідує, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків у якого виник та наявний податковий борг, тобто на майно ТОВ "АЛВАС". Новий власник майна - AT "Перший Український Міжнародний банк" не є божником по сплаті податків, а відтак процедура звернення стягнення на його майно, в порядку визначеному Податковим кодексом України, не може бути реалізована.

Водночас податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, у той час, як позивач - власник майна, не замінює ТОВ «АЛВАС» у правовідносинах щодо погашення заборгованості зі сплати податків та придбав спірне майно в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічних висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 464/3242/20, від 24 січня 2024 року у справі № 569/9806/21, від 06 лютого 2024 року у справі № 914/2901/21, від 11 березня 2024 року у справі № 295/429/23.

Як передбачено ст. 90 Податкового кодексу України, пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

За приписами п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що податкова застава Головного управління ДФС у Одеській області, зареєстрована на нерухоме майно 06.10.2023 та 25.10.2023, після договору укладення іпотеки (21.07.2022) та його державної реєстрації.

Отже, Банк є власником вказаного нерухомого майна відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав: індексний номер 366052259 від 15.02.2024 та Витягу з Державного реєстру речових прав: індексний номер 366052690 від 15.02.2024, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження, і такі обставини мають триваючий характер та перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Водночас, матеріали справи не містять доказів про оскарження будь-яких дії позивача, у тому числі з боку відповідача, пов`язаних із набуттям права власності на майно, придбаним шляхом стягнення на предмет іпотеки.

З урахуванням приписів ст. 90 Податкового кодексу України, пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку раніше, є вищим щодо пріоритету податкової застави, що виникла пізніше.

При цьому, суд не оцінює законність підстав для переходу права власності на майно до нового власника, оскільки це не є предметом даного спору. Тому, враховуючи принцип презумпції правомірності правочину, суд вважає процедуру стягнення на іпотечне майно та реєстрацію майна за новим власником - законною.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом, позивач є добросовісним власником майна, яке знаходиться у податковій заставі і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На переконання суду, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права у вигляді скасування (припинення) обтяження у вигляді податкової застави, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

Щодо посилань відповідача про відсутність підстав для звільнення спірного майна з податкової застави з посиланням на приписи статті 93 ПК України, суд зазначає таке.

Згідно наданої відповідачем довідки про суми податкового боргу станом на 26.09.2023 ТОВ «АЛВАС» має заборгованість у розмірі 292 357, 60 грн.

Згідно наданої відповідачем довідки про суми податкового боргу станом на 09.10.2023 ТОВ «АЛВАС» має заборгованість у розмірі 287 723, 56 грн.

Як встановлено матеріалами справи, звернуте Банком стягнення на предмет іпотеки у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нерухоме майно знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ «АЛВАС» якому відповідне майно належало до набуття на нього права власності.

Під час розгляду справи позивачем було зазначено, що третя особа (ТОВ «АЛВАС») не перебуває в стані припинення та ліквідації.

Також суд зазначає, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08.11.2024 ТОВ «АЛВАС» в стані припинення не перебуває та згідно даних сайту Судова влада України (https://court.gov.ua/fair/) ТОВ «АЛВАС» в стані банкрутства не перебуває.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм ПК України, Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 у справі № 914/2901/21 зазначив про те, що податкова застава поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг. До подібних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 у справі № 907/568/22, від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Таким чином, за висновками суду касаційної інстанції, приписи статті 93 вказаного Кодексу не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, оскільки позивач не є боржником, щодо якого у вказаній нормі права передбачені випадки можливості звільнення майна з податкової застави.

За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підстав для звільнення спірного майна з податкової застави (оскільки, на думку органів ДПС, зазначене суперечитиме приписам статті 93 Податкового кодексу України), з тих підстав, що звернуте на предмет іпотеки, за невиконання третьою особою основного зобов`язання, нерухоме майно знаходилося у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ТОВ «АЛВАС» якому майно належало до звернення. Таким чином, за висновком суду, приписи статті 93 вказаного Кодексу не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин, оскільки позивач не є боржником, щодо якого у вказаній нормі права передбачені випадки можливості звільнення майна з податкової застави.

Отже, положення ст. 93 ПК України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна боржника, яким позивач у розглядуваній справі (Банк) не є.

Таким чином, позивач у зазначеній справі, набувши право власності на нерухоме майно шляхом стягнення на предмет іпотеки, тобто добросовісно, яке не було оспорено, не може належним чином реалізувати права власника, саме через наявність податкової застави. Тобто, набувши право власності таке майно, позивач розраховував, що матиме можливість вільно розпоряджатися нерухомим майном, а держава в особі відповідних органів не перешкоджатиме цьому та належним чином виконуватиме власні зобов`язання.

Інший підхід створюватиме ситуацію правової невизначеності, коли титульному володільцю (правова підстава набуття прав на майно якого не оскаржена) будуть створюватися перешкоди щодо реалізації права власності на таке майно.

До того ж, Державна податкова служба України не спростувала підстави набуття позивачем права власності на спірне майно.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати

до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Крім того, за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, оскільки податкова застава не пов`язана з особою позивача, стосується майна, яке придбано ним в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку» (звернення стягнення на предмет іпотеки), порушує права власника на розпорядження цим майном, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та припинення податкової застави спірного нерухомого майна, що узгоджується із висновками, викладеними у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 27.06.2023 № 907/568/22, від 09.08.2023 № 907/850/22, від 03.07.2023 № 344/333/23 та від 18 червня 2024 року у cправі № 927/1172/23.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" - задовольнити.

2. Припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 52012227, дата реєстрації обтяження: 06.10.2023 року, обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ43005393) належного АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на праві власності нерухомого майна - нежитлової будівлі, автозаправочної станції загальною площею 52,2 кв.м. місце розташування якої: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), № 184 а (сто вісімдесят чотири а), реєстраційний номер об`єкта: 611987451106.

3. Припинити податкову заставу (номер запису про обтяження: 52251312, дата реєстрації обтяження: 25.10.2023 року, обтяжувач: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ43005393) належного АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» на праві власності нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,12 га, кадастровий номер: 5110600000:01:037:0250, місце розташування якої: Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна (до перейменування вулиця Железнякова), № 184 а (сто вісімдесят чотири а), реєстраційний номер об`єкта: 608966251106.

4. Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08.11.2024

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА