Рішення

від 22.10.2024 по справі 910/7158/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2024Справа № 910/7158/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Черкащини"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 2 919 687,29 грн.

Суддя Борисенко І. І.

Секретар судового засідання Шилін Є. О.

представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Черкащини" (далі - ТОВ "Зелена Енергія Черкащини", позивач) до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2 919 687,29 грн. за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом № 1737/01 від 28.12.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 1737/01 від 28.12.2019 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленої позивачем електроенергії "за зеленим тарифом" з лютого по серпень 2022, у зв`язку з чим у відповідача виникала заборгованість.

У позові ТОВ "Зелена Енергія Черкащини" просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 2 911 097,17 грн. та 3 % річних у сумі 8 590,12 грн., що разом становить 2 919 687,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

05.07.2024 відповідачем був наданий відзив на позов, в якому останній проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що на виконання п. 10.5 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок № 641 від 26.04.2019), гарантованим покупцем на адресу позивача були направлені акти приймання-передачі частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за періоди жовтень 2021, лютий-серпень 2022 та акти коригування до вказаних актів приймання-передачі частки вартості, на загальну суму 1 677 098,09 грн. Тобто, на думку відповідача, оскільки у позивача наявний борг за послугу з частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця на вказану суму, то вимоги позивача у сумі 1 677 098,09 грн. не підлягають задоволенню. Також позивач просив зменшити 3 % річних до 1 грн.

12.07.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві, вважав їх необґрунтованими, зазначив про безпідставність зменшення на суму заборгованості 1 677 098,09 грн., оскільки Порядок № 641 від 26.04.2019 не передбачає автоматичного зменшення розрахунків, а лише надає гарантованому покупцю право на такі дії, яке може бути реалізоване відповідно до затвердженої законом процедури. При цьому, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження факту наявності боргу позивача перед відповідачем на суму 1 677 098,09 грн., акти приймання-передачі та акти коригування підписані відповідачем в односторонньому порядку, а із зазначеними у них сумами позивач категорично не погоджується.

17.07.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких ДП "Гарантований покупець" заперечувало проти доводів, зазначених у відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.

30.08.2024 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку зі сплатою основного боргу у сумі 55 100,89 грн.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 22.10.2024 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 22.10.2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 між ТОВ "Зелена Енергія Черкащини" (виробником електроенергії) та ДП "Гарантований покупець" (покупець) був укладений договір № 1737/01, відповідно до якого виробник зобов`язується продавати, а покупець купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору).

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої покупцем у виробника у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії й актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку (п. 3.3 договору).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" товариство має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.5 договору передбачено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію.

Постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 був затверджений Порядок

купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, який регулює, зокрема, порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також порядок продажу за "зеленим" тарифом та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, а також розрахунків за неї (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 10.1 вказаного Порядку (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до 15-го числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями товариства.

До 25-го числа (включно) розрахункового місяця підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.

Пунктом 10.2 Порядку передбачено, що з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку підприємство протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати товариством спожитої електричної енергії підприємство протягом 2-х робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє Товариству акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Після отримання від підприємства на електронну адресу акта купівлі-продажу товариство надає у 3-денний строк з дати отримання актів купівлі-продажу два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Підприємство у 5-денний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає товариству один примірник поштою. У разі наявності у товариства зауважень до акта купівлі-продажу, останнє письмово повідомляє про це відповідача. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання товариством акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому підприємством акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (пункт 10.3 Порядку).

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від товариства акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з позивачем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, підприємство було зобов`язане здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у товариства у три етапи. Перший - до 15 числа (включно) розрахункового місяця, другий - до 25 числа (включно) розрахункового місяця, третій (остаточний) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП розміру вартості послуги.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, у жовтні 2021, лютому-серпні 2022 позивач, на виконання своїх зобов`язань за договором, здійснив поставку електричної енергії відповідачу на загальну суму 5 329 629,63 грн., яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, наявними в матеріалах справи:

- за жовтень 2021 від 31.10.2021 на суму 939 890,17 грн;

- за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 409 120,64 грн;

- за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 402 895,06 грн;

- за квітень 2022 від 30.04.2022 на суму 766 696,20 грн;

- за травень 2022 від 31.05.2022 на суму 874 243,36 грн;

- за червень 2022 від 30.06.2022 на суму 651 480,24 грн;

- за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 927 882,52 грн.;

- за серпень 2022 від 31.08.2022 на суму 355 099,46 грн. та підписаним сторонами актом коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за серпень 2022 від 17.05.2024 на суму 2 321,98 грн.

За умовами укладеного сторонами договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до положень глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Судом взято до уваги те, що 09.09.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 117 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року", постанову № 1190 від 20.09.2022, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року, та постанову від 14.03.2023 № 473, якою затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року.

Отже, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року - у строк до 20.03.2023 року (включно).

Проте, відповідач частково сплатив за поставлену у жовтні 2021, лютому - серпні 2022 електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну суму 2 418 532,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з серпня 2022 по жовтень 2023.

Отже, у відповідача за договором № 1737/01 від 28.12.2019 виникла заборгованість у сумі 2 911 097,17 грн. (5 329 629,63 грн. - 2 418 532,46 грн.), а саме: за актами купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року від 31.10.2021 у сумі 88 301, 95 грн., за лютий 2022 року від 28.02.2022 - у сумі 67 425, 08 грн., за березень 2022 року від 31.03.2022 - у сумі 333 260, 02 грн., за квітень 2022 року від 30.04.2022 - у сумі 388 212, 69 грн., за травень 2022 року від 31.05.2022 - у сумі 723 142, 04 грн., за червень 2022 року від 30.06.2022 - у сумі 487 940, 47 грн., за липень 2022 року від 31.07.2022 - у сумі 652 831, 65 грн., за серпень 2022 року від 31.08.2022 - у сумі 169 983, 27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд не приймає доводи відповідача щодо необхідності застосування приписів постанови НКРЕКП від 03.04.2024 року № 652 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", якою абзац 3 підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 викладено у такій редакції: "Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення". Як вказує відповідач, у позивача перед відповідачем за жовтень 2021, лютий-серпень 2022 наявний борг за послугу з частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії у сумі 1 677 098,09 грн., про що свідчать надані відповідачем акти приймання-передачі, підписані останнім 02.07.2024, та направлені позивачу разом з відзивом 03.07.2024.

Так, згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у жовтні 2021 року та у лютому-серпні 2022 року, у зв`язку з чим положення вищевказаної постанови НКРЕКП від 03.04.2024 року № 652 до вказаних спірних відносин застосуванню не підлягають, як, зокрема, і положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України" від 30 червня 2023 року № 3320-ІХ, та прийнятної на його виконання постанови НКРЕКП від 24 січня 2024 року № 178 "Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП", на які посилався відповідач під час розгляду даної справи.

Також положення постанови НКРЕКП від 03.04.2022 № 652 жодним чином не звільняють відповідача від обов`язку своєчасної оплати придбаної електричної енергії за договором № 1737/01 від 28.12.2019.

Крім того, про наявність боргу за послугу з частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії у сумі 1 677 098,09 грн. відповідач зазначив лише під час розгляду даної справи, акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за жовтень 2021, та з лютого по серпень 2022, на які посилається відповідач, були підписані 02.07.2024 у односторонньому порядку з боку ДП "Гарантований покупець", а зазначені у цих актах суми позивач категорично заперечує.

Отже, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, у суду немає підстав для зменшення заявленого позивачем до стягнення боргу, на суму вказану відповідачем - 1 677 098,09 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи по суті, відповідно до платіжних інструкцій № 387 582 від 30.07.2024, № 394 634 від 28.08.2024, відповідач частково сплатив поставлену електричну енергію «за зеленим тарифом» на загальну суму 55 100,89 грн., у зв`язку з чим представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі в цій частині позову.

Отже судом встановлено, що грошове зобов`язання відповідача в частині сплати коштів за послуги припинилось, а тому в цій частині (про стягнення основного боргу на суму 55 100,89 грн.) провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Що стосується решти основного боргу відповідача, що складає 2 855 996,28 грн. (2 911 097,17 грн. - 55 100,89 грн.), то доказів його оплати відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення вказаної суми заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, оскільки відповідачем зобов`язання за договором було виконано неналежним чином, позивач нарахував відповідачу 3 % річних у сумі 8 590,12 грн. за період з 02.05.2024 по 06.06.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3 % річних, судом встановлено його арифметичну правильність, у зв`язку з чим вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 8 590,12 грн. підлягає задоволенню, як просив позивач.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних до 1 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 зазначила про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнового стану боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Відповідне зменшення заявлених до стягнення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила саме з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, що склалися у справі №902/417/18, та зокрема з урахуванням критеріїв розумності, справедливості та пропорційності. У справі №902/417/18 сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України і встановили її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96 % річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев`яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що фактично визначені договором 96 % річних є саме способом отримання кредитором доходу, а тому з метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення з відповідача у зазначеній справі суми відсотків річних було обмежено.

Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала про те, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 здійснила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме: з огляду на встановлення в укладеному між сторонами зазначеної справи договорі процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові про можливість за наявності виняткових обставин зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, проте звертає увагу, що у даній справі, на відміну від справи № 902/417/18, позивач заявив до стягнення з відповідача відсотки річних у розмірі, передбаченому законом, а саме: частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України - 3 відсотки.

Таким чином, судом не встановлено відповідних обставин очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних.

Розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (три відсотки). А наведені відповідачем підстави - не можуть бути підставою для зменшення розміру трьох відсотків річних без встановлення судом виключних (надзвичайних) обставин.

Отже, у клопотанні відповідача про зменшення розміру 3 % річних - суд відмовляє.

За таких обставин позов ТОВ "Зелена Енергія Черкащини" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73 - 79, 129, 231, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Черкащини" задовольнити у частині основного боргу та 3% річних.

Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Черкащини" (19715, Черкаська обл., село Гельмязів, вул. Корольова, буд. 119А, ідентифікаційний код 42951200) основну заборгованість у сумі 2 855 996 (два мільйони вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 28 коп., 3 % річних у сумі 8 590 (вісім тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 12 коп., судовий збір в сумі 42 968 (сорок дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 80 коп.

В частині вимоги про стягнення основного боргу у сумі 55 100 (п`ятдесят п`ять тисяч сто) грн. 89 коп. - закрити провадження у справі.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 07 листопада 2024

Суддя Борисенко І. І.