Рішення

від 04.11.2024 по справі 911/2007/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2007/24

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецагроторг»,

м. Миколаїв,

до відповідачаФізичної особи-підприємця Сахніка Андрія Анатолійовича, м. Вишневе Київської області,

про стягнення 111 000,00 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з`явились; від відповідача: не з`явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецагроторг», м. Миколаїв (далі по тексту ТОВ «Спецагроторг») звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою від 30.07.2024 до відповідача Фізичної особи-підприємця Сахніка Андрія Анатолійовича, м. Вишневе Київської області (далі по тексту ФОП Сахнік А.А), в якій просить суд на підставі ст. 1212 ЦК України стягнути з ФОП Сахніка Андрія Анатолійовича 111000,00 грн. безпідставно отриманих коштів на користь ТОВ «Спецагроторг».

Позов обґрунтований тим, що 23.01.2024 ТОВ Спецагроторг» перерахувало на рахунок ФОП Сахніка А.А. 111 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №215 від 23.01.2024.

Позивач твердить, що станом на дату подання позову договір щодо поставки відповідного товару з відповідачем не укладався, та поставка замовленого товару належним чином не відбулась, у зв`язку з чим, позивач, посилаючись на приписи статті ч.1 ст. 1212 ЦК України просить повернути вказані кошти як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 14 028,00 грн. судових витрат, з яких 3 028,00 грн. судовий збір, 11 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Разом із позовом, позивач заявив клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2024 відкрито провадження у справі №911/2007/24 у порядку загального позовного провадження. Клопотання позивача ТОВ «Спецагроторг» про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

Цією ж ухвалою суд, в порядку статті 177 ГПК України, зобов`язав позивача подати:

- оригінали документів, доданих до позовної заяви (для огляду в судовому засіданні);

- докази звернення до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти у сумі 111000,00 грн., згідно платіжної інструкції №215 від 23.01.2024;

- рахунок-фактуру від 22.01.2024, яка вказаний у полі «Призначення платежу» платіжних інструкцій від 23.01.2024 №215, №213, №210, №211.

Крім того, вказаною ухвалою, у порядку статті 74 ГПК України, зобов`язано відповідача подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали документальні докази наявності підстав для отримання та утримання грошових коштів в сумі 882 000,00 грн., сплачених ТОВ «Спецагроторг» відповідно до платіжних інструкцій від 23.01.2024 №215, №213, №210, №211 (договір, первинні документи, що фіксують зміст господарських операцій між сторонами накладні, ТТН, акти прийому-передачі тощо);

копію виставленого позивачу Рахунку-фактури від 22.01.2024, посилання на який міститься у полі «Призначення платежу» платіжних інструкцій від 23.01.2024 №215, №213, №210, №211;

докази повернення коштів у сумі 111 000,00 грн., отриманих згідно платіжної інструкції №215 від 23.01.2024.

Вказану копію ухвали від 02.08.2024 про відкриття провадження у справі, відповідно до вимог процесуального закону, було надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням №0600948605098 на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштове відправлення не було вручено адресату та 22.08.2024 повернуто підприємством зв`язку на адресу суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно із пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (даний висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/17797/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Гарантований статтею 165 ГПК України п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву сплив 06.09.2024.

Ухвалою від 06.08.2024, постановленою на підставі частин 11-13 ст. 176 ГПК України, у зв`язку із виявленням після відкриття провадження, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладений у статтях 162, 162, 172 цього кодексу, зобов`язано ТОВ «Спецагроторг» у строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме здійснити реєстрацію електронного кабінету юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецагроторг» (код ЄДРПОУ 39828342) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, про що письмово повідомити суду; подати суду виправлену позовну заяву, оформлену відповідно до вимог статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яка містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників справи.

19.08.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву на виконання ухвали суду, до якої додано виправлений примірник позовної заяви та докази реєстрації електронного кабінету юридичної особи ТОВ «Спецагроторг» в підсистемі «Електронний суд».

Крім того, 19.08.2024 від ТОВ «Спецагроторг» надійшла заява про виконання ухвали 02.08.2024, до якої зокрема долучено оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою від 23.09.2024 забезпечено проведення судового засідання 23.09.2024 у режимі відеоконференції.

Іншою ухвалою від 23.09.2024, у зв`язку з усуненням позивачем виявлених недоліків, в порядку частини 12 ст. 176 ГПК України постановлено продовжити розгляд справи №911/2007/24, підготовче судове засідання відкладено на 07.10.2024.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Копія ухвали від 23.09.2024 була направлена та доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача 25.09.2024, про що свідчить залучені до матеріалів справи довідки Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

Ухвалою від 07.10.2024 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2024.

Як свідчать залучені до матеріалів справи довідки Господарського суду Київської області про доставку електронного листа, позивач та відповідач, копію ухвали від 07.10.2024 отримали 08.10.2024.

У судове засідання з розгляду справи по суті 04.11.2024 сторони не з`явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки суд не повідомили, про судове засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на 04.11.2024 відповідач відзив на позов та докази на його підтвердження не подав.

Розглянувши позов ТОВ «Спецагроторг» до ФОП Сахніка А.А. про стягнення 111 000,00 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Відповідач виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру №22.01/2024 від 22.01.2024 на суму 882000,00 грн. без ПДВ на оплату товару: комплект для збирання БПЛА FPV 7``KAMIKADZE в кількості 90 штук.

Як вбачається з наданої позивачем виписки з особового рахунку в АТ «ОТП Банк» за період з 23.01.2024 по 24.01.2024, позивач здійснив оплату вказаного рахунку платіжними інструкціями №215 на суму 111 000,00 грн., №213 на суму 229 000,00 грн., №210 на суму 229 000,00 грн., №211 на суму 313 000,00 грн.

В призначенні вказаних платіжних документів зазначено: «оплата за товар, згідно Рахунку-фактури №22.01/2024 від 22 січня 2024 р. без ПДВ».

Одним з основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 ЦК України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із статтею 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частиною першою статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно з частиною сьомою статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17 грудня 2018 року у справі № 912/1883/17 вказав, що за загальним правилом договір є укладеним у випадку повного і безумовного прийняття (акцепту) однією стороною пропозиції іншої сторони про укладення договору (оферти). При цьому укладання господарських договорів допускається у спрощений спосіб шляхом обміну листами, прийняття до виконання замовлень тощо. Зокрема, прийняттям пропозиції відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України є вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (надання послуг, сплата коштів тощо). Зазначена правова норма не містить вичерпного переліку можливих конклюдентних дій.

Враховуючи, що зміст відносин сторін вбачається з документів, якими обмінялися сторони (рахунок на оплату із назвою та кількістю товару та його ціною, платіжна інструкція із посиланням на реквізити рахунку), суд встановив, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб.

Вказаним спростовуються доводи позивача про те, що станом на момент подання позову договір щодо поставки відповідного товару між сторонами не укладався.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Змістом зобов`язань сторін за договором поставки є сплата коштів покупцем ТОВ «Спецагроторг» за товар у кількості, асортименті та за ціною, які визначені у рахунку-фактурі №22.01/2024 від 22.01.2024, що породжує для продавця ФОП Сахніка А.А. негрошове зобов`язання поставити узгоджений та оплачений товар.

Здійснена позивачем на рахунок відповідача сплата коштів за своєю суттю є попередньою оплатою.

Відповідно до частини 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Вказана норма надає право покупцю діяти альтернативно на власний розсуд, а саме або вимагати передання оплаченого товару, або повернути кошти.

Договором між сторонами не було встановлено строк (термін) виконання постачальником зобов`язання з поставки товару; також не було передбачено порядку поставки та місця передачі товару.

Відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів звернення покупця до продавця з вимогою поставити товар матеріали справи не містять, у зв`язку з чим відсутні підстави твердити про порушення продавцем укладеного між сторонами договору щодо поставки товару, а відтак для твердження про непередання відаовідачем товару у встановлений строк та як наслідок - для застосування до відносин сторін наведеної частини 2 ст. 693 ЦК України.

Разом з тим, 27.05.2024 листом №5405611515551 звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів, в якій ТОВ «Спецагроторг» керуючись ч.1 ст. 1212 ЦК України просило ФОП Сахніка А.А. повернути 882 000,00 грн. як безпідставно отримані кошти. При цьому, у вказаній вимозі позивач зазначає, що станом на 27.05.2024 договір щодо поставки відповідного товару, та поставка замовленого товару належним чином не відбулась.

08.08.2024 листом № 5405600001360 позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою про повернення коштів сплачених відповідно до рахунку-фактури №22.01/2024 від 22.01.2024.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів поставки товару відповідно до спірного рахунку як і не містять доказів повернення відповідачем позивачу сплачених коштів за платіжною інструкцією №215 від 23.01.2024 в розмірі 111 000,00 грн.

Позивач, стверджуючи про відсутність укладеного між сторонами договору та посилаючись на положення статті 1212 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 111 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів за платіжною інструкцією №215 від 23.01.2024.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина перша статті 1212 ЦК України застосовується, якщо 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави дійти висновку, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Вказана позиція Верховного Суду є сталою та викладена зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.10.2023 у справі №761/13656/20.

За таких обставин, враховуючи встановлений судом факт укладання між сторонами договору поставки в спрощений спосіб, а також, враховуючи те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права, наявність між сторонами чинного договору поставки виключає застосування до відносин сторін ст. 1212 ЦК України.

У зв`язку із зазначеним, суд констатує факт неправильного обрання позивачем способу захисту порушеного права. При цьому обрання способу захисту порушеного права є суб`єктивним правом кожної особи, на яку покладається тягар відповідальності за неправильно обраний спосіб захисту і за всі наслідки пов`язані з цим.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2022 у справі №910/12525/20, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про відмову у позові ТОВ «Спецагроторг» до ФОП Сахніка А.А. про стягнення 111 000,00 грн. повністю.

У зв`язку із відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України суд залишає за позивачем судові витрати.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецагроторг» відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 08.11.2024.

Суддя О.В. Конюх