Рішення

від 23.10.2024 по справі 911/1607/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа № 911/1607/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тарасівський Млин, с. Жердова, Броварський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Круїз-Продукт, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область

про стягнення 1 511 918, 21 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ Тарасівський Млин звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ Круїз-Продукт про стягнення 1 286 088, 00 грн основної заборгованості, 151 302, 70 грн пені, 21 531, 89 грн інфляційних втрат, 52 995, 62 грн 10% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар згідно з договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/1607/24 за позовом ТОВ Тарасівський Млин до ТОВ Круїз-Продукт про стягнення 1 511 918, 21 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 28.08.2024 р.

18.07.2024 р. через систему Електронний суд до суду від відповідача надійшов відзив б/н від 17.07.2024 р. на позовну заяву, що долучено судом до матеріалів справи, в якому він просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

22.07.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача надійшла відповідь б/н від 22.07.2024 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.

28.08.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача надійшли заперечення б/н від 28.08.2024 р. на клопотання (заяву), що долучено судом до матеріалів справи.

28.08.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.09.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 02.10.2024 р.

24.09.2024 р. через систему Електронний суд до суду від позивача надійшла заява б/н від 24.09.2024 р. щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

25.09.2024 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 24.09.2024 р. щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

02.10.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 16.10.2024 р.

16.10.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 23.10.2024 р.

23.10.2024 р. представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явились, про судове засідання були повідомлені належним чином.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.04.2021 р. між позивачем (надалі Постачальник) та відповідачем (надалі Покупець) було укладено договір постачання продукції № 21/04/2021, згідно з умов п. 1.1. якого Постачальник за заявками Покупця зобов`язується здійснити поставку борошна в/г та 1/г у кількості та асортименті, згідно товарних накладних (надалі Товар), передати його у власність Покупця, який зобов`язується прийняти товар та здійснити його оплату (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціни на товар визначаються Сторонами на умовах: EXW склад Постачальника, Київська обл., Броварський р-н, с. Жердова, вул. Лугова 27б. FCA - склад Постачальника, Київська обл., Броварський р-н, с. Жердова, вул. Лугова 27б. DDP склад Покупця.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що тара та упаковка: в мішках поліпропіленових (50 кг).

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що ціни на товар не є незмінними і протягом дії даного Договору можуть змінюватися за односторонньою ініціативою Постачальника виходячи з фактичної собівартості виробництва, економічно обґрунтованого рівня рентабельності, державної цінової політики та рівня споживчого попиту. Про діючу ціну на товар (з врахуванням строків розрахунку) Постачальник повідомляє Покупця в момент одержання заявки на поставку товару, що відображається в товарних накладних при поставці Товару.

Відповідно до п. 2.5. Договору товар постачається згідно заявок Покупця протягом 2-х робочих днів за умови наявності товару на складі, про що Постачальник повідомляє Покупця у момент прийняття заявки. Поставка кожної партії здійснюється після повної оплати.

Положеннями п. 3.1. Договору визначено, що за згодою Сторін Покупцем сплачується Постачальнику 100 % вартості Товару згідно виставленого рахунку-фактури з відстрочкою 21 календарний день, а Постачальник здійснює поставку Товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору поставка товару за даним Договором здійснюється з моменту підписання до 21 квітня 2022 р. У випадку відсутності взаємних заперечень після закінчення вказаного строку, договір продовжує свою чинність на новий термін у відповідності з нормами чинного законодавства України.

На виконання умов договору позивачем у період з грудня 2023 р. по лютий 2024 р. було здійснено поставку і передано у власність відповідачу товар на загальну суму 1 399 305, 60 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № ТМ000000713 від 08.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 713 від 08.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000752 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 752 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000753 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 753 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000014 від 05.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 14 від 05.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000043 від 18.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 43 від 18.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000080 від 06.02.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 80 від 06.02.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та станом на час розгляду справи відповідачем було виконано свій обов`язок по оплаті за поставлений позивачем товар шляхом перерахування позивачу грошових коштів у розмірі 113 217, 60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7857 від 13.03.2024 р. на суму 73 217, 60 грн, платіжною інструкцією № 7939 від 30.04.2024 р. на суму 40 000, 00 грн, актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.03.2024-30.05.2024 між ТОВ Тарасівський Млин і ТОВ Круїз-Продукт, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов`язок щодо оплати за товар, поставлений йому у період з грудня 2023 р. по лютий 2024 р. у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 1 286 088, 00 грн, що підтверджується договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції, товарно-транспортною накладною № ТМ000000713 від 08.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 713 від 08.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000752 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 752 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000753 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 753 від 25.12.2023 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000014 від 05.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 14 від 05.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000043 від 18.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 43 від 18.01.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, товарно-транспортною накладною № ТМ000000080 від 06.02.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, видатковою накладною № 80 від 06.02.2024 р. на суму 233 217, 60 грн, рахунком на оплату № 536 від 08.12.2023 р., рахунком на оплату № 563 від 25.12.2023 р., рахунком на оплату № 564 від 25.12.2023 р., рахунком на оплату № 13 від 05.01.2024 р., рахунком на оплату № 32 від 18.01.2024 р., рахунком на оплату № 57 від 06.02.2024 р.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували виконання ним у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи у повному обсязі свій обов`язок по оплаті за поставлений товар згідно з договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 1 286 088, 00 грн за договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції, за періоди прострочення відповідачем виконання у повному обсязі обов`язку по оплаті за поставлений товар з 02.01.2024 р. по 20.06.2024 р., з 17.01.2024 р. по 20.06.2024 р., з 30.01.2024 р. по 20.06.2024 р., з 10.02.2024 р. по 20.06.2024 р., з 28.02.2024 р. по 20.06.2024 р. всього на загальну суму 151 302, 70 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату вартості партії поставленого товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за вищевказаним договором у вищевказані періоди у розмірі 151 302, 70 грн.

Крім того, позивач також просить суд стягнути із відповідача інфляційні втрати та 10 % річних від суми основної заборгованості за договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції за періоди прострочення відповідачем виконання у повному обсязі свого обов`язку по оплаті за поставлений товар з 02.01.2024 р. по 20.06.2024 р., з 17.01.2024 р. по 20.06.2024 р., з 30.01.2024 р. по 20.06.2024 р., з 10.02.2024 р. по 20.06.2024 р., з 28.02.2024 р. по 20.06.2024 р., всього на загальну суму 21 531, 89 грн та 52 995, 62 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.3. Договору встановлено, що за умови затримки оплати товару більше, ніж на 5 (п`ять) днів Покупець також сплачує Постачальнику відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, 10 % річних від простроченої суми.

Розрахунок інфляційних втрат та 10 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та правильним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат та 10 % річних від суми основної заборгованості у розмірі 21 531, 89 грн та 52 995, 62 грн відповідно.

Заперечення відповідача, викладені у його відзиві б/н від 17.07.2024 р., щодо неможливості нарахування 10 % річних та пені у зв`язку із звільненням ТОВ Круїз-Продукт від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати неустойки за договором № 21/04/2021 від 21.04.2021 р. постачання продукції на підставі положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у постанові № 183/7850/22 від 31.01.2024 р. зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, суд дійшов висновку, що положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначають особливості регулювання відносин, що виникають тільки з кредитних договорів та договорів позики, що унеможливлює їх застосування до договору поставки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000, 00 грн під час розгляду справи № 911/1607/24, до суду позивачем надано договір № 05/06 від 05.06.2024 р. про надання правової допомоги (надалі Договір), укладений між ТОВ Тарасівський Млин (надалі Клієнт) та адвокатом Колісником Б. О. (надалі Адвокат), додаткову угоду б/н від 05.06.2024 р. до договору про надання правничої допомоги № 05/06 від 05.06.2024 р. (надалі Додаткова угода), акт б/н від 24.09.2024 р. приймання-передачі наданих послуг, опис наданих послуг у справі № 911/1607/24, що розглядається Господарським судом Київської області згідно договору про надання правової допомоги № 05/06 від 05.06.2024 р.

Пунктом 1. Договору визначено, що Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, в т.ч. органах Державної податкової служби України, органах Державної казначейської служби України, органах місцевого самоврядування, правоохоронних органах, у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та підпорядкування, у всіх судах України у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта.

Згідно з п. 3.1. Договору Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (додатках), які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2025 року.

Пунктом 1. Додаткової угоди визначено, що сторони погодили, що сума (розмір) витрат Клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 50 000,00 грн., виходячи із погодженого між Клієнтом та Адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення заборгованості з ТОВ Круїз-Продукт за Договором постачання продукції № 21/04/2021 від 21.04.21 р.

Як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 50 000, 00 грн, оскільки заявлена сума витрат є завищеною, неспівмірною та непропорційною до предмету спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 р. у справі № 910/2679/21.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги Адвокатом Колісником Б. О., доводи та заперечення відповідача щодо її неспівмірності, суд з урахуванням складності справи дійшов висновку, що характер та обсяг, виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг), відповідає критеріям співмірності, розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а отже відсутні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 50 000, 00 грн, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Круїз-Продукт (08132, вул. Промислова, буд. 5, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 40822768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тарасівський Млин (07440, вул. Лугова, буд. 27-Б, с. Жердова, Броварський район, Київська область; ідентифікаційний код 37015101) 1 286 088 (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч вісімдесят вісім) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 151 302 (сто п`ятдесят одна тисяча триста дві) грн 70 (сімдесят) коп. пені, 52 995 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 62 (шістдесят дві) коп. 10 % річних, 21 531 (двадцять одна тисяча п`ятсот тридцять одна) грн 89 (вісімдесят дев`ять) коп. інфляційних втрат та судові витрати 22 678 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн 77 (сімдесят сім) коп. судового збору, 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

08 листопада 2024 р.