Рішення

від 31.10.2024 по справі 914/1743/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 Справа № 914/1743/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Чорній І.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства «ТОРО», с.Колоколин, Івано-Франківська область

до відповідача: Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України, м.Стрий, Львівська область;

про: стягнення 2 817 806,67 грн

Представники сторін:

від позивача: Стець Р.Я. адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи.

Фермерське господарство «ТОРО», с.Колоколин, Івано-Франківська область звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України, м.Стрий, Львівська область про стягнення 2 817 806, 67 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2024.

Ухвалою суду від 02.09.2024 підготовче засідання відкладено на 16.09.2024.

Ухвалою суду від 16.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 30.09.2024.

Ухвалою суду від 30.09.2024 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті на 31.10.2024.

Представник позивача в судове засідання 31.10.2024 з`явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 31.10.2024 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце дату та час проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частин п`ятої та одинадцятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 ГПК України).

Окрім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач є належним чином та завчасно повідомлений про розгляд даної справи судом, окрім того мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.07.2023 між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №4/07, на виконання умов якого відповідачу згідно видаткових накладних було передано у власність товар на загальну суму 4 293 870,02 грн. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 2 650 000,00 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано 3% річних в сумі 71 997,95 грн та інфляційні втрати в розмірі 95 808,72 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 2 817 806,67 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається з 42 267,10 грн сплаченого судового збору.

Аргументи відповідача.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів повного погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

07.07.2023 між Фермерським господарством «ТОРО» (позивач у справі) та Державним підприємством «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України (відповідач у справі) укладено договір поставки №4/07 (надалі договір).

Відповідно до умов вказаного договору, ФГ «ТОРО» як постачальник, зобов`язується передавати відповідно до умов, передбачених договором, пшеницю 2-го, 3-го, 4-го класу (далі товар) врожаю 2021-2022 років у власність покупця, а покупець ДП «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України зобов`язується прийняти вищезазначений товар та оплатити його в строки, в розмірі та на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 4 293 870,02 грн, що підтверджується:

-специфікацією №1 від 07.07.2023 до договору поставки №4/07 від 07.07.2023;

-видатковою накладною №00000084 від 07.07.2023 на суму 441 600,00 грн, товарно-транспортними накладними №130 та №131 від 07.07.2023;

-видатковою накладною №00000085 від 10.07.2023 на суму 188 922,00 грн, товарно-транспортною накладною №132 від 10.07.2023;

-видатковою накладною №00000086 від 11.07.2023 на суму 625 278,01 грн, товарно-транспортними накладними №133, №134 та №135 від 11.07.2023;

-видатковою накладною №00000087 від 12.07.2023 на суму 865 674,00 грн, товарно-транспортними накладними №136, №137, №138 та №139 від 12.07.2023;

-видатковою накладною №00000088 від 13.07.2023 на суму 624 174,00 грн, товарно-транспортними накладними №140, №141 та №142 від 12.07.2023;

-видатковою накладною №00000089 від 14.07.2023 на суму 661 296,00 грн, товарно-транспортними накладними №143, №144 та №145 від 14.07.2023;

-видатковою накладною №00000090 від 17.07.2023 на суму 215 004,00 грн, товарно-транспортною накладною №147 від 17.07.2023;

-видатковою накладною №00000091 від 18.07.2023 на суму 216 936,00 грн, товарно-транспортною накладною №148 від 18.07.2023;

-видатковою накладною №00000092 від 19.07.2023 на суму 221 352,00 грн, товарно-транспортною накладною №149 від 19.07.2023;

-видатковою накладною №00000093 від 20.07.2023 на суму 233 634,01 грн, товарно-транспортною накладною №150 від 20.07.2023.

Відповідно до пункту 3.1 договору поставки №4/07 від 07.07.2023, покупець сплачує за товар шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.

Порядок розрахунків та оплата за поставлений товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем від постачальника (п.3.2. договору).

Датою сплати за товар вважається дата перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.3. договору).

ДП «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України проведено часткову сплату за товар на загальну суму 1 643 870,02 грн, що підтверджується карткою по рахунку 361.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 650 000,00 грн основного боргу, 71 997,95 грн 3% річних та 95 808,72 грн інфляційних втрат.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною другою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за договором виконав повністю, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками.

Частинами першою, другою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Як зазначалося судом вище, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем товаро-транспортної та видаткової накладної.

Таким чином, відповідачем, з огляду на підписання ним видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, не спростовано факт поставки товару на загальну суму 4 293 870,02 грн.

Відповідно до розділу 3 договору «Порядок розрахунків», встановлено, що покупець сплачує за товар шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Порядок розрахунків та оплата за поставлений товар проводиться протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем від постачальника. Датою сплати за товар вважається дата перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Як встановлено судом, відповідач частково оплатив вартість товару у розмірі 1 643 870,02 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником щодо оплати вартості товару, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу у розмірі 2 650 000,00 грн, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення 71 997,95 грн 3% річних та 95 808,72 грн інфляційних втрат.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 2 650 000,00 грн основного боргу, 71 997,95 грн 3% річних та 95 808,72 грн інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Стрийський комбінат хлібопродуктів №1» Державного агентства резерву України (82400, Львівська область, місто Стрий, вулиця Грабовецька, будинок 2, ідентифікаційний код 14293158) на користь Фермерського господарства «ТОРО» (77060, Івано-Франківська область, село Колоколин, вулиця Залужанська, будинок 5Д, ідентифікаційний код 22183811) 2 650 000,00 грн основного боргу, 71 997,95 грн 3% річних, 95 808,72 грн інфляційних втрат та 42 267,10 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 31.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 08.11.2024.

СуддяМазовіта А.Б.