Ухвала

від 08.11.2024 по справі 914/2720/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.11.2024, м.Львів, вул. Личаківська,128 Справа № 914/2720/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянувши заяву: Львівської міської ради, м.Львів,

До боржника 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Сіті», м.Львів

До боржника 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Девелопмент», м.Львів

Про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ: До господарського суду Львівської області надійшла заява Львівської міської ради, м.Львів, про видачу судового наказу про стягнення з боржника 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Сіті», м.Львів, та з боржника 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Девелопмент», м.Львів, заборгованість зі сплати орендної плати за землю за договорами оренди землі від 15.03.2017р. № Л-2475 та від 15.03.2017р. № Л-2476 та додатковими угодами до них у рівних частках у розмірі 250576,81грн.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження є однією із форм господарського судочинства, що призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 4 ст. 12 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1- 3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Таким чином, приписами ГПК України передбачено чіткий склад учасників справи у наказному провадженні - це заявник та боржник, при цьому заявником може бути лише особа, якій належить право вимоги, за договором. Водночас, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до кількох відповідачів має бути пред`явлений саме позов. Стягнення на підставі судового наказу не допускає наявності кількох боржників та солідарного стягнення з них грошової заборгованості судовим наказом.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, тощо.

Отже, вищевказана норма закону передбачає наявність одного боржника та одного заявника. Вказаний висновок суду, відповідає висновку Північного апеляційного господарського суду, який викладено у його постанові від 10.12.2018р. у справі № 920/600/18. Проте, в поданій суду заяві про видачу судового наказу, заявник вказує двох боржників.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та у разі, якщо заявлено вимогу, що не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Сіті», м.Львів, та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Девелопмент», м.Львів, заборгованості зі сплати орендної плати за землю за договорами оренди землі від 15.03.2017р. № Л-2475 та від 15.03.2017р. № Л-2476 та додатковими угодами до них у рівних частках у розмірі 250576,81грн. на підставі п.п.1, 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України з огляду на невідповідність вказаної заяви вимогам статті 148 ГПК України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.

При цьому, заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.

Крім цього, суд зазначає, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, а не договорами, тоді як ст. 173 ГПК України передбачено можливість об`єднання позовних вимог. Тому такі вимоги до кількох боржників за різними договорами можуть бути реалізовані шляхом пред`явлення позову, якщо буде дотримано вимог щодо об`єднання позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 47, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У видачі судового наказу за заявою Львівської міської ради, м.Львів, до боржника 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Сіті», м.Львів, та до боржника 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вашингтон Девелопмент» - відмовити.

Ухвала набирпє законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню у порядку, передбаченому розділом IV ГПК України .

Суддя Бортник О.Ю.