Ухвала

від 07.11.2024 по справі 916/4896/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"07" листопада 2024 р. Справа № 916/4896/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Білий Цвіт» про забезпечення позову /вх. № 2-1703/24 від 05.11.2024/

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Білий Цвіт» /ЄДРПОУ 37813456, адреса 08304, Київська область, м. Бориспіль, вул. Завокзальна, буд. 1/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС» /ЄДРПОУ 32429342, адреса 68001, Одеська область, м. Чорноморськ, пр. Миру, буд. 8А/18Н/

про повернення безпідставно набутого майна (коштів),

ВСТАНОВИВ:

05.11.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Білий Цвіт» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №5021/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС», в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС» безпідставно збережені грошові кошти за період здійсненого фактичного користування майном в розмірі гривневого еквіваленту 162 597, 15 євро, що за встановленим НБУ офіційним курсом валюти (євро до гривні) на день подання цього позову становить 7 311 668,64 грн., з яких гривневий еквівалент у розмірі 155 820 євро основна сума боргу, та гривневий еквівалент - 6 777, 15 євро три проценти річних від простроченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» безпідставно набуло грошові кошти за період здійсненого фактичного користування майном в розмірі гривневого еквіваленту 162 597,15 євро, оскільки за відсутності належних правових підстав було фактичним користувачем вагонів, щодо яких позивачем ТОВ «Білий Цвіт» було укладено Договір суборенди з ТОВ «Sp.z o.o. GOOD POLYMER».

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 512, 528, 533, 625, 1212 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193, 194 ГК України.

Ухвалою суду від 07.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4896/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Разом із позовною заявою позивачем надано до суду заяву про забезпечення позову /вх. № 2-1703/24/, в якій позивач просить забезпечити позовну заяву до набрання рішення у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та/або на майно, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-грецьке підприємство «ІМТРЕКС», у межах суми позову в гривневому еквіваленті у розмірі 162 597,15 євро, що станом на дату подання позову становить 7 291 945,61 грн.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що в період дії Договору суборенди вагона №02/11/22-01п від 22.11.2022 ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» безпідставно користувалось частиною об`єкту суборенди (вагонами). Відповідно, відповідач безпідставно зберіг грошові кошти за рахунок позивача у розмірі суборендної плати за період їх фактичного користування, що становить 155 820 євро. Зазначений факт став підставою звернення з позовом про їх стягнення з урахуванням 3% річних. Позивач зазначає, що відповідач вправі розпоряджатись своїм майном та грошовими коштами в будь-який момент розгляду справи, що значно унеможливить виконання рішення. Також позивач вказує, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Щодо зустрічного забезпечення позивач зазначає про відсутність підстав для його застосування, в зв`язку з чим просить суд до ТОВ «Білий Цвіт» зустрічне забезпечення не застосовувати.

05.11.2024 ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» через систему «Електронний суд» подало заперечення /вх. № 40011/24 від 05.11.2024/, в якому просить повернути заяву про забезпечення позову позивачу, посилаючись на те, що заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, натомість заявником надано оцінку недоцільності такого застосування. Також відповідач зазначає, що питання існування заборгованості ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» перед ТОВ «Білий Цвіт» має досить спірний характер. При цьому підприємство відповідача віднесене до підприємств критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в період воєнного стану в країні, примусове виконання рішень щодо нього заборонене законом. Також відповідач є одним з найбільших роботодавців Рівненської області. Накладення ж арешту на рахунки підприємства, може істотно ускладнити або взагалі унеможливити виконання покладених на підприємство функцій, які як вже зазначалося, є надважливими для всієї країни в умовах воєнного стану.

07.11.2024 ТОВ «Білий Цвіт» звернулось до суду через систему «Електронний суд» з письмовими поясненнями /вх. № 40201/24/, в яких зазначає, що посилання відповідача на те, що ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» є оператором критичної інфраструктури, так і посилання на те, що останнього було визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період Розпорядженням Одеської ОВА №1013/А-2023 від 24.11.2023 (що взагалі не є критерієм, названим у ч. 16 ст. 137 ГПК України), не є достатнім для невжиття заходів забезпечення позову в розумінні ч. 16 ст. 137 ГПК України. При цьому щодо зустрічного забезпечення позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до правової позиції, викладеної Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 року у справі № 910/3802/19: "у заяві про забезпечення позову позивач просив суд "не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки вважає, що відсутні підстави для його застосування", у зв`язку з чим зазначена заява формально відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України» (щодо наведення пропозицій Суду по зустрічному забезпеченню»). Тобто, позивачем дотримано усіх вимог процесуального законодавства.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, заперечення на заяву, письмові пояснення та додані до них докази, суд приходить до наступного.

Положеннями ст. 139 ГПК України регламентовано вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено відповідність заяви про забезпечення позову вищевикладеним вимогам. При цьому суд погоджується з доводами сторони позивача, що зазначення в заяві заявника щодо відсутності підстав для застосування зустрічного забезпечення є допустимим з огляду на наведену в запереченні практику Верховного Суду, а саме правових позицій, викладених в постановах від 14.08.2019 року у справі № 910/3802/19, від 25.02.2019 у справі № 924/789/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 11.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 14.08.2019 у справі №910/3802/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Положеннями статті 136 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Господарський суд зазначає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу щодо забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У свою чергу, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має виходити з приписів ст. ст. 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), а також, здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача), щодо відсутності підстав для вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, інших учасників судового процесу, та яким чином, чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №904/5876/19, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Проаналізувавши доводи сторін, викладені в заяві про забезпечення позову, запереченні на заяву та письмових поясненнях, суд приходить до наступного.

Так, предметом позовних вимог у даній справі є вимога про стягнення безпідставно збережених грошових коштів за період здійсненого відповідачем фактичного користування майном в розмірі гривневого еквіваленту 162 597, 15 євро.

Судом досліджено Витяг з розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 24.11.2023 №1013//А-2023 «Про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області», яким визначено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 6, 13, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», розпорядження голови (начальника) Одеської обласної державної (військової) адміністрації від 28 лютого 2023 року №138/А-2023 «Про затвердження критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для задоволення потреб територіальних громад Одеської області», зареєстрованого у Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) 02 березня 2023 року за № 12/569, Протоколу №23 засідання комісії з питань визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період від 16 листопада 2023 року, для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час:

1.Визначити критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області:

1.2.ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМТРЕКС» (скорочена назва ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ІМТРЕКС»), код ЄДРПОУ: 32429342, податковий номер платника податків: 324293415039, що відповідає критеріям, передбаченими підпунктами 4), 5), 6) пункту 2 Порядку.

Відповідно до ч. 16 ст. 173 ГПК України тимчасово, під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, передбачених цим Кодексом, якщо відповідачем (боржником) є або має бути визначене господарське товариство, яке відповідає сукупно таким критеріям:

є оператором критичної інфраструктури;

частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану;

державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).

Суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову позивачем не наведено обставин, які б свідчили про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення або про об`єктивні обставини, що можуть унеможливити виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів несумлінних дій відповідача, відсутності у останнього коштів на рахунках чи їх витрачання не на здійснення розрахунків з позивачем. Заява товариства з обмеженою відповідальністю «Білий Цвіт» щодо накладення арешту на грошові кошти містить лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання рішення, без наведення відповідного обґрунтування.

Суд зауважує, що викладені позивачем в позовній заяві обставини потребують доведення в ході судового розгляду справи, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, зважаючи на те, що ТОВ «СУГП «ІМТРЕКС» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області, господарський суд не вбачає достатніх підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Білий Цвіт» про забезпечення позову /вх. № 2-1703/24 від 05.11.2024/.

Керуючись ст. ст. 136, 137, ч. 8 ст. 140, 141, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Білий Цвіт» про забезпечення позову /вх. № 2-1703/24 від 05.11.2024/ відмовити.

Ухвала складена та підписана 07.11.2024 року.

Ухвала набрала законної сили 07.11.2024 року та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко