Рішення

від 08.11.2024 по справі 922/3161/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3161/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-2012" (61010, м. Харків, вул. Державинська, 13, код ЄДРПОУ 38160230) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-2012", про стягнення з відповідача на свою користь боргу у загальній сумі 112815,84 грн, у тому числі: основний борг у сумі 72748,53 грн, пеня у сумі 8809,54 грн, три проценти річних у сумі 5271,29 грн та інфляційні втрати у сумі 25986,48 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" щодо оплати вартості спожитого природного газу за період з 02.11.2021 по 28.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження встановлено строк на подання суду заяви із обґрунтуванням своїх заперечень протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали. Також, вказаною ухвалою відповідачу встановлено строк 15 календарних днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано обов`язок, передбачений ч. 6 ст. 6 ГПК України, та не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, тому копію ухвали суду від 09.09.2024 про відкриття провадження у справі було надіслано судом засобами поштового зв`язку за відомою адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказану ухвалу не було вручено відповідачу та 17.09.2024 повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Суд зазначає про те, що аналогічну правову позицію викладено у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18); Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, в яких вказано, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Також, зазначену ухвалу суду оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи Господарським судом.

Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі постачальник, або позивач) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Позивач є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, що встановлено за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р.

Оператори газорозподільних систем в одноденний строк забезпечують передачу постачальнику "останньої надії" інформацію про побутових споживачів, постачання яким розпочав постачальник "останньої надії", зокрема ЕІС-код, прізвище, ім`я, по батькові, поштову адресу об`єкта споживача, з метою укладення договорів для забезпечення безперервності постачання природного газу.".

Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення природного газу, спожитого відповідачем до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом ТОВ "Оператор ГТС України" від 19.04.2024 № ТОВВИХ-24-6041, який є відповіддю на адвокатський запит та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ000124G6E00G; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії з ЕІС-кодом 56XQ000124G6E00G (форма № 10) від оператора ГРМ; відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС_кодом 56XQ000124G6E00G (а.с. №29 зворотня сторона, 30-33).

Абзацем 2 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила) встановлено, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI цих Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" був затверджений постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання та вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи (абз. 3 п.1 розділу VI Правил).

Таким чином, публічний типовий Договір постачання природного газу постачальником останньої надії є укладеним між сторонами та є підставою для виникнення у його сторін, тобто у позивача та відповідача господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.2 розділу IV типового договору встановлено, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Обсяг спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач, як постачальник природного газу "останньої надії", проводить нарахування вартості спожитого природного газу відповідачем Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-2012" виключно на підставі відомостей Оператора ГРМ про обсяг розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує з інформаційної системи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення обсягів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником останньої надії щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021.

У пункті 4.3 типового договору вказано, що постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 типового договору).

Згідно з п. 5.2 типового договору споживач зобов`язаний зокрема знімати фактичні показники комерційних вузлів обліку газу та станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті постачальника. Споживачі які не є побутовими на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання передачі газу та надсилати їх до 5 числа місяця наступного за місяцем постачання газу постачальнику.

Позивачем у листопаді 2021 року на виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" складений відповідний акт приймання-передачі природного газу та виставлений рахунок на оплату поставленого природного газу.

Так, позивач оформив рахунок на оплату №30402 від 10.12.2021 на суму 72775,33 грн та акт приймання-передачі природного газу №21284 від 30.11.2021 у листопаді 2021 року. Докази направлення вказаних рахунку та акту приймання передачі направлені засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих відправлень Список №20.12.2021 КЦ-26 з фіскальним чеком відправлення.

У зв`язку зі зміною ціни послуги з транспортування природного газу з 136,576 грн на 124,16 грн позивачем було оформлено коригуючий акт № 29059 від 23.12.2021 за листопад 2021 та направлено споживачу засобами поштового зв`язку.

Згідно з даними коригуючого акту від 23.12.2021 у листопаді 2021 року позивач, як постачальник останньої надії поставив відповідачу з урахуванням природний газ на загальну суму 72748,53 грн.

Листом ДП Державний ощадний банк України №16/2-09/48183/2024 від 18.04.2024, надано відповідь зокрема про відсутність надходжень від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-2012".

Наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 72748,53 грн, яка відповідачем не сплачена, зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:

Спір у справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем зобов`язання за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної оплати вартості спожитого природного газу у листопаді 2021 року, з огляду на що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 72748,53 грн. Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань позивачем заявлено до стягнення: пеня у сумі 8809,54 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, три проценти річних у сумі 5271,29 грн за період з 01.01.2022 по 31.05.2024 та інфляційні втрати у сумі 25986,48 грн за період з 01.01.2022 по 31.05.2024.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон №329-VIII від 09.04.2015) права та обов`язки постачальників і споживачів природного газу визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 4статті 12 Закону№329-VIII від 09.04.2015 визначено, що правила постачання природного газу затверджуються Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства і є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила).

Пунктом 2 розділу 2 Правил встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Приписами пункту 26 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу.

Постановою НКРЕКП №3011 від 24.12.2019 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "Оператор ГТС України" надано ТОВ "Оператор ГТС України" право на провадження господарської діяльності з транспортування природного газу.

У пункті 1 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи вказано, що для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи створено інформаційну платформу, функціонування якої забезпечує оператор ГТС.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).

Інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про реєстри споживачів постачальників.

Інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, зокрема: 1) ЕІС-код споживача та за наявності ЕІС-коди його точок обліку; 2) EIC-код фізичної точки виходу з газотранспортної системи; 3) дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання; 4) дані щодо зміни постачальників із початку функціонування інформаційної платформи; 5) інформацію про фактичне споживання кожного газового місяця (М).

Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором,закономабо не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК Українивстановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно дост. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Системний аналіз зазначених норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що між позивачем та відповідачем виникли договірні зобов`язання щодо постачання природного газу позивачем як постачальником останньої надії у листопаді 2021 року за типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії. Позивач, як постачальник, виконав свої зобов`язання по типовому договору у повному обсязі. Проте, відповідач умови договору щодо своєчасної та повної оплати спожитого природного газу у встановлені договором строки не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась прострочена заборгованість за листопад 2021 року в загальній сумі 72748,53 грн. Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи викладене, з урахуванням зазначених норм суд висновує, що позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії за листопад 2021 року в загальній сумі 72748,53 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 8809,54 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 3% річних у сумі 5271,29 грн за період з 01.01.2022 по 31.05.2024 та інфляційних втрат у сумі 25986,48 грн за період з 01.01.2022 по 31.05.2024, суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.5. типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 4.4. типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця , наступного за місяцем постачання природного газу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок невчасних розрахунків за спожитий газ у листопаді 2021 року, та те, що відповідач з урахуванням положень п 4.4 типового договору мав оплатити отриманий спожитий газ до 31.12.2021, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат у позивача виникло з 01.01.2022. Таким чином період нарахування пені у сумі 8809,54 грн за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, 3% річних у сумі 5271,29 грн за період з 01.01.2022 по 31.05.2024 та інфляційних втрат у сумі 25986,48 грн за період з 01.01.2022 по 31.05.2024, нараховані на суму простроченої заборгованості, є правильним.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відповідачем пені у сумі 8809,54 грн, 3% річних у сумі 5271,29 грн та інфляційних втрат у сумі 25986,48 грн є обґрунтованими, розрахованими арифметично правильно отже, підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021, постановами НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, №2496 від 30.09.2015 та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-2012" (61010, м. Харків, вул. Державинська, 13, код ЄДРПОУ 38160230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 72748,53 грн, пеню у сумі 8809,54 грн, три проценти річних у сумі 5271,29 грн та інфляційні втрати у сумі 25986,48 грн.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-2012" (61010, м. Харків, вул. Державинська, 13, код ЄДРПОУ 38160230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено "08" листопада 2024 р.

СуддяЮ.Ю. Мужичук