Рішення

від 06.11.2024 по справі 924/558/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2024 р. Справа № 924/558/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'', м. Полонне, Шепетівський район

про стягнення 241990,00 грн. - основного боргу, 43535,00 грн. - пені, 4365,88 грн. - інфляційних і 3% річних, 102098,48 грн. - збитків

Представники сторін:

від позивача: Фещенко М.М. - за довіреністю від 28.01.2024р. №153

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні, згідно ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.06.2024р. залишено без руху позовну заяву фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни, м. Київ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'', м. Полонне, Шепетівський район 241990,00 грн. - основного боргу, 43535,00 грн. - пені, 4365,88 грн. - інфляційних і 3% річних, 102098,48 грн. - збитків, надавши строк у 10 (десять) днів для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25.06.2024р. відкрито провадження у справі №924/558/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

13.08.2024р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого засідання на тридцять днів; закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.08.2024р. відмовлено у задоволенні заяви фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни від 23.08.2024 про забезпечення позову у справі №924/558/24.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позивач у позові та його представник в судовому засіданні просить стягнути з відповідача 241990,00 грн. - основного боргу, 43535,00 грн. - пені, 4365,88 грн. - інфляційних і 3% річних, 102098,48 грн. - збитків. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки лісоматеріалів №025/010 від 25.09.2023р. щодо розрахунку за поставлені лісоматеріали. Стверджує, що 03.10.2023р. поставив відповідачу згідно видаткової накладної №003/010 дубову дошку 21 куб.м. на загальну суму 241990,00 грн. Однак, товар так і не був оплачений. Пеня нарахована позивачем з посиланням на п. 6.3 договору поставки лісоматеріалів №025/010 від 25.09.2023р. та обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який пеня нарахована і складає 43535,00 грн. (за період з 24.10.2023р. - по 30.05.2024р.). 3% річних і інфляційні в розмірі 4365,88 грн. нараховано з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 102098,48 грн. збитків, з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України та гл. 25 Господарського кодексу України, стверджуючи, що внаслідок порушення зобов`язання відповідачем, зазнав збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди).

У додаткових поясненнях від 26.09.2024р. позивач зазначив, що товариству з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' Клименку А.В. було виставлено рахунок на оплату товару №6666/00 від 03.10.2023р. шляхом отримання його власноручно 03.10.2023р., а також відправлено разом з претензією 03.11.2023р., яку відповідач отримав 28.11.2023р. Крім того, 19.10.2023р. з електронної пошти позивача на електронну пошту відповідача було відправлено ще тричі рахунок на оплату.

Відповідач наданим йому правом відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому, останній був належним чином повідомлений про слухання даної справи шляхом отримання ухвал Господарського суду Хмельницької області. Так, на адресу відповідача, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано ухвалу суду від 25.06.2024р., однак, ухвалу повернуто без вручення. Ухвали суду від 13.08.2024р., від 11.09.2024р., від 26.09.2024р. про повідомлення відповідача про дату та час судового засідання розгляду справи по суті направлено відповідачу на електронну адресу та на поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, ухвали повернуто без вручення з відміткою ''адресат відсутній за вказаною адресою''. Ухвала суду від 22.10.2024р. отримана відповідачем 31.10.2024р., про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0690264668340.

З приводу вказаного вище, відмічається, що суд вживав заходів до того, щоб відповідач мав можливість захистити свої інтереси, неодноразово відкладаючи розгляд справи, надаючи можливість подати відзив на позов, з метою дотримання принципу змагальності та рівності сторін процесу. Хоча, за вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи впродовж розумного строку.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, відповідач під час розгляду справи мав достатньо часу та можливості для здійснення захисту своїх інтересів, а відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Отже, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, відповідно до ст. 202 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

25.09.2023р. між фізичною - особою підприємцем Фещенко Наталією Здіславівною, як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'', як покупцем, укладено договір поставки лісоматеріалів №025/010, згідно умов якого (п. 1.1) постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти лісопродукцію, а саме дубову дошку та круглі матеріали протягом 2023 року, на умовах СРТ склад покупця згідно правил Інкотермс-2010.

Згідно п.п. 1.2, 2.1 договору, об`єм та назва товару, що постачається за договором, є по видатковим накладним, які виписані постачальнику. Ціна за один щільний кубічний метр товару закріплюється в гривнях і приймається сторонами згідно виписаних рахунків покупцем для постачальника, також вказана ціна у видаткових накладних.

Умови поставки та приймання товару передбачено у розділі 4 договору. Зокрема, згідно п.п. 4.1, 4.2 приймання-передача партії товару здійснюється за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця)/EXW (верхній склад продавця). У випадку внесення змін до цього договору прийом-передача партії товару можливі за умовами DAP у погоджене сторонами місце призначення (доставки) та за умовами FCA (нижній/проміжний склад продавця). Приймання товару за кількістю та якістю проводиться на складі покупця з обов`язковою участю представника постачальника, якщо постачальник наполягає на цьому. За відсутності такої вимоги оформленої у письмовій формі приймання здійснює покупець самостійно.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими особами покупця документів, а саме: видаткової накладної (п. 4.3 договору).

Умови оплати сторони передбачили в розділі 3, а саме, згідно п. п. 3.1, 3.2 оплата переданого товару проводиться покупцем в національній валюті України шляхом прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника. Покупець зобов`язаний протягом 20 робочих днів після отримання рахунку (в фізичній формі або листом на email чи на мессенджер Viber чи WhatsApp за номером телефону вказаним в договорі) на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100% передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем в рахунку.

У разі несвоєчасної або неповної оплати партії товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії товару покупцем, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі 40% від суми заборгованості за кожен день такого прострочення (п. 6.3).

Згідно п. 6.7 договору, нарахування штрафних санкцій за цим договором припиняється при повному виконанні своїх зобов`язань стороною, яка порушила умови цього договору, або з 10-го робочого дня від дати направлення однією зі сторін листа на офіційну адресу електронної пошти іншої сторони, що вказана у розділі 11 цього договору про прийняте рішення щодо реалізації партії товару іншій особі, ніж покупець,/відмови від придбання партії товару/відмови від цього договору.

Договір вступає в дію з моменту його підписання та скріплення його печатками сторін і діє до 31 грудня 2024 року. Зміни до договору вносяться шляхом підписання відповідної двосторонньої додаткової угоди до нього. У разі, коли після закінчення строку дії договору одна із сторін не виконала своїх зобов`язань згідно договору у повному обсязі, строк дії договору подовжується до моменту виконання відповідною стороною цих зобов`язань (п.п. 10.1, 10.2).

03.10.2023р. фізична - особа підприємець Фещенко Наталія Здіславівна виставила товариству з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' рахунок №6666/00 на оплату товару (дошки дубової), в кількості 21 куб. на загальну суму 241900,00 грн.

Товар - дошка дубова, в кількості 21 куб, загальною вартістю 241900,00 грн. був поставлений фізичною - особою підприємцем Фещенко Наталією Здіславівною та отриманий товариством з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'', про що свідчить видаткова накладна №003/010 від 03.10.2023р. Товар був поставлений згідно виставленого рахунку №6666/00 від 03.10.2023р., про що є відмітка у видатковій накладній 03.10.2023р.

27.10.2023р. та 03.11.2023р. фізична - особа підприємець Фещенко Наталія Здіславівна надсилала товариству з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' претензії про сплату заборгованості разом з рахунком №6666/00 від 03.10.2023р. (фіскальний чек від 03.11.2023р., скріншот СМС з Укрпошти про отримання відправлення відповідачем 28.11.2023р.).

Однак, оплату поставленого товару товариство з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' так і не здійснило.

Борг товариства з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' перед фізичною - особою підприємцем Фещенко Наталією Здіславівною за поставлену дубову дошку склав 241900,00 грн.

За порушення строків оплати товару, на підставі п. 6.3 договору, товариству з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' нараховано пеню в розмірі 43535,00 грн. (за період з 24.10.2023р. - по 30.05.2024р.) та 3% річних в сумі 4365,88 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (за період з 24.10.2023р. - по 30.05.2024р.).

Окрім того, нараховано та заявлено до стягнення 102098,48 грн. збитків, з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України та гл. 25 Господарського кодексу України.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №025/010 від 25.09.2023р., суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У договорі поставки №025/010 від 25.09.2023р. сторони погодили, серед іншого, строки та умови поставки і приймання товару, строки і умови оплати товару та його ціну.

Факт належного виконання позивачем умов договору №025/010 від 25.09.2023р. в частині поставки відповідачу дошки дубової підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №003/010 від 03.10.2023р., яка містить, зокрема, найменування, кількість та вартість поставленого товару.

Наявність підписаної між сторонами видаткової накладної №003/010 від 03.10.2023р. свідчить про визнання відповідачем факту поставки товару та перехід права власності на товар до відповідача, як передбачено умовами пункту 4.3 договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Строк виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого товару сторони погодили у п. 3.2 договору; цей строк складає 20 робочих днів після отримання рахунку.

Рахунок №6666/00 на оплату товару (дошки дубової), в кількості 21 куб. на загальну суму 241900,00 грн. датований 03.10.2023р. Вказаний рахунок відображено у видатковій накладній №003/010 від 03.10.2023р., яка підписана сторонами.

Відображення рахунку на оплату товару у видатковій накладній №003/010 від 03.10.2023р. являється свідченням обізнаності відповідача з вказаним рахунком та сумою оплати товару в день його поставки і отримання, а саме 03.10.2023р., відповідно, відповідач мав розплатитися за товар у строк до 01.11.2023р. (протягом 20 робочих днів).

Однак, жодних доказів оплати поставленого товару матеріали справи не містять. Відтак, відповідач, являючись боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму основного боргу в розмірі 241900,00 грн.

Натомість, позивачем заявлено до стягнення основний борг на 90,00 грн. більше, ніж поставлено товару. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 241900,00 грн.

Невиконання або неналежне виконання зобов`язання з оплати боргу, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статтей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, позивач заявив до стягнення 4365,88 грн. - інфляційних і 3% річних. Однак, з розрахунку, поданого позивачем, вбачається, що нарахування 4365,88 грн. (за період з 24.10.2023р. по 30.05.2024р.) стосуються лише 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019р. у справі №915/880/18, від 26.09.2019р. у справі №912/48/19, від 18.09.2019р. у справі №908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18).

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 4365,88 грн. (за період з 24.10.2023р. по 30.05.2024р.), суд не погоджується з початком строку нарахування.

Як вже зазначалося вище, відповідач мав розплатитися за товар у строк до 01.11.2023р. (протягом 20 робочих днів, тобто без врахування вихідних), натомість позивач розрахував календарні дні.

З огляду на викладене, суд, здійснивши перерахунок 3% річних з врахуванням початку перебігу строку прострочення з 01.11.2023р. по 30.05.2024р., вважає, що задоволенню підлягає сума 4206,82 грн. - 3% річних.

Сплата неустойки, якою серед іншого є пеня, також являється наслідком порушення виконання зобов`язання (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Розмір пені, передбачений законом, обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Сторони у договорі поставки №025/010 від 25.09.2023р. передбачили нарахування пені у разі несвоєчасної або неповної оплати партії товару (п. 6.3), встановивши її розмір 40% від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. Між тим, при розрахунку пені, її розмір правильно обмежено подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, сторони обумовили (п. 6.7), що нарахування штрафних санкцій припиняється при повному виконанні своїх зобов`язань стороною, яка порушила умови цього договору. Тобто, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший, ніж шість місяців є правомірним.

Перерахувавши пеню, з врахуванням початку перебігу строку прострочення з 01.11.2023р. по 30.05.2024р., вважає, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 41679,86 грн.

З приводу заявленої до стягнення суми збитків в розмірі 102098,48 грн. з посиланням на ст. 22 Цивільного кодексу України та гл. 25 Господарського кодексу України і стверджуючи, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язання, зазнав збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди), судом відмічається наступне.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення. При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру збитків покладається на позивача.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Таким чином, в силу ст. 74 ГПК України, позивач має довести сам факт наявності збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) і обґрунтувати їхній розмір.

Позивач не надав жодного доказу на підтвердження спричинення йому збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки. Відсутній і обгрутований розрахунок таких збитків.

За вказаних обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків в сумі 102098,48 грн. є необґрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного вище, позов підлягає задоволенню частково в сумі 241900,00 грн. - основного боргу, 41679,86 грн. - пені, 4206,82 грн. - 3% річних.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 90,00 грн. - основного боргу, 1855,14 грн. - пені, 159,06 грн. - 3% річних та 102098,48 грн. - збитків належить відмовити.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ''Ліс-Агро Групп'' (Хмельницька область, Шепетівський район, м. Полонне, вул. Умивальня, 58; код 44754278) на користь фізичної - особи підприємця Фещенко Наталії Здіславівни ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) 241900,00 грн. (двісті сорок одну тисячу дев`ятсот гривень 00 копійок) - основного боргу, 41679,86 грн. (сорок одну тисячу шістсот сімдесят дев`ять гривень вісімдесят шість копійок) - пені, 4206,82 грн. (чотири тисячі двісті шість гривень вісімдесят дві копійки) - 3% річних, 4315,80 грн. (чотири тисячі триста п`ятнадцять гривень вісімдесят копійок) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 90,00 грн. - основного боргу, 1855,14 грн. - пені, 159,06 грн. - 3% річних та 102098,48 грн. - збитків відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя В.В. Димбовський