Рішення

від 06.11.2024 по справі 925/469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Справа № 925/469/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Звенигородської окружної прокуратури - Олійник І.А. - прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача - представник не з`явився,

від відповідача - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника керівника Звенигородської окружної

прокуратури, м. Звенигородка, Черкаської області в інтересах

держави в особі:

Лип`янської сільської ради, с. Лип`янка, Звенигородського

району, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К", м. Шпола,

Звенигородського району, Черкаської області

про визнання відсутнім права оренди землі

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Лип`янської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" про визнання відсутнім права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:04:001:0215 площею 2,00 га, яка знаходиться в адміністративних межах села Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526537, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64413201 від 06 серпня 2022 року.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що у відповідача відсутнє право оренди земельної ділянки, оскільки відповідач в установленому законом порядку її в користування не отримував, а сам договір оренди є нікчемним.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 21 травня 2024 року.

Однак підготовче засідання призначене на 11 год. 30 хв. 21 травня 2024 року не відбулося, оскільки 17 травня 2024 року матеріали справи №925/469/24 було направлено до суду апеляційної інстанції у зв`язку з оскарженням ухвали суду від 15 квітня 2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 травня 2024 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15 квітня 2024 року у справі №925/469/24 вважати неподаною та повернуто скаржнику разом з доданими до неї документами.

03 червня 2024 року матеріали справи №925/469/24 повернулися до Господарського суду Черкаської області за належністю.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року розгляд справи в підготовчому засіданні призначено на 11 год. 30 хв. 27 червня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засіданні від 27 червня 2024 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 24 липня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засіданні від 24 липня 2024 року, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 23 вересня 2024 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 23 вересня 2024 року суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11 год. 30 хв. 16 жовтня 2024 року.

Однак, судове засідання призначене на 11 год. 30 хв. 16 жовтня 2024 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2024 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 06 листопада 2024 року.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалу суду від 16 жовтня 2024 року було доставлено сторонам до їх електронних кабінетів 16 жовтня 2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа виготовленої з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

02 жовтня 2024 року від прокурора надійшла заява в якій останній вказує, що у договорі оренди землі наявна описка у даті його укладення, а саме зазначено дату його укладення 04 серпня 2021 року, замість вірної дати - 04 серпня 2022 року.

01 травня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.108-110).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що в даному випадку відсутні правові підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, а тому позовна заява має бути повернута прокурору на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Водночас, відповідач вказував, що не відповідає дійсності твердження прокурора про те, що відповідач не сплачує орендну плату за використання спірної земельної ділянки.

Внаслідок ухвалення рішення Шполянським районним судом відбулася заміна орендодавця - з фізичної особи на Лип`янську сільську раду, а тому на думку відповідача, до даних правовідносин необхідно застосовувати ч. 6 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України.

Стосовно доводів прокурора про те, що договір оренди землі від 04 серпня 2022 року є нікчемним внаслідок відсутності волевиявлення органу місцевого самоврядування - Лип`янської сільської ради, відповідач звертає увагу суду на те, що Лип`янська сільська рада зареєструвала своє право власності на спірну земельну ділянку на підставі рішення Шполянського районного суду, яке набрало законної сили вже після укладення та реєстрації договору оренди землі.

На момент укладення та реєстрації договору оренди землі ТОВ "ОР-К" не знало і не могло знати про відсутність у орендодавця права розпоряджатися землею за умови реєстрації таких прав в Державному реєстрі речових прав. Крім того, як підтверджує прокурор в позові, спірна земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ " Дрибас Анатолія Степановича ", про що також було вчинено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, ТОВ "ОР-К" набуваючи речове право - право оренди землі, діяло як добросовісний набувач, а тому до спірних відносин має бути також застосовано відповідні положення ст. 388 ЦК України.

Відповідач вважає, що ТОВ "ОР-К" є добросовісним набувачем речового права - права оренди земельної ділянки, а позбавлення цього права буде непропорційним втручанням, оскільки навіть за умови законного переходу права власності від фізичної особи до Лип`янської сільської ради право оренди ТОВ "ОР-К" не припинилося б, будучи захищеним нормами Земельного кодексу та Закону України "Про оренду землі".

Відповідач звертає увагу суду на те, що законодавець встановив мінімальний строк для договору оренди землі сільськогосподарського призначення з метою захисту добросовісного орендаря, яким є ТОВ "ОР-К". При цьому факт отримання Лип`янською сільською радою орендної плати свідчить про фактичне схвалення орендних відносин.

Щодо відсутності волі Лип`янської сільської ради на вибуття з володіння земельної ділянки, відповідач звертає увагу на те, що на момент реєстрації права власності за попереднім власником, на спірну земельну ділянку її власником була держава Україна, а розпорядником - Держгеокадастр, а не територіальна громада, що унеможливлює з`ясування обставин наявності чи відсутності волі Лип`янської сільської ради на таке вибуття.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив прокурор не погоджується з доводами викладеним відповідачем та вказував, що незважаючи на очевидність порушення інтересів держави Лип`янська сільська рада, як представницький орган територіальної громади, будучи обізнаною про наявність спірних правовідносин, заходів спрямованих щодо повернення спірної земельної ділянки не вживала ні з часу реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, ні після направлення прокуратурою відповідних листів, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як зазначено у позовній заяві, Лип`янська сільська рада позбавлена можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою на власний розсуд у зв`язку з її перебуванням у користуванні ТОВ "ОР-К" на підставі договору оренди землі, укладеного нібито з ОСОБА_2 , право користування на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Натомість, ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:04:001:0215 зареєстрував на підставі неіснуючих документів.

Законний власник спірної земельної ділянки - Лип`янська сільська рада, жодних дій для передачі спірної земельної ділянки в оренду не вчиняла та такого волевиявлення не мала.

15 травня 2024 року від відповідача до суду надійшло заперечення, в якому останній не погоджувався з доводами викладеними прокурором у відповіді на відзив та зазначав, що рішенням Шполянського районного суду від 24 липня 2024 року у справі №710/924/22 встановлено незаконність процедури реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, а не відсутність правовстановлюючих документів чи їх недійсність.

На даний час державний акт про право власності ОСОБА_2 на землю серії ЯК №710884, який виданий 29.03.2010 Відділом Держкомзему Шполянському районі на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 №142 є дійсним, в судовому порядку не визнаний нечинним, запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 з реєстру не вилучений.

Вказані обставини спростовують твердження прокурора про неіснуючі документи та доводить добросовісність орендаря ТОВ "ОР-К", яке укладаючи договір оренди землі мало законні підстави вважати, що ОСОБА_2 є законним власником спірної земельної ділянки.

Відповідач вказує, що прокурор безпідставно посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.02.2020 у справі №915/572/17, оскільки у цій справі предметом позову було скасування запису про державну реєстрацію права, а не визнання права відсутнім.

Виходячи з того, що прокурор фактично погоджується з правомірністю реєстрації за відповідачем речового права оренди земельної ділянки та не оскаржує ані правовстановлюючі документи (державний акт на землю та договір оренди), ані законність проведення державної реєстрації, відповідач знову наголошує на своїй добросовісності та необхідності дотримання балансу під час вирішення даного спору.

Прокурор заперечує добросовісність відповідача стверджуючи, що орендна плата за землю була внесена на рахунок Лип`янської сільської ради лише 12.04.2024, тобто після направлення прокуратурою запиту до Лип`янської сільської ради від 05.03.2024.

За твердженням прокурора починаючи з 03.11.2023 (дата державної реєстрації за позивачем права власності на спірну земельну ділянку) орендна плата не вносилася.

Проте, виходячи з положень ч. 3 ст. 148-1 ЗК України позивач був зобов`язаний до 03.12.2023 повідомити ТОВ "ОР-К" про набуття права власності на спірну земельну ділянку із зазначенням реквізитів для внесення орендної плати.

Вказаного обов`язку позивач не виконав.

Так само позивачем не було опубліковано до цього часу у друкованих медіа повідомлення про перехід права власності на спірну земельну ділянку та інші земельні ділянки.

Дані обставини свідчать про невиконання позивачем своїх обов`язків, що дає підстави в частині внесення орендної плати відповідачем застосувати положення ст. 613 ЦК України.

Стосовно сплати орендної плати відповідач вказав також на ту обставину, що Лип`янська сільська рада не надала відповіді на адвокатський запит, який стосувався, в тому числі орендної плати. Також позивачем не було надано відповіді на відзив, в якому це питання піднімалося відповідачем.

У запереченні відповідач поставив позивачу запитання в порядку ст. 90 ГПК України.

Водночас, 13 травня 2024 року від відповідача надійшов повторний відзив на позовну заяву, в якому останній, зокрема, вказував, що орендна плата за договором оренди землі становить 12% від нормативної грошової оцінки землі. Дані обставини доводять факт відсутності порушень інтересів держави, та відсутність порушення чинного законодавства.

Згідно із законом про оренду землі мінімальний строк оренди земельної ділянки становить 7 років, що пов`язано із визначення сівозміни, тому в разі розірвання договору оренди, орендар зазнає значних втрат у зв`язку з тим, що він витрачав кошти для покращення земельної ділянки для наступного засіву аграрної культури (підготовка землі, внесення добрив і т.д.).

Тобто, не може бути оренда припинена раніше 7 років, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Крім того, відповідач вказує, що обраний прокурором спосіб захисту не відповідає закону та не є ефективним способом захисту.

Поведінка орендаря відносно даної земельної ділянки є добросовісною, та такою, що відповідала вимогам закону.

Станом на даний час Лип`янська сільська рада в порушення вимог ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" не виконала свій обов`язок щодо повідомлення орендаря земельної ділянки про зміну власника, що є порушенням закону.

Відповідач зазначає, що позов не переслідує легітимну мету, оскільки цільове використання землі не змінювалось, орендна плата сплачується. Договір оренди чинний. Від сільської ради не надходило жодної ініціативи щодо зміни умов договору чи укладення додаткової угоди.

20 травня 2024 року від прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій останній, зокрема зазначав, що відповідач у відзиві просить суд дослідити та звернути увагу на той факт, що орендна плата за договором оренди становить 12%, що в чотири рази перевищує, як стверджує представник відповідача, визначений законом мінімум орендної плати, що на його думку, доводить факт відсутності порушень інтересів держави та відсутність порушень чинного законодавства щодо розміру орендної плати.

Разом з цим, згідно з п. 3.1. договору оренди спірної земельної ділянки, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 6000 грн. в рік, що становить 8,7% від її нормативної грошової оцінки (нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки становить - 69479,59 грн. згідно даних Державного земельного кадастру), а не 12%, як стверджує відповідач.

Окрім цього, у спірних правовідносинах порушенням інтересів держави та територіальної громади є незаконна передача в оренду спірної земельної ділянки особою, яка не мала законного права нею розпоряджатися, що на даний час позбавляє законного власника - Лип`янську сільську раду розпорядитися вказаною земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, зокрема, шляхом передачі в оренду на земельних торгах.

Саме по собі врегулювання розміру орендної плати, яку сплачує (або має сплачувати) відповідач за використання земельної ділянки, не випливає на необхідність усунення порушення державних інтересів у даному випадку, які можливо відновити лише шляхом визнання відсутнім права оренди відповідача на спірну земельну ділянку.

Доводи відповідача стосовно того, що Лип`янська сільська рада не повідомила орендаря про зміну власника спірної земельної ділянки, що на думку відповідача, є порушенням вимог Закону України "Про оренду землі", прокурор вважає помилковими, оскільки Лип`янська сільська рада є власником земельної ділянки в силу вимог законодавства України, та не втратила право володіння спірною земельною ділянкою у зв`язку з державною реєстрацією права власності на неї за ОСОБА_2 .

Натомість, державна реєстрація права комунальної власності Лип`янської сільської ради на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно посвідчує наявне в силу Закону право володіння зазначеним нерухомим майном.

Переходу права власності на спірну земельну ділянку (як зазначено у ст. 148-1 ЗК України) та як помилково вважає відповідач, не відбулося, оскільки держава в особі її уповноважених органів, зокрема, Лип`янської сільської ради не припиняла бути власником земельної ділянки в силу Закону.

Отже, доводи відповідача, зазначені у відзиві, прокурор вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 листопада 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/469/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, а також дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, Звенигородською окружною прокуратурою під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 березня 2010 року серія ЯК №710884, виданого згідно з розпорядженням Шполянської райдержадміністрації від 22 березня 2010 року №142, здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:04:001:0215 площею 2,00 га, що розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

Згідно з договором оренди землі від 04 серпня 2021 року ОСОБА_2 надав у користування зазначену земельну ділянку ФГ " Дрибас Анатолія Степановича ".

В подальшому, 04 серпня 2022 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОР-К" (орендар) було укладено договір оренди спірної земельної ділянки.

Суд погоджується з доводами прокурора, що у даті укладання договору було допущено очевидну описку, а саме замість 2022 року помилково вказано 2021 рік.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору орендодавець зобов`язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне володіння та користування земельну ділянку (далі по тексту - земельна ділянка):

кадастровий номер земельної ділянки: 7125780400:04:001:0215;

місце розташування земельної ділянки: адміністративно-територіальні межі Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області;

площа земельної ділянки: 2,00 гектарів;

вид угідь земельної ділянки: рілля.

Згідно з п. 2.1. договору цей договір укладений строком на 49 років.

Розмір орендної плати за один рік (дванадцять повних місяців) оренди становить 6 000.00 грн. з урахуванням податків, зборів та інших платежів, які відповідно до чинного законодавства утримується з доходів фізичних осіб (п. 3.1. договору).

Прокурор звернувся із даним позовом, стверджуючи, що у відповідача відсутнє право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7125780400:04:001:0215, оскільки договір оренди землі є нікчемним.

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебувала справа №710/924/22 за позовом Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" (в ході справи відбулась заміна відповідача 2 з фермерського господарства " Дрибас Анатолія Степановича " на ТОВ "ОР-К"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про витребування земельної ділянки, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав.

Рішенням від 24 липня 2023 року Шполянський районний суд Черкаської області позов задовольнив частково. Витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Лип`янської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2 га, з кадастровим номером 7125780400:04:001:0215.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Шполянським районним судом Черкаської області у справі №710/924/22 було встановлені наступні обставини:

ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером 7125780400:04:001:0215, площею 2 га, на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯК №710884, який виданий 29.03.2010 Відділом Держкомзему Шполянському районі на підставі розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 №142. Державна реєстрація права приватної власності здійснена 19.07.2019. ОСОБА_2 не звертався до Шполянської районної державної адміністрації, уповноваженої розпоряджатися землями державної власності відповідно до положень ст. ст. 17, 116, 118 ЗК України (станом на час видання державного акту серії ЯК №710884) в межах відповідного району, із заявою про передачу у власність земельної ділянки із земель державної власності та розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації від 22.03.2010 №142, надано у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Антонівської сільської ради Шполянського району іншим громадянам, відповідача ОСОБА_2 серед них немає. Тобто вищезазначеним розпорядженням, а також будь-яким іншим розпорядженням ОСОБА_2 земельна ділянка у власність для ведення особистого селянського господарства не надавалася.

Судом встановлено факт незаконності вибуття спірної земельної ділянки із державної власності - володіння власника поза його волею.

На підставі рішення місцевого суду від 24.07.2023 позивачем зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку 03.11.2023, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Так відповідно до інформаційної довідки №370079569 від 15 березня 2024 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0215 площею 2 га внесено зміни щодо права власності, а саме видалено власника ОСОБА_2 та додано Орган місцевого самоврядування - Лип`янську сільську раду; щодо документів, та видалено підставу для реєстрації права власності державний акт на право власності на землю, серія та номер ЯК710884 виданий 29.03.2010, видавник: відділ Держкомзему у Шполянському районі; додано документи, подані для державної реєстрації - рішення суду, серія та номер: 710/924/22, виданий 24.07.2023, видавник: Шполянський районний суд.

Щодо вимоги прокурора до ТОВ "ОР-К" про скасування державної реєстрації права оренди за ТОВ "ОР-К" з одночасним припиненням речових прав, то Шполянський районний суд Черкаської області відмовив у такій вимозі, вказавши про неможливість поєднання в одній вимозі і віндикаційного і негаторного позовів.

Перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури оскаржив рішення від 24.07.2023 до Черкаського апеляційного суду в частині відмови в позові.

Переглядаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог Черкаський апеляційний суд постановою від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 24 липня 2023 року змінив в оскаржуваній частині, привівши його мотивувальну частину у відповідність до змісту цієї постанови апеляційного суду. В решті рішення суду в оскаржуваній частині залишив без змін.

Так Черкаський апеляційний суд вказав, що в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції помилково зазначено, що витребування майна на користь власника є підставою для внесення відповідних змін у державний реєстр щодо скасування державної реєстрації договору оренди, оскільки в даному випадку було зареєстроване право оренди, а не договір, на підставі якого воно виникло.

Підставою для відмови у задоволенні позову до ТОВ "ОР-К" Черкаський апеляційний суд вказав те, що оскільки саме право володіння щодо спірної земельної ділянки за доводами прокурора було порушено, адже вказаним майном фактично володіє орендар, відтак, має застосовуватися спеціально визначений законодавством спосіб захисту (ст. ст. 387, 388, 400 ЦК України) - витребування майна.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Отже, на даний час Лип`янська сільська рада є власником спірної земельної ділянки.

У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 щодо володіння орендарем нерухомим майном: тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна; судове рішення про задоволення позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, специфіка книжкового володіння полягає, серед іншого, в тому, що нерухомістю можуть володіти одночасно кілька осіб, але щодо різних речових прав. Зокрема, якщо зареєстровані право власності і право оренди нерухомого майна, то і особа, зареєстрована як власник, і особа, зареєстрована як орендар, визнаються фактичними володільцями нерухомої речі щодо права власності і права оренди відповідно (див. правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 911/665/22, у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 910/3453/22, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 640/14353/19 (п. 6.14), у постанові Верховного Суду у справі № 920/14/23 від 24.07.2024 (п. 50)).

Тобто, реєстрація за ТОВ "ОР-К" речового права - права оренди земельної ділянки свідчить про заволодіння відповідачем земельною ділянкою щодо права оренди, але в той же час не позбавляє територіальну громаду (в особі Лип`янської сільської ради) володіння цією ж ділянкою щодо права власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 міститься правова позиція про те, що належним способом захисту прав власника, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

З огляду на заявлені підстави позову та суть спірних правовідносин цієї справи, суд враховує наведений висновок Великої Палати Верховного Суду та у зв`язку з цим приходить до висновку, що прокурором обрано належний спосіб захисту - про визнання відсутнім у ТОВ "ОР-К" права оренди земельної ділянки.

При цьому, враховуючи той факт, що Лип`янська сільська рада є власником спірної земельної ділянки, що підтверджується рішенням суду та відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав, відсутня необхідність для пред`явлення позову про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, оскільки Лип`янська сільська рада як особа, що зареєстрована як власник визнається фактичним володільцем нерухомої речі щодо права власності.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 920/14/23 та враховані судом при розгляді даної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно з абзацом 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у ст. 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, при цьому, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набутими, тобто правовідносини за ним не виникли.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним" (постанова Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16).

Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (постанови Верховного Суду від 08.02.2023, 13.03.2023 у справах №№ 359/12165/14, 398/1796/20).

У такому випадку власник земельної ділянки, Лип`янська сільська рада, вправі захищати своє порушене право на розпорядження земельною ділянкою, вважаючи право оренди відсутнім, оскільки спірною земельною ділянкою розпорядилася особа, яка не мала на це право.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу (ч. 2 ст. 127 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 02 липня 2020 року у справі №910/4932/19 зазначив, що виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

З огляду на зазначене, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України).

Враховуючи ту обставину, що громадянин ОСОБА_2 ніколи не був законним власником земельної ділянки і не мав жодних підстав передавати її в оренду, суд погоджується з доводами прокурора, що договір оренди землі від 04 серпня 2022 року підписаний між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "ОР-К" є нікчемний в силу положень ст. 228 ЦК України, оскільки був спрямований на незаконне користування земельною ділянкою комунальної власності.

При цьому судом було також враховано ту обставину, що відповідач у встановленому законом порядку та з дотриманням конкурентних засад спірну земельну ділянку не отримував.

Нікчемний (недійсний) правочин не породжує жодних правових наслідків, а тому у товариства "ОР-К" не виникло право оренди земельної ділянки.

Власник земельної ділянки - Лип`янська сільська рада своє волевиявлення на передачу спірної земельної ділянки не виявляла, договір оренди з відповідачем не укладала.

Доводи відповідача стосовно того, що останній є добросовісним набувачем права оренди земельної ділянки не спростовує факту нікчемності правочину, та як наслідок встановлення судом факту відсутності у особи права на оренду.

Слід також вказати, що лише під час вирішення судом спору про витребування майна обставини добросовісності/недобросовісності набуття (придбання) майна, а також оплатності/неоплатності договору мають значення для прийняття судом відповідного рішення.

В даному випадку відповідач майно не придбавав (не купував) і даний позов не є віндикаційним.

Стаття 388 ЦК України має назву "Право власника на витребування майна від добросовісного набувача" і міститься в Главі 29 Цивільного кодексу України під назвою "Захист права власності" і дана норма Закону не регулює відносини оренди землі.

Суд наголошує, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про задоволення вимоги про визнання відсутнім права оренди є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Також судом було враховано, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року №1423-ШХ, яким було доповнено розділ Х Перехідні положення ЗК України.

Відповідно до п. 24 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Крім того, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Отже, доводи відповідача, що Лип`янська сільська рада зареєструвала своє право власності вже після укладення та реєстрації договору оренди землі не спростовує того, факту, що на момент укладання нікчемного договору оренди спірна земельна ділянка належала вже до комунальної власності, а не приватної власності громадянина ОСОБА_2 .

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стосовно заперечень відповідача, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми ч. 6 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаної норми перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Проте у справі, що розглядається не відбулося переходу права власності від ОСОБА_2 до Лип`янської сільської ради, оскільки рішенням місцевого суду встановлено, що земельна ділянка громадянину ОСОБА_2 у власність не передавалась, тобто він ніколи не був її законним власником.

Отже, доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача щодо сплати останнім на користь Лип`янської сільської ради орендних платежів, суд зазначає таке.

За інформацією Лип`янської сільської ради від 07.05.2024 № 02-36/1851, ТОВ "ОР-К" через ОСОБА_3 12.04.2024 сплачено 11,4 тис. грн. орендної плати за землю (а.с. 166, т.1).

Платіж проведено єдиною сумою без вказування кадастрових номерів земельних ділянок, по яких було здійснено оплату.

Таким чином, лише після того, як прокурором розпочато процедуру вставлення підстав для вжиття заходів представницького характеру шляхом направлення до Лип`янської сільської ради запиту від 05.03.2024 №50-734вих-24 в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідачем 12.04.2024 внесено оренду плату до бюджету Лип`янської сільської ради.

Водночас, відповідачем не надано суду доказів сплати орендної плати саме за спірну земельні ділянку, оскільки в оренді відповідача з 04.08.2022 перебуває 29 інших земельних ділянок комунальної власності Лип`янської сільської ради, право користування на які у відповідача виникли за аналогічних обставин.

Суд зазначає, що у даній справі порушенням інтересів держави та територіальної громади є незаконна передача в оренду спірної земельної ділянки особою, яка не мала законного права нею розпоряджатися, що на даний час позбавляє законного власника - Лип`янську сільську раду розпорядитися земельною ділянкою у відповідності до вимог чинного земельного законодавства, зокрема, шляхом передачі в оренду на земельних торгах.

Таким чином, сам по собі факт сплати грошових коштів відповідачем за використання земельної ділянки не впливає на результати вирішення даного спору.

Аналізуючи доводи відповідача в контексті питання вичерпності висновків суду у рішенні, суд ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимогу детально відповідати на кожен довід.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у ТОВ "ОР-К" відсутнє право оренди земельної ділянки кадастровий номер 7125780400:04:001:0215 площею 2 га, а тому позов прокурора підлягає задоволенню.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, господарський суд зазначає наступне:

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У спірних правовідносинах необхідність захисту інтересів держави полягає у захисті прав територіальної громади в особі Лип`янської сільської ради, яка позбавлена можливості максимально ефективно розпорядитися спірною земельною ділянкою, зокрема порушеного права органу місцевого самоврядування на одержання доходу у вигляді орендної плати за землю від її використання, яке не носить загальнодержавний характер, проте, направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до його відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Спірні правовідносини фактично пов`язані з фактом та умовами використання ТОВ "ОР-К" спірної земельної ділянки за відсутності згоди її фактичного власника та без урахування його інтересів щодо умов договірних відносин, які ним не погоджено.

Так, не дотримано принципу набуття права оренди земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах, як це передбачено ст. 134 ЗК України, який передбачає можливість передачі землі, як національного багатства, у користування на найбільш вигідних для територіальної громади умовах. Вказаний принцип тісно пов`язаний зі сферою формування місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земель комунальної власності, що безпосередньо зачіпає права та економічні інтереси територіальної громади с. Антонівка. Неефективні орендні відносини щодо земель вказаної категорії в умовах воєнного стану є неприпустимими, оскільки це негативно позначається на стані покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування своїх повноважень та забезпечення населення відповідних територіальних громад послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

За інформацією Лип`янської сільської ради, викладеною в листі Звенигородській окружній прокуратурі від 11.03.2024, відповідно до рішення Лип`янської сільської ради від 16.06.2022 №6-19/22 "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки" ставка орендної плати за земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства складає 9 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а в разі передачі земельної ділянки 2,0 га на земельних торгах, початкова вартість річної орендної плати складала б в середньому 5 800 грн. за земельну ділянку.

Місцевий бюджет є гарантом фінансового забезпечення розвитку регіону, істотно впливає на соціально-економічний розвиток, рівень життя населення.

Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого, як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави, що наразі відчуває надмірне навантаження через військову агресію.

У свою чергу, порушення прав органу місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідної територіальної громади, а отже - інтересів держави у забезпеченні реалізації гарантованих ст. 13, 14, 142, 145 Конституції України прав за принципом верховенства права.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

До справи прокурор додав докази листування, які свідчать про такі обставини справи.

05.03.2024 Звенигородська окружна прокуратура звернулась з листом до Лип`янської сільської ради, в якому з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просила поінформувати, серед іншого, чи вбачає орган місцевого самоврядування порушення своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах та чи вживала Лип`янська сільська рада або має намір вживати заходи щодо звернення до суду із позовними заявами про припинення права оренди за орендарями, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0215.

У разі, якщо Лип`янська сільська рада таких намірів не має, вказати причини.

11.03.2024 Лип`янська сільська рада надіслала Звенигородській окружній прокуратурі лист у відповідь, в якому, зокрема, повідомила, що питання щодо звернення до суду із позивними заявами про припинення права оренди відносин з орендарями вказаних земельних ділянок (ТОВ "ОР-К", ФГ "НІКА-ВА", ТОВ "Царина 2018") питання буде винесено на розгляд засідання комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природокористування з наступним розглядом на сесії сільської ради.

19.03.2024 Звенигородська окружна прокуратура повторно звернулась до Лип`янської сільської ради з листом, в якому з метою встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді, керуючись ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила поінформувати, чи розглянуто питання припинення права оренди ТОВ "ОР-К", ТОВ "Царина 2018", ФГ "НІКА-ВА" на земельні ділянки за вказаними у запиті кадастровими номерами постійною комісією з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природокористування та які результати розгляду та чи вживала Лип`янська сільська рада або має намір вживати заходи щодо звернення до суду із позовними заявами про визнання неукладеними договорів оренди, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0215.

У разі, якщо Лип`янська сільська рада таких намірів не має, вказати причини.

У відповідь 25.03.2024 Лип`янська сільська рада надала Звенигородській окружній прокуратурі лист, в якому повідомила, що на засіданні комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природокористування, що відбулася 22.03.2021 (ймовірно описка, правильною датою слід вважати 22.03.2024) прийнято рішення комісії щодо підтримки представництва прокурором в суді законних інтересів Лип`янської сільської ради про припинення права оренди ТОВ "ОР-К", ТОВ "Царина 2018", ФГ "НІКА-ВА", на вищевказані земельні ділянки. На даний час сільська рада не зверталася до суду щодо визнання неукладеними договори оренди вищезгаданих земельних ділянок.

03.04.2024 Звенигородська окружна прокуратура звернулась до Лип`янської сільської ради з листом, в якому на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила, що Звенигородською окружною прокуратурою будуть вжиті заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Лип`янської сільської ради до ТОВ "ОР-К" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7125780400:04:001:0215.

Зі змісту наведеного листування вбачається, що Лип`янська сільська рада як орган місцевого самоврядування не вживала заходів для звернення до суду з позовом та не заперечує проти здійснення прокурором представництва її інтересів в суді.

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати відсутнім право оренди товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К" (вул. Нескорених, 54, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 44194524) на земельну ділянку за кадастровим номером 7125780400:04:001:0215 площею 2,00 га, яка знаходиться в адміністративних межах села Антонівка Лип`янської територіальної громади Звенигородського району Черкаської області та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису про інше речове право: 47526537, рішення про державну реєстрацію індексний номер: 64413201 від 06 серпня 2022 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОР-К", вул. Нескорених, 54, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 44194524 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172 - 3 028 грн. 00 коп. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 08 листопада 2024 року.

Суддя А.В.Васянович