Ухвала

від 08.11.2024 по справі 926/2818/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

08 листопада 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2818/24

За заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮФ ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» (04060, місто Київ, р-н Шевченківський, вул. Берлінського Максима, буд. 9, офіс 511, код ЄДРПОУ 38689840) про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Особа, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» (58007, Чернівецька область, м. Чернівці, провулок Заводський 1-й, буд. 23, код ЄДРПОУ 41769022),

суть позову: про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 1 116 000,00 грн

Без виклику представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮФ ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» про стягнення заборгованості за договором № 1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2019 в сумі 1 116 000,00 грн.

Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на

грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ», які знаходяться на всіх рахунках товариства у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, у межах суми заявленого позову у розмірі 1116000,00 грн.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилається на наступні обставини:

22.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕПРОС» (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» (за договором - Виконавець) укладено договір № 1 на виготовлення та поставку продукції. На виконання умов Договору Виконавець виставив Замовнику рахунок на оплату № 2 від 22.10.2019 на суму 1 116 000,00 грн з ПДВ. Вказаний рахунок був оплачений ТОВ «ДЕПРОС» 22.10.2019.

20.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕПРОС» (за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮФ ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» (за договором - Новий Замовник) укладено договір № 47/12 про заміну кредитора у зобов`язанні, за яким замовник відступив право вимоги Новому замовнику право вимоги щодо поставки продукції або товару за Договором № 1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2019 на загальну суму 1 116 000,00 грн з ПДВ, яка була повністю сплачена Первісним кредитором на користь Боржника. Таким чином, до ТОВ «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» перейшли права та обов`язки кредитора за договором № 1 на виготовлення та поставку продукції від 22.10.2029.

20.01.2020 року ТОВ «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» повідомило ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» про заміну кредитора у зобов`язанні. ТОВ «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» також направило ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» повторне повідомлення про заміну кредитора з вимогою про повернення коштів від 15.10.2024 року.

Незважаючи на це, ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» не виконало своїх зобов`язань щодо поставки продукції та водночас не повернуло отримані на свою користь грошові кошти в сумі 1 116 000,00 грн, які були внесені як передоплата за продукцію відповідно до умов договору № 1 від 22.10.2019.

Позивач вважає, що існують реальні ризики, які можуть ускладнити або унеможливити стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 1 116 000,00 грн.

Вказані ризики полягають в такому:

1) Наявність судових рішень щодо порушення відповідачем норм чинного законодавства. Так, за даними офіційного веб-сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, наявні факти, що свідчать про ймовірні порушення Відповідачем норм законодавства, зокрема, у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення обігу товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. Вказане характеризує відповідача як недобросовісного контрагента, а відтак як особу, що може вчиняти дії для унеможливлення виконання судового рішення за позовом «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС».

Згідно з даними офіційного веб-сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідач фігурує у декількох судових справах, зокрема: рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 600/1037/20-а вирішено стягнути кошти з рахунків у банках ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» на суму податкового боргу в розмірі 286 000,00 до Державного бюджету України; постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 27.12.2023 року у справі №726/3035/23 на ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі порушення з боку відповідача можуть бути розцінені як свідоме ігнорування законодавчих вимог та порушення правових норм, що підриває принципи чесної підприємницької діяльності. Порушення законодавства, пов`язаного з фінансовими і податковими зобов`язаннями, свідчить про неспроможність або небажання відповідача вести бізнес у рамках правового поля.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 січня 2020 року по справі 727/499/20 суд задовольнив клопотання старшого слідчого щодо надання дозволу на проведення обшуку в приміщенні ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального правопорушення за ч.1 ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання або збут підакцизних товарів). Такі підозри щодо причетності ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» до кримінального правопорушення можуть значно вплинути на правомірність діяльності підприємства, незважаючи на те, що обшук був проведений ще у 2020 році. Це значно підвищує ризик невиконання фінансових та договірних зобов`язань відповідача перед контрагентами, включаючи позивача. Досудове розслідування та можливі подальші судові процеси можуть відтермінувати виконання зобов`язань ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» перед позивачем.

У разі накладення арешту на активи та/або рахунки ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» під час чи після розгляду позову позивача, підприємство може не мати достатньо ресурсів для виконання винесеного судового рішення.

2) Відсутність зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна та майнових (речових) прав. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у відповідача відсутнє зареєстроване майно, на яке можна було б звернути стягнення в разі невиконання судового рішення. Відсутність майнових активів унеможливлює ефективне виконання рішення шляхом примусового стягнення заборгованості через реалізацію майна.

3) Наявність додаткових ризиків щодо можливої фінансової нестабільності відповідача, що пов`язане із учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Фалькон-Ізмаїл».

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ учасниками компанії ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» є громадяни Болгарії: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які володіють по 50 % статутного капіталу компанії кожен. Кінцевими бенефіціарними власниками компанії є громадянин Болгарії ОСОБА_2 та громадянка України (директор Товариства) ОСОБА_3 . Оскільки учасники та бенефіціарний власник компанії є іноземцями, існує ризик, що прибуток компанії або інші фінансові активи можуть бути виведені за кордон, що вплине на фінансову стабільність компанії в Україні. Виведення значних коштів може призвести до зменшення обігових активів, які потрібні для погашення зобов`язань перед Позивачем. Окрім того, звертає увагу на невідповідність інформації про кінцевих бенефіціарних власників фактичному розміру часток учасників. Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ одним із учасників компанії ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» є громадянин Болгарії ОСОБА_1 , який володіє по 50 % статутного капіталу компанії. Однак вказана особа не зазначена ЄДРПОУ як кінцевий бенефіціарний власник, натомість такою особою вказана ОСОБА_3 , при цьому вказано тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 50, що очевидно не відповідає іншим даним ЄДРПОУ.

4) Відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань відомостей про подання відповідачем структури власності.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ вбачається відсутність актуалізованої інформації щодо структури власності відповідача з 02.10.2023 року, що є порушенням вимог чинного законодавства України. Відсутність оновлених даних про структуру власності та кінцевих бенефіціарів є серйозним порушенням, яке свідчить про недотримання Відповідачем законодавчих вимог. Це порушення підриває один із основних принципів корпоративної діяльності - прозорість. Непрозорість у розкритті інформації щодо власників компанії може свідчити про спроби приховати реальних бенефіціарів, що підвищує ризик залученості юридичної особи у сумнівні або незаконні фінансові операції, зокрема пов`язані з відмиванням коштів. Відсутність достовірних та актуальних даних про власників ставить під сумнів доброчесність діяльності відповідача.

5) Можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та вивести такі кошти з рахунків у зв`язку із великою сумою заборгованості перед позивачем.

Можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, або відчужити майно, яке перебуває у його власності, є беззаперечною. Це створює суттєвий ризик, що в майбутньому виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, може бути значно ускладнене.

6) Зміна керівництва ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ».

На дату укладення основного договору та договору про про зміну кредитора у зобов`язанні від 20.12.2019 власником і директором ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» був ОСОБА_4 , який на той час здійснював управління підприємством. Однак, станом на теперішній час, у структурі власності та керівництві підприємством відбулися зміни. Згідно з останніми даними, директором ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» є ОСОБА_3 (з 06.12.2022 року). Оскільки на момент укладення основного договору компанією керував інший директор ( ОСОБА_4 ), а теперішнє керівництво ( ОСОБА_3 ) може мати інший підхід до виконання зобов`язань. Це може призвести до ризику недотримання домовленостей або спроб уникнути відповідальності за зобов`язання, укладені за попереднього керівництва. Зміна керівництва може вплинути на стабільність виконання зобов`язань перед позивачем, незважаючи навіть на можливу наявність судового рішення, особливо якщо новий директор має інші пріоритети або плани щодо фінансових потоків компанії.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення, тобто, це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.11.2021 у справі №344/14718/20).

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині другій статті 136 ГПК.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач має намір подати позовну заяву із вимогою майнового характеру про стягнення грошових коштів в сумі 1 116 000,00 грн, які були внесені як передоплата за поставку товару, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо поставки товару.

Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

У справі №905/448/22 об`єднана палата виснувала, що доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо), може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування.

Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).».

На обґрунтування необхідності вжиття вказаних заходів забезпечення позову у цій справі заявник посилається на наявність судових рішень щодо порушення відповідачем норм чинного законодавства, зокрема, у сфері виробництва, зберігання та обігу тютюнових виробів, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення обігу товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, що характеризує відповідача як недобросовісного контрагента, а відтак як особу, що може вчиняти дії для унеможливлення виконання судового рішення за позовом «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС», що стало підставою для стягнення з нього коштів на суму податкового боргу, накладення адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що підтверджується даними офіційного веб-сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак суд зауважує, що порушення ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» податкового законодавства саме по собі не свідчить про невиконання ним будь-яких договірних зобов`язань, заявником не надано доказів існування судових проваджень, де останній є боржником.

Доводи заявника про те, порушення з боку відповідача законодавства, пов`язаного з фінансовими і податковими зобов`язаннями, свідчить про неспроможність або небажання відповідача вести бізнес у рамках правового поля, є припущеннями та не можуть слугувати підставою, яка свідчить про можливе утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

В поданій заяві позивач зазначає про наявність обґрунтованих припущень, що існує імовірність через невжиття заходів забезпечення позову може ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду і у цій справі, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 січня 2020 року по справі 727/499/20 задоволено клопотання старшого слідчого щодо надання дозволу на проведення обшуку в приміщенні ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» у зв`язку з досудовим розслідуванням кримінального правопорушення за ч.1 ст.204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання або збут підакцизних товарів), що може вплинути на правомірність діяльності підприємства, підвищує ризик невиконання фінансових та договірних зобов`язань відповідача.

Однак суд звертає увагу, що станом на момент розгляду заяви пройшов значний час, ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» здійснювало свою господарську діяльність, будь-яких претензій до відповідача щодо виконання грошового зобов`язання у зв`язку з проведенням досудового розслідування позивачем не висловлено, лише у жовтні 2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів. Крім того, заявником не зазначено про наслідки вказаного кримінального провадження. Відтак наявність ухвали про проведення обшуку у 2020 році в приміщенні ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» ніяким чином не можу бути підставою для обґрунтованих припущень щодо неможливості виконання рішення суду в даній справі.

З приводу доводів заявника про те, що неправомірна поведінка відповідача не виключає можливість притягнення його до відповідальності в майбутньому, включючи кримінальну, досудове розслідування та можливі подальші судові процеси можуть відтермінувати виконання зобов`язань ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» перед позивачем, а в разі накладення арешту на активи та/або рахунки ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» під час чи після розгляду позову позивача, підприємство може не мати достатньо ресурсів для виконання винесеного судового рішення, суд зауважує, що вони гуртуються на припущеннях. Заявник фактично хоче гарантувати собі переважне право на можливість задоволення власних вимог до відповідача перед іншими кредиторами у випадку накладення арешту на майно відповідача в рамках інших судових процесів.

Твердження заявника про наявність додаткових ризиків щодо можливої фінансової нестабільності відповідача, що пов`язане із учасниками та кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ», які є іноземцями, та зміну керівництва товариства, що може мати інший підхід до виконання зобов`язань та призвести до ризику недотримання домовленостей або спроб уникнути відповідальності за зобов`язання, укладені за попереднього керівництва, є неспроможними, оскільки вони пов`язані із суб`єктивним фактором, є надуманими, безпідставними, гуртуються на припущеннях. Заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що керівником товариства вчинялися будь-які дії на уникнення відповідальності за зобов`язаннями товариства.

Посилання заявника на те, що відповідачем не оновлювались в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про структуру власності та кінцевих бенефіціарів, що може свідчити про спроби приховати реальних бенефіціарів, підвищує ризик залученості юридичної особи у сумнівні або незаконні фінансові операції, зокрема пов`язані з відмиванням коштів та ставить під сумнів доброчесність діяльності відповідача, суд також відхиляє, оскільки підставою для застосування заходів забезпечення позову може бути саме вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду, а не оцінка судом доброчесності особи у сфері ділової поведінки. Дані характеристики не можуть бути прямим свідченням того, що особа у всіх правовідносинах може порушувати правовий порядок.

Також суд зазначає, що дійсно відсутність зареєстрованого за відповідачем нерухомого майна та можливість в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках може бути однією з підстав для застосування заходів забезпечення позову, однак не є обов`язковою підставою для їх застосування.

Також, суд зазначає що дані обставини щодо фінансової спроможності ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» повинні були цікавити заявника та ним досліджуватися (в силу ризиків ведення підприємницької діяльності) при укладенні ним договору № 47/12 про заміну кредитора у зобов`язанні від 20.12.2019 року.

При цьому суд звертає увагу, що, як зазначено заявником в заяві про забезпечення позову, 20.01.2020 року ТОВ «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» повідомило ТОВ «ФАЛЬКОН-ІЗМАЇЛ» про заміну кредитора у зобов`язанні, однак лише 15.10.2024 ТОВ «ЮФ «ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» направило відповідачу повідомлення про заміну кредитора з вимогою про повернення коштів. Відтак строк порушення виконання зобов`язання між сторонами є незначним.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до висновку, що заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, доводи заявника ґрунтуються на припущеннях, а звернення до суду із заявою про забезпечення позову обумовлене необхідністю попередження (недопущення) вчинення дій, які імовірно можуть призвести до позбавлення заявника (позивача) можливості повернення власних коштів.

Відповідно до частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ ЕМДЖІСІ ПАРТНЕРС» про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в строки та порядку визначеному ст.ст. 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.11.2024.

Суддя І.В. Марущак