Постанова

від 07.11.2024 по справі 917/1876/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1876/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Чутівський елеватор» - Трохимець О.П., адвокат (ордер від 17.10.2024),

відповідача - Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» - Штепа Д.Ю., адвокат (дов. від 26.12.2023),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго»

на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 (суддя Ківшик О.В.),

додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 15.05.2024 (суддя Ківшик О.В.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 (головуючий суддя Гребенюк Н.В., судді: Склярук О.І., Слободін М.М.)

у справі № 917/1876/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чутівський елеватор» (далі - ТОВ «Чутівський елеватор», позивач)

до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго», відповідач, скаржник)

про визнання протиправним та скасування рішення комісії.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Чутівський елеватор» звернулося до суду з позовом до АТ «Полтаваобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення засідання комісії відповідача, оформлене протоколом від 11.10.2022 № 00007039 (далі - рішення від 11.10.2022) щодо розгляду акта про порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) від 28.09.2022 № 00007039 (далі - акт про порушення від 28.09.2022).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення комісії від 11.10.2022 прийняте на підставі акта про порушення від 28.09.2022 з недотриманням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню. Як стверджував у позовній заяві позивач, відсутність переліку питань від оператора системи для дослідження на експертизі унеможливило проведення такої експертизи.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 у справі № 917/1876/23 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене протоколом засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 11.10.2022 по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ від 28.09.2022.

Судовий акт мотивований тим, що відповідачем не доведено допустимими доказами наявності безоблікового споживання електроенергії позивачем, а також порушення останнім схеми обліку та/або втручання у роботу вузла обліку та його окремих елементів, що у сукупності свідчить про необґрунтованість визначених відповідачем порушень, зазначених в акті від 28.09.2022. Крім того, факт втручання споживача в роботу засобу вимірювання техніки має бути підтверджений лише експертизою, водночас експертиза після складання акту про порушення від 28.09.2022 та ухвалення рішення комісії відповідача від 11.10.2022 проведена не була, а з рішення засідання комісії не вбачається покладення обов'язку з направлення трансформатора струму на експертизу саме на споживача. При цьому в порушення приписів ПРРЕЕ заява власника (споживача) про проведення експертизи в матеріалах справи відсутня. При цьому перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизу та кінцевий термін надання оператору документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу, відповідачем позивачу не надавався.

Згідно з додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.05.2024 у цій справі суд частково задовольнив клопотання ТОВ «Чутівський елеватор» та стягнув з відповідача на користь позивача 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу; у решті клопотання позивача судом відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у цій справі рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті спору, та додаткове рішення суду першої інстанції залишені без змін.

Судом апеляційної інстанції додатково встановлено, що визначені в абзаці 6 пункту 8.4.4. ПРРЕЕ порушення позивачем в акті не зафіксовані. Факт втручання в роботу засобів вимірювальної техніки та пошкодження пломби позивач не визнав.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що в порушення приписів пункту 8.4.4 ПРРЕЕ заява власника (споживача) про проведення експертизи в матеріалах справи відсутня та не доводиться відповідачем, натомість перелік питань від оператора системи для дослідження та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу, відповідачем позивачу не надавався.

Водночас суд апеляційної інстанції також вважав обґрунтованим відхилення посилання відповідача на лист від 17.10.2022 № 01.1/3192 щодо направлення речових доказів на експертизу з переліком запитань для дослідження, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, доказів надсилання цього листа позивачеві відповідачем надано не було, а отримання відповідного листа позивач заперечує.

Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що рішення засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 11.10.2022 по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ та лист АТ «Полтаваобленерго» від 01.11.2022 № 04.03/4259 (далі - лист від 01.11.2022) свідчать про прийняте рішення оператора направити трансформатори струму на експертне дослідження, однак не вказують як про надходження відповідної заяви від споживача, так і про те, що відповідний обов'язок покладений саме на позивача.

Таким чином, відповідачем за відсутності заяви споживача та без прийняття відповідного рішення в установленому порядку в порушення положень пункту 8.4.4. ПРРЕЕ було передчасно вирішено покласти на позивача обов'язок з направлення засобу вимірювання на експертизу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій, які ухвалені по суті спору, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Чутівський елеватор»; також скаржник просить Суд скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги щодо постанови апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, ухваленого по суті спору, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме пункту 8.4.4 ПРРЕЕ стосовно направлення засобів вимірювальної техніки на експертне дослідження.

Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження додаткового рішення місцевого господарського суду, залишеного без змін постановою апеляційного господарського суду, відповідач посилається пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував положення статті 124 ГПК України, не врахувавши висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, а також положення статей 126, 129 ГПК України, не врахувавши висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20.07.2023 у справі № 904/7108/21, від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21.

Доводи інших учасників справи

Від ТОВ «Чутівський елеватор» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить Суд відмовити в її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду, додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

Також у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Чутівський елеватор» зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які позивач понесло (очікує понести) у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

Розгляд клопотань учасників справи

Через підсистему «Електронний Суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) від АТ «Полтаваобленерго» 11.10.2024 надійшло клопотання про участь у судових засіданнях касаційного провадження у справі № 917/1876/23, у т.ч. призначеного на 07.11.2024, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ухвали Суду від 11.10.2024 зі справи № 917/1876/23 задоволено клопотання АТ «Полтаваобленерго» про участь у судових засіданнях касаційного провадження у справі № 917/1876/23, у т.ч. призначеного на 07.11.2024, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

АТ «Полтаваобленерго» 05.11.2024 направило через підсистему ЄСІТС додаткові пояснення у справі, в яких відповідач, зокрема підтримує касаційну скаргу та просить її задовольнити. Скаржник також повторно наголошує, що проведення експертного дослідження ініційовано позивачем, оскільки за актом від 17.10.2022 вказані трансформатори у запломбованому пакеті були передані споживачу для направлення на експертизу, що позивачем не заперечується, а, отже, свідчить про його згоду на фахове дослідження стосовного можливого зовнішнього втручання в роботу вимірювального приладу й чим спростовуються судові висновки про відсутність у матеріалах справи відповідної заяви ТОВ «Чутівський елеватор».

Крім того, позивач вказує, що акт від 17.10.2022 є додатком до переліку питань, спрямованих експертній установі. При цьому АТ «Полтаваобленерго» зазначає про помилковість судових висновків про те, що положення пункту 8.4.4. ПРРЕЕ містять вимогу обов'язкового проведення експертизи за встановлених в акті від 28.09.2022 обставин. Між тим, на думку скаржника, зазначене положення передбачає право оператора системи нараховувати обсяг та вартість необлікованої електричної енергії без проведення відповідної експертизи.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

ТОВ «Чутівський елеватор» на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 приєдналося до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 20400588 (на умовах договору про постачання електричної енергії від 06.03.2017 № 588), відповідно до умов якого:

- оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу електричної енергії за об'єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи (п.2.1 договору);

- облік (у т.ч. приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється, зокрема з урахуванням вимог цього договору (пункт 3.1. договору);

- споживач зобов'язується: виконувати умови цього договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання; забезпечувати доступ представникам оператора системи, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки (підпункти 1, 2, 3, 5 пункту 6.2. договору);

- оператор системи має право: на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; контролювати додержання споживачем вимог ПРРЕЕ; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці (підпункти 2, 5, 6, 7 пункту 7.1. договору);

- у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача, споживач сплачує оператору системи вартість недоврахованої електричної енергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (пункт 8.6 договору).

Сторони не надали судам доказів розірвання або зміни умов договору.

Уповноваженими представникам АТ «Полтаваобленерго» у складі провідного інженера групи технічного аудиту Бондаря О.М. та інженера групи технічного аудиту Білана О.І. за участю заступника директора ТОВ «Чутівський елеватор» Марченка В.О., здійснено технічну перевірку на об'єкті підприємства позивача - елеватор, який знаходиться за адресою пров. Аптечний, 11, с. Петрівка, Полтавського р-ну Полтавської обл., за наслідками якої складено акт технічної перевірки засобів електричної енергії до 1 000 В від 28.09.2022, про відсутність порушень з боку споживача з висновком про придатність засобів обліку до експлуатації в якості розрахункових, за умови виконання вимог по приведенню вузла обліку вимогам Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Правил улаштування електроустановок.

Водночас у той же день о 14:15 за участю тих же осіб, вказаними уповноваженими представниками відповідача складений акт про порушення № 00007039, відповідно до якого при технічній перевірці засобів комерційного обліку вказаного об'єкта встановлено, порушення споживачем обліку електричної енергії: пункту 2.3.4, підпункту 9 пункту 5.5.5., підпункту 25 пункту 5.5.5., пункту 8.2.4. ПРРЕЕ, пункту 11.9.1, пункту 11.9.2. Кодексу системи розподілу (далі - КСР) - втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, а саме: порушено схему підключення розрахункового засобу обліку електроенергії при почерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження фази А і В лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію. Знеструмлення виконано шляхом виходу з ладу трансформаторів струму фаз А і В. Споживачу продемонстровано порушення.

У пункті 10 акта зазначено перелік вилучених та складених у пакет засобів вимірювання електричної енергії та/або інших технічних засобів: пломб ППКО. Трансформатори струму під час перевірки не вилучалися. А у пункті 11 акта містить інформацію про дату проведення засідання комісії, яка мала відбутися 11.10.2022 о 10:00 за адресою: 36002, м. Полтава вул. Старий Поділ, 5. До акта про порушення додана схема електроживлення споживача, акт технічної перевірки, акт тимчасового збереження речового доказу щодо вилучених пломб, фото, вимога. Акт підписано представником позивача (заступником директора Марченком В.О.) із зауваженням: двері РУ-0.4 кВ опломбовані, немає доступу до перегляду даних режиму профанування лічильника. Акт про порушення складено в двох примірниках, один з яких надано споживачу.

11.10.2022 проведено засідання комісії АТ «Полтаваобленерго», на якому комісією встановлено, що споживач порушив п пункту 2.3.4, підпункту 9 пункту 5.5.5., підпункту 25 пункту 5.5.5., пункту 8.2.4. ПРРЕЕ, пункту 11.9.1, пункту 11.9.2. КСР, шляхом втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, а саме: порушена схема підключення розрахункового засобу обліку електроенергії, при почерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження фази А і В лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію. Знеструмлення виконано шляхом виходу з ладу трансформаторів струму фаз А і В, та прийнято рішення про направлення трансформаторів струму на експертне дослідження для обстеження. Протокол направлено споживачу листом від 01.11.2022, що сторонами визнається.

Відповідно акта приймання-передання засобів вимірювальної електротехніки (трансформаторів струму ТОПА-66 УЗ за номерами 012979, 012976) від 17.10.2022 вказані трансформатори у запломбованому пакеті були передані споживачу для направлення на експертизу протягом 30 календарних днів.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що акт приймання-передання засобів вимірювальної електротехніки від 17.10.2022 не містить питань, які слід поставити на експертне дослідження, а також не містить кінцевого терміну для надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу, про що зазначено позивачем в позовній заяві.

Листами від 28.11.2022 № 28-111/22, № 28-11/22, № 28-112/22 позивач звертався до Полтавського відділення ННЦ ІСЕ «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса», ДП «Полтавастандартметрологія» та Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо можливості проведення експертного дослідження трансформаторів стуму відповідно до протоколу засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 11.10.2022 та листа АТ «Полтаваобленерго» від 01.11.2022.

ДП «Полтавастандартметрологія» листом від 19.12.2022 № 13-09/2239 повідомило, що може провести експертну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за письмовою заявою заявника. Між тим у заяві повинно бути зазначено мету експертизи і причину, що зумовили її проведення.

Листом від 29.12.2022 № 29-11/1/22 споживач повідомив оператора про направлення трансформаторів струму до ДП «Полтавастандартметрологія» на експертне дослідження, надавши докази на підтвердження оплати повірки, однак відповіді на наведений лист матеріали справи не містять.

Рішенням засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 09.02.2023 з розгляду акта від 28.09.2022, яке оформленого протоколом № 00007039, проведено нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії позивачу згідно з пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ на суму 1 058 687,09 грн.

Судами встановлено, що доказів на підтвердження повідомлення споживача про дату, час і місце проведення засідання комісії від 09.02.2023 матеріали справи не містять. А лист від 27.01.2023 № 04.03/3366 про запрошення споживача на засідання комісії направлено в інший населений пункт - м. Мерефа Харківської області, 62473, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в той час як місцезнаходженням споживача є с. Мурафа Харківської області, 62021. Між тим протокол засідання комісії та рахунок № 22800588 на компенсацію вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення ПРРЕЕ направлено споживачу засобами поштового зв'язку супровідним листом від 16.02.2023 № 04.34/5079, що останнім визнається.

Не погоджуючись з позаобліковим нарахуванням, позивач звернувся до відповідача листом від 16.03.2023 № 16-03/1/23 за роз'ясненням щодо розрахунків, у відповідь на який відповідач листом від 03.04.2023 № 04.34/9625, повідомив споживача, зокрема про те, що отримав лист споживача від 29.12.2022 № 29-11/1/22 про направлення ним трансформаторів на експертизу до ДП «Полтавастандартметрологія», проте останнє не є спеціалізованою організацією, яка має право на проведення експертного дослідження відповідно до законодавства для підтвердження факту пошкодження засобів вимірювальної техніки та/або факту втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки.

Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що: - акт про порушення від 28.09.2022, на підставі якого ухвалено рішення, оформлене протоколом від 11.10.2022, не є доказом втручання позивача в роботу засобів вимірювальної техніки, оскільки таке втручання має бути підтверджене експертизою, про яку саме оператор прийняв рішення і саме він зобов'язав споживача направити трансформатори струму на експертне дослідження для обстеження поза волею останнього; - засідання комісії з розгляду акта про порушення від 28.09.2022 проведено за відсутності представників споживача та без повідомлення останнього про дату і місце засідання комісії; - обсяг та вартість необлікованої електричної енергії має визначатися після проведення експертного дослідження та проведення відповідних замірів або на підставі попередніх відомостей споживання.

Щодо розгляду клопотання позивача про розподіл судових витрат по справі № 917/1876/23, зокрема витрат на правову (правничу) допомогу адвоката в суді першої інстанції, додаткове рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками.

Позовна заява ТОВ «Чутівський елеватор» до АТ «Полтаваобленерго» про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 11.10.2022 року по розгляду акта про порушення від 28.09.2022 надійшла до Господарського суду Полтавської області 16.10.2023. Водночас позовна заява (як перша заява по суті спору) містить, зокрема попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правову (правничу) допомогу адвоката позивача у розмірі 81 000 грн.

У судовому засіданні 30.04.2024 представником позивача до оголошення вступної та резолютивної частини рішення у цій справі про задоволення позовних вимог, зроблено заяву про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі доказів на підтвердження понесення судових витрат у зв'язку з розглядом цієї справи (витрат на професійну правничу допомогу адвоката) для їх розподілу. При цьому 06.05.2024 (з урахуванням вихідних днів та вимог частини восьмої статті 129 ГПК України) до суду надійшло клопотання позивача вх. № 6217 про розподіл судових витрат у цій справі та докази на їх підтвердження, зокрема й акт здачі-приймання робіт від 30.04.2024 № 60, який виготовлено у порядку, визначеному частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Оскільки адвокат вчинив дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання ТОВ «Чутівський елеватор» про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі № 917/1876/23, зважаючи на правомірні доводи відповідача, відповідно до яких підготовка заяв по суті та клопотань, поданих позивачем, не є співмірними наданому об'єму адвокатських послуг.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, Суд зазначає таке.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання протиправним та скасувати рішення засідання комісії відповідача від 11.10.2022 щодо розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі скаржник, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, ухваленого по суті спору, посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме: пункту 8.4.4. ПРРЕЕ стосовно направлення засобів вимірювальної техніки на експертне дослідження.

Перед Судом в контексті неправильного застосування приписів пункту 8.4.4. ПРРЕЕ ставиться питання щодо наявності/відсутності обов'язку позивача направити засіб вимірювальної техніки на експертизу, а також вимог щодо форми і змісту документів, на підставі яких засіб вимірювальної техніки направляється на експертизу (зокрема, заяви власника засобу вимірювальної техніки та акта про передачу засобу вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу).

АТ «Полтаваобленерго» стверджує, що належним чином передало трансформатори струму ТОВ «»Чутівський елеватор» для їх подальшого направлення позивачем на експертизу. Вважає висновки судів в оскаржуваних рішеннях щодо неподання ТОВ «Чутівський елеватор» заяви про намір передати засоби вимірювальної техніки та відсутність питань відповідача для проведення експертизи не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідач зазначає також про те, що позивач не виконав взятих на себе зобов'язань та не провів експертизу трансформаторів струму за № 012979, №012976, а проведення повірки не є експертизою та не надає відповіді на запитання, які необхідно встановити при виявленні порушення ПРРЕЕ, визначених актом від 28.09.2022.

Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Слід зазначити, що висновки Верховного Суду стосовно питання застосування норми права, яку вказав скаржник у касаційній скарзі, у подібних правовідносинах, відсутні.

Водночас щодо аргументів скаржника на необхідність надання висновку стосовно застосування пункту 8.4.4 ПРРЕЕ щодо обов'язку направлення засобів вимірювальної техніки на експертне дослідження, то Суд виходить з такого.

Правила ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1 ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 8.4.4 ПРРЕЕ (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Для забезпечення проведення експертизи оператор системи має зняти, упакувати, опломбувати та направити на експертизу пломби та/або засоби вимірювальної техніки, а також інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності). Якщо оператором системи до моменту передачі засобів вимірювальної техніки, індикаторів та/або пломб на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, положення цієї глави не застосовуються.

Якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки). У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу, у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки. Власник засобів вимірювальної техніки або споживач має протягом 30 календарних днів з дня отримання засобів вимірювальної техніки надати оператору системи документи, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу. Якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи.

У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2 - 4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

У разі незгоди споживача з фактом впливу на лічильник електричної енергії фізичними полями, зафіксованим індикатором, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, споживач має право (з метою встановлення причин спрацювання індикатора) направити лічильник на експертизу (обстеження) до його виробника або іншої організації (підприємства), яка має право на її проведення згідно із законодавством.

Якщо власником лічильника є оператор системи, споживач має право протягом 50 календарних днів з дня виявлення представниками оператора системи факту спрацювання індикатора, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, звернутися до оператора системи із заявою про направлення лічильника на експертизу (обстеження). Оператор системи має протягом 7 робочих днів від дня отримання заяви споживача направити лічильник на експертизу (обстеження). Якщо за результатами експертизи (обстеження) підтверджено спрацювання індикатора через вплив на лічильник фізичних полів, споживач відшкодовує оператору системи витрати на проведення експертизи (обстеження) лічильника.

Якщо за результатами експертизи (обстеження) встановлено, що індикатор, який схемотехнічно вмонтований у лічильник, спрацював не через вплив на лічильник фізичних полів, а з інших причин, здійснені згідно з вимогами цієї глави нарахування у зв`язку зі спрацюванням індикатора підлягають скасуванню. У цьому разі витрати споживача на проведення експертизи (обстеження) лічильника відшкодовуються власником лічильника.

Отже, вказаний пункт (8.4.4. ПРРЕЕ) містить як перелік випадків, зокрема для обов'язкового направлення засобів вимірювальної техніки на експертизу (включно з випадком для встановлення факту зовнішнього втручання у роботу засобів вимірювальної техніки), так і відповідний алгоритм дій учасників відповідних правовідносин, а також визначає вимоги до форми і змісту акта про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу у випадку реалізації власником засобів вимірювальної техніки права на самостійне їх передання на експертизу до спеціалізованої організації (підприємства), яка (яке) має право на її проведення відповідно до законодавства.

Водночас за змістом вказаного пункту вимоги до форми і змісту заяви власника засобів вимірювальної техніки у разі реалізації ним права на самостійне передання засобів на експертизу до спеціалізованої організації (підприємства) відсутнє.

При цьому, правовий аналіз положень абзаців другого та третього пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, дозволяє дійти висновку, що саме на оператора системи покладено обов'язок перед застосуванням для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії положень цієї глави ПРРЕЕ незалежно від того чи є він власником засобів вимірювальної техніки, направити такий засіб для експертизи спеціалізованою організацією (підприємством), яка (яке) має право на її проведення відповідно до законодавства, з метою встановлення факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту зовнішнього втручання у роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів).

Водночас у власника засобів вимірювальної техніки є право звернутися до оператора системи із заявою про надання йому належним чином упакованих та опломбованих засобів вимірювальної техніки та інші технічних засобів, якими здійснювалося зовнішнє втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для самостійного направлення їх на експертизу, а у оператора системи відповідно є право (не обов'язок) надати йому такі засоби для самостійного направлення їх на експертизу власником за умови, що оператором системи ще не було направлено їх на експертизу та на підставі складеного оператором системи відповідного акту.

При цьому складений оператором акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу має містити такі обов'язкові відомості: інформацію про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки.

Підписання такого акта зі сторони власника свідчить про реалізацію ним права на самостійне направлення засобів вимірювальної техніки та інших технічних засобів, якими ймовірно здійснювалося зовнішнє втручання у роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для експертизи та про прийняття на себе відповідного обов'язку згідно з пунктом 8.4.4. ПРРЕЕ.

Слід зазначити, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено необхідність підтвердження факту зовнішнього втручання у роботу засобу вимірювальної техніки експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), відповідно до вимог пункту 8.4.4. ПРРЕЕ, враховуючи на зазначені в акті від 28.09.2022 обставини. Так, з акта від 28.09.2022 вбачається фіксування відповідачем таких порушень: пункту 2.3.4, підпункту 9 пункту 5.5.5., підпункту 25 пункту 5.5.5., пункту 8.2.4. ПРРЕЕ, пункту 11.9.1, пункту 11.9.2. КСР - втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, а саме: порушено схему підключення розрахункового засобу обліку електроенергії при почерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження фази А і В лічильний механізм лічильника не враховує електроенергію), які підлягають доведенню.

Водночас судами також встановлено, що експертиза на час прийняття повторного засідання комісії відповідача 09.02.2023 по розгляду акта про порушення від 28.09.2022 проведена не була. Вказаним спростовуються доводи скаржника, викладені у додаткових поясненнях до касаційної скарги про право оператора системи відповідно до пункту 8.4.4. ПРРЕЕ нараховувати обсяг та вартість необлікованої електричної енергії без проведення відповідної експертизи.

Як з'ясували суди попередніх інстанцій, з рішення первинного засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 11.10.2022 по розгляду акта про порушення та листа АТ «Полтаваобленерго» від 01.11.2022 не вбачається покладення обов'язку з направлення трансформатора струму на експертизу саме на споживача, оскільки в порушення приписів пункту 8.4.4. ПРРЕЕ заява власника (споживача) про проведення експертизи в матеріалах справи відсутня.

Водночас Верховний Суд, враховуюче викладене вище, не може достеменно погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, зокрема з огляду на таке.

Судами з'ясовано, що відповідно до акта приймання-передання засобів вимірювальної електротехніки (трансформаторів струму ТОПА-66 УЗ за номерами 012979, 012976) від 17.10.2022 вказані трансформатори у запломбованому пакеті були передані споживачу для направлення на експертизу протягом 30 календарних днів. Акт підписано представниками оператора системи і представником споживача без зауважень і застережень. Водночас ані вказаний акт, ані жодні документи в матеріалах справи не містять заперечень позивача стосовно направлення ним вказаних засобів вимірювальної електротехніки на експертизу. На підтвердження погодження споживача щодо організації заходів з метою проведення експертизи вказаного засобу обліку свідчать також встановлені судами обставини подальшого звернення ТОВ «Чутівський елеватор» з листами від 28.11.2022 № 28-111/22, № 28-11/22, № 28-112/22 до Полтавського відділення ННЦ ІСЕ «Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», ДП «Полтавастандартметрологія» та Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо можливості проведення експертного дослідження трансформаторів стуму відповідно до протоколу засідання комісії АТ «Полтаваобленерго» від 11.10.2022 та листа АТ «Полтаваобленерго» від 01.11.2022.

Отже, в контексті спірних конкретних правовідносин, позивач розуміючи наслідки вчинення дій щодо підписання акта від 17.10.2022 про приймання-передання засобів вимірювальної електротехніки (трансформаторів струму ТОПА-66 УЗ за номерами 012979, 012976) свідомо реалізував право власника на отримання належним чином упакованих та опломбованих засобів вимірювальної техніки для самостійного направлення їх на експертизу, визначене у пункті 8.4.4. ПРРЕЕ.

Судами попередніх інстанцій у своїх висновках щодо правових наслідків відсутності заяви позивача на передання йому засобів вимірювальної техніки не враховано, що ТОВ «Чутівський елеватор» заперечуючи у позовній заяві звернення з відповідною заявою до оператора системи про проведення експертизи фактично діє всупереч своїй попередній поведінці (підписання акта про прийняття засобів вимірювальної техніки для проведення експертизи), що є недопустимим, оскільки однією із основоположних засад цивільного та господарського законодавства є добросовісність, яка визначена положеннями пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, а отже, і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Наведеним частково підтверджуються доводи скаржника про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності за вказаних обставин згоди споживача на проведення ним експертизи з метою встановлення факту можливого зовнішнього втручання в роботу засобів вимірювальної техніки. Однак за зазначених вище мотивів такі доводи не можуть слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Верховний Суд з огляду на необхідність належного оформлення оператором системи акта про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу згідно з вимогами абзацу третього пункту 8.4.4. ПРРЕЕ доходить висновку, що попередніми судовими інстанціями правильно застосовано вимоги пункту 8.4.4. ПРРЕЕ щодо форми і змісту акта про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу. Такий акт складається в довільній формі. Між тим акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу обов'язково має містити: - відомості про передані засоби, - цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, - перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі; - кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу. Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що акт від 17.10.2022 в супереч положень пункту 8.4.4. ПРРЕЕ не містить переліку питань від оператора системи для дослідження на експертизу та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу.

Водночас судами обґрунтовано відхилено посилання відповідача на лист від 17.10.2022 № 01.1/3192 щодо направлення речових доказів на експертизу з переліком запитань для дослідження, оскільки доказів надсилання цього листа позивачеві відповідачем не надано, отримання відповідного листа позивач заперечує, а матеріали справи не містять відповідних доказів його направлення ТОВ «Чутівський елеватор». Вказаним також спростовуються доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях до касаційної скарги про те, що акт приймання-передачі від 17.10.2022 є додатком до переліку запитань, спрямованих експертній установі, адже пункту 8.4.4. ПРРЕЕ містить вимоги саме до змісту акта про прийняття засобів вимірювальної техніки для проведення експертизи у формі єдиного документа підписаного представниками оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки.

Зазначене підтверджує відсутність обов'язку звернення позивача до фахової експертної установи з метою встановлення факту можливого зовнішнього втручання у роботу засобів вимірювальної техніки, які належать споживачу, а також подальше вчасне звернення до оператора системи з документами, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідач не довів допустимими та належними доказами наявність безоблікового споживання електроенергії позивачем, а також порушення останнім схеми обліку та/або втручання в роботу вузла обліку та його окремих елементів, що у сукупності свідчить про необґрунтованість визначених відповідачем порушень, зазначених в акті від 28.09.2022 та відповідно ухвалення за результатом його розгляду рішення відповідача від 11.10.2022.

Інші аргументи касаційної скарги та додаткові пояснення по справі не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, які були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій та були спростовані ними.

Разом з тим, суд касаційної інстанції в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, підстави вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права чи порушили норми процесуального права, а також підстави для скасування оскаржуваних судових рішень по суті спору та прийняття нового рішення відсутні.

Стосовно доводів касаційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 15.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, Суд зазначає таке.

Касаційне провадження у справі стосовно оскарження додаткового рішення місцевого суду та постанови апеляційного господарського суду відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

При цьому наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

Таким чином, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин. Так, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Тому для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; від 25.04.2018 у справі № 925/3/17; від 16.05.2018 у справі № 910/24257/16; від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц; від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц; від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц і № 522/2110/15-ц; від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

Так, відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції застосовано, зокрема норми статті 124 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суд від 28.08.2019 у справі № 922/2821/18, від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та статей 126, 129 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суд від 20.07.2023 у справі № 904/7108/21, від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21.

Слід зазначити, що у справах визначених вище та у цій справі предметом розгляду було вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а тому вказані справи є схожими за нормативно-правовим регулюванням.

У справах № 922/2821/18, № 904/4494/18 та у справі № 755/9215/15-ц (на неврахування висновків яких звертає увагу скаржник), заявниками в супереч змісту статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті не подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми таких витрат, що в подальшому стало підставою для відмови в задоволенні заяви у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу. Між тим під час розгляду судами попередніх інстанцій справи № 917/1876/23 встановлено, що у позовній заяві (що є першою заявою по суті) позивач зазначав, що попередній розмір судових витрат на правову (правничу) допомогу адвоката складає 81 000 грн. Отже, фактичні обставини справи, яка розглядається стосовно подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу разом з першою заявою по суті (разом з позовною заявою) є відмінними із обставинами справ, на неврахування яких вказує відповідач (№ 922/2821/18, № 904/4494/18 та № 755/9215/15-ц).

Крім того, скаржник вказує на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного суду щодо застування положень статей 126, 129 ГПК України у справі № 904/7108/21 та у справі № 285/5547/21, за результатом розгляду яких Суд в контексті необхідності дотримання заявником вимог статті 129 ГПК України при ухваленні судом рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу, виснував, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Між тим посилання скаржника на зазначені висновки, є помилковими, оскільки вони обумовлені конкретними обставинами справи, зокрема тим, що ні до відзиву, ні до закінчення судових дебатів, ні протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду першої інстанції заявник доказів понесення відповідних судових витрат не надав. Водночас під час розгляду справи № 917/1876/23 місцевим господарським судом встановлено, а судом апеляційної інстанції перевірено, що у судовому засіданні 30.04.2024 представником позивача до оголошення вступної та резолютивної частини рішення у цій справі про задоволення позовних вимог, зроблено заяву позивачем про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі та можливості долучення доказів на підтвердження понесення судових витрат у зв'язку з розглядом цієї справи (витрат на професійну правничу допомогу адвоката) для їх розподілу, зокрема й акта здачі-приймання робіт, який буде виготовлено після ухвалення рішення судом. При цьому 06.05.2024 (з урахуванням вихідних днів та вимог частини восьмої статті 129 ГПК України) до суду надійшло клопотання позивача вх. № 6217 про розподіл судових витрат по справі № 917/1876/23 та докази на їх підтвердження, зокрема й акт здачі-приймання робіт від 30.04.2024 № 60, який виготовлено у порядку, визначеному частиною восьмою статті 129 ГПК України. Оскільки адвокат вчинив дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі № 917/1876/23, зважаючи на правомірні доводи відповідача, що підготовка заяв по суті та клопотань, поданих позивачем, не є співмірними наданому об'єму адвокатських послуг. Тобто викладені у наведених скаржником постановах висновки не є релевантними для справи № 917/1876/23.

З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду не знайшли свого підтвердження.

Тобто наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

Щодо інших аргументів касаційної скарги, то такі стосуються заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій та спростування здійсненої ними оцінки доказів у справі.

Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

За наведених обставин, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Полтаваобленерго» на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 15.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 917/1876/23.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені по суті спору про задоволення позову є правильними по суті і підлягають залишенню без змін з мотивів, викладених у цій постанові, а подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції Суд вважає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладені у постановах Верховного Суду, не підтвердилися та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Полтаваобленерго» у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а у частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, - касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судові витрати

Відповідно до статті 129 ГПК України понесені АТ «Полтаваобленерго» у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення змінюються лише в частині мотивів задоволення позову.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 917/1876/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - залишити без задоволення.

2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на додаткове рішення Полтавської області від 15.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 917/1876/23 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрити.

3. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 917/1876/23, ухвалених по суті спору, залишити без змін, з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.

4. Додаткове рішення Полтавської області від 15.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 917/1876/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок